18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
24 листопада 2022 року м. Черкаси Справа № 925/1126/20
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
третя особа - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», с. Миколаївка, Ширяївський район, Одеська область
до Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод», с. Лебедин, Шполянський район, Черкаська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Березівка, Одеська область
про визнання неукладеним договору поставки,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» (вул. Назарова, 1-В, с. Миколаївка, Ширяївський район, Одеська область, 66810, код 39461403) (ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», товариство, позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» (вул. Заводська, 17, с. Лебедин, Шполянський район, Черкаська область, 20635, код 00388932) (ПрАТ «ЛНЗ») про визнання неукладеним договір поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Позов розглядається судом з урахуванням зміни предмета позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Приватне акціонерне товариство «Лебединський насіннєвий завод» використовуючи підроблений договір поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 (договір) як доказ у справі № 06/37-2020, що перебуває на розгляді Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації «Радник», порушує його права, оскільки намагається шляхом введення в оману суд довести факт виникнення правовідносин, що матиме негативний наслідок у вигляді матеріальної відповідальності.
Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав клопотання про призначення почеркознавчої судової експертизи підпису, вчиненого від імені покупця у спірному договорі та на специфікації № 1 від 26.04.2019 до цього договору.
Так, позивач зазначив, що за твердженнями відповідача зі сторони покупця за договором - позивача, договір та специфікація до нього № 1 від 26.04.2019 підписані директором ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» ОСОБА_1, однак той не підписував договір поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 та додатки до нього, жодних інших дій щодо його укладення не вчиняв. Позивач вказав, що не має оригіналів договору та специфікації.
У позовній заяві міститься клопотання про залучення ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Ухвалою від 02 вересня 2020 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 15 жовтня 2020 року; залучив до участі у справі на стороні відповідача ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
22 вересня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позов від 22 вересня 2020 року № 22/9/20, відповідно до якого він проти позову заперечує повністю, оскільки відповідач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за спірним договором - здійснив поставку товару, а позивач згідно з видатковими накладними прийняв його, отже схвалив правочин; про наявність обмежень у повноваженнях директора позивача на момент укладення договору йому не було відомо. Відповідач заперечує проти клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та вважає, що висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили, а є лише одним з доказів у сукупності з іншими матеріалами.
15 жовтня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої він спростовує підстави заперечень відповідача, зокрема відносно вчинення позивачем дій щодо визнання та виконання спірного договору. Оскільки почеркознавча експертиза є основним способом доведення позивачем викладених у позовній заяві тверджень, просить суд задовольнити заявлене клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Також позивач просить поновити строк подання відповіді на відзив, долучити до матеріалів справи та прийняти до розгляду.
Ухвалою від 15 жовтня 2020 року Господарський суд Черкаської області підготовче засідання відклав на 09 листопада 2020 року.
09 листопада 2020 року у підготовчому засіданні, в якому були присутні представники сторін, оголошено перерву до 13 листопада 2020 року, про що під розписку повідомлено всіх учасників справи (відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання).
13 листопада 2020 року від позивача надійшли письмові пояснення щодо необхідності призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою від 13 листопада 2020 року Господарський суд Черкаської області підготовче засідання відклав на 10 грудня 2020 року; зобов'язав позивача надати суду не пізніше 09.12.2020 не менше 20 оригіналів документів первинного обліку з підписом колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» ОСОБА_1 ; зобов'язав відповідача надати суду не пізніше 09.12.2020 оригінал договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 та специфікації № 1 від 26.04.2019 до договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019; викликав в судове засідання колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» ОСОБА_1 для відібрання зразків підпису; запропонував третій особі надати письмові пояснення на позов.
26 листопада 2020 року від відповідача надійшов лист від 24 листопада 2020 року № 24/11/20 з доданими до нього оригіналом договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 та оригіналом специфікації № 1 від 26.04.2019 до договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, що витребовувались ухвалою суду від 13.11.2020.
10 грудня 2020 року у підготовчому засіданні, в якому були присутні представники сторін, оголошено перерву до 14 грудня 2020 року (відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання).
10 грудня 2020 року, після судового засідання до суду (поштовим зв'язком) від представника позивача надійшла заява від 07 грудня 2020 року про долучення до матеріалів справи документів первинного обліку з підписом колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» ОСОБА_1 : оригінали видаткових накладних № 192 від 20.10.2016, № 449 від 05.09.2017, № 450 від 01.09.2017 та оригінали актів.
14 грудня 2020 року представники учасників справи, в тому числі ОСОБА_1 , в засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Ухвалою від 14 грудня 2020 року Господарський суд Черкаської області підготовче засідання відклав на 12 січня 2021 року; повторно викликав в судове засідання колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» ОСОБА_1 .
04 січня 2021 року від позивача на підставі ч. 8-10 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) надійшло клопотання від 30 грудня 2020 року про приєднання документів до матеріалів справи та письмові пояснення від 30 грудня 2020 року стосовно недійсності спірного договору та необхідності приєднання документів.
12 січня 2021 року в судовому засіданні представник позивача подав письмове клопотання про приєднання до матеріалів справи оригінали документів первинного обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД».
ОСОБА_1 в підготовче засідання 12 січня 2021 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Третя особа жодних письмових пояснень суду не надала.
Ухвалою від 12 січня 2021 року Господарський суд Черкаської області у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» від 12 січня 2020 року про приєднання до матеріалів справи оригіналів документів первинного обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» відмовив; у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовив; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» від 30 грудня 2020 року про приєднання документів до матеріалів справи задовольнив; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10 лютого 2021 року.
