вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1447/22
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1 А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “СКВИРАПЛЕМРИБГОСП” (09030, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Великополовецьке, вул. Садова, 174)
про стягнення 24323,84 грн. вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, у тому числі - 20085,17 грн. основного боргу, 434,00 грн. 3% річних та 3804,00 грн. інфляційних втрат,
Без виклику представників сторін
Приватне акціонерне товариство “ДТЕК Київські регіональні електромережі” (далі - ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі”, позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СКВИРАПЛЕМРИБГОСП” (далі - ТОВ “СКВИРАПЛЕМРИБГОСП”, відповідач) про стягнення 24323,84 грн. вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, у тому числі - 20085,17 грн. основного боргу, 434,00 грн. 3% річних та 3804,00 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р., та зазначає про встановлення перевіркою позивача самовільного підключення електроустановок до сторожового будинку, що призвело до споживання відповідачем електроенергії, яка не обліковується, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 20085,17 грн. основного боргу (вартості необлікованої електричної енергії), 434,00 грн. 3% річних та 3804,00 грн. інфляційних втрат. Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 2481,00 грн. судового збору, а також здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, враховуючи заявлене позивачем клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Приватним акціонерним товариством “ДТЕК Київські регіональні електромережі” позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “СКВИРАПЛЕМРИБГОСП” про стягнення 24323,84 грн. вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, у тому числі - 20085,17 грн. основного боргу, 434,00 грн. 3% річних та 3804,00 грн. інфляційних втрат, підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.08.2022 р. у справі № 911/1447/22 було відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті спору. Ухвалу постановлено направити сторонам.
Слід зазначити, що вказану ухвалу у встановлений процесуальним законодавством строк не було направлено учасникам процесу, з огляду на відсутність фінансування для здійснення судом поштових відправлень.
Як слідує з матеріалів справи, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі від 24.08.2022 р. було направлено на адресу відповідача 07.10.2022 р. та отримано останнім 18.10.2022 р.
Поряд з цим, суд відзначає, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 р., у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьова проти України» від 03.04.2008 р. зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень або заперечень щодо вимог позивача відповідачем до суду не подано.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 р. (надалі - Правила, ПРРЕЕ) (у редакції, яка діяла на момент виявлення порушення).
Відповідно до п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 р., укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Відповідно до п 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Умовами п. 5.1.1 ПРРЕЕ встановлено, що оператор системи має право зокрема: на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи; на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.
Як слідує з матеріалів справи, 29.09.2021 р. уповноваженими представниками оператора системи ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі” на об'єкті ТОВ “СКВИРАПЛЕМРИБГОСП”, за адресою: Київська обл., Сквирський р-н, с. Красноліси, вул. Гагаріна, було виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл, передачу, постачання електричної енергії, до мережі ОСР. Самовільне підключення виконано проводом всередині прольоту від опори до житлового будинку. Підключено сторожовий будинок.
За результатом проведеної перевірки, у відповідності з п. 8.2.5 ПРРЕЕ працівниками, ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі” було складено акт про порушення № К 042238 від 29.09.2021 р., з яким було ознайомлено рибовода ТОВ “СКВИРАПЛЕМРИБГОСП”, про що свідчить підпис останнього на зазначеному акті.
Таким чином, споживач був повідомлений про засідання комісії з розгляду даного акта, що вбачається з п. 11 зазначеного вище акту про порушення, в якому зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 19.10.2021 р., о 15.30 год. за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1А.
19.10.2021 р. було проведено засідання комісії з розгляду акту № К 042238 від 29.09.2021 р., що оформлено протоколом № 079 від 19.10.2021 р., та прийнято рішення про проведення розрахунку за актом відповідно до п. 8.4.12 ПРРЕЕ.
Як зазначено в позові, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою W доб.с.п = P с.п. · t вик.с.п. (п. 8.4.12 ПРРЕЕ).
Так, згідно з розрахунком ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі”, ТОВ “СКВИРАПЛЕМРИБГОСП” за період порушення з 29.03.2021 р. по 29.09.2021 р., розраховано обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ в розмірі 4808 кВт/г (184 дні, потужність визначена відповідно до пропускної спроможності кабелів, якими здійснено самовільне підключення - 2,178 кВт) та визначено її вартість в сумі 20085,17 грн.
