18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
09 грудня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/109/22
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Лепенець К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп",
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань",
про стягнення коштів,
за участю представників сторін:
від позивача: Нижник А.О., директор; Пилипенко Р.Б., ордер СА № 1029503, адвокат;
від відповідача: Патрікєєва І.В., ордер СА № 1026438, свідоцтво від 23.07.2012 № 490, адвокат.
31.01.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп" (далі - ТОВ "Нова Строй Груп") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" (далі - ТОВ "Сервісагро-Умань") про стягнення заборгованості (збитки) в сумі 1 484 821,94 грн, а також 242 226,15 грн (пені за несвоєчасне виконання зобов'язань), 145 364,07 грн (інфляційне збільшення), 54 831,38 грн (3% річних), а всього на загальну суму 1 927 243, 54 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду від 11.04.2019 № 2/19 на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі складу з сендвіч панелей.
Ухвалою господарського суду від 07.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
18.02.2022 від відповідача надійшов відзив, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У відзиві на позов відповідач посилається на факти встановлені судовими рішеннями по справі № 925/577/21, які мають преюдиційне значення відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України (обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом). Серед таких обставин відповідач вказує на наявність листування між сторонами щодо неналежного виконання ТОВ "Нова Строй Груп" робіт з облаштування огородження та покрівлі об'єкта. Також ТОВ "Сервісагро-Умань" стверджує, що судовими рішеннями у справі № 925/577/21 встановлено факт невиконання взятих на себе зобов'язань ТОВ "Нова Строй Груп", роботи не здані згідно з умовами Договору. Згідно з п. 4.3 Договору, замовник має право затримати кінцевий розрахунок за роботи, виконані з недоробками та дефектами, виявленими при прийманні цих робіт. В період дії Договору від 11.04.2019 № 02/19 неодноразово повідомлялось ТОВ "Нова Строй Груп" про невідповідність здійснених робіт зобов'язанням взятим на себе виконавцем. Так 03.12.2019 було складено та підписано обома сторонами акт обстеження виконаних будівельних робіт, яким зазначено, що "... при обстеженні було встановлено, що на даний час невиконані роботи по монтажу сендвічпанелей стінових для з'єднання адмінприміщення та складу в обсязі 60 кв. м та сендвічпанелей покриття - 60 кв.м, а згідно договору підряду № 02/19 від 11.04.2019 року, додатку № 2 та графіка виконання робіт, де вказаний строк виконання 31.10.2019, мало б бути повністю влаштоване огородження стін та покриття із сендвічпанелей, встановлені декоративні та теплозберігаючі елементи, здійснений монтаж водовідвідної системи з даху покрівлі."
Далі у відзиві відповідач зазначає, що 30.01.2020 складено та підписано обома сторонами акт обстеження виконаних будівельних робіт, яким зазначено, що "...при обстеженні було встановлено, що на даний час невиконані роботи по монтажу огороджувальної системи по покрівлі складу в повному обсязі, не до кінця облаштований монтаж вертикальної водовідвідної системи (металеві жолоба) проведений неякісно та як виявлено протікання води по стикових швах, не скрізь знята захисна плівка із сендвіч-панелей, також виявлено 8 місць протікання покрівлі із сендвіч-панелей". Крім того, замовник ТОВ "Сервісагро-Умань" у зв'язку з неналежним виконанням договору з боку ТОВ "Нова Строй Груп" змушене було звернутись до незалежного інженера технічного нагляду задля отримання висновку щодо якості виконаних робіт виконавця. 18.03.2020, 21.05.2020 та 15.07.2020 інженером технічного нагляду Мазуриком В.М. складено листи щодо результатів обстеження на об'єкті будівництва. Всі обстеження підтверджували наявність недоліків виконання робіт згідно з Договором ТОВ "Нова Строй Груп", що повідомлялось виконавцеві та що, у свою чергу, давало право замовнику - ТОВ "Сервісагро-Умань" зупинити фінансування робіт за Договором до усунення недоліків.
До відзиву на позов відповідач додав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000 грн.
Ухвалою від 03.03.2022 господарський суд за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрив підготовче провадження у справі № 925/109/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.05.2022 об 11:00. Визначив наступну дату судового засідання 02.06.2022 об 11:00 год.
Протокольною ухвалою від 05.05.2022 господарський суд на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголосив перерву в судовому засіданні до 16.05.2022 о 14:30 год.
16.05.2022 від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення підготовчого судового засідання.
Ухвалою від 16.05.2022 господарський суд задовольнив клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання, відклав судове засідання на 15:00 06.06.2022.
06.06.2022 від позивача надійшло клопотання про призначення у господарській справі будівельно-технічної експертизи.
06.06.2022 від позивача надійшло клопотання про повернення господарської справи на стадію підготовчого судового засідання.
Господарський суд ухвалою від 06.06.2022 задовольнив клопотання ТОВ "Нова Строй Груп" від 04.06.2022 в частині повернення господарської справи №925/109/22 до стадії підготовчого судового засідання та повернувся до розгляду справи зі стадії підготовчого провадження. Поновив ТОВ "Нова Строй Груп" процесуальний строк на подання клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Нова Строй Груп" від 04.06.2022 в частині продовження процесуального строку проведення підготовчого судового засідання на 30 календарних днів. Надав позивачеві та відповідачеві додатковий процесуальний строк для подання додаткових доказів, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 06.06.2022 господарський суд провадження у справі № 925/109/22 зупинив до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 925/577/21, що розглядається Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.
Постановою від 13.07.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду закрив касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2021 року у справі № 925/577/21. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп" задовольнив частково. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2021 року, додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 02 вересня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2021 року у справі № 925/577/21 скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвалою від 24.10.2022 господарський суд поновив провадження у справі № 925/109/22, підготовче засідання призначив на 21.11.2022 о 14:30.
01.11.2022 до суду від відповідача електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису надійшло: клопотання про долучення доказів; заперечення на позов з урахуванням постанови Верховного Суду від 13.07.2022 та письмові заперечення на клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Позовні вимоги відповідач не визнає та зазначає, що графік фінансування дійсно був оформлений через підписання додатку № 1 до договору підряду № 02/19 від 11.04.2019, але жоден документ, на думку відповідача, в матеріалах справи не підтверджує реальну дату початку робіт з боку відповідача. Крім того, розділ 3 договору підряду від 11.04.2019 визначає порядок строків виконання робіт.
П. 3.2 договору визначає, що при виникненні обставин, які не залежать від Виконавця, і котрі перешкоджають виконанню робіт в обумовлені строки, Виконавець повинен повідомити про це Замовника письмово і за необхідності можуть бути внесені зміни в графік виконання робіт. Рішення про перегляд строків оформляється додатковою угодою з обумовленням обставин.
П. 3.3 договору визначає обставини, що перешкоджають виконанню робіт в обумовлені строки, які не залежать від виконавця і дають йому право на перегляд строків. Одна із таких обставин це за які відповідає Замовник (затримка у виконанні обов'язків, поява додаткових робіт).
П. 9 договору зазначає наступне, Виконавець при можливій затримці чи при зупинці виконання робіт по незалежним від нього причинам, інформує Замовника в письмовій формі.
