Рішення від 01.12.2022 по справі 910/11296/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2022Справа № 910/11296/21

За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1) Кабінет Міністрів України

2) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 1082324519,64 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Єременок О.В.

Представники учасників сторін:

від позивача: Яковченко Р.Г.

від відповідача: Прокопів Н.М., Коваль О.С.

від третьої особи-1: не з'явилися

від третьої особи-2: не з'явилися

В судовому засіданні 01.12.2022 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення штрафу у розмірі 1082324519,64 грн за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 26.06.2019 №0414-09051/52/01.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 26.06.2019 № 0414-09051/52/01.

Ухвалою суду від 19.07.2021 відкрито провадження у справі № 910/11296/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.09.2021.

30.07.2021 від відповідача до суду надійшла заява про продовження строку для вчинення процесуальних дій, а саме подачі відзиву на позовну заяву.

09.08.2021 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки, відсутні вимоги до якості послуг, які надає відповідач, а тому позивачем не обгрунтовано базу нарахування штрафу. Відповідач відзначає, що акти були підписані обома сторонами без заперечень, а отже послуги позивачем були прийняті, в зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування штрафу. Також відповідач вказує на пропуск строку позовної давності, в зв'язку з чим відповідач просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити у позові. До відзиву додано письмове опитуванням позивача в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

02.09.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якій позивач підтримує позовні вимоги у поновному обсязі та наголошує не порушенні відповідачем здійснення розрахунків вартості наданих послуг, що є підставою для стягнення штрафу.

У підготовчому засіданні 02.09.2021 оголошено перерву до 30.09.2021.

07.09.2021 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Кабінету Міністрів України. Клопотання обґрунтоване тим, що предмет позову у даній справі, пов'язаний з виконанням спеціальних обов'язків, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії", та покладені на Державне підприємство "Гарантований покупець", яке входить до сфери управління Кабінету Міністрів України, а відтак рішення ухвалене за результатом розгляду цієї справи може безпосередньо вплинути на права та обов'язки останнього.

20.09.2021 від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив позивача.

21.09.2021 від позивача надійшла заява про відмову від надання відповідей на питання відповідача в порядку ст. 90 ГПК України, в якій Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зауважує, що пояснення по суті справи викладені у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача на позовну заяву.

28.09.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про зобов'язання надати відповіді на письмове опитування.

29.09.2021 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафу.

30.09.2021 від позивача надійшло пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 30.09.2021 оголошено перерву до 21.10.2021.

20.10.2021 до суду надійшли пояснення відповідача.

Підготовче засідання 21.10.2021 відкладено на 11.11.2021.

У підготовчому засіданні 11.11.2021 оголошено перерву до 25.11.2021.

23.11.2021 від позивач надійшло клопотання про приєднання висновку експерта до матеріалів справи та поновлення строку на подання доказів.

У підготовчому засіданні 25.11.2021 оголошено перерву до 09.12.2021.

02.12.2021 від відповідача надійшло заперечення на клопотання про приєднання висновку експерта до матеріалів справи.

Суд протокольною ухвалою від 09.12.2021 відмовив у задоволені клопотання відповідача про зобов'язання позивача надати відповіді на питання відповідача в порядку ст. 90 ГПК України, оскільки всі пояснення по суті спору викладені у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 09.12.2021 оголошено перерву до 16.12.2021.

16.12.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2021 підготовче засідання відкладено на 27.01.22 та залучено до участі у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Кабінет Міністрів України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

11.01.2022 від позивача на дійшла заява про долучення доказів відповіді на відзив на позовну заяву.

24.01.2022 до суду від третьої особи-1 надійшли пояснення по справі з проханням прийняти законне та обгрунтоване рішення.

31.01.2022 від третьої особи-2 надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 24.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 25.08.2022.

Суд протокольною ухвалою 25.08.2022 поновив позивачу строк на подання доказів та долучив висновок експерта до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 25.08.2022 оголошено перерву до 15.09.2022.

14.09.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про виклик судових експертів для надання усних пояснень щодо висновку судового експерта та заперечення проти висновку № 18-10/21-1 від 18.10.2021.