09 лютого 2021 року представник позивача подав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, клопотання про призначення почеркознавчої судової експертизи підпису, вчиненого від імені покупця у спірному договорі та на специфікації № 1 від 26.04.2019 до цього договору, клопотання про поновлення строку на приєднання доказів до матеріалів справи та приєднання доказів до матеріалів справи; пояснення щодо доцільності призначення експертизи; заяву про залучення третьої особи; клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 10 лютого 2021 року Господарський суд Черкаської області клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задовольнив; відклав розгляд справи на 02 березня 2021 року.
02 березня 2021 року від позивача надійшло клопотання на підставі ч. 8-10 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про приєднання до матеріалів справи копії ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 лютого 2021 року у справі № 873/126/20 (873/132/20) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» (у провадженні здійснюється спільний розгляд двох заяв: заяви Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» від 16.09.2020 року у третейській справі № 06/37-2020, та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» від 16.09.2020 у третейській справі № 06/37-2020) до закінчення розгляду Господарським судом Черкаської області справи № 925/1126/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» до Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» про визнання недійсним договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 та набрання законної сили рішенням у справі № 925/1126/20; поновлення строку на приєднання доказів.
02 березня 2021 року у судовому засіданні, в якому були присутні представники сторін, оголошено перерву до 15 березня 2021 року (відомості про дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання).
У судовому засіданні, що відбулося 15.03.2021, в якому був присутній представник відповідача, суд оголошував про вихід у нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.
Ухвалою від 16 березня 2021 року Господарський суд Черкаської області вирішив повернутись до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» про долучення доказів до матеріалів справи задовольнити; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» про призначення судової почеркознавчої експертизи задовольнити; призначити судову почеркознавчу експертизу у справі № 925/1126/20, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою: 65011. м. Одеса, вул. Успенська, 83/85; визначені питання на вирішення експерта.
Провадження у справі було зупинено до завершення призначеної у справі експертизи, матеріали справи направлені до експертної установи.
27 квітня 2021 року від експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли клопотання від 19.04.2021 про оплату за проведення експертизи та надання матеріалів, необхідних для виконання експертизи.
Ухвалою від 07 травня 2021 року Господарський суд Черкаської області провадження у справі № 925/1126/20 поновив; призначив судове засідання для розгляду клопотання на 03 червня 2021 року; викликав в судове засідання колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для відібрання експериментальних зразків почерку та підписів; зобов'язав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати суду вільні зразки їх підписів у оригіналах документів різного характеру за 2017 - квітень 2019 (не менше 10 документів кожної особі), виконані достовірно ними самими.
02 червня 2021 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, 03 червня 2021 року - клопотання про приєднання до матеріалів справи оригінали документів із вільними зразками підписів ОСОБА_1 .
Ухвалою від 03 червня 2021 року Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання директора Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про оплату за проведення експертизи та клопотання судового експерта про надання матеріалів, необхідних для виконання експертизи; провадження у справі № 925/1126/20 зупинив до завершення призначеної ухвалою суду від 16.03.2021 у справі експертизи. Матеріали справи були направлені Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
29 липня 2021 року від експертної установи надійшли клопотання від 09.07.2021 про оплату за проведення експертизи та надання матеріалів, необхідних для виконання експертизи.
Ухвалою від 07 вересня 2021 року Господарський суд Черкаської області провадження у справі № 925/1126/20 поновив; призначив судове засідання для розгляду клопотання на 05 жовтня 2021 року; викликав в судове засідання колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» ОСОБА_1 для відібрання експериментальних зразків підписів.
29 вересня 2021 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою від 05 жовтня 2022 року було уточнено попереднє експертне завдання.
24 червня 2022 року до суду надійшов висновок експерта № 21-6214 судово-почеркознавчої експертизи, складений 16 травня 2022 року. Матеріали справи повернуті до суду.
Ухвалою від 28 червня 2022 року Господарський суд Черкаської області провадження у справі № 925/1126/20 поновив, підготовче засідання призначив на 23 серпня 2022 року.
Ухвалою від 23 серпня 2022 року Господарський суд Черкаської області підготовче засідання відклав на 15 вересня 2022 року.
Ухвалою від 15 вересня 2022 року Господарський суд Черкаської області підготовче засідання відклав на 25 жовтня 2022 року.
У призначене підготовче засідання учасники справи не з'явилися, про причини неявки відповідач та третя особа суд не повідомили. Позивач подав заяву про зміну предмета позову та заяву про проведення підготовчого засідання за його відсутності.
Ухвалою від 25 жовтня 2022 року Господарський суд Черкаської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» від 13.09.2022 про зміну предмета позову прийняв до розгляду та задовольнив; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 22 листопада 2022 року.
Поштове відправлення з ухвалою господарського суду від 25.10.2022 було направлене відповідачу та вручено особисто 01.11.2022 органами зв'язку, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Укрпошти https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html щодо відстеження поштових відправлень за трек-номерами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, розглянута за наявними у ній документами.
14 листопада 2022 року від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності позивача, позов підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати 24.11.2022 представники учасників справи не з'явилися, вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за твердженнями відповідача між сторонами укладено договір поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, на сторінках якого міститься підпис, виконаний колишнім директором ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» ОСОБА_1 , який діяв на підставі статуту.
Про вказані обставини позивачу стало відомо 28.07.2020, після отримання ухвали у третейській справі № 06/37-2020 про стягнення боргу за вказаним договором.
Проте, ОСОБА_1 не підписував спірний договір поставки та додатки до нього, жодних інших дій щодо його укладення не вчиняв. Також не здійснювало товариство жодних фактичних дій щодо виконання договору поставки в розумінні ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України. Використовуючи підроблений договір поставки, відповідач порушує права позивача, оскільки намагається шляхом введення в оману суд довести факт виникнення правовідносин, що матиме негативний наслідок у вигляді матеріальної відповідальності.