Матеріали справи № 925/109/22 та справи № 925/577/21, як стверджує відповідач, не містять письмових доказів звернення/ інформування до ТОВ "Сервісагро-Умань" з боку ТОВ "Нова Строй Груп" щодо неможливості здійснення виконання робіт по незалежним від них причинам (невчасного фінансування чи недостатності коштів) протягом 45 днів від моменту початку робіт. А відповідно порушень з боку ТОВ "Сервісагро-Умань" відповідач не вбачав до часу звернення до суду позивачем. ТОВ "Нова Строй Груп" не скористався правом на зупинення виконання своїх обов'язків за договором у зв'язку з простроченням замовника. (п. 25 постанови Верховного Суду від 13.02.2018 року № 910/123/17)
Що стосується п. 4.3 договору, відповідно до якого замовник має право затримати кінцевий розрахунок за роботи, виконанні з недоробками чи дефектами, відповідач звертає увагу суду на ряд актів обстеження виконаних будівельних робіт, які містяться в матеріалах справи, а саме: акт обстеження виконання будівельних робіт від 03.12.2019, який підписаний представником виконавця А.О. Нижником, в той час як роботи мали бути виконанні ще в строк 31 жовтня 2019 року. В подальшому було складено ще один акт обстеження виконаних будівельних робіт від 30 січня 2020 року, також підписаний А.О. Нижником, а також листи інженера технічного нагляду Мазурика В.М., які фіксували не досконале виконання будівельних робіт від 21.05.2020, 18.03.2020 та 15.07.2020 року.
Дані документи, на думку відповідача, свідчать, що ТОВ "Нова Строй Груп" взяті на себе зобов'язання щодо остаточного виконання будівельних робіт в строк 31 жовтня 2019 року не виконало. Причин в письмовому порядку як того вимагає договір Замовнику не повідомлялось. Факт не виконання керівником А.О. Нижником усвідомлювався. Фінансування продовжувалось в квітні та травні 2020 року, а відповідно роботи продовжувались, з чого можливо зробити висновок, що остаточного виконання будівельних робіт станом на 31.10.2019 не наступило. Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення штрафних санкцій з відповідача за невчасно виконанні роботи, що фактично підтверджено матеріалами справи.
Також, відповідач наполягає, на беззаперечному факті підтвердженому двома інстанціями, щодо направлення акту приймання-передачі від 20.04.2020 на адресу: м. Умань, вул. Чкалова, 2 Б, що не є юридичною адресою позивача та стверджує, що жодного письмового доказу, матеріали не містять, щодо узгодження сторонами інших адрес для кореспонденції, ніж юридична адреса позивача.
14.04.2020 підрядник направляв замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, підсумкову відомість ресурсів на адресу: 20304, м. Умань, пров. Чкалова, 2 Б і 16.04.2020 ці документи були отримані особою з прізвищем ОСОБА_1, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення. Дана особа, за твердженням відповідача, не має повноважень щодо отримання поштової кореспонденції, оскільки займає посаду менеджера по будівництву і не має таких повноважень згідно посадових інструкцій.
У постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 у справі 6-100цс14, на яку відповідач посилається в обґрунтування п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, міститься висновок, що ч. 3 ст. 551 ЦК України, з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови якщо її розмір значно перевищує розмір збитків. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені, штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені, штрафу.
При цьому, відповідач стверджує, що ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови касаційного господарського суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).
Відповідач вважає, що виняткові обставини в даному випадку відсутні, оскільки невчасне виконання взятих на себе зобов'язань з боку відповідача, призвело до неможливості початку експлуатації ТОВ "Сервісагро-Умань" митного ліцензійного складу, який мав бути введений в експлуатацію в жовтні 2019 року, в результаті чого позивач недоотримав матеріальну вигоду протягом тривалого часу, неповноцінно здійснюючи господарську діяльність.
Відповідач також звертає увагу суду на те, що у своїй позовній заяві позивач ТОВ "Нова Строй Груп" посилається, обґрунтовуючи позовну позицію, як на доконаний та безспірний факт, надсилання по результатам виконаних робіт 14.04.2020 акту виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та витрат, підсумкової відомості ресурсів, в той час як в постанові Верховного Суду вказано на одну із недостатньо досліджених обставин дійсності та вірності адресування даних документів.
Також відповідач зазначає, що будь-які надсилання будь-яких документів в рамках спірного договору після 31.10.2019 є підтвердженням або ж фіксуванням тих чи інших подій поза межами строків (з порушенням строків виконання) взятих на себе зобов'язань виконавця в рамках даного договору, а відповідно підтверджують законність звернення до суду ТОВ "Сервісагро-Умань" з позовними вимогами щодо штрафних санкцій за невчасне виконання договірних зобов'язань з боку ТОВ "Нова Строй Груп".
В позовній заяві вказано, що роботи були завершені 31.12.2019, але доказів завершення робіт матеріали справи не містять. Докази завершення робіт, як того передбачає договір (акти виконаних робіт) надіслані не були.
Що стосується розрахунків, які подані позивачем, відповідач зазначає, ТОВ "Нова Строй Груп" звертаючись до суду подає розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, здійснюючи розрахунок з 16.04.2020. Відповідачу не зрозуміло, а в позовній заяві не обґрунтовано, чому саме з цієї дати почато нарахування, адже як стверджує позивач затримки проплат почались набагато раніше.
Відповідач звертає увагу на норми ч. 6 ст. 232 ГК України щодо шестимісячного строку нарахування пені та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо позовної давності в один рік для стягнення неустойки (штрафу, пені).
Щодо нарахування відсотків за користування грошовими коштами в період з 16.04.2020 по 09.07.2021 року відповідач стверджує таке. По-перше, не зрозуміло чому нарахування відсотків за користування грошовими коштами починається з 16.04.2020, по-друге, для подібного нарахування треба довести наявність прострочення виплат або ж необхідність їх повернення, що на думку відповідача зроблено не було. Також відповідачу не зрозуміла кінцева дата нарахування 09.07.2021 рік, якщо позов подано 31.01.2022.
Відповідач вважає, що розрахунок відсотків за користування грошовими коштами здійснено не вірно, оскільки жодних зобов'язань з боку ТОВ "Сервісагро-Умань" 16.04.2020 порушено не було, сума на яку здійснено нарахування в розмірі 1484821,94 не була узгоджена та погоджена, що передбачено договором, а кінцева дата мала б бути датою припинення договірних зобов'язань, а сам позивач зазначає що свої зобов'язання виконав 31.12.2019. Дані кошти не можуть стати підставою для нарахування відсотків за користування, оскільки ніколи не передавались відповідачеві, а відповідно не наступило моменту неправомірного користування ними з боку відповідача.
Щодо інфляційних збитків нарахованих за період з 16.04.2020 року по 09.07.2021, відповідач зазначає, що розрахунок здійснений позивачем є не зрозумілим з точки зору вибору дати початку та закінчення нарахування.
21.11.2022 від позивача надійшло клопотання про об'єднання господарських справ № 925/577/21 та № 925/109/22 в одне провадження.
