65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"07" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1557/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Петрова О.О.
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 916/1557/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ"
до відповідача: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"
про стягнення 160 680, 08 грн.
за участю представників:
від позивача Панкратова Г.С. самопредставництво;
від відповідача: Марченко Д.В. самопредставництво.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" 160 680, 08 грн., з яких: сума заборгованості (основного боргу) - 117 496, 80 грн., 3 % річних - 7 675, 92 грн., інфляційні втрати - 35 507, 36 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №19/411-0 надання послуг з оренди залізничних ваг від 31.12.2019р. в частині оплати орендної плати.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2022 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «СП «Рисоіл Термінал» та відкрито провадження у справі. Заяву Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Учасникам справи встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.08.2022 задоволено клопотання ДП «МТП «Чорноморськ» за вх.№14896/22 від 01.08.2022 та продовжено останньому строк на подання до суду відзиву по позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду від 02.08.2022. Призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 15.09.2022 із викликом учасників справи у судове засідання. Клопотання ДП «МТП «Чорноморськ» про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження не розглянуто господарським судом, з огляду на те, що клопотання про призначення експертизи не надано до суду відповідачем, та згідно з посиланнями останнього у відповідному клопотання, існує лише імовірна можливість заявлення відповідачем такого клопотання.
Під час розгляду справи по суті у судових засіданнях оголошувалися перерви до 06.10.2022, 27.10.22, 16.11.2022, про що судом постановлені протокольні ухвали.
16.11.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку із відсутністю електропостачання у приміщенні суду та ухвалою від 18.11.2022 судове засідання призначено на 30.11.2022
30.11.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку із відсутністю електропостачання у приміщенні суду та ухвалою від 30.11.2022 судове засідання призначено на 07.12.2022
Під час розгляду справи позивачем надано до суду:
- відповідь на відзив за вх.№18690/22 від 06.09.2022;
- заяву про долучення документів до матеріалів справи за вх.№21892/22 від 06.10.2022, яка у судовому засіданні 06.10.2022 задоволена господарським судом, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу;
- клопотання про долучення документів до матеріалів справи за вх.№25806/22 від 14.11.2022, яке у судовому засіданні 07.12.2022 задоволено господарським судом, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу;
- додаткові пояснення за вх.№25808/22 від 14.11.2022;
- клопотання про долучення документів за вх.№27040/22 від 30.11.2022, яке залишено без розгляду господарським судом у зв'язку із задоволенням відповідного усного клопотання представника позивача у судовому засіданні 07.12.2022, про що постановлено протокольну ухвалу;
- клопотання про долучення документів за вх.№27832/22 від 08.12.2022, яке у судовому засіданні 07.12.2022 задоволено господарським судом, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу;
Відповідачем надано до суду:
- відзив на позов за вх.№17005/22 від 22.08.2022;
- письмові пояснення за вх. №27812/22 від 08.12.2022, із додатковими доказами, які долучені судом до справи 07.12.2022, про що у судовому засіданні постановлено відповідну ухвалу.
У судовому засіданні 07.12.2022, за участю представників сторін, на підставі ст.240 ГПК України судом оголошено вступну на резолютивну частини рішення.
Стислий виклад позиції позивача:
- між сторонами склалися тісні ділові та виробничі відносини та багато років позивач і відповідач обмінювалося листами, рахунками договорами актами шляхом передачі документів до канцелярії, або безпосередньо до бухгалтері чи відділу доходів Порту. Представники Порту не роблять відмітку про приймання документації, обмін документацією відбувався на умовах довіри та добросовісного патерства. З 2020 року коли почалася епідемія короновірусу документація на адресу Порту приймалася через скриньку розташовану у холі (1 поверх) будівлі управління Порту (адреса м. Чорноморськ, вул. Праці,6). Підтвердити факт постійного документообігу між позивачем і відповідачем може свідок ОСОБА_1 помічник директора, яка працює на ТОВ «СП Рисоіл Термінал» з 2013р. та організує документообіг на нашому підприємстві. Свідок ОСОБА_1 може з'явитися до суду за викликом.
- господарські операції в рамках договору впродовж 2020 оформлені та підставі актів надання послуг та рахунків на оплату. Всі акти надання послуг підписані з боку ДП «МТП «Чорноморськ» в.о. заступника директора фінансів та економіки ОСОБА_2 , який у 2019 -2020 роках працював на цій посаді та підписував акти виконаних робіт та інші документи від імені ДП «МТП «Чорноморськ»
- позивач не згоден з думкою відповідача про недоліки акту надання послуг №47 від 31.04.2020. З боку позивача цей акт підписаний належним чином, цей документ має всю необхідну інформацію для первинного документа, реквізити та печатку. Даний документ не визнаний недійсним.