ОСОБА_1 був директором товариства з 05.10.2016 по 19.03.2020, що підтверджується протоколом № 3 загальних зборів учасників товариства від 05.10.2016 та протоколом № 12 загальних зборів учасників товариства від 11.03.2020.
Відповідно до ч. 1 п. 6.8 статуту ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» протоколом № 8 від 05 травня 2018 року, чинного на дату укладення договору поставки, директор товариства діє без довіреності від імені товариства в межах своєї компетенції.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).
Так, відповідно до ч. 1 п. 6.9 статуту ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» директор товариства без попереднього рішення загальних зборів учасників товариства не має права на розпорядження коштами або укладення будь-яких договорів на суму, що перевищує 200 000,00 (двісті тисяч) гривень.
Відповідно до п. 3.1 - 3.2 договору поставки ціна товару визначається у специфікаціях. Загальна вартість товару, що поставляється по цьому договору (сума договору), визначається на підставі всіх специфікацій до цього договору, складених протягом терміну його дії.
Згідно з специфікацією № 1 від 26.04.2019 до договору поставки № Д-ВА- 19-01012 від 26.04.2019, на якій за твердженнями відповідача міститься підпис, виконаний колишнім директором позивача ОСОБА_1, сторони домовилися про поставку товару на суму 1 567 976,16 грн (один мільйон п'ятсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень 16 копійок).
Отже, сума договору поставки значно перевищує суму правочину, який міг би укладатися директором товариства без необхідності погодження рішенням загальних зборів товариства згідно з вимогами ч. 1 п. 6.9 статуту та ч. 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю».
Загальні збори учасників ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» у 2019 році не приймали рішення про надання дозволу (погодження) на укладення директором ОСОБА_1 або будь-якою іншою посадовою особою товариства від імені та в інтересах товариства договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, не надавали погодження на укладення вищевказаного правочину у жодний інший спосіб.
Довіреність ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» від 01.11.2016 видана строком на три роки та дійсна до першого листопада дві тисячі дев'ятнадцятого року не уповноважувала ані ОСОБА_1 , ані будь-яку іншу посадову особу товариства на укладення договору, сума якого перевищує 200 000,00 гривень.
Оскільки підпис покупця за договором поставки не належить ОСОБА_1 , договір є фактично підробленим, що тягне за собою визнання правочину недійсним згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду.
Отже, предметом спору є визнання договору поставки неукладеним, таким, що не відбувся, з підстав підроблення підпису, перевищення директором повноважень, визначених установчими документами, не вчинення дій на визнання договору, обізнаністю відповідача з обмеженнями у повноваженнях директора на вчинення правочинів. Правовими підставами позову позивач визначив ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю».
Із наявних у справі та досліджених судом доказів встановлено, що 26.04.2019, місце укладення: с. Лебедин, Шполянського р-ну, Черкаської області, ПОСТАЧАЛЬНИК: Приватне акціонерне товариство «Лебединський насіннєвий завод», від імені якого, на підставі статуту та довіреності зареєстрованої в реєстрі за № 3455 від 02 листопада 2017 року, діє заступник директора з фінансових питань Щербина Сергій Сергійович, та ПОКУПЕЦЬ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзерно Трейд» від імені якого, на підставі Статуту, діє Директор ОСОБА_1, які надалі разом по тексту іменовані «Сторони», а кожен окремо - «Сторона», досягли спільної згоди та уклали договір поставки № Д-ВА-19-01012 (в редакції наданої відповідачем).
За умовами договору його сторони домовилися про таке:
Пункт 2.1. Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти та оплатити товар.
Пункт 2.2. Сторони домовились, що товар поставляється партіями. Найменування, асортимент, ціна та кількість товару в кожній партії визначаються сторонами в окремих специфікаціях до цього договору, що є його невід'ємними частинами.
Пункт 2.3. На кожну окрему партію товару сторони складають окрему специфікацію.
Пункт 2.4. Сторони домовились, що в разі поставки товару, який не обумовлений специфікацією, первинний документ, яким оформлена поставка такого товару, має силу специфікації і до нього застосовуються всі умови договору, що застосовуються для специфікацій. Підписанням цього договору сторони засвідчують, що надають повноваження та права особам, які від їх імені складають та підписують первинні документи, яким надана сила специфікацій, на складання та підписання таких документів, в тому числі щодо визначення асортименту, кількості та ціни товару.
Пункт 2.5. Сторони погодили, що кількість поставленого товару в партії може бути, меншою, ніж визначена в специфікації, в залежності від фактичної наявності товару у постачальника. В такому разі фактична кількість товару поставленого в партії погоджується сторонами підписанням первинного документа про поставку товару.
Пункт 2.6. Загальна кількість товару по договору визначається на підставі всіх первинних документів, складених протягом терміну дії договору.
Пункт 3.1. Ціна товару визначається у специфікаціях.
Пункт 3.2. Загальна вартість товару, що поставляється по цьому договору (сума договору), визначається на підставі всіх специфікацій до цього договору складених протягом терміну його дії.
Пункт 3.7. Сторони ведуть податковий облік операцій по договору згідно з чинним законодавством України.
Пункт 3.7.1. Постачальник, без окремої письмової вимоги покупця, складає податкові накладні та надсилає їх покупцю в електронному вигляді за допомогою модуля електронного документообігу в програмному забезпеченні «M.E.DOC IS» або за допомогою безкоштовного WEB сервісу «M.E.DOC-Online».
Пункт 4.1. Усі платежі по цьому договору здійснюються в національній валюті У країни - гривні.
4.2. Сума, що підлягає сплаті покупцем у гривнях, визначається за визначеним сторонами курсом іноземної валюти на день платежу.
Пункт 4.3. Якщо сторони не погодять інших строків оплати, покупець зобов'язаний оплатити поставлений йому товар протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару.