Також 21.11.2022 від позивача надійшло клопотання про призначення у господарській справі комплексної судової будівельно-технічної експертизи (в новій редакції з доповненнями підстав призначення експертизи).
Протокольною ухвалою від 21.11.2022 господарський суд на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України залишив без розгляду клопотання про об'єднання справ в одне провадження, оскільки воно подане з порушенням строку, визначеного ч. 3 ст. 173 ГПК України (об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання).
Також ухвалою від 21.11.2022 господарський суд відмовив в задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп" про призначення у господарській справі судової будівельно-технічної експертизи та про призначення у господарській справі комплексної судової будівельно-оціночної та будівельно-технічної експертизи.
Іншою ухвалою від 21.11.2022 господарський суд закрив підготовче провадження по справі № 925/109/22 та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.12.2022 об 11:00.
09.12.2022 до суду надійшли пояснення за підписом позивача, до яких додані оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи: лист ТОВ «Сервісагро-Умань» від 27.04.2020 № 84 та поштовий конверт від 29.04.2020, на якому відправником зазначено «Сервісагро-Умань», отримувачем - ТОВ «Нова Строй Груп», а також роздруківку із сторінки пошукової системи «Google» із пошуковим запитом «сервис агро умань», де відображено адресу: вулиця Чкалова, 2 б, м. Умань, Черкаська область, 20300.
У судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог, також звертали увагу суду на результати пошуку в пошуковій системі «Google» за запитом «сервис агро умань».
Представник відповідача наполягала на безпідставності позовних вимог, зазначаючи, серед іншого, що п. 11.1. Договору передбачено, що приймання, передача та прийом виконаних робіт оформлюється відповідними актами. Підписання акту виконаних робіт передує виконанню виплати коштів згідно графіку фінансування, окрім передоплати на закупівлю будівельних матеріалів. Так, за твердженням представника відповідача, протягом дії Договору мали підписуватися проміжні акти.
Враховуючи заявлення позивачем дослідження сторінки пошукової системи «Google», суд відповідно до ч. 7 ст. 82 ГПК України здійснює огляд вебсайт (сторінки за відповідним посиланням, про що складено протокол, який підписано всіма присутніми особами без зауважень. Так під час огляду суд встановив, що при введенні в пошуковому запиті сервісу «Google» запиту за ТОВ «Сервісагро-Умань» наявні відомості щодо адреси: «Сервісагро-Умань: вул. Чкалова, 2 б, Умань, Черкаська область, 20300». Також сервіс Google-карти вказує таке місцезнаходження ТОВ «Сервісагро-Умань» (вул. Чкалова, 2 б, Умань, Черкаська область, 20300).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та здійснивши огляду доказів за їх місцезнаходженням суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.
11.04.2019 між ТОВ "Сервісагро-Умань" (замовник) та ТОВ "Нова Строй Груп" (виконавець) було укладено договір № 02/19 на влаштування зовнішнього огородження та покрівлі даху з сандвіч-панелей, за умовами якого замовник доручає, а виконавець виконує власними та залученими силами третіх осіб, з власних матеріалів, зовнішнє огородження та покрівлю з сендвіч-панелей, згідно з кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору (адреса будівництва: Черкаська обл., Уманський р-н., с. Городецьке, вул. Софіївська, 1 А). (п. 1.1. Договору)
У п. 2.1 договору сторони узгодили загальну вартість договору - 8 357 498,26 грн.
Відповідно до п. 2.2. Договору договірна ціна робіт може переглядатись при наступних умовах:
- зміна об'ємів та складу робіт;
- зупинка робіт по рішенню Замовника і в зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин;
- зміна по рішенню або з вини Замовника строків виконання робіт;
- вагома відмінність фактичних умов виробництва від проектних, передбачити котрі при узгодженні вартості Виконавець не міг.
Додаткові угоди, проектна документація, графік фінансування, графік виконання робіт та кошториси є невід'ємною частиною цього договору. (п. 2.3. Договору)
Перегляд договірної вартості обумовлюється розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладання додаткових угод. (п. 2.4. Договору)
Роботи по цьому Договору виконуються з матеріалів Виконавця. (п. 2.5. Договору).
Усі взаєморозрахунки по цьому договору здійснюються тільки в національній валюті України шляхом внесення коштів на банківський рахунок Виконавця. (п. 2.6. Договору).
Виконавець приступає до виконання робіт на будівельному майданчику та виконує роботи згідно графіку виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору. (п. 3.1. Договору)
При виникненні обставин, які не залежать від Виконавця, і котрі перешкоджають виконанню робіт в обумовлені строки, Виконавець повинен повідомити про це Замовника письмово і за необхідності можуть бути внесені зміни у графік виконання робіт. Рішення про перегляд строків оформляється додатковою угодою з обумовленням обставин. (п. 3.2. Договору)
Обставини, що перешкоджають виконанню робіт в обумовлені строки, які не залежать від Виконавця і дають йому право на перегляд цих строків:
- нездоланної сили;
- за які відповідає Замовник (затримка у виконанні обов'язків, поява додаткових робіт);
- зупинка робіт не з вини Виконавця;
- несприятливі погодні умови. (п. 3.3. Договору)
При виникненні обставин нездоланної сили, інших непередбачуваних обставин, котрі перешкоджають виконанню робіт, Виконавець повинен прийняти всі необхідні заходи по їх усуненню і, щойно вони будуть усунені, приступити до виконання своїх обов'язків, повідомивши про це Замовника. (п. 3.4. Договору)
Виконавець має право виконати роботу достроково, але виключно з урахуванням будівельних норм та стандартів. (п. 3.5. Договору)
Датою закінчення робіт вважається дата їх фактичного закінчення та представлення Замовнику для прийняття та підписання Акту виконаних робіт. У випадку наявності у Замовника об'єктивних зауважень, щодо якості виконання робіт Виконавцем датою закінчення таких робіт буде вважатися дата усунення зауважень Замовника, щодо наявних недоліків. (п. 3.6. Договору)
За п. 4.1, 4.2 Договору Виконавець зобов'язується використовувати отримані кошти для виконання робіт та закупівлі матеріалів згідно умов договору та графіку фінансування. Замовник зобов'язується виконувати сплати Виконавцю згідно графіку фінансування, та після підписання актів приймання - передачі або актів виконаних робіт для відповідного виду робіт.
Згідно з п. 7.1. Договору постачання на об'єкт будівельних матеріалів, конструкцій та виробів здійснюється силами Виконавця. Він контролює якість, кількість і комплектацію постачання цих ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати та пошкодження до моменту здачі виконаних робіт.
Відповідно до п. 8.1. Договору Виконавець має право залучати для виконання робіт інші організації і забезпечує координацію їх діяльності на майданчику.
Приймання і оплату робіт, що виконують такі організації, здійснює Виконавець. (п. 8.2. Договору)
Відповідно до п. 9.1 договору виконавець приступає до виконання робіт після отримання передплати згідно з графіком фінансування, який є частиною договору.
