"12" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2591/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 (2-1161/22 від 05.12.2022) про відвід судді Лічмана Л.В. від розгляду справи № 916/2591/22
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідачів: Голови правління Споживчого товариства «Хаджибей-3» Куліченка Юрія Григоровича ( АДРЕСА_2 );
Споживчого товариства «Хаджибей-3» (67470, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Єгорівка, 30-й км автодороги Одеса-Київ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Дачненська сільська рада Одеського району Одеської області (67625, Одеська обл., Одеський р-н, с. Дачне, вул. Шахтарська, буд. 8-А),
про визнання звернення недійсним,
ОСОБА_1 як член споживчого товариства звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Голови правління Споживчого товариства «Хаджибей-3» Куліченка Юрія Григоровича та Споживчого товариства «Хаджибей-3», згідно якої просить визнати недійсною заяву відповідача - Куліченка Юрія Григоровича від 18.01.2022 як голови правління Споживчого товариства «Хаджибей-3» від імені Споживчого товариства «Хаджибей-3» до Дачненської сільської ради Одеського району Одеської області про припинення права постійного користування Споживчим товариством «Хаджибей-3» земельною ділянкою загальною площею 12,4 га, наданою на праві постійного користування рішенням Єгорівської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області від 03.09.1997 та розпорядженням Роздільнянської райдержадміністрації Одеської області № 18-Р від 20.01.1998.
В обґрунтування позову зазначено, що всупереч інтересам членів товариства та з порушенням наявної в нього компетенції голова правління оформив оспорювану заяву, в той час як прийняття рішень щодо майна товариства відноситься до компетенції загальних зборів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2022: 1) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; 2) підготовче засідання призначено на 08.11.2022; 3) запропоновано відповідачам подати відзив на позов та докази в обґрунтування своєї позиції в строк до 04.11.2022 згідно вимог ст.ст.80,165 ГПК України.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.11.2022: 1) на підставі ст.50 ГПК України відмовлено у задоволенні заяв членів споживчого товариства про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, оскільки рішення по даній справі прямо не вплине на їх права та обов'язки; 2) на підставі ст.50 ГПК України залучено Дачненську сільську раду Одеського району Одеської області до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, оскільки рішення по справі може вплинути на її права та обов'язки як особи, якою прийнято рішення про припинення права постійного користування відповідача на підставі оспорюваної заяви; 3) прийнято пояснення на позов та відзив до розгляду; 4) встановлено позивачу строк до 18.11.2022 для подачі відповіді на відзив, відповідачам - до 28.11.2022 для подачі заперечень на відповідь на відзив, третій особі - до 28.11.2022 для подачі пояснень на позов; 5) зобов'язано сторін надіслати третій особі подані ними заяви; 6) оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.11.2022 о 15:00.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.11.2022: 1) продовжено відповідачу пропущений з поважних причин (відсутність електроенергії) строк на подачу заперечень на відповідь на відзив, прийнято відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив до розгляду та долучено їх до матеріалів справи; 2) прийнято заяву про зміну предмету позову до розгляду; 3) на підставі ст.50 ГПК України відмовлено у задоволенні заяви позивача про залучення членів товариства в якості третіх осіб, оскільки рішення по справі прямо не вплине на їх права та обов'язки, адже представництво інтересів членів споживчого товариства здійснює саме товариство, а в разі, якщо члени товариства не погоджуються з його діями, вони вправі заявити позов, а не просити залучити їх до участі у справі третіми особами без самостійних вимог; 4) відмовлено у задоволенні заяви позивача про повернення документів, оскільки така процесуальна дія не передбачена чинним процесуальним законодавством; 5) зобов'язано відповідача в строк до 05.12.2022 направити позивачу якісні копії документів, доданих до пояснень; 6) з ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 11.01.2023, оскільки існує об'єктивна необхідність для отримання додаткового часу з метою належної підготовки до розгляду справи по суті; 7) забезпечено представнику відповідачів можливість участі у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції; 8) оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.12.2022 р. о 12:20 для надання можливості представнику позивача ознайомитися із документами, доданих до пояснень голови споживчого товариства, а також з поясненнями третьої особи.
05.12.2022 до Господарського суду Одеської області від імені ОСОБА_1 надійшла підписана її представником письмова заява (вх. № 2-1161/22), в якій заявлено відвід судді Лічману Л.В., де остання просить визнати поважними причини пропуску визначеного законом строку для звернення до суду з даною заявою та поновити відповідний строк.
Вказану заяву обґрунтовано тим, що у позивача виникли сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, оскільки в підготовчому засіданні 29.11.2022, мотивуючи відмову в задоволенні клопотань членів Споживчого товариства «Хаджибей-3» про їх залучення до участі у справі в якості третіх осіб на стороні позивача, суд зазначив, що рішення по справі не вплине на їх права та законні інтереси, адже вони захищаються Споживчим товариством «Хаджибей-3», а, відтак, суд вважає, що рішення не вплине на права ОСОБА_1 , яка, будучи позивачем, також є членом Споживчого товариства «Хаджибей-3».