Пункт 4.4. Сторони можуть погодити оплату товару на умовах часткової або повної попередньої оплати. Товар, який оплачується на умовах, відмінних від попередньої оплати (відстрочення або розстрочення платежу), є таким, що проданий в кредит.
Пункт 4.5. Платежі по цьому договору здійснюються в безготівковій формі.
Пункт 4.6. Датою оплати товару (датою платежу) є дата зарахування коштів на рахунок постачальника.
Пункт 4.7. Цей договір є підставою для здійснення платежів по ньому. Покупець зобов'язується при здійсненні розрахунків по цьому договору зазначати в реквізитах платіжного документа «призначення платежу» номер та дату укладення цього договору.
Пункт 4.8. Виставлення рахунку є необов'язковим, але покупець має право запросити у постачальника рахунок на оплату, в якому визначена сума оплати в національній валюті. У разі виставлення постачальником рахунку, оплата по ньому має бути здійснена в день виставлення такого рахунку, в іншому випадку оплата здійснюється на підставі договору в розмірі, визначеному згідно його умов. При здійсненні оплати на підставі рахунку, покупець зобов'язується зазначати в реквізитах платіжного документа «призначення платежу» разом з договором номер та дату рахунку.
Пункт 4.9. Підписанням цього договору покупець надає постачальнику право на власний розсуд визначати напрямок та черговість зарахування будь-яких коштів отриманих від покупця протягом дії цього договору з метою виконання грошових зобов'язань покупця, незалежно від зазначеного призначення платежу, в тому числі:
- в рахунок оплати штрафних санкцій, неустойки, компенсацій, відшкодування тощо, які покупець зобов'язаний сплатити постачальнику по цьому договору та/або іншим договорам (правочинам), укладеним між постачальником та покупцем;
- в рахунок оплати товару по цьому договору та/або товарів (послуг) по іншим договорам (правочинам), укладеним між постачальником та покупцем;
- в рахунок виконання будь-яких інших грошових зобов'язань покупця перед постачальником, що є невиконаними на день здійснення платежу.
Пункт 4.10. За окремою домовленістю сторін, розрахунки за товар можуть здійснювати із застосуванням векселів, про що сторони зазначають в специфікації.
Пункт 5.1. Якщо сторони не погодять іншого, постачальник поставляє товар по цьому договору на умовах EXW - склад постачальника за адресою Черкаська обл., Шполянський район, с. Лебедин, вул. Заводська, 17 (Інкотермс 2010), шляхом надання товару в розпорядження покупця.
Пункт 5.2. Завантаження товару в місці поставки здійснюється силами та за рахунок постачальника.
Пункт 5.3. Датою поставки товару є дата передачі товару покупцю.
Пункт 5.4. Постачальник електронною поштою повідомляє покупця про готовність товару до передання та дату поставки товару.
Пункт 5.5. Покупець зобов'язується не пізніше ніж на наступний день за днем повідомлення постачальником про дату поставки товару надати постачальнику такі документи;
- копія довіреності на отримання товару, оформленої відповідно до вимог нормативно-правових актів України;
- повідомлення покупця про транспортний засіб, що буде наданий для навантаження товару, яке повинне містити інформацію про державний номер та марку автомобіля, прізвище ім'я та по-батькові водія, реквізити ведійського посвідчення, мобільний телефон водія.
В разі ненадання або несвоєчасного надання покупцем зазначених в цьому пункті документів, постачальник має право не поставляти товар до моменту їх отримання від покупця.
Пункт 5.6. Якщо сторони погодять поставку товару транспортом постачальника, товар поставляється за місцезнаходженням покупця зазначеним в цьому договорі, якщо сторони не погодять інше місце поставки. Постачальник повідомляє про поставку товару не пізніше ніж в день попередній до дня поставки. Покупець зобов'язаний власними силами та за власний рахунок розвантажити товар з транспортного засобу постачальника протягом трьох годин з моменту прибуття транспортного засобу в місце поставки товару.
Пункт 7.1. Приймання товару по кількості і якості здійснюється покупцем у момент його передачі постачальником на складі постачальника, якщо інше місце поставки не буде погоджене сторонами. Покупець при прийманні совару зобов'язаний перевірити кількість товару, його вагу, цілісність тари (пакування), зовнішні ознаки якості товару, переконатися у відсутності явних ознак ушкодження товару та/або його упаковки. У випадку виявлення невідповідності, сторони складають акт невідповідності.
Пункт 7.5. Поставка товару оформлюється первинним документом, підписаним обома сторонами. Підписанням первинного документа сторони засвідчують, що зазначений в ньому товар переданий постачальником та прийнятий покупцем, в кількості, асортименті та за ціною узгодженими сторонами, зовнішні ознаки якості товару та його упаковка відповідають умовам договору.
Пункт 7.7. Сторони погодили, що підписаний ними первинний документ підтверджує передачу товару постачальником та прийняття його покупцем. Підписанням первинного документу сторони засвідчують досягнення згоди та відсутність будь-яких спорів та/або претензій відносно кількості, асортименту товару та/або явних недоліків товару по якості, які можна виявити при передачі та прийманні товару.
Пункт 14.1. Даний договір складений українською мовою у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі сторін.
Пункт 14.2. Будь-які зміни і доповнення до договору повинні бути викладені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін.