Судом протокольною ухвалою від 15.09.2022 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про виклик експертів для дачі усних пояснень.

Ухвалою суду від 15.09.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 03.11.2022.

01.11.2022 від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання доказу.

В судовому засіданні 03.11.2022 оголошено перерву до 24.11.2022.

18.11.2022 від відповідача надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та клопотання про поновлення строку на подання доказу - висновку експерта.

24.11.2022 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано доповнення до клопотання про долучення висновку експерта.

В судовому засіданні 24.11.2022 оголошено перерву до 01.12.2022.

01.12.2022 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано заперечення на клопотання відповідача про долучення висновку експерта.

В судове засідання 01.12.2022 представники третіх осіб не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Неявка третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 01.12.2022 судом вирішувалось питання про поновлення відповідачу строку на подання експертного висновку.

Представник позивача заперечував проти долучення зазначеного вище доказу.

Відповідно до ст. 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд вважає обґрунтованим клопотання відповідача про поновлення йому строку на подання експертного висновку, оскільки, про його замовлення було зазначено до закриття підготовчого провадження. Проте, з огляду на процедуру укладення договорів за державні кошти, до закриття підготовчого провадження у справі, відповідач не зміг надати суду докази, укладення договору про проведення експертизи.

Суд протокольною ухвалою від 01.12.2022 поновив відповідачу строк на подання доказу та долучив висновок експерта до матеріалів справи з метою дотримання принципу змагальності та рівності учасників процесу.

Суд протокольною ухвалою 01.12.2022 відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про повернення в підготовче провадження.

В судовому засіданні 24.11.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 Державне підприємство "НЕК "Укренерго" перетворено на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", 100 % акцій якого належать державі та не підлягають відчуженню, затверджено статут новоутвореного підприємства. ПрАТ "НЕК "Укренерго" є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків ДП "НЕК "Укренерго".

ПрАТ "НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини 1 статті 1, стаття 33, абзац 2 пункту 8 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною, визначає державне підприємство для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії. Фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється в межах кошторису, що затверджується Регулятором.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - суб'єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов'язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №324 «Про утворення державних підприємств «Гарантований покупець» та «Оператор ринку» утворено державне підприємства «Гарантований покупець» на базі філії «Гарантований покупець» державного підприємства «Енергоринок» шляхом виділу майна, прав та обов'язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 року №455 «Про затвердження Статуту державного підприємства «Гарантований покупець» затверджено статут підприємства, згідно пункту 5 якого підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим «зеленим» тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 6 статуту ДП «Гарантований покупець» предметом діяльності підприємства є: надання операторові системи передачі електричної енергії послуги із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел; купівля у суб'єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, всієї відпущеної електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця за "зеленим" тарифом; здійснення оплати електричної енергії, купленої у виробників за "зеленим" тарифом, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку електричної енергії, отриманих від адміністратора комерційного обліку електричної енергії, у порядку та строки, визначені відповідними договорами; купівля-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії.

Згідно пункту 13 Статуту ДП «Гарантований покупець», підприємство діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань. Тобто, за положеннями статуту, ДП «Гарантований покупець» може здійснювати діяльність з купівлі-продажу електричної енергії на ринку, а отже самостійно несе ризики своєї господарської діяльності.

Відповідно до частини 7 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною гарантований покупець надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Така послуга надається гарантованим покупцем протягом строку дії "зеленого" тарифу та строку дії підтримки виробників, які за результатами аукціону набули право на таку підтримку, відповідно до типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, форма якого затверджується Регулятором. Така послуга надається гарантованим покупцем на фактичні обсяги відпущеної електричної енергії суб'єктами господарювання, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, яка надається гарантованим покупцем, визначається у відповідному розрахунковому періоді як: різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, та її вартістю під час продажу на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку; різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї, та її вартістю під час продажу на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку; витрати, пов'язані із врегулюванням небалансів електричної енергії виробників, споживачів, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця; витрати, передбачені кошторисом гарантованого покупця на його діяльність. Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел здійснюється гарантованим покупцем відповідно до порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» до спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема, забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування «зеленого» тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019 «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом».