Приймання, передача та прийом виконаних робіт оформлюється відповідними актами. Підписання акту виконаних робіт передує виконанню виплати коштів згідно графіку фінансування, окрім передоплати на закупівлю будівельних матеріалів. (п. 11.1. Договору)
Згідно з п. 12.2. Договору за порушення строків оплати обумовлених договором платежів Замовник сплачує Виконавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за виконані роботи за кожний день прострочення.
Нарахування штрафних санкцій (пені, інших видів неустойки) за прострочення виконання зобов'язання, не обмежується будь-якими строками від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому встановлені законом строки позовної давності на вимоги про стягнення пені обчислюються за кожний день її нарахування окремо. (п. 12.4. Договору)
Виконавець гарантує надійність, якість та відповідність виконаних робіт технічному завданню та якість будівельних матеріалів, що використовуються для виконання договору. (п. 13.1. Договору)
Гарантійний строк, строк придатності та служби на результат виконаних Виконавцем робіт становить 1 рік. (п. 13.2. Договору)
Гарантійний строк обчислюється від дня прийняття Замовником виконаних робіт. (п. 13.3. Договору)
Гарантійний строк подовжується на час, від моменту виявлення Замовником недоліків, за які відповідає Виконавець до моменту усунення Виконавцем таких недоліків. (п. 13.4. Договору)
У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків Замовник повинен заявити про них Виконавцю у письмовій формі і запросити його для складення відповідного акту про порядок та строки усунення виявлених недоліків (дефектів). (п. 13.5. Договору)
Представник Виконавця зобов'язаний з'явитися на об'єкті протягом 5 робочих днів з моменту отримання виклику для складання відповідного акту, що підписується сторонами. В акті в обов'язковому порядку фіксується дата виявлення дефектів і строки їх усунення. (п. 13.6. Договору)
Якщо Виконавець відмовився взяти участь у складанні акта, Замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його Виконавцю. (п. 13.7. Договору)
Виконавець зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку та в строки, визначених актом про їх усунення. У разі відмови Виконавця усунути виявлені недоліки (дефекти) Замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. У такому разі Виконавець зобов'язаний повністю компенсувати Замовнику витрати, пов'язані усуненням зазначених недоліків та завдані збитки. (п. 13.8. Договору)
Сторони зобов'язані докладати зусиль до вирішення конфліктних ситуацій шляхом переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень. Для усунення розбіжностей, за якими не досягнуто згоди, сторони можуть залучати професійних експертів. (п. 14.1. Договору)
Відповідно до п. 15.1. Договору останній припиняє свою дію:
- у разі повного виконання сторонами своїх зобов'язань;
- за взаємною згодою;
- відповідно до рішення суду;
- у випадках, що передбачені чинним законодавством України.
Між сторонами було підписано додаток № 1 до договору № 02/19 від 11.04.2019, в якому погодили графік фінансування будівництва за договором на суму 8 357 498,26 грн:
передплата на матеріали - протягом 7 днів від підписання договору - 6 500 000,00 грн;
передплата на початок робіт - протягом 14 днів від початку робіт - 500 000,00 грн;
передплата на роботи - 30 днів від початку робіт - 500 000,00 грн;
передплата на роботи - 45 днів від початку робіт - 500 000,00 грн;
остаточний розрахунок за монтаж МК - підписання акту - 357 498, 26 грн.
У додатку № 2 до договору № 02/19 від 11.04.2019 кінцевим терміном виконання робіт визначили 31.10.2019.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Акту звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2018-16.06.2020 за договором № 02/19 від 11.04.2019 (а.с.24, 217, том 1), ТОВ «Сервісагро-Умань» перераховував ТОВ «Нова Строй Груп» такі кошти і в такі дати:
6 500 000 грн - 17.04.2019;
500 000 грн - 20.06.2019;
100 000 грн - 13.08.2019;
400 000 грн - 03.10.2019;
100 000 грн - 07.04.2020;
100 000 грн - 16.04.2020;
50 000 грн - 21.05.2020.
Всього Замовником сплачено Виконавцю по Договору 7 750 000 грн.
Інших оплат Замовником за Договором матеріали справи не містять.
Позивач стверджує, що ним виконано всі роботи за Договором, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за квітень 2020 року на загальну суму 9 234 821,94 грн та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за квітень 2020 року на суму 9234,82194 тис. грн. (а.с. 25-30, том 1)
Загальна вартість Договору складає 8 357 498,26 грн. Позивач зазначає, що збільшення вартості фактично виконаних робіт відбулась через вагому відмінність фактичних умов виробництва від проектних, передбачити котрі при узгодженні вартості Виконавець не міг. Стосовно можливості зміни договірної ціни позивач посилається на п. 2.2. Договору. На підставі викладеного позивач збільшив суму робіт на 877 323,68 грн.
На підтвердження такого збільшення позивач надав лист № 39 від 15.04.2021, у якому обґрунтовується збільшення ціни договору та докази його направлення відповідачеві та додатки до такого листа, які також направлялися відповідачеві: таблицю розрахунків (обґрунтування) збільшення вартості фактично виконаних робіт; договори з іншими особами щодо виконання робіт та акти прийому-передачі виконаних робіт на виконання таких договорів, а також відповідні платіжні доручення.
Позивач, посилаючись на п. 9.1. Договору заявляє про затримку фінансування відповідачем у зв'язку з чим виникли обставини, що перешкоджають виконанню робіт в обумовлені строки, які не залежать від Виконавця і дають йому право на перегляд цих строків, за які відповідає Замовник відповідно до п. 3.3. Договору.
Внаслідок зазначеного, за твердженням позивача, роботи згідно з Договором були завершені 31.12.2019.
Судом встановлено, що вищезазначені Акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за квітень 2020 року на загальну суму 9 234 821,94 грн, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за квітень 2020 року на суму 9234,82194 тис. грн, а також Підсумкову відомість ресурсів Виконавець направив на адресу Замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Умань», 20304, м. Умань, пров. Чкалова, 2Б 14.04.2020, що підтверджується описом вкладення у лист, накладною Укрпошти та фіскальним чеком (а.с. 35-36, том 1). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36, том 1) представник відповідача ОСОБА_1 отримав такий лист із вищезазначеним вкладенням 16.04.2020.
Відповідач у відзиві на позов, з посиланням на обставини, встановлені рішенням судів першої та апеляційної інстанції у справі № 925/577/21, стверджував, що такий лист направлений на неналежну адресу відповідача, оскільки юридична адреса відповідача - Черкаська обл., Уманський р-н, с. Городецьке, вул. Софіївська, буд. 1-а.
Після скасування таких рішень постановою Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 відповідач у своїх запереченнях на позов з урахуванням такої постанови зазначив, що 14.04.2020 підрядник направляв замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, підсумкову відомість ресурсів на адресу: 20304, м. Умань, пров. Чкалова, 2 Б і 16.04.2020 ці документи були отримані особою з прізвищем ОСОБА_1, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Дана особа не має повноважень щодо отримання поштової кореспонденції, оскільки займає посаду менеджера по будівництву і не має таких повноважень згідно посадових інструкцій.
Такі твердження відповідача суд оцінює критично, з огляду на таке.