Пункт 14.8. Покупець на письмову вимогу постачальника, зобов'язаний надати копії наступних документів:
14.8.1. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, отриманий не раніше ніж за день до його надання, який, містить всю можливу для запиту інформацію;
14.8.2. Копію протоколу (рішення) вищого органу управління юридичної особи про призначення керівника (виконавчого органу) юридичної особи, засвідчену повноважною особою та печаткою юридичної особи, а разі нотаріально засвідчення підписів в протоколі (рішенні) - копія має бути засвідчена нотаріально;
14.8.3. Копію наказу юридичної особи про призначення керівника на посаду, засвідчену повноважною особою та печаткою юридичної особи;
14.8.4. Копію довіреності про надання повноважень на укладення цього договору, засвідчену повноважною особою та печаткою юридичної особи, а разі нотаріально засвідчення підпису в довіреності - копія має бути засвідчена нотаріально;
14.8.5. Копію статуту юридичної особи, засвідчену повноважною особою та печаткою юридичної особи, а разі нотаріально засвідчення підписів в статуті - копія має бути засвідчена нотаріально. Якщо діючий статут зареєстрований в органах державної реєстрації після 01.01.2016р., то разом із статутом надається копія опису документів, що подаються реєстратору для реєстрації установчих документів чи змін до них, який містить код для доступу до електронної версії статуту, засвідчена повноважною особою та печаткою юридичної особи.
14.8.6. Засвідчену нотаріально копію протоколу (рішення) вищого органу управління юридичної особи про укладення цього договору та надання відповідних повноважень, підписи в якому нотаріально засвідченні;
14.8.7. Копію витягу з реєстру платника податків або іншого документа, на підтвердження статусу платника податків, засвідчену повноважною особою та печаткою юридичної особи;
14.8.8. Копії фінансової звітності за період попередній звітному, засвідчені повноважною особою та печаткою юридичної особи (в разі продажу Товару в кредит);
14.8.9. Копії паспортів фізичних осіб учасників (засновників), керівника та підписанта договору, засвідчені особисто фізичними цими фізичними особами (в разі продажу товару в кредит);
14.8.10. Будь-які інші документи покупця, які будуть потрібні постачальнику для визначення фінансового стану та економічної ефективності співпраці з покупцем.
Пункт 14.9. Невідповідність окремих положень договору чинному законодавству не може бути підставою для визнання договору недійсним в цілому.
Пункт 14.10. Цей договір та відносини по ньому регулюються нормами законодавства України.
Пункт 14.11. Сторони гарантують, що особи які підписали договір є повноважними та наділені необхідними правами на підписання таких договорів.
Пункт 14.12. Сторони домовились, що цей договір, додатки до нього та документи щодо реалізації цього договору, які відправлені факсимільним зв'язком чи електронною поштою, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватись стороною, яка їх направила. Сторони зобов'язуються обмінятися оригіналами документів протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати їх підписання. Якщо сторона ухиляється від передачі в установлений строк оригіналу документу, переданого нею іншій стороні факсимільним зв'язком чи електронною поштою, такі документи не втрачають юридичної сили до моменту їх обміну на оригінал.
Пункт 14.13. Сторони засвідчують, що є платниками податків.
Договір підписано та скріплено печатками сторін: від імені постачальника договір підписано заступником директора з фінансових питань Щербиною С.С., а від імені покупця - директором ОСОБА_1 Підписи, відповідно, завірені відбитками круглих печаток «Для договорів «Лебединський насіннєвий завод» та ТОВ «Укрзерно Трейд».
Згідно з специфікацією № 1 до договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 місце укладення: с. Лебедин, Шлолянського р-ну, Черкаської області дата укладення: 26.04.2019 ПОСТАЧАЛЬНИК: Приватне акціонерне товариство «Лебединський насіннєвий завод», від імені якого, на підставі Статуту та Довіреності зареєстрованої в реєстрі за № 3455 від 02 листопада 2017 року, діє заступник директора з фінансових питань Щербина Сергій Сергійович, та ПОКУПЕЦЬ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзерно Трейд», від імені якого, на підставі Статуту, діє Директор ОСОБА_1, які надалі разом по тексту іменовані «Сторони», а кожен окремо - «Сторона», уклали специфікацію № 1 від 26.04.2019 (далі іменується «Специфікація») до договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 (далі іменується «Договір») та домовилися про поставку товару (за наведеним у специфікації переліком).
Відповідно до п. 2 специфікації загальна кількість товару складає - 2 160 л (дві тисячі сто шістдесят літрів).
Загальна вартість Товару з ПДВ складає еквівалент 58 902,00 USD (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот два USD 00 центів), що станом на 26.04.2019 складає 1 567 976,16 грн (один мільйон п'ятсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень 16 копійок), в т.ч. ПДВ: 261 329,36 грн (двісті шістдесят одна тисяча триста двадцять дев'ять гривень 36 копійок).
Відповідно до п. 3 специфікації сторони у зобов'язанні визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті - Долар США (USD).
Сторони домовилися, що курсом іноземної валюти є курс продажу USD, що складається на час закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України та підтверджується даними веб-сайту http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd/. У разі, якщо курс продажу USD на день оплати буде вище або нижче, ніж курс продажу USD на дату підписання Специфікації, сума, що підлягає оплаті, визначається за наступною формулою:
S = (А1 / А2) * В;
S - ціна Товару в гривні на момент оплати (сума, яка підлягає оплаті);
В - ціна Товару в гривні на дату підписання специфікації;
А2 - курс продажу USD до гривні на час закриття торгів, що склався на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати підписання Сспецифікації - 25.04.2019 (становить - 26,6200 грн за 1 USD).
А1 - курс продажу USD до гривні на час закриття торгів, що складеться на міжбанківському валютному ринку України на попередній банківський день до дати зарахування коштів від Покупця на рахунок Постачальника.
У разі порушення покупцем строків виконання грошового зобов'язання, А1 визначається як найбільший курс продажу USD, що був встановлений протягом періоду з останнього дня, погодженого сторонами строку виконання грошового зобов'язання до дня оплати включно.
У разі недоступності інформації на веб-сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd/ про курс іноземної валюти, сторони застосовують курс продажу USD, установлений будь-яким банком України на вибір постачальника на відповідний день.