22.10.2021 р. споживачу було надіслано копію протоколу засідання комісії № 079 від 19.10.2021 р., розрахунок по акту про порушення № К 042238, повідомлення про оплату за жовтень 2021 року від 21.10.2021 р. по акту про порушення № К 042238, що підтверджується списком відправлень № 22/10/3 від 22.10.2021 р. та фіскальним чеком від 22.10.2021 р.
Суд констатує, що доказів визнання акту про порушення № К 042238 від 29.09.2021 р. в установленому порядку недійсним чи його скасування до матеріалів справи станом на час прийняття в ній рішення не надано.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, суд дійшов висновку, що позов у даній справі підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Згідно з ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до пп. 1 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).
Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Згідно з п. 8.2.5 ПРРЕЕ (у редакції на час прийняття акту) в разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі. Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання повідомлення про місце, час і дату засідання комісії або відсутності споживача або його представника за адресою, визначеною у даних щодо споживача, наявних в оператора системи, оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
У відповідності з пп. 6 п. 8.4.2 Правил визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Згідно з пп. 2 п. 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил), якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Відповідно до абз. 4 п. 8.4.8 ПРРЕЕ для споживачів, у яких відсутні договірні відносини з оператором системи, та побутових споживачів за робочий день приймається календарний день.
Відповідно до п. 8.4.12 ПРРЕЕ, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·Год), розраховується за формулою: W доб.с.п. = Р с.п. · t вик.с.п., де Р с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами: 1) у разі підключення до однієї фази: Р с.п. = I· U ном.фаз.· cosj; 2) у разі підключення до трьох фаз: Р с.п. = 3· I· U ном.фаз.· cosj, де I - сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, А.
Умовами п. 8.2.7 ПРРЕЕ передбачено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
У відповідності з пп. 4 п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи положення пп. 4 п. 5.5.5, п. 8.2.7 ПРРЕЕ, з урахуванням ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку, що відповідач мав оплатити отриманий рахунок до 28.11.2021 р. включно.
Посилаючись на те, що зазначену в рахунку суму відповідачем сплачено не було, позивач, звертаючись з даним позовом до суду, просив стягнути з відповідача, зокрема, 20085,17 грн. боргу у вигляді вартості не облікованої внаслідок самовільного підключення електроенергії.
Слід зазначити, що згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідач відзиву на позовну заяву чи доказів сплати заявленої позивачем до стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 20085,17 грн. суду не надав, про розгляд справи був повідомлений в установленому порядку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 20085,17 грн. боргу у вигляді вартості необлікованої спожитої електроенергії є доведеними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, та, відповідно, підлягають задоволенню.
Поряд з цим, оскільки відповідач припустився прострочення щодо сплати вартості необлікованої електричної енергії, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача також 434,17 грн. 3% річних та 3804,50 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу 20085,17 грн. за період з 29.11.2021 р. по 18.08.2022 р.
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки надіслане позивачем повідомлення за жовтень 2021 року від 21.10.2021 р. по акту про порушення № К042238 про оплату нарахувань за необліковану електроенергію в сумі 20085,17 грн. не сплачено відповідачем і на момент звернення з даним позовом до суду, то відповідач є таким, що прострочив виконання існуючого зобов'язання по сплаті нарахувань за необліковану електроенергію, починаючи з 29.11.2021 р., з огляду на сплив 30-денного строку на оплату з моменту отримання рахунку.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Так, аналізуючи положення глави 47 ЦК України, можна зробити висновок, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 р. у справі № 910/22034/15 та Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/10156/17, де зазначено, що стаття 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення.
У зв'язку з тим, що відповідач за період з 29.11.2021 р. по 18.08.2022 р. належним чином не виконав грошове зобов'язання в частині своєчасної оплати вартості необлікованої електричної енергії згідно акта у розмірі 20085,17 грн., позивачем нараховані 3% річних в розмірі 434,17 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3804,50 грн.
Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, вважає їх обґрунтованими та арифметично вірними.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у даній справі є правомірними та обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СКВИРАПЛЕМРИБГОСП” (09030, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Великополовецьке, вул. Садова, 174, код 25295152) на користь Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі” (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1 А, код 23243188) 20085 (двадцять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 17 коп. основного боргу, 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 17 коп. 3% річних, 3804 (три тисячі вісімсот чотири) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складене 12.12.2022 р.
Суддя В.М. Бабкіна