Так, на переконання ОСОБА_1 , у судді Лічмана Л.В. вже на стадії підготовчого провадження склалось певне відношення до даної справи, як такої, що не впливає на права та законні інтереси членів Споживчого товариства «Хаджибей-3».
07.12.2022 ухвалою Господарського суду Одеської області поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для подачі заяви про відвід судді. Постановлено відвід судді Лічману Л.В. у справі № 916/2591/22 визнати необґрунтованим та передати заяву ОСОБА_1 (вх. № 2-1161/22 від 05.12.2022) для вирішення питання про відвід судді Лічмана Л.В. суддею, визначеним в порядку ч.1 ст.32 ГПК України.
Розпорядженням керівника апарату суду від 08.12.2022 №136 призначено повторний автоматичний розподіл заяви про відвід судді (вх. № 2-1161/22 від 05.12.2022) від розгляду справи № 916/2591/22, за результатами проведення якого заяву розподілено судді Господарського суду Одеської області Цісельському О.В.
Отже вирішення питання за заявою ОСОБА_1 (вх. № 2-1161/22 від 05.12.2022) про відвід судді Лічмана Л.В. від розгляду справи № 916/2591/22 здійснюється суддею Господарського суду Одеської області Цісельським О.В.
Розглянувши, подану ОСОБА_1 заяву про відвід судді від розгляду справи № 916/2591/22, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з такого:
Згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, дійсно, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Між тим обставини, які викладені у заяві ОСОБА_1 про відвід судді, ніяк не можуть бути розцінені як факти, що підтверджують обґрунтованість сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді Лічмана Л.В., а зводяться виключно до надання оцінки та до незгоди з процесуальним рішенням судді Лічмана Л.В. щодо відмови на підставі ст.50 ГПК України у задоволенні заяв членів споживчого товариства про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, оскільки рішення по даній справі прямо не вплине на їх права та обов'язки, що в силу вимог ч.4 ст.35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Проте, подана ОСОБА_1 заява не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді Лічмана Л.В. та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Інших доводів на підтвердження існування обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, заявником не наведено, що, з урахуванням обізнаності заявника про приписи ч. 4 ст. 35 ГПК України, може свідчити про завідоме вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Суд зауважує, що чинним законодавством передбачено право сторони на оскарження прийнятих судом рішень під час розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку (окремо або разом із судовим рішенням), тобто в процесуальний спосіб, а не шляхом заявлення відводів суду.
Незгода позивача з процесуальними діями судді, або з його тлумаченням норм матеріального чи процесуального права, має викладатись в заявах по суті справи, письмових поясненнях або ж апеляційній скарзі на рішення суду, а не у заяві про відвід судді.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява N 33949/02) від 09.11.2006 зауважено наступне: стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення наявності підстав для відводу судді від розгляду справи покладений саме на заявника - Голуб І.М. Проте, всупереч наведеному припису процесуального закону, позивачем не надано належних доказів, за наслідком дослідження яких виникають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді Лічмана Л.В.
Разом із тим, надання оцінки процесуальним рішенням судді не входить до компетенції суду, який розглядає заяву про відвід судді від розгляду справу в порядку ст. 39 ГПК України.
Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Занд проти Австрії», суд зазначає, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)», звертає увагу, що вирішення питання стосовно правомірності судового рішення суду першої інстанції відноситься виключно до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції. Відтак в разі незгоди з ухваленим рішенням за результатами розгляду справи сторони мають право скористатись передбаченим діючим господарським процесуальним законодавством порядком апеляційного оскарження.
З урахуванням встановленого суд зазначає, що самі лише припущення заявника про існування обставин щодо упередженості та необ'єктивності судді Лічмана Л.В. не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду справи.
Крім того, суд зазначає наступне:
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини наявність неупередженості відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Згідно об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (справи «Білуха проти України», «Паскала проти України»).
Рекомендаціями СМ/Кес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки встановлено, що саме незалежність суддів, є невід'ємним елементом верховенства права, необхідним для неупередженості суддів та функціонування судової системи.
Судді повинні мати необмежену свободу, щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів.
Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено, забезпечувати сторонам можливість бути об'єктивно вислуханими, пояснювати за потреби процедурні питання.
В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
В рішеннях у справах «Ветштайн проти Швейцарії» та «Ферантелі та Сантанжело проти Італії», Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
З врахуванням наведеного, суд зауважує, що заявлений відвід судді Лічману Л.В. має ознаки завідомо безпідставного, що, залежно від обставин справи, може бути визнано як зловживання процесуальними правами, згідно приписів п.1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, та є таким, що спрямований на затягування розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 в заяві про відвід судді від розгляду справи № 916/2591/22, не можуть бути підставою для відводу судді Лічмана Л.В. в зв'язку з чим, відповідно до положень ст.ст.35, 36, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню.
При цьому, суд зауважує представнику заявника, що згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, як не допускається і тиск на суддю.
Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № 2-1161/22 від 05.12.2022) про відвід судді Лічмана Л.В. від розгляду справи № 916/2591/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 12.12.2022 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя О.В. Цісельський