Відповідно п. 4 специфікації оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:
- 20 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 11 780,40 USD (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят USD 40 центів) - до 06.05.2019 р.
- 80 % від загальної вартості товару, що становить еквівалент 47 121,60 USD (сорок сім тисяч сто двадцять один USD 60 центів) - до 01.11.2019 р.
Вартість товару в гривнях визначається сторонами відповідно до п. 3 даної специфікації.
Відповідно п. 5 специфікації базис поставки товару СРТ (згідно Інкотермс у редакції 2010 року). Склад покупця визначається згідно письмових заявок покупця.
У графах «Постачальник» та «Покупець» розміщені підписи від імен уповноважених осіб. Підписи, відповідно, завірені відбитками круглих печаток «Для договорів «Лебединський насіннєвий завод» та ТОВ «Укрзерно Трейд».
Рішенням Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» від 16.09.2020 у третейській справі № 06/37-2020 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно Трейд» про стягнення боргу позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Укрзерно Трейд» на користь ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» грошові кошти в розмірі 2 437 891,18 грн, з яких: 1 662 214,44 грн заборгованість за товар, отриманий по договору, 301 647,55 грн - пеня за порушення строків виконання грошових зобов'язань по договору, 474 029,19 грн - проценти річних та третейський збір в розмірі 13689,46 грн.
Предметом розгляду в зазначеній справі були вимоги про стягнення з ТОВ «Укрзерно Трейд» заборгованості за договором поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 873/126/20 (873/132/20) за заявою Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» від 16.09.2020 року у третейській справі № 06/37-2020 та за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно Трейд» про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» від 16.09.2020 у третейській справі № 06/37-2020 постановлено:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзерно Трейд» про скасування рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» від 16.09.2020 року у третейській справі № 06/37-2020 відмовити.
2. Рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» від 16.09.2020 року у третейській справі № 06/37-2020 залишити без змін.
3. Заяву Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» від 16.09.2020 року у третейській справі № 06/37-2020 задовольнити.
4. Після набрання законної сили цією ухвалою, на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації «Радник» від 16.09.2020 року у третейській справі № 06/37-2020 видати накази.
Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2021 зупинено провадження у справі № 873/126/20 (873/132/20) за апеляційною скаргою ТОВ «Укрзерно Трейд» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 до закінчення розгляду Господарським судом Черкаської області справи № 925/1126/20 та набрання законної сили рішенням у справі № 925/1126/20.
Зважаючи на те, що між сторонами постало спірне питання щодо дійсності підпису директора товариства на спірному договорі, господарський суд, з огляду на потребу у спеціальних знаннях для вирішення вказаного питання, призначив судово-почеркознавчу експертизу.
Так, позивач зазначив, що оскільки ОСОБА_1 не відвідує судові засідання у справі № 925/1126/20, а персональну явку третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 позивач не може забезпечити, керівництвом ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» було прийнято рішення про проведення внутрішнього розслідування (опитування) осіб, які працюють у ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» та осіб, які співпрацювали/співпрацюють із ТОВ «УКЗЕРНО ТРЕЙД» для отримання відомостей про можливе укладення договору поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019.
У ході проведення внутрішнього розслідування (опитування) ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» його теперішнім керівником ОСОБА_3 , у останнього виникли підозри стосовно причетності його помічника, ОСОБА_2 , до цієї ситуації із договором поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 та його підписанням невідомою особою від імені ОСОБА_1 ОСОБА_2 співпрацював із колишнім керівництвом ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», надавав допомогу у веденні бізнесу та управлінні підприємством.
Маючи підозри стосовно ОСОБА_2 , керівництво ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» ініціювало проходження тесту на поліграфі 01 лютого 2021 року. За результатами тесту було виявлено, що ОСОБА_2 підписав від імені ОСОБА_1 Договір поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 року, який він ( ОСОБА_2 ) отримав в листопаді 2019 року від ОСОБА_4 , брата колишнього директора ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» ОСОБА_1 . ОСОБА_4 фактично керував ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» замість ОСОБА_5 .
Як зазначив ОСОБА_2 під час проходження тесту на поліграфі 01 лютого 2021 року, при отриманні ним від ОСОБА_1 документів, видаткові накладні та специфікація № 1 від 26.04.2019 були вже підписані зі сторони ПрАТ «ЛНЗ», із відтисками печаток ПрАТ «ЛНЗ» та ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», зі сторони ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» були наявні незрозумілі підписи; на договорі поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 вже був наявний відтиск печатки ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД». ОСОБА_2 підписав договір поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 підписом ОСОБА_1 , обґрунтовуючи такі дії тим, що на той час знав, що цей договір був недійсним, адже не було прийнято рішення загальними зборами ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД», яке б вповноважувало ОСОБА_1 на його підписання, а також тим, що був кінець 2019 р. - потрібно було закривати фінансовий рік та податковий кредит, який виник у ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» на підставі інформації, відображеної ПАТ «ЛНЗ». Після передання документів поштовим зв'язком ні він ( ОСОБА_2 ), ні ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» інших дій не вчиняли: товар за договором поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 не приймали, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних чи інших документів не підписували.
Відтак, отримавши відомості в ході службового розслідування (опитування) про те, що договір поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 був підписаний ОСОБА_2 та отримавши попереднє підтвердження таких відомостей висновком експертного дослідження № 0502/21/1 за результатами проведення експертно-психологічного дослідження із застосуванням поліграфа від 05.02.2021, проведеного атестованим судовим експертом Назаровим Олегом Анатолійовичем відносно ОСОБА_2 , позивач просить призначити почеркознавчу експертизу з метою підтвердження інформації про те, що Договір поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 був підписаний ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .
На розгляд почеркознавчої судової експертизи судом поставленні питання (з урахуванням уточнення експертного завдання):
1. Чи належать усі підписи (10 штук), вчинені на Договорі поставки № Д- ВА-19-01012 від 26.04.2019 від імені покупця за Договором поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019 на сторінках 1-9 включно, ОСОБА_2 ?
