Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" грудня 2022 р. м ХарківСправа № 922/2452/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків (адреса: 61037, м.Харків, вул.Мефодіївська,11)
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м.Харків (адреса: 61037, м.Харків, просп. Героїв Харкова,199)
про стягнення 41346580,12 грн.
07.12.2022 року позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м.Харків, вул.Мефодіївська,11; код ЄДРПОУ 31557119) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (адреса: 61037, м.Харків, просп.Героїв Харкова,199; код ЄДРПОУ 05762269), в якому просить стягнути 41346580,12грн заборгованості за спожиту теплову енергію, що утворилась за період з грудня 2021 по березень 2022 року за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №7161 від 01.09.2008 року.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивовано тим, що станом на 01.12.2022 заборгованість споживачів перед Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» за теплову енергію, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води складає 6,4 млрд. грн, у тому числі населення - 5,4 млрд грн, бюджетні організації -401,8 млн, госпрозрахункові організації - 480,8 млн грн., заборгованість державного та місцевого бюджетів з компенсації пільг - 66,2 млн грн., що підтверджується довідкою про заборгованість за спожиту теплову енергію від 02.12.2022 №345
Також, у відповідності до даних Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2022 року (форма № 2), КП «Харківські теплові мережі має збиток в розмірі 5,8 млрд грн.
Позивач посилається на вкрай тяжкий фінансовий стан, що обумовлюється специфікою та складнощами господарської діяльності комунального підприємства в умовах воєнного стану та відсутність джерел для поліпшення якого, станом на сьогоднішній день майже не існує. Крім того, ці ж обставини підтверджуються і змістом звернення Заступника міського голови з питань життєзабезпечення міста Виконавчого комітету Харківської міської ради Руденка А.І. на адресу Прем'єр-міністра України у листі від 30.11.2022 №08-12/2389/2-22.
З огляду на викладені обставини, позивач клопоче про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних умов. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст.8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 912/1061/20.
За змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Колегія суддів КГС ВС зазначила, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Однак визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Разом з тим, особа, що порушує питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або про звільнення від його сплати, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.
Наведеними правовими нормами статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18 дійшла висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведеними правовими нормами статті 8 Закону встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Таким чином, положеннями ст.8 Закону не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, з підстав викладених в клопотанні позивача.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі", no. 28249/95 від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи положення ст.129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Безпідставне надання пільг з реалізації обов'язку щодо сплати судового збору одному з учасників судового процесу має наслідком порушення прав інших учасників та суперечить принципу рівності сторін господарському процесі.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм, саме лише скрутне матеріальне становище юридичної особи не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених статтею 8 Закону, для задоволення клопотання Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Тому, вивчивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки вказана заявником обставина не є поважною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 року становить 2481,00 грн.
Зі змісту позову вбачається, що він містить одну вимогу майнового характеру в розмірі 41346580,12 грн.
З огляду на ціну позову, розмір судового збору за подання позовної заяви становить 620198,70 грн (1,5% від ціни позову).
Отже, вказані недоліки можуть бути усунуті заявником шляхом подання до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно зі ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232-235 ГПК України, статтями 4, 8 ЗУ "Про судовий збір", суд,
1. У задоволенні клопотання Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" залишити без руху.
3. Встановити Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі - 620198,70грн.
5. Звернути увагу позивача, що згідно з ч.3 ст.174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
6. Попередити позивача про те, що відповідно до вимог ч.4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала складена та підписана 12.12.2022
Суддя К.В. Аріт