26.06.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) та Державним підприємством "Гарантований покупець" (постачальник послуг) укладено договір № 0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору для забезпечення покриття економічно обгрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - Послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим Договором. Замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість та порядок оплати Послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641, у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом Постачальником послуг.

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник послуг зобов'язаний: здійснювати розрахунок вартості послуги, виходячи із фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку; затверджувати вартість послуги у регулятора відповідно до глав 11та 12 Порядку; на запит замовника надавати розрахунок вартості послуги, проведений у розрахунковому періоді, та первинну документацію, на підставі якої його проведено; повідомляти замовника про обставини, що зумовили проведення перерахунку вартості послуги, передбаченого п. 2.1 глави 2 цього договору.

Згідно п. 11.5 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок № 641), у редакції чинній на момент виникнення правовідносин, з урахуванням умов цієї глави гарантований покупець протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Пунктом 11.6. Порядку № 641, у редакції чинній на момент виникнення правовідносин, після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу, підписаних зі сторони гарантованого покупця, ОСП направляє гарантованому покупцю протягом перших 4 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони. У разі наявності в ОСП зауважень до акта купівлі-продажу (за наявності розбіжностей), наданого гарантованим покупцем, ОСП повідомляє про це гарантованого покупця. За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання ОСП гарантованому покупцю акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел здійснюється у розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до п. 11.7. Порядку № 641, у редакції чинній на момент виникнення правовідносин, після отримання від ОСП акта купівлі-продажу, підписаного з його сторони, гарантований покупець протягом одного робочого дня після його отримання надає Регулятору розрахунок розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження.

До матеріалів справи долучено акти прийому-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел: № 3 від 30.09.2019 за період з 01.09.2019-30.09.2019 на суму 1905239721,82 грн з ПДВ; акт № 1 від 31.01.2020 за період з 01.01.2020 - 31.01.2020 на суму 1645237562,75 грн з ПДВ, акт № 2 від 29.02.2020 за період з 01.02.2020 - 29.02.2020 на суму 1861145313,67 грн з ПДВ з актом коригування від 23.09.2020 до акту № 2 на суму 3164298921,25 грн з ПДВ. До актів також долучені розрахунки вартості послуг.

До акту № 3 від 30.09.2019 позивачем було висловлено зауваження щодо не врахування зменшення вартості послуг на суму 753242,4 тис. грн, передбачене кошторисом ДП "Гарантований покупець". НКРЕКП в своєму листі від 10.10.2019 № 10782/18.1/7-19 також зазначило, що при здійсненні розрахунку вартості послуг відповідачем не було враховано суму 753242,4 тис. грн.

Отже, НКРЕКП було затверджено вартість послуг за вересень 2019 у розмірі 700737673,64 грн без ПДВ постановою від 14.11.2019 № 2385 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець у вересні 2019 року" в редакції постанов № 372 від 11.02.2020 та № 1071 від 03.06.2020

Вартість послуг наданих відповідачем у січні та лютому 2020 були затверджені регулятором у сумі 1371681232,23 грн без ПДВ та 2636915767,71 грн без ПДВ постановою від 20.03.2020 № 715, в редакціях постанов від 01.04.2020 № 752, від 02.09.2020 № 1630, від 13.10.2020 № 1879.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф за порушення розрахунків, оскільки, при їх здійсненні у вересні 2019 не було враховано зауваження позивача, а у січні, лютому 2020 відповідач при розрахунку використовував значення доходу у від'ємному значенні.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 4.4. договору сторони погодили, що за порушення зобов'язання щодо якості надання Послуги, зокрема при порушенні порядку розрахунку за цим Договором з вини Постачальника послуг, останній сплачує штраф у розмірі 20 % вартості неякісно наданих Послуг.

Підпунктом 1 п. 3.1 договору передбачено, що постачальник послуг зобов'язаний здійснювати розрахунок вартості послуги, виходячи із фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до Порядку. Підпунктом 7 п. 3.1. договору визначено що постачальник послуг зобов'язаний надавати Послугу.