- з метою надання доказів щодо повноважень в.о. заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_3, на адресу відповідача надісланий адвокатський запит. Після отримання відповіді від Порту, копія буде надана до суду
- між сторонами у 2018р. були аналогічні правовідносини стосовно послуг з оренди залізничних ваг за договором №18/405-о від 22.12.2018р. Факт надання послуг за цим договором оформлено у т.ч. актом надання послуг 336 від 30.12.2019р. Цей акт також підписаний ОСОБА_3 і Портом ці послуги сплачені належним чином.
- відповідач жодними доказами не підтвердив невиконання /ненадання позивачем послуг і водночас не заперечував проти обсягу наданих послуг. Окремі недоліки чи дефекти в оформлені первинних документів не можуть свідчити про ненадання послуг позивачем.
- у тексті договору не передбачена спеціальна процедура виставлення/передачі рахунків, актів на адресу Порту. Всі рахунки позивача були оформлені та виставлені відповідачу своєчасно. Окрім того, посилання на договір та рахунок на оплату вказані у тексті кожного Акту надання послуг за відповідний місяць, які підписані з боку відповідача.
Стислий виклад заперечень відповідача:
- для відповідача не настали підставі для оплати рахунків, оскільки умовами договору встановлено строк для здійснення орендної плати, проте для проведення також операції передбачено підстава - виставлення рахунку, що покладено на позивача. Тобто, здійснення (стягнення) орендної плати не пізніше 10-го числа місця, наступного за звітним без виставленого рахунку за умовами договору буде безпідставною. Акт надання послуг не є виключною підставою для здійснення орендної плати, а є первинним бухгалтерським документам, який фіксує факт здійснення господарської операції, за умов його належного оформлення. Однак, позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази виставлення Орендодавцем рахунку на оплату, якими можуть бути: поштове вкладення, власноручний підпис Орендаря на рахунках, витяг з реєстру рахунків, пред'явлених клієнтам тощо. Більш того, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів отримання Орендарем рахунку на оплату. Надані позивачем рахунки на оплату не містять інформації щодо виставлення їх відповідачу. Направлення їх відповідачу та отримання таких останнім;
- в наданих позивачем актах надання послуг, якими останній обґрунтовує свої позовні вимоги від 31.01.2020 №49, від 29.02.2020 №3, від 31.03.2020 №37, від 30.04.2020 №47 відсутній такий обов'язковий реквізит, передбачений вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», як посада особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що перешкоджає можливості ідентифікувати особу. Акт надання послуг від 30.04.2020 №47 взагалі не містить ні посади, ні прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, що жодним чином унеможливлює ідентифікацію такої особи;
- беручи до уваги обмеженні встановлені п.2.13. Положення №88 щодо первинних документів, підписання яких може бути делеговане керівником, слід дійти висновку, що профільним законодавством у сфері бухгалтерського обліку прямо не передбачена можливість підписання акту надання послуг іншою особою, ніж керівником підприємства або закрапленим ним особою. Тому у даному випадку слід керуватися загальними правилами цивільного законодавства України, згідно з яким підписувати акти надання послуг повинні директор підприємства або інша особа, уповноважена на це засновницькими документами. Відповідно до п.7.1. Статуту ДП «МТП «Чорноморськ» затвердженого наказом Міністерства інфраструктури від 15.12.2017р. №449 органами управління підприємства є зокрема директор Підприємства. Однак відповідно до відомостей з ЄДР у період з 31 січня по 30 квітня 2020 ОСОБА_3 не був керівником ДП «МТП «Чорноморськ». У зазначений період обов'язки директора підприємства виконував ОСОБА_4 . Вказане підтверджується виписками з ЄДР, наказами органу управління ДП «МТП «Чорноморськ» - Міністерства інфраструктури України від 11.11.2019р. №32-ос, від 18.11.2020 №83-Ос, якими було призначено та відсторонено керівника підприємства;
- відповідно до розпорядження ДП МТП «Чорноморськ» від 07.02.2020 та наказу ДП «МТП «Чорноморськ» від 17.12.2019р. №457 ОСОБА_3 вповноважено розпоряджатися рахунками підприємства; на підписання розрахункових/касових документів, до яких не відносяться акти прийняття-надання послуг. Також, право першого підпису надано лише в межа накладення електронного підпису на платіжних документах;