2. Чи належить підпис, вчинений від імені покупця за Договором поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, на Специфікації № 1 від 26.04.2019, ОСОБА_2 ?».
Проведення експертизи доручено ОСОБА_6 , провідному судовому експерту лабораторії почеркознавчих досліджень та технічної експертизи документів, який має кваліфікацію судового експерта другого кваліфікаційного класу, повну вищу технічну освіту, освітньо- кваліфікаційний рівень спеціаліста, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 1.1. «Дослідження почерку та підписів», стаж експертної роботи з 1989 року (свідоцтво № 30, видане експертно-кваліфікаційною комісією ОНДІСЕ МЮ України 09.06.2017, дійсне до 09.06.2022).
Про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та ст. 385 КК України за відмову від надання висновку експерт попереджений.
Відповідно до п. 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 р. № 53/5 (у чинній редакції), а також виходячи із наданих на експертизу матеріалів, питання ухвали від 05.10.2021 прийняті у наступній редакції:
« 1. Чи виконані підписи від імені ОСОБА_7 у Договорі поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, розміщені у рядках «Від Покупця» на сторінках 1-9 (включно), самим ОСОБА_7 , або ОСОБА_2 чи іншою особою?
2. Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_7 у Специфікації № 1 від 26.04.2019 за Договором поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, розміщений у графі «Покупець», самим ОСОБА_7 , або ОСОБА_2 чи іншою особою?».
За висновком експерта:
« 1. Підписи від імені ОСОБА_7 у Договорі поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, розміщені у рядках «Від Покупця» на сторінках 1-9 включно, виконані не ОСОБА_7 , а іншою особою з наслідуванням його підписам.
Вирішити питання відносно виконання цих підписів ОСОБА_2 не виявилося можливим з причин, наведених у п.1 дослідницької частини цього висновку.
2. Підпис від імені ОСОБА_7 у графі «Покупець» Специфікації № 1 від 26.04.2019 за Договором поставки № Д-ВА- 19-01012 від 26.04.2019, виконаний не ОСОБА_7 , а іншою особою з наслідуванням його підписам.
Вирішити питання: «Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_7 у Специфікації № 1 від 26.04.2019 за Договором поставки № Д-ВА-19-01012 від 26.04.2019, розміщений у графі «Покупець» ОСОБА_2 чи іншою особою?», не виявилося можливим з причин, наведеним у п. 2 дослідницької частини цього висновку.».
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта є одним із засобів доказування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно з ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України «Про судову експертизу»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Висновок експертизи є одним із доказів на підставі якого суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи і який оцінюється судом разом із іншими доказами за загальними правилами. Водночас висновок експертизи є докладним описом досліджень проведених експертом (фахівцем) в певній сфері знань з питань, які не можуть бути досліджені в межах судового засідання складом суду.
Встановивши, що експертне дослідження проведено відповідно до Закону України «Про судову експертизу» кваліфікованим судовим експертом, висновки експерта відповідають вимогам, встановленим ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, оцінивши висновки за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність цих висновків, та приймає їх в якості належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу у розумінні ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок експерта, суд вважає його таким, що не викликає сумнівів у його правильності, вказаний висновок не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв ясності та обґрунтованості.
Також суд зважає на те, що учасниками не було надано висновку експерта із висновками, що відрізняються від тих, що викладені у висновку експерта № 21-6214 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи № 925/1126/20 складеного 16.05.2022.
З огляду на викладене, господарський суд висновок експерта приймає у якості належного доказу у справі.
З урахуванням висновку експерта, суд дійшов висновку, що спірний договір, в редакції, що надана відповідачем, ОСОБА_7 не підписував.
При цьому суд зазначає, що спірний договір підписаний іншою особою, що не являється беззаперечним доказом того, що договір не було підписано/укладено взагалі.
Крім того, відповідач в обґрунтування заперечень проти позовних вимог зазначає, що про наявність обмежень у повноваженнях директора позивача на момент укладення договору відповідачеві відомо не було.
На захист прав третіх осіб, які виступають у правовідносинах з юридичними особами, у тому числі й укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.03.2017 у справі № 760/8121/16-ц).
Водночас, зауважує, що відповідач під час укладення договору діяв добросовісно, розраховуючи на доброчесність контрагента, ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» бажало реального настання правових наслідків, обумовлених договором, а після укладення договору відповідач виконав свої обов'язки за договором у повному обсязі, а саме - здійснив поставку товару.
Колегія суддів Касаційного господарського суду (справа № 908/4550/15) зазначає, що закон ураховує, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу. Тому сам факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.
Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 у справі № 6-62цс16).
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 2 ст. 218 ЦК України визначено, якщо одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Відповідач зауважує, що на виконання договору, відповідачем було поставлено, а позивачем отримано товар. Зокрема, згідно з видатковими накладними № 14173 від 02.05.2019, № 14175 від 02.05.2019 ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» поставило, а ТОВ «УКРЗЕРНО ТРЕЙД» прийняло засоби захисту рослин Дерозал у кількості 880 л, МайсТер пауер у кількості 1180 л, та засоби захисту рослин Елюміс у кількості 100 л. (копії видаткових накладних наявні в матеріалах справи).
Підтвердженням прийняття виконання договору на думку відповідача є також те, що ним було зареєстровано відповідні податкові накладні (копії зареєстрованих податкових накладних наявні в матеріалах справи).
Відповідно до п. 201.7 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, відповідач вважає, що всі наявні матеріали свідчать про укладення між позивачем та відповідачем договору поставки.
Згідно із статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.
Таким чином, із змісту частини першої 241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 3-59гс14.