У постанові від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 за позовом ТОВ «Сервісагро-Умань» до ТОВ «Нова Строй Груп» про стягнення 2 250 292,50 грн Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір, господарські суди обох інстанцій не взяли до уваги наданий відповідачем акт приймання - виконаних робіт, з огляду на те, що він направлявся на адресу позивача: м. Умань, пров. Чкалова, 2 Б, яка не є юридичною адресою позивача чи адресою розміщення його об'єктів. Верховний Суд вважає висновки господарських судів попередніх інстанцій передчасними.
Суд, розглядаючи справу № 925/109/22 враховує, що в матеріалах справи міститься копія (а.с. 39, том 1) і оригінал поштового конверту від 29.04.2020, у якому ТОВ «Нова Строй Груп» отримав від ТОВ «Сервісагро-Умань» лист, на якому зазначена з фірмовим знаком підприємства-відправника, електронною поштою та телефоном адреса відправника - провул. Чкалова, 2 Б, м. Умань, Черкаська обл., України, 20304. Оригінал такого поштового конверту оглянуто судом у судовому засіданні і представник позивача наполіг на долученні його до справи.
У постанові від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 Верховний Суд зазначив, що «…як вбачається із матеріалів справи, 14.04.2020 підрядник направляв замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, підсумкову відомість ресурсів на адресу: 20304, м. Умань, пров. Чкалова, 2 Б і 16.04.2020 ці документи були отримані ОСОБА_1, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 80-81, т. 1). При цьому, матеріали справи містяться документи, в яких ОСОБА_1 С.В., який є менеджером по будівництву ТОВ "Сервісагро-Умань", діяв від імені ТОВ "Сервісагро-Умань" та підписував акти обстеження виконання будівельних робіт (а.с. 12, т. 1).»
Суд зазначає, що в матеріалах справи № 925/109/22 також наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого лист ТОВ «Нова Строй Груп» отримано представником відповідача - ОСОБА_1 16.04.2020 (а.с. 36, том 1).
Далі, в матеріалах справи № 925/109/22 також наявні і акти обстеження виконаних будівельних робіт на 03.12.2019 та на 30.01.2020 (а.с. 17-18, том 2), у яких містяться підписи з боку ТОВ «Сервісагро-Умань» менеджера по будівництву ОСОБА_1, який діє як «Замовник». Такі докази подані представником ТОВ «Сервісагро-Умань» адвокатом Патрікєєвою І.
Добросовісність (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Так, підписання з боку ТОВ «Сервісагро-Умань» менеджером по будівництву ОСОБА_1 разом з директором ТОВ «Нова Строй Груп» Нижником А.О. актів обстеження виконаних будівельних робіт від 03.12.2019 та від 30.01.2020 дає обґрунтовані підстави Виконавцю (позивачу) вважати, що ОСОБА_1 є повноважною особою відповідача. Згодом, після отримання ОСОБА_1 . Акту виконаних робіт та інших супровідних документів, що направлені відповідачем позивачеві, ТОВ «Сервісагро-Умань», всупереч своїй попередній поведінці заявляє про не уповноваження такої особи на отримання поштової кореспонденції, чим самим заперечує взагалі належне надіслання Виконавцем Акту виконаних робіт Замовнику на виконання умов Договору. Такі дії відповідача очевидно є недобросовісними по відношенню до позивача.
Відтак відповідач діє всупереч принципу «заборони суперечливої поведінки», зазначаючи, що отримувати поштову кореспонденцію менеджер ОСОБА_1 не мав повноважень, а підписувати Акти обстеження виконаних будівельних робіт з боку «Замовника» такий працівник відповідача мав повноваження.
Також суд зазначає, що в силу положень ст. 74, 76 ГПК України саме на відповідача покладається обов'язок довести обставини, на які він посилається належними доказами. Всупереч цьому відповідач, вказуючи на неуповноваження менеджера по будівництву ОСОБА_1 на отримання поштової кореспонденції згідно посадової інструкції не надав, власне, ні посадової інструкції такого працівника ні інших доказів на підтвердження вказаних обставин.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що в обов'язки Виконавця жодним чином не входить обов'язок контролювати ким саме із працівників Замовника отримано Акт приймання-передачі виконаних робіт, за умови його належного направлення. Відповідач безпідставно перекладає обов'язок контролю за своїми працівниками на ТОВ «Нова-Строй-Груп».
Враховуючи, що відповідач сам здійснював листування з адреси «м. Умань, пров. Чкалова, 2 Б», лист отриманий безпосередньо працівником відповідача, який підписував і інші документи від відповідача, які наявні в матеріалах справи, сам відповідач визнає обставину отримання його працівником такого листа у своїх запереченнях на позов, суд доходить переконливого висновку, що направлення Виконавцем Акту виконаних робіт та супровідних документів за Договором Замовнику на адресу: м. Умань, пров. Чкалова, 2 Б є належним і 16.04.2020 ці документи були отримані відповідачем.
Твердження представника відповідача у судовому засіданні 09.12.2022, що встановлена у пошуковій системі «Google» адреса відповідача м. Умань, пров. Чкалова, 2 Б є чинною на теперішній час, проте відповідачем заперечується факт існування такої адреси відповідача у квітні 2020 року спростовується вищенаведеними доказами, а також здоровим глуздом. Позивач не міг наперед у 2020 році знати про майбутню адресу відповідача у 2022 році - м. Умань, пров. Чкалова, 2 Б.
Позивач зазначає, що у відповідь на лист, в якому були Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року, довідка про вартість будівельних робіт та витрати за квітень 2020 року та Підсумкова відомість ресурсів за квітень 2020 року, відповідач направив лист від 27.04.2020 № 84, який не стосується Договору (а.с. 37-38, том 1).
Оскільки відповідач не повернув підписані з його боку Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року, довідку про вартість будівельних робіт та витрати за квітень 2020 року та Підсумкову відомість ресурсів за квітень 2020 року, а також не надав жодної обґрунтованої відповіді чи заперечення на такі документи позивач зазначає про наявність заборгованості (збитків) відповідача перед позивачем у розмірі 1 484 821,94 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом, нарахувавши також на вказану суму пеню за період 16.04.2020-09.07.2021 в сумі 242 226,15 грн, інфляційні збитки в сумі 145 364,07 грн нараховані за період травень 2020 року - травень 2021 року, 3% річних за період 16.04.2020-09.07.2021 на суму 54 831,38 грн.
При розгляді даного спору суд враховує такі положення чинного законодавства та укладеного між сторонами Договору.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
За змістом положень ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. (ч. 1) Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. (ч. 2) До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. (ч. 3)
Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акта виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акта.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Так, правова позиція, яка є сталою в судовій практиці, стосовно акту, підписаного однією стороною, висловлена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 № 3-42гс12 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Вона полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".
Частина 4 ст. 882 ЦК України прямо передбачає можливість оформлення акту приймання виконаних робіт в односторонньому порядку. Ця ж норма надає можливість замовнику захиститись від претензій підрядника, що ґрунтуються на односторонньому акті, шляхом доведення обґрунтованості відмови від підписання акту, що є підставою для визнання його недійсним. Тобто у разі виникнення спору не підрядник повинен доводити факт виконання відповідних робіт, а замовник повинен доводити факт невиконання цих робіт, зокрема, шляхом проведення відповідної експертизи, тощо.