- довіреність від 02.02.2020р. №7, якою ОСОБА_3 було уповноважено знову ж таки правом першого розпорядчого підпису касових документів та розрахункових касових документів; підписувати усі документи фінансово-бухгалтерського характеру; підписувати довідки про доходи працівників підприємства; підписувати статистичну звітність;
- з метою доведення того, що формулювання «усі документи фінансово-бухгалтерського характеру» не входять акти прийняття-надання послуг та цією довіреністю не вповноважено Скаржнеця П.О. підписувати первинні бухгалтерські документи, надаємо окремі довіреності інших посадових осіб ДП «МТП «Чорномосрьк», які працювали у той самий період часу, а саме довіреність від 02.01.2020р. №10; довіреність від 02.01.2020р. №30; довіреність від 02.02.2020р. №28, довіреність від 24.11.2020 №92 та витяг з Журналу реєстрації довіреностей за 2020;
- у додаткових поясненнях позивач стверджує, що ним було повторно направлено акт наданих послуг від 31.05.2020 №67 та акт наданих послуг від 30.06.2020 №42, а також рахунки до них. Проте, позивач не надає докази надіслання наданих документів засобами поштового зв'язку або вручення таких уповноваженій особі відповідача;
- на супровідному листі №310 від 13.07.2020 з відміткою про прийняття зазначені ініціали ОСОБА_5 та ймовірно його підпис, а також відсутній штамп канцелярії ДП «МТП «Чорноморськ» та /або печатка підприємства вхідної кореспонденції. Позивачем не надано довіреності або іншого документа з якого можливо було б встановити повноваження цієї особи щодо прийняття вхідної кореспонденції та спів вставити підпис цієї особи з зразком у розпорядчому документі (довіреності). Більш того, поряд з ініціалами та підписом ОСОБА_5 не вказано посаду цієї особи у ДП «МТП «Чорноморськ» та не зазначено, що саме засвідчує цей підпис: «отримав», «прийняв», тощо.
Обставини справи, встановлені судом
31.12.2019р. між ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (Орендар) і ТОВ «Спільне підприємство Рисоіл Термінал» (Орендодавець) укладений договір надання послуг з оренди залізничних ваг №19/411-0, згідно з яким Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування обладнання: електронно-механічні залізничні ваги (надалі іменується об'єкт оренди), що належить Орендодавцю на праві власності.
Відповідно до умов п.3.1. договору прийом-передача «об'єкта оренди» в орендне користування здійснюється за актом прийму-передачі уповноваженими представниками сторін договору
Згідно з п.4.1. договору термін оренди за цим договором становить 12 місяців від дати прийому «Об'єкта оренди» в орендне користування Орендарем за Актом приймання-передачі. Дата акту прийому-передачі об'єкта оренди в орендне користування встановлюється сторонами за датою фактичної передачі об'єкта оренди в орендне користування.
Умовами п.5.1. договору встановлено, що розмір орендної плати за 12 місяців оренди за цим договором становить 234993,60 грн. разом із ПДВ.
Орендар щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, оплачує Орендодавцю оренду плату на підставі виставленого Орендодавцем рахунку (п.5.2. договору).
Відповідно до п.5.3. договору Сторони щомісячно, до 05 числа місяця, наступного за звітним, підписують Акт виконаних робіт. У випадку, якщо Орендар не підписав Акт виконаних робіт до 05 числа звітного місяця і не надав в цей же термін мотивовану відмову від підписання Акту виконаних робіт, послуги з оренди вважається автоматично прийнятими, а Акт виконаних робіт підписаним Орендарем.
Орендна палата сплачується безготівковими платіжами на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 10-га числа місця, наступного за звітним (п.5.4. договору)
Згідно з абз.4 п.7.1. договору Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.
Відповідно до умов п.8.1. договору повернення об'єкта оренди Орендодавцю здійснюються Сторонами шляхом складання відповідного акту прийму-передачі, з дотриманням положень і вимог встановлених Розділом 4 цього договору.
31.12.2019р. між сторонами підписаний Акт прийму-передачі, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування електронно-механічні залізничні ваги ВВ7419-100-2Д.
30.06.2020р. між сторонами підписаний Акт прийму-передачі, згідно з яким, відповідач повернув, а позивач прийняв з оренди електронно-механічні залізничні ваги ВВ7419-100-2Д.
За період з січня по квітень 2020 між сторонами підписані наступні акти надання послуг:
№49 від 31.01.2020р., який від відповідача підписаний ОСОБА_3, із засвідченням підпису печаткою відповідача, та згідно з яким вартість послуг оренди за січень 2020 становить 19582,80 грн.
№ 33 від 29.02.2020, який від відповідача підписаний ОСОБА_3, із засвідченням підпису печаткою відповідача, та згідно з яким вартість послуг оренди за лютий 2020 становить 19582,80 грн.
№ 37 від 31.03.2020, який від відповідача підписаний ОСОБА_3, із засвідченням підпису печаткою відповідача, та згідно з яким вартість послуг оренди за березень 2020 становить 19582,80 грн.
№ 47 від 30.04.2020, який від відповідача підписаний особою, без зазначення прізвища останньої, із засвідченням підпису печаткою відповідача, та згідно з яким вартість послуг оренди за квітень 2020 становить 19582,80 грн.
Також позивачем складені рахунки на оплату наданих послуг: №51 від 31.01.2020 на оплату послуг, що надані у січні, №33 від 29.02.2020 на оплату послуг, що надані у лютому, №37 від 31.03.2020 на оплату послуг, що надані у березні, №46 від 30.04.2020 на оплату послуг, що надані у квітні, №69 від 31.05.2020 на оплату послуг, що надані у травні, №42 від 30.06.2020 на оплату послуг, що надані у червні.
Окрім того, позивачем у травні-червні складені та підписані акт надання послуг у травні №67 від 31.05.2020 на суму 19582,80 грн. та акт надання послуг у червні №42 від 3006.2020 на суму 19582,80 грн., які не підписані відповідачем.
Також під час розгляду справи по суті позивач надав до суду:
- наказ ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» №640-0/2 від 16.12.2019р. про прийняття на роботу ОСОБА_3 на посаду заступника директора з економіки та фінансів
- наказ ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» №405/0-2 від 23.11.2020 про припинення трудового договору ОСОБА_3 за угодою сторін
- наказ в.о. директора ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» «Про надання право розпоряджатися рахунками підприємства» від 17.12.2019р. №457, яким відповідно до п.9 Інструкції про відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів затвердженого Постаново НБУ від 12.11.2003р. №492 та змінами та додатками від 01.04.2019р. наказано залишити за собою та надати право розпоряджатися рахунками підприємства підписання розрахункових /касових документів тощо, в.о. заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_3
- розпорядження в.о. директора ДП Морський торговельний порт «Чорноморськ» «Щодо накладення електронного підпису на електронних платіжних документах» від 07.02.2020, яким на виконання аудиторських рекомендацій, наданих за результатами внутрішнього аудиту для врегулювання питання накладення електронного підпису на електронних платіжних документах іншими особами, які мають таке право, у разі відсутності на робочому місці з поважних причин осіб, на яких покладено такі функції зобов'язано накладення електронного підпису на платіжних документах у системі дистанційного обслуговування «Інтернет-Клієнт-банк» здійснювати виключно підписантами, які присутні на робочому місці включені у картки із зразками підписів, наданих банківським установам, а саме: в.о. заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_3
- довіреність №27 від 02.02.2020, із строком дії до 31.12.2020, якою ДП «МТП «Чорноморськ» уповноважує в.о. заступника директора з економіки і фінансів ОСОБА_3 здійснювати від імені Підприємства наступні дії - підписувати з правом першого розпорядчого підпису касові документи та розрахункові банківські документи; - підписувати усі документи фінансово-бухгалтерського характеру; підписувати довідки про доходи працівників Підприємства; підписувати статистичну звітність
- супровідний лист за вих.№310 від 13.07.2020 яким до Відділу доходів МТП «Чорноморськ» направлено для оплати у строки, узгоджені договором, та підписання рахунок №69 від 31.05.2020, акт виконаних робіт №67 від 31.05.2020, рахунок №42 від 30.06.2020, акт виконаних робіт №42 від 30.06.2020 з відміткою « 13.07.2020 ОСОБА_5, підпис».