Крім того, аналіз постанов Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17 свідчить, що вони містять висновок про те, що доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів, тощо).
Отже, оскільки, договір вже було реалізовано відповідачем, звернувшись з позовом про визнання договору недійсним (неукладеним) та з клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, позивач зловживає своїми правами з метою затягування процесу стягнення з ТОВ «Укрзерно трейд» заборгованості за отриманий від ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» товар, то відповідач позовні вимоги заперечує повністю.
Позивач стверджує, що ним не було вчинено дій на визнання договору. Видаткові накладні № 14173 від 02.05.2019 та № 14175 від 02.05.2019 містять посилання на те, що від імені покупця за договором товар отримано ОСОБА_1 за довіреністю № 1 від 26.04.2019, копію якої відповідачем не надано. Загальні збори учасників товариства у 2019 році не приймали рішення про надання дозволу (погодження) на укладення директором ОСОБА_1 або будь-якою іншою посадовою особою договору поставки, не надавали погодження на його укладення у жодний інший спосіб; не видавало довіреність яка б уповноважувала ОСОБА_1 або будь-яку іншу посадову особу на укладення договору, сума якого перевищує 200 000,00 (двісті тисяч) гривень.
Позивач не вчиняв дій щодо виконання договору.
Щодо заперечень відповідача про те, що йому про наявність обмежень у повноваженнях директора на момент укладення договору відомо не було, позивач посилається на пп. 3.3 п. 3 Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», відповідно до якого якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Преамбула Договору поставки № Д-ВА-19-01012 зазначає, що: «Покупцем за договором є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзерно Трейд» від імені якого, на підставі Статуту, діє ОСОБА_1».
Право відповідача на ознайомлення зі статутом позивача було додатково зазначено п. 14.8.5 договору, що дає підстави вважати відповідача обізнаним про наявні обмеження повноважень представника позивача, але, незважаючи на це, він вчинив з ним оспорюваний договір, що не отримав наступного схвалення загальними зборами учасників позивача.
Щодо тверджень відповідача про оформлення податкових накладних на підтвердження прийняття виконання договору позивачем, позивач зазначає, що відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Складення та реєстрація податкових накладних було здійснено не позивачем, а відповідачем як продавцем (постачальником) товару самостійно, на підставі оспорюваних позивачем первинних актів, та не підтверджує визнання позивачем договору поставки.
Отже, позивач просить суд не приймати до уваги доводи відповідача про складення податкових накладних № 154 від 02.05.2019 та № 155 від 02.05.2019 на підтвердження реальності здійсненої поставки як такі, що не підтверджені достовірними доказами.
Суд зауважує, що у справі № 145/2047/16-ц, на яку посилається позивач у заяві про зміну предмета позову, фізична особа зверталася до суду з позовом до СФГ «Терра» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок на тій підставі, що договорів оренди вона не укладала і не підписувала, волевиявлення та наміру на їх укладення не мала, а підписи в оспорюваних договорах та актах приймання-передачі земельних ділянок вчинені іншою особою.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що суди попередніх інстанцій повно та достеменно встановили обставини справи, за якими спірні договори позивач не підписував та, відповідно, з істотних умов цих договорів не погоджував.
Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що, враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Тобто ця постанова Великої Палати Верховного Суду, стосується оскарження фізичною особою правочинів щодо оренди земельних ділянок і фактично наміром останньої у цій справі було повернення цих земельних ділянок. Слід також наголосити на тому, що, оспорюючи договори оренди земельних ділянок на тій підставі, що позивач їх не укладав і не підписував, позивачем у справі № 145/2047/16-ц була фізична особа, яка не може мати печатки, на відміну від позивача у справі, що розглядається, яким є юридична особа (вказаний висновок викладено у постанові ВС від 24.02.2021 у справі № 926/2308/19).
Отже, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Суд також застосував правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07.06.2022 у справі № 916/3351/20.
Крім того, правовими підставами позову позивач визначив ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом ст.ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Договори можуть визнаватися недійсними в судовому порядку з підстав недодержання в момент їх вчинення вимог, установлених ст. 203 ЦК України.
Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин першої - третьої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Спір у справі виник у зв'язку із тим, що позивач вважає договір неукладеним за наведених вище обставин.
Стаття 207 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц виклала правову позицію, згідно із якою у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Водночас, за змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
За змістом частин 1 та 2 статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Статтею 15 ЦК України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (14-499цс19).
Принцип диспозитивності, закріплений у статті 14 ГПК України, передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отже, з урахуванням вищевикладеного особа має право на власний розсуд обрати будь-який з можливих способів захисту, які передбачені законом або договором, за виключенням випадків, коли законом встановлено імперативний характер щодо застосування конкретного способу захисту.
У такий спосіб позивач, який вважає, що його право або законний інтерес порушені, не визнаються або оспорюються, має право звернутися до суду за їх захистом, обравши будь-який з передбачених законом або договором спосіб захисту.
У постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 907/804/17 наведено висновок, що вимога про визнання договору неукладеним не є способом захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання (не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу), який передбачений положеннями Господарського кодексу України або Цивільного кодексу України, не визначена відповідна вимога як такий спосіб і іншими законами України.
Водночас, вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення (позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16).
По суті вимога про визнання договору неукладеним є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення. Вимога про визнання договору неукладеним є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення, що не належить до повноважень господарського суду (постанова Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 907/804/17).
Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, постанові Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 915/1890/19).
Самостійна позовна вимога про визнання договору неукладеним не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права.
Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 4 ст. 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Ухвалою від 16.03.2021 обов'язок оплати експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЗЕРНО ТРЕЙД».
Суд встановив, що розмір витрат за проведення експертизи склав 9266,94 грн. Вартість оплачена попередньо позивачем.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складене та підписане 12 грудня 2022 року.
Суддя О.В. Чевгуз