Під час розгляду справи представник ТОВ «Сервісагро-Умань» при розгляді клопотання позивача про проведення експертизи навпаки наполягала на відсутності необхідності в її проведенні, зазначивши, що об'єкт добудований іншими підрядниками. Водночас жодних доказів ким саме і які роботи проведені на виправлення недоліків відповідач не надав, всупереч вимогам ст. 73, 74 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, сам відповідач відмовився від проведення експертизи, яку мав намір оплатити Виконавець, тоді як саме на відповідача, як Замовника, покладений обов'язок доведення факту невиконання робіт Виконавцем за Актом виконаних робіт, що підписаний в односторонньому порядку Виконавцем.
ТОВ «Сервісагро-Умань» у своєму відзиві стверджувало про неотримання акту виконаних робіт, у подальшому, у письмових поясненнях з урахуванням постанови Верховного Суду у справі № 925/577/21, правова позиція відповідача змінилася і відповідач зазначив, що такий Акт отримано працівником відповідача, який не уповноважений на отримання кореспонденції. Проте такі доводи відповідача спростовані вище і судом встановлено, що відповідач отримав Акт виконаних робіт 16.04.2020, проте ухилився від його підписання без наведення причин. Відповідно до п. 3.6. Договору датою закінчення робіт вважається дата їх фактичного закінчення та представлення Замовнику для прийняття та підписання Акту виконаних робіт. У випадку наявності у Замовника об'єктивних зауважень, щодо якості виконання робіт Виконавцем датою закінчення таких робіт буде вважатися дата усунення зауважень Замовника, щодо наявних недоліків.
Мотивованої відмови від підписання Акту, об'єктивних зауважень щодо якості виконаних робіт, що були б направлені відповідачем позивачу після отримання Акту 16.04.2020, матеріали справи не містять.
Водночас відповідач стверджує, що позивачем порушено строки здачі робіт та такі роботи виконані з суттєвими недоліками, на підтвердження чого надає:
- Акт обстеження виконаних будівельних робіт на 03.12.2019 (а.с. 17, том 2), підписаний директором ТОВ «Нова Строй Груп» з боку Виконавця та менеджером по будівництву ТОВ «Сервісагро-Умань» ОСОБА_1 з боку Замовника. При обстеженні встановлено, що на даний час не виконані роботи по монтажу сендвічпанелей стінових для з'єднання адмінприміщення та складу в обсязі 60 кв.м та сендвічпанелей покриття - 60 кв.м, а згідно договору підряду № 02/19 від 11 квітня 2019 року, додатку №2 та графіка виконання робіт де вказаний строк виконання - «31» жовтня 2019 року, мало б бути повністю влаштоване огородження стін та покриття із сендвічпанелей, встановлені декоративні та теплозберігаючі елементи, здійснений монтаж водовідвідної системи з даху покрівлі.
- Акт обстеження виконаних будівельних робіт на 30.01.2020 (а.с. 18, том 2), підписаний директором ТОВ «Нова Строй Груп» з боку Виконавця та менеджером по будівництву ТОВ «Сервісагро-Умань» ОСОБА_1 з боку Замовника. При обстеженні встановлено, що на даний час не виконані роботи по монтажу огороджувальної системи по покрівлі складу в повному обсязі, не до кінця об лаштований монтаж вертикальної водовідвідної системи, монтаж горизонтальної водовідвідної системи (металеві жолоба) проведений неякісно, так як виявлено протікання води по стикових швах, не скрізь знята захисна плівка із сандвіч-панелей, також виявлено 8 місць протікання покрівлі із сандвіч-панелей.
- листи від 18.03.2020, від 16.05.2020, від 15.07.2020 інженера технічного нагляду В.М. Мазурка, що адресовані директору ТОВ «Сервісагро-Умань» у яких зазначено про виявлення недоліків та необхідність повідомлення Виконавця про їх усунення. (а.с. 19-21, том 2)
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об'єкта будівництва (далі - будівництво). Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.
Відповідно до п. 88, 89, 91, 93 Загальних умов приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду. Після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. У разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва). Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може у порядку, передбаченому договором підряду, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником.
Дослідивши акти обстежень від 03.12.2019 та від 30.01.2020, суд встановив, що вони здійснені до направлення позивачем Акту виконаних робіт і, як випливає зі змісту самого Акту, роботи, зазначені в Актах обстеження, станом на 16.04.2020 виконані.
Щодо листів інженера технічного нагляду Мазурка В.М., то відповідач, стверджуючи про їх направлення позивачеві, не надав суду доказів їх направлення на адресу позивача. На запитання у судовому засіданні щодо існування доказів направлення таких листів позивачеві представник відповідача зазначила, що відповідач стверджує про їх направлення і вручення позивачеві, без наведення жодних доказів.
Директор позивача у судовому засіданні зазначив про необізнаність про існування таких листів, вони йому не пред'являлися.
Суд враховує, що відповідно до п. 3.6. Договору, зміст якого наведено вище, та наведених норм Загальних умов Замовник зобов'язаний, в разі наявності у нього зауважень щодо якості виконаних робіт, висловити їх Виконавцю, відтак за відсутності доказів направлення зауважень Замовника разом з такими листами позивачу відповідач позбавляється права посилатися на останні, як на доказ наявності недоліків виконаних робіт. Також відповідач не надав суду доказів повноважень особи - інженера технічного нагляду Мазурка В.М. на проведення огляду об'єкта будівництва та виявлення недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Отже, договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч .1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Якщо замовник в порушення вимог ст. 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 05.05.2020 у справі № 904/2082/19.
При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12, Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 02.06.2022 у справі № 911/2320/20.
Судом встановлено, що отримавши Акт форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року, відповідач не надав позивачу обґрунтовану відмову від прийняття робіт і підписання акту. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про заявлені відповідачем претензії щодо якості чи обсягу виконаних робіт на момент отримання замовником Акту форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2020 року. Відтак відповідач порушив свої зобов'язання за Договором та норми чинного законодавства.
Стосовно тверджень відповідача про несвоєчасність виконання робіт позивачем, оскільки Договором передбачено строк виконання робіт за договором - до 31.10.2019, то господарський суд зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 509, ст. 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Правовідносини, які виникають між сторонами на підставі зобов'язання, безпосередньо складаються із двох частин: 1) обов'язку вчинити певну дію; 2) права вимагати вчинення цієї дії. Зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, у яких закріплюються їх права і обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання (ч. 1 ст. 628 ЦК України). При цьому зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України, п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Певними особливостями наділене виконання зобов'язання за двостороннім договором, оскільки передбачає зустрічне виконання.
Правилами зустрічного виконання зобов'язання встановлені ст. 538 ЦК України.
За ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Частиною 2 ст. 613 ЦК України встановлено, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Таким чином, виконання зобов'язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто, в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, необхідних дій.
Зі змісту ч. 2 ст. 11 ЦК України випливає, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори, що укладаються між суб'єктами цивільних правовідносин, до яких законодавцем віднесено договір підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. (ч. 1 ст. 837 ЦК України)
Договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 914/3132/20, у п. 51 постанови Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 911/2320/20).