Із п. 1.1 договору вбачається, що зміст послуги, яку надає постачальник замовнику полягає у забезпеченні збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Отже, суд приходить до висновку, що умовами договору розмежовано обов'язки постачальника послуг здійснювати розрахунок вартості Послуги, виходячи із фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом відповідно до Порядку та надавати Послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

З п. 4.4 договору вбачається, що базою нарахування штрафу є вартість неякісно наданих послуг.

Відповідно до статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

Згідно зі ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Умовами п. 4.4. договору передбачено, що за порушення зобов'язання щодо якості надання Послуги, зокрема при порушенні порядку розрахунку за цим Договором з вини Постачальника послуг, останній сплачує штраф у розмірі 20 % вартості неякісно наданих Послуг.

Позивачем не було доведено належними та допустимими доказами неналежну якість наданої відповідачем послуги у вересні 2019 року та січні-лютому 2020 року, та не доведено, в чому полягає неякісність наданих відповідачем Послуг. Саме порушення зобов'язання щодо якості послуг - є умовою застосування відповідальності згідно з п. 4.4. Договору.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано базу нарахування штрафу за вказані періоди.

Отже, позивач не вказує, що йому були надані не якісні послуги, крім того, договір не містить вимог щодо якості послуг, які надаються відповідачем. Оскільки, позивач зазначає, що відповідачем порушено саме порядок розрахунків, будь-які зауваження щодо якості послуг не висловлені, то суд дійшов висновку про відсутність бази нарахування штрафу, в зв'язку з чим, вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім того, пунктом 12 Порядку № 641 визначено, що при розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, гарантованим покупцем враховується додатковий прибуток гарантованого покупця.

Відповідно до п. 12.2-12.4 Порядку № 641 в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, з урахуванням умов пункту 12.1 цієї глави протягом перших 7 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП, отримавши акт приймання-передачі, протягом 3 робочих днів після його отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони. Після отримання від ОСП акта приймання-передачі, підписаного з його сторони, ПУП надає Регулятору розрахунок розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до пункту 12.1 цієї глави для затвердження. Протягом 3 робочих днів після затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.

Чинні пункти 12.3-12.6 Порядку № 641 передбачають, що Гарантований покупець до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП підписані зі своєї сторони два примірники акта приймання-передачі разом з розрахунками, що є додатками до акта приймання-передачі. ОСП після отримання двох примірників акта приймання-передачі повертає гарантованому покупцю протягом одного робочого дня підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою примірник акта приймання-передачі. Гарантований покупець після отримання від ОСП акта купівлі-продажу, підписаного з його сторони, протягом одного робочого дня з дати його отримання надає Регулятору розрахунок розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта приймання-передачі для затвердження. ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів. У випадку здійснення перерахунку гарантованим покупцем розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до акта приймання-передачі з ОСП укладається акт корегування. Після підписання ОСП акта корегування гарантований покупець надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.

Отже процедура коригування розрахунків, передбачена законодавством. Коригування розрахунків - це частина загальної процедури розрахунків, що затверджені нормативним актом, тобто її використання є правомірними діями, що забезпечують дотримання діючого законодавства, відповідно застосування цієї процедури не є протиправним і не може мати наслідком застосування штрафу (який є відповідальністю порушника). Оскільки, розрахунки відповідача затверджуються НКРЕКП, то підставою для застосування штрафних санкцій можуть бути виключно протиправні дії відповідача, яких в даному випадку не було. За решти обставин, здійснення нормативно передбаченого коригування розрахунків не може визначатись як порушення, і виключає застосування до відповідача відповідальності на підставі п. .4.4 договору.

Отже, дотримання учасниками справи нормативно визначеного порядку коригування, апріорі не може бути протиправним та не тягне застосування відповідальності.

Відповідно до п. 4.1 Методики формування кошторису гарантованого покупця Порядку № 641 Гарантований покупець складає проект кошторису на кожен наступний період регулювання з розподілом по місяцях і надає його до НКРЕКП до 15 вересня року, що передує наступному періоду регулювання, відповідно до форми, наведеної в додатку до цієї Методики.