Відповідачем, серед іншого, надано до суду:
- витяг із Статуту ДП «МТП «Чорноморськ», затверджений наказом Міністерства інфраструктури України 15.12.2017р. №449, наказ Міністерства інфраструктури України 15.12.2017р. №449, наказ Міністерства інфраструктури України «Про керівника ДП «МТП «Чорноморськ» від 11.11.2019р. №32-Ос, наказ Міністерства інфраструктури України «Про відсторонення керівника ДП «МТП «Чорноморськ» від 18.11.2020р. №83-Ос, виписка з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань від 15.11.2019р., виписка з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань від 26.11.2020
- довіреність №27 від 02.01.2022, довіреність від 02.01.2022 №10, довіреність від 02.01.2020 №30, довіреність від 02.01.2022 №28, довіреність від 24.11.2020 №92 та витяг з Журналу реєстрації довіреностей 2020
Висновки суду
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір надання послуг з оренди залізничних ваг, на підставі якого у період січня -червня 2020 у строковому платному користуванні відповідача перебували електронно-механічні залізничні ваги, які позивач передав відповідачу, що підтверджується відповідними актами прийму-передачі від 31.12.2020 (в оренду) та від 30.06.2020 (з оренди).
При цьому, обставини перебування у строкову платному користуванні відповідача електронно-механічних залізничні ваг не заперечуються відповідачем, як і не заперечується обставини підписання відповідного договору та актів приймання-передачі ваг в оренду та з оренди уповноваженими на це особами відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.1 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У ч.6 ст.762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Також судом на підставі поданих позивачем доказів - договору, умовами якого встановлено розмір орендної плати за 12 місяців 234993,60 грн. та її оплата відповідачем щомісячно до 10 числа місця, наступного за звітним, а також актів надання послуг встановлено, що за період січень-квітень 2020 орендна плата за користування відповідачем електронно-механічними залізничними вагами становить 78331,20 грн.
Оплату орендної плати не здійснено відповідачем, як у строк, що встановлений умовами укладеного між сторонами договору, так і в подальшому.
Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Посилання відповідача на наявні недоліки в оформленні актів надання послуг, а саме відсутність посади особи, яка підписала акти за січень-березень 2020р. та взагалі не зазначення посади і прізвища особи, яка підписала акт за квітень 2020, господарський суд до уваги не приймає, з наступних мотивів.
Згідно з правовим висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові ВС від 25.06.2020 у справі №924/233/18, та який на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховується господарським судом, 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Водночас судом враховується правовий висновок щодо застосування норм права, який міститься у Постанові ВС від 20.12.2018р. у справі №910/19702/17, та згідно з яким відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчити про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтак печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Отже, виходячи з того, що докази, які надані до суду позивачем свідчать, що ОСОБА_3, яким підписані акти надання послуг за січень-березень 2020 займав посаду в.о. заступника директора з економіки та фінансів, з того, що підпис осіб, як на актах надання послуг за січень-березень 2020, так і на акті надання послуг за квітень 2020 засвідчений печаткою відповідача, з того, що у період січня-квітня 2020 ваги знаходилися в оренді відповідача та останнім не будо заявлено суду жодних доводів про неможливість їх використання, а також з огляду на те, що сам факт надання відповідних послуг за січень-квітень 2020 не заперечується відповідачем, а надаються лише заперечення щодо належного оформлення відповідних актів надання послуг, господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем обставин щодо надання відповідачу передбачених договором послуг з оренди у січні-квітні 2020р.
Посилання відповідача на те, що ОСОБА_3 не мав права підписувати акти надання послуг господарський суд до уваги не приймає, оскільки відповідачем не доведені суду відповідні посилання, а саме не надано до суду Посадову інструкцію заступника директора з економіки та фінансів або відповідного Положення з переліком посадових обов'язків та повноважень.
Більш того, довіреність ДП «МТП «Чорноморськ» №27 від 02.01.2020, якою ОСОБА_3, серед іншого, уповноважено на виконання таких дій, як підписання усіх документів фінансово-бухгалтерського характеру, підтверджується повноваження останнього на підписання відповідних актів надання послуг, оскільки акти надання послуг містять всі обов'язкові реквізити, встановлені вимогами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» для первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку.
Щодо доводів відповідача на те, що зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг виникають у відповідача лише після виконання позивачем своїх зобов'язань щодо виставлення рахунків відповідачу, господарський суд виходить з наступного.
По-перше, умовами укладеного між сторонами договору встановлено розмір орендної плати за 12 місяців 234993,60 грн. та її оплата відповідачем щомісячно до 10 числа місця, наступного за звітним. Тобто, щомісячний розмір орендної плати визначений умовами укладеного між сторонами договору в розмірі 19582,80 грн.