Частиною 2 ст. 837 ЦК України встановлено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).
З аналізу ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 846 ЦК України випливає, що підрядник зобов'язаний виконати підрядні роботи за завданням замовника у строк (термін), встановлений у договорі підряду, з урахуванням строків (термінів) виконання окремих етапів робіт, якщо такі визначено у договорі підряду.
Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).
Відповідно до ч. 1 ст. 850, ст. 851 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника (ч. 1 ст. 856 ЦК України).
Статті 851 та 856 ЦК України, які визначають для підрядника окремі наслідки невиконання замовником зобов'язань за договором підряду, стосуються виняткових випадків. Однак такими випадками не обмежується прострочення кредитора за договором підряду в розумінні ст. 613 ЦК України, оскільки сторонам в договорі не заборонено передбачити такі умови, які не відповідатимуть випадкам, визначеним ст. ст. 851, 856 ЦК України (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20).
Оскільки договір підряду має двосторонній характер, тобто певні обов'язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, то у такому зобов'язанні кожна зі сторін одночасно є боржником та кредитором. З точки зору виконання такі зобов'язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов'язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов'язку. Виконання зустрічних зобов'язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов'язку у порядку, встановленому в даному випадку договором підряду. Якщо ж одна із сторін зобов'язання не виконує свого обов'язку у порядку і строки, встановлені договором, то відповідно друга сторона має право або зупинити виконання свого обов'язку, або відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Виконання підрядником своїх зобов'язань за договором (навіть у випадку невиконання зобов'язань замовником) не може свідчити, що він погодився з простроченням попередньої оплати замовником. Виконання робіт без попередньої оплати не є вчиненням конклюдентних дій, які призвели до фактичної зміни умов договору, зокрема щодо порядку розрахунків, оскільки підрядник скористався своїм законним правом у зустрічному зобов'язанні (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 911/105/18, на який посилається відповідач в обґрунтування підстави касаційного оскарження, встановлену п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
У постанові від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов'язання діям на його виконання у їх сукупності.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.07.2022 у справі № 925/577/21 за позовом ТОВ «Сервісагро-Умань» до ТОВ «Нова Строй Груп» про стягнення штрафних санкцій за цим же Договором.
Відповідно до п. 9.1. Договору Виконавець приступає до виконання робіт після отримання передплати згідно графіку фінансування який є частиною договору.
Як випливає із Додатку № 1 до Договору Замовник (відповідач) мав сплатити 8 357 498,26 грн у такі строки:
передплата на матеріали - протягом 7 днів від підписання договору - 6 500 000,00 грн;
передплата на початок робіт - протягом 14 днів від початку робіт - 500 000,00 грн;
передплата на роботи - 30 днів від початку робіт - 500 000,00 грн;
передплата на роботи - 45 днів від початку робіт - 500 000,00 грн;
остаточний розрахунок за монтаж МК - підписання акту - 357 498, 26 грн.
Отже, Замовник зобов'язаний був сплатити 8 000 000 грн протягом 45 днів з дня початку робіт.
Проте відповідно до наявного в матеріалах справи Акту звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2018-16.06.2020 за договором № 02/19 від 11.04.2019 (а.с.24, 217, том 1), ТОВ «Сервісагро-Умань» перераховував ТОВ «Нова Строй Груп» такі кошти і в такі дати:
6 500 000 грн - 17.04.2019;
500 000 грн - 20.06.2019;
100 000 грн - 13.08.2019;
400 000 грн - 03.10.2019;
100 000 грн - 07.04.2020;
100 000 грн - 16.04.2020;
50 000 грн - 21.05.2020.
Всього Замовником сплачено Виконавцю по Договору лише 7 750 000 грн.
Посилання представника відповідача у своєму вступному слові в судовому засіданні 09.12.2022 на п. 11.1. Договору щодо необхідності складання проміжних актів, тільки після яких здійснюється наступна оплата попередньої оплати за графіком не підтверджується матеріалами справи та усталеним взаємовідносинам сторін, що склалися в ході виконання Договору. Так, сам Замовник здійснював попередню оплату робіт без будь-яких проміжних актів, залишок нездійсненої попередньої оплати складав лише 250 000 грн, тобто частину коштів, що мали бути сплачені протягом 45 днів з дня початку робіт відповідач сплатив, хоч і з порушенням Графіку, а частину - в сумі 250 000 грн не сплатив. Відтак такі сплати не були наслідком укладення проміжних актів, як стверджує представник відповідача.
Твердження відповідача, що жоден документ в матеріалах справи не підтверджує реальну дату початку робіт з боку відповідача не є хибним, втім умовами Договору не передбачено підписання документів про початок робіт. В той же час відповідач жодним чином не зазначає про передчасне проведення ним оплат за графіком Договору. До того ж з матеріалів справи випливає, що Замовник, сплачуючи кошти 20.06.2019, 13.08.2019, 03.10.2019, а також 07.04.2020, 16.04.2020, 21.05.2020 (тобто поза межами строку здачі робіт, узгодженого сторонами) визнавав здійснення таких робіт та погоджував їх виконання хоч із пропуском строку виконання робіт. Крім того, акти обстежень від 03.12.2019 та від 30.01.2020, що долучені самим Замовником до матеріалів справи, підтверджують здійснення робіт і до 03.12.2019, проте не у повному обсязі.
Сторони не передбачили в Договорі письмового документування початку виконання робіт, проте саме з дат оплати відповідачем та Графіку фінансування суд доходить висновку, що роботи розпочалися не пізніше 6 червня 2019 року (оплата в сумі 500 000 грн, що мала бути здійснена протягом 14 днів від початку робіт здійснена 20.06.2019).
Отже, як випливає із дат сплати відповідачем передплата на початок робіт, що мала бути здійснена протягом 14 днів від початку робіт здійснена 20.06.2019, як наслідок 45 днів від початку робіт сплили 22.07.2019.
Проте відповідач не здійснив передоплату у повному розмірі (8 000 000 грн) у строк до 22.07.2019.
Враховуючи викладене, відбулось прострочення Замовника в розумінні ст. 613 ЦК України, що мало наслідком унеможливлення виконання ТОВ "Нова Строй Груп" робіт за договором та чим скористався останній - правом на зупинення виконання своїх обов'язків за договором у зв'язку з простроченням замовника (вказане відповідає висновку, викладеному у п. 25 постанови Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/123/17).
Також суд встановив, що відповідач здійснював оплату після, визначеного Договором, строку виконання робіт - 31.10.2019. Так 07.04.2020 проведена відповідачем оплата в розмірі 100 000 грн, 16.04.2020 - 100 000 грн, 21.05.2020 - 50 000 грн. Здійснення таких оплат нівелює пояснення відповідача про те, що будь-які надсилання будь-яких документів в рамках спірного договору після 31.10.2019 є підтвердженням або ж фіксуванням тих чи інших подій поза межами строків (з порушенням строків виконання) взятих на себе зобов'язань виконавця в рамках даного договору. Такими поясненнями відповідач навпаки визнає несвоєчасність власних оплат за договором.