Отже, кошторис Гарантованого покупця затверджує саме НКРЕКП.

Відповідно до п. 2.1 Методики формування кошторису ДП «Гарантований покупець», затвердженої постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, кошторис гарантованого покупця включає, зокрема, доходи, які включають складову вартості Послуги на покриття кошторисних видатків.

Після висловлення НКРЕКП зауважень щодо здійсненого відповідачем розрахунку за вересень 2019, останнім були внесені відповідні зміни, як і обумовлено нормативно визначеною процедурою. А тому, суд не вбачає вчинення відповідачем порушень, для притягнення його до відповідальності за порушення порядку розрахунків.

Також суд зазначає, що пунктом 9-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», що набрав чинності 27.12.2019 року, передбачено урахування Підприємством різниці між доходами та витратами, що виникла під час виконання гарантованим покупцем покладених на нього Кабінетом Міністрів України спеціальних обов?язків для забезпечення загальносуспільних інтересів, визначених Постановою № 483.

Частиною 9-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що до 1 липня 2023 року вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, яка надається гарантованим покупцем, визначається з урахуванням різниці між доходами та витратами, що виникла під час виконання гарантованим покупцем покладених на нього Кабінетом Міністрів України спеціальних обов?язків для забезпечення загальносуспільних інтересів (крім спеціальних обов?язків для забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії), відповідно до цього Закону, Гарантованим покупцем, при розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, який визначений розділом 12 Порядку № 641, враховується не лише дохід, а саме різниця між доходами та витратами, що виникла під час виконання гарантованим покупцем спеціальних обов?язків для забезпечення загальносуспільних інтересів.

Як уже було зазначено вище, НКРЕКП своїми постановами затвердила акти, подані відповідачем з урахуванням здійснених коригувань. Тобто, регулятором не було встановлено будь-яких порушень з боку відповідача при здійсненні розрахунків, натомість, проведені коригування відповідають приписам, викладеним у Порядку № 641.

Отже, позивачем не доведено обґрунтованість його позовних вимог, оскільки, не було надано докази надання неякісних послуг, та їх вартості, які могли б бути базою для нарахування штрафу, крім того не доведено протиправну поведінку відповідача, оскільки, коригування розрахунків, здійснені учасниками справи, відповідають порядку, передбаченому законодавством, а тому не містять ознак протиправності.

Щодо поданих сторонами у справі експертних висновків.

Відповідно до приписів частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України).

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною другою статті 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Позивач долучив до матеріалів справи висновок № 18-10/21-1 від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної судово-економічної експертизи із залученням фахівців у галузі права. На вирішення експертів були поставлені запитання: 1.Який економічний сенс та до яких економічних наслідків має призводити врахування додаткового прибутку гарантованого покупця з урахуванням різниці між доходами та витратами, що виникла під час виконання гарантованим покупцем спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів, за розрахунковий місяць ш, при розрахунку плати за послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за розрахунковий місяць ш, передбаченої п. 12 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641? 2. Що відповідно до нормативно-правових вимог та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 вважається додатковим прибутком «доходом» гарантованого покупця під час виконання гарантованим покупцем спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів? 3. Чи відповідно до нормативно-правових вимог та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 додатковий прибуток гарантованого покупця під час виконання гарантованим покупцем спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів може мати від'ємну величину? 4.Яка сума додаткового прибутку була отримана гарантованим покупцем під час виконання гарантованим покупцем спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів в періоди вересень 2019, січень 2020 року, лютий 2020 року? 5.Чи документально підтверджується та відповідає Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 641, вартість послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за вересень 2019, січень 2020 року, лютий 2020 року, наведені в Акті №3 від 30.09.2019 року приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 26.06.2019 № 0414-09051, Акті №1 від 31.01.2020 року приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 26.06.2019 № 0414-09051/52/01, Акті №2 від 29.02.2020 року приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 26.06.2019 № 0414-09051/52/01 (з урахуванням Акту коригування №2 від 23.09.2020 року до Акту №2 від 29.02.2020 року приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 26.06.2019 № 0414-09051)? 6.Якщо відповідь за п'ятим питанням негативна, то яка вартість послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за вересень 2019, січень 2020 року, лютий 2020 року, наведені в Акті №3 від 30.09.2019 року приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 26.06.2019 № 0414-09051, Акті №1 від 31.01.2020 року приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 26.06.2019 № 0414-09051/52/01, Акті №2 від 29.02.2020 року приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 26.06.2019 № 0414-09051/52/01 підтверджується документально?

У питаннях 1-3 позивачем поставлені питання, які стосуються трактування поняття додатковий прибуток та вимагають тлумачення нормативно-правових актів, отже об'єктом дослідження у питаннях 1-3 є питання права, що суперечить ч. 2 ст. 98 ГПК України та виключає врахування вказаного висновку як належного та допустимого доказу.

Крім того, відповіді на питання, поставлені на вирішення експертів не впливають на предмет доказування у даній справі, з огляду на зроблені вище висновки суду.

Відповідачем долучено до матеріалів справи висновок № 07-11/22 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи із залученням фахівців у галузі економіки від 07.11.2022. На вирішення експертів були поставлені наступні питання: 1 Чи відповідає нормативно-правовим вимогам, в тому числі «Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії», затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, з урахуванням п. 9-1 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії», включення Гарантованим покупцем до розрахунку вартості послуги різниці між доходами та витратами, що виникла під час виконання гарантованим покупцем спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів? 2. Чи може мати від'ємну величину різниця між доходами та витратами, що виникла під час виконання гарантованим покупцем спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів, відповідно до методики розрахунку вартості послуги згідно нормативно- правових вимог, у тому числі «Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії», затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 у взаємозв'язку з п. 9-1 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії»? 3. Чи документально підтверджується та відповідає «Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії», затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, з урахуванням п. 9-1 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії» вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії ДП «Гарантований покупець», наданої гарантованим покупцем за Договором від 26.06.2019 № 0414-09051/52/01 за вересень 2019 станом на дату затвердження послуги постановою НКРЕКП від 14.11.2019 №2385? 4. Чи документально підтверджується та відповідає «Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії», затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, з урахуванням п. 9-1 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про ринок електричної енергії», вартість послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за січень 2020 року, лютий 2020 року, наведені в Акті № 1 від 31.01.2020 року приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 26.06.2019 № 0414-09051/52/01, Акті № 2 від 29.02.2020 року приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 26.06.2019 №0414-09051/52/01 (з урахуванням Акту коригування № 2 від 23.09.2020 року до Акту № 2 від 29.02.2020 року приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 26.06.2019 № 0414-09051)?

Стосовно висновку №07-11/22 від 07.11.22 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи із залученням фахівця у галузі економіки, виконаного ТОВ «Інжиніринговий центр «Екскон» на замовлення ДП «Гарантований покупець», суд відзначає, що позивачем по суті висновку не було заявлено заперечень.

Суд відзначає, що відповіді на питання, поставлені на вирішення експертів, не впливають на предмет доказування у даній справі, оскільки, саме на НКРЕКП покладено обов'язок затверджувати визначену відповідачем вартість наданих послуг і саме комісія визначає відповідність розрахунків позивача та їх вірність. Суд же в рамках даної справи встановив, що НКРЕКП було затверджено скориговані відповідачем обсяги наданих послуг, що зумовлює відсутність порушення, передбаченого п. 4.4 договору. А тому, експертний висновок, наданий відповідачем не враховується судом при вирішенні справи.

Згідно ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позиція щодо недопустимості використання висновку експерта, предметом якого було питання права, підтверджена також в постанові Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 910/5082/20.

З урахуванням наведеного, спростовуються доводи позивача про порушення відповідачем порядку розрахунку вартості послуги, наданої відповідачем у вересні 2019, січні-лютому 2020.

Суд приходить до висновку про необгрунтованість заявленого позивачем позову.

Суд не вбачає підстав для дослідження обставин пропуску позовної давності, оскільки, позовна давність може бути застосовано виключно у разі визнання обугрнтованості позову, проте, оскільки, судом встановлено, що позовні вимоги не обгрунтовані, позовна давність в