По-друге, умовами п.5.4. укладеного між сторонами договору також передбачено, що орендна плата сплачується безготівковим платежем на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 10 - го числа місяця, наступного за звітним.
По-третє, судом на підставі ч. 4 ст.236 ГПК України враховується правовий висновок щодо застосування норм права, який викладений у постанові ВС від 29.04.2020 у справі №915/641/19, та згідно з яким, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє Відповідача від обов'язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 і Суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі.
Відтак, з огляду на наявні у справі акти надання послуг за січень-квітень 2020, які є первинними документами, що підтверджують відповідну господарську операцію, та які, серед іншого, містять також і інформацію про рахунки на оплату за січень - квітень 2020, господарський суд дійшов висновку про безпідставність вищезазначених доводів відповідача.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу за послуги, що надані позивачем у січні-квітні 2020 в сумі 78331,20 грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок відповідача, згідно з яким розмір 3% річних, що нараховані позивачем на прострочену заборгованість січня -квітня 2020 року в розмірі 5 313,11 грн., та інфляційних, що нараховані позивачем на прострочену заборгованість січня -квітня 2020 року в розмірі 24120,11 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу за надані позивачем послуги у травні - червні 2020 в сумі 39165,60 грн., господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до умов п.5.3. укладеного між сторонами договору Сторони щомісячно, до 05 числа місяця, наступного за звітним, підписують Акт виконаних робіт. У випадку, якщо Орендар не підписав Акт виконаних робіт до 05 числа звітного місяця і не надав в цей же термін мотивовану відмову від підписання Акту виконаних робіт, послуги з оренди вважається автоматично прийнятими, а Акт виконаних робіт підписаним Орендарем.
Тобто, виходячи із умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, належним і допустим доказом, що підтверджує факт надання позивачем відповідачу передбачених договором послуг є акт виконаних робіт, який підписаний сторонами, або факт, який свідчить про отримання відповідачем акту виконаних робіт та не підписання відповідачем цього акту у встановлений договором термін та ненадання у цей термін мотивованої відмови від підписання.
Позивач надав до суду акт надання послуг №67 від 31.05.2020 та акт надання послуг №42 від 30.06.2020, які не підписані відповідачем. Водночас доказів, які свідчать про отримання відповідачем вказаних актів та відмову відповідача від підписання цих актів у встановлений договором термін, позивач до суду не надав.
Супровідний лист від 13.07.2020 за вих.№310 про направлення до відділу доходів МТП «Чорноморськ» актів виконаних робіт та рахунків на оплату за травень-червень 2020, з відміткою « 13.07.2020 ОСОБА_5 , підпис» не визнається судом належним і допустимим доказом у розумінні вимог ст.ст.76,77 ГПК України, оскільки позивачем не надано доказів, які свідчать, що ОСОБА_5 є посадовою особою ДП «МТП «Чорноморськ», уповноваженою останнім на здійснення відповідних дій.
Посилання позивача на те, що між склалися тісні ділові та виробничі відносини та багато років позивач і відповідач обмінювалося листами, рахунками договорами актами шляхом передачі документів до канцелярії, або безпосередньо до бухгалтері чи відділу доходів Порту та представники Порту не роблять відмітку про приймання документації господарський суд до уваги не приймає, оскільки всупереч вимог ст. 75 ГПК України такі посилання не підтверджені позивачем відповідними доказами. Заяви свідка щодо засвічення відповідних обставин позивачем до суду також не надано.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача основного боргу в суму сумі 39165,60 грн.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог в часині стягнення з відповідача боргу за травень-червень 2020 в сумі 39165,60 грн., не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3362,81 грн., які нараховані на заборгованість травня-червня 2020 та інфляційні в розмірі 11387,24 грн., які нараховані на заборгованість травня-червня 2020.
Керуючись ст. ст. 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 160 680, 08 грн. задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 23-А, код ЄДРПОУ 31786337) 78 331 /сімдесят вісім тисяч триста тридцять одна/ грн. 20 коп. суму заборгованості (основного боргу), 5 313 /п'ять тисяч триста тринадцять/ грн. 11 коп. 3 % річних, 24 120 /двадцять чотири тисячі сто двадцять/ грн. 11 коп. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 616 /одна тисяча шістсот шістнадцять/ грн. 47 коп.
3.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" у задоволенні позову в частині стягнення з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" основного боргу у розмірі 39 165, 60 грн., 3 % річних у розмірі 3 362, 81 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11387,24 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 12 грудня 2022 р.
Суддя Г.Є. Смелянець