Відповідач зазначає, що позивач зобов'язаний був відповідно до п. 3.2., 3.3. Договору ініціювати зміни до Графіку виконання робіт у вигляді додаткової угоди, проте суд наголошує, що Замовник, затримуючи фінансування робіт жодним чином не повідомляв Виконавця про причини затримки і не ініціював ніякі зміни до Договору в Графік фінансування. Відтак в силу вступають прямі вищенаведені норми Цивільного кодексу України щодо права позивача на зупинення виконання своїх обов'язків за договором у зв'язку з простроченням замовника, а не умови Договору, які порушив перший Замовник - не здійснивши вчасно оплати згідно узгодженого Графіку.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про належне направлення Виконавцем Акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за квітень 2020 року та отримання його повноважним представником Замовника 16.04.2020, невисловлення Замовником зауважень щодо недоліків виконаних робіт, тому, в силу вищенаведеного, такий Акт є належним доказом виконання робіт за Договором.
У досліджуваному Акті форми № КБ-2в вартість виконаних робіт складає 9 234 821,94 грн, тоді як Договором сторони погодили вартість робіт - 8 357 498,26 грн. Збільшення вартості робіт позивач обґрунтовує вагомою відмінністю фактичних умов виробництва від проектних, передбачити котрі при узгодженості вартості робіт Виконавець не міг.
Відповідач стверджує, що таке збільшення вартості робіт відповідно до п. 2.4. Договору обов'язково мало обумовлюватися розрахунками і оформлятися сторонами шляхом укладання додаткових угод.
Суд погоджується із позицією відповідача, оскільки сторони у Договорі чітко передбачили загальну вартість договору і порядок її перегляду.
Жодних доказів перегляду договірної ціни у порядку, визначеному розділом 2 Договору позивач не надав.
Позивач надав лист від 15.04.2021 № 39 з обґрунтуванням збільшення вартості робіт, до якого додані копії договорів на виконання робіт, що укладені позивачем з іншими особами, актів здачі приймання робіт, платіжних доручень. Такий лист позивач направив відповідачеві 27.04.2021 (а.с. 41, том 1).
По-перше такий лист мав бути направлений до закінчення виконання робіт, а не через рік після такого закінчення, по-друге сам по собі односторонній лист-повідомлення про збільшення вартості робіт не є достатнім для узгодження збільшення вартості відповідно до умов Договору. Необхідне обов'язкове укладення додаткової угоди про збільшення вартості робіт, що сторонами здійснено не було.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відтак позивач має право вимагати сплату лише обумовленої ціни, обумовлена сторонами ціна робіт складає 8 357 498,26 грн. Відповідачем сплачено 7 750 000 грн. Залишок несплаченої суми складає 607 498,26 грн.
Відтак позов про стягнення основного боргу у сумі 607 498,26 грн підлягає задоволенню, в решті суми основного боргу - 877 323,68 грн слід відмовити.
Щодо строків виконання зобов'язань, то як правильно вказує відповідач у своїх письмових поясненнях, затримки проплат почались набагато раніше 16.04.2020.
Так передплата на роботи в сумі 500 000 грн мала бути здійснена не пізніше 45 днів від початку робіт, відповідачем сплачено лише 250 000 грн, тому залишок - 250 000 грн мало бути сплачено, як встановлено вище, до 22.07.2019. Остаточний розрахунок за монтаж МК в сумі 357 498,26 грн мав бути здійснений після підписання Акту - 16.04.2020 (день отримання Акту відповідачем).
Позивач також просить стягнути з відповідача 242 226,15 грн пені, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 1 484 821,94 грн за період 16.04.2020-09.07.2021, 145 364,07 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 1 484 821,94 грн за період травень 2020 року - травень 2021 року та 54 831,38 грн 3% річних, нарахованих на суму заборгованості в розмірі 1 484 821,94 грн за період 16.04.2020-09.07.2021.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 12.2. Договору за порушення строків оплати обумовлених договором платежів Замовник сплачує Виконавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за виконані роботи за кожний день прострочення.
Отже, як встановлено вище, заборгованість в сумі 250 000 грн відповідач мав сплатити до 22.07.2019, шестимісячний строк можливого нарахування пені починається з 23.07.2019 і закінчується 22.01.2020. Встановлений позивачем строк (16.04.2020-09.07.2021) не збігається із обґрунтованим (23.07.2019-22.01.2020).
Заборгованість в сумі 357 498,26 грн відповідач мав сплатити після підписання Акту, тобто 16.04.2020, шестимісячний строк для нарахування пені на таку суму заборгованості: 17.04.2020 - 16.10.2020. Водночас позивач помилково визначив період нарахування пені 16.04.2020-09.07.2021. За розрахунком суду сума пені за період 17.04.2020-16.10.2020 на суму заборгованості 357 498,26 грн складає 23 911,36 грн.
Відповідач у своїх запереченнях на позов (а.с. 23-27, том 2) заявляє про сплив позовної давності щодо пені.
Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки. (ст. 257 ЦК України)
Згідно зі ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Господарського суду Черкаської області позовна заява подана до суду 31.01.2022.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Водночас, 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Тобто, строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача пені в силу п. 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України продовжено на строк дії карантину.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020 та станом на дату розгляду даної справи карантин триває.
Таким чином, з огляду на приписи ст. 256, 257, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, та встановлені судом обставини, а саме, дату звернення позивача із даним позовом до суду, однорічний строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені у даній справі позивачем не пропущено.
Відтак суд задовольняє позов в частині стягнення пені в сумі 23 911,36 грн. В решті позов щодо стягнення пені є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних на суму заборгованості 1 484 821,94 грн, яка не підтвердилася в ході розгляду справи. Сума основного боргу, що встановлена судом, складає 607 498,26 грн.
Суд здійснив власні розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи за межі періодів, визначених позивачем на заборгованість в сумі 607 498,26 грн.
Так, за розрахунком суду, 3% річних на суму заборгованості 607 498,26 грн за період, визначений позивачем, 17.04.2020-09.07.2021 складають 22 383,85 грн, інфляційні втрати на суму заборгованості 607 498,26 грн за період, визначений позивачем, травень 2020 року - травень 2021 року складають 59 476,43 грн.
З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково в сумі 713 269,90 грн, з яких 607 498,26 грн основного боргу, 23 911,36 грн пені, 22 383,85 грн 3% річних, 59 476,43 грн інфляційних втрат.
В решті позову суд відмовляє.
Щодо судових витрат на правову допомогу, то представник відповідача до закінчення судових дебатів заявив про подання доказів таких витрат протягом п'яти днів з дня оголошення судового рішення. Суд призначить відповідне судове засідання для ухвалення додаткового рішення після надходження таких доказів.
Судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Умань", (ідентифікаційний код 36558693, вул. Софіївська, буд. 1-а, село Городецьке, Уманський район, Черкаська обл., 20325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Строй Груп", ідентифікаційний код 35154355, вул. Заводська 4д, м. Золотоноша, Черкаська обл., 19700) 607 498,26 грн основного боргу, 23 911,36 грн пені, 22 383,85 грн 3% річних, 59 476,43 грн інфляційних втрат та 10 699,05 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам.
Повне рішення складено та підписано 12.12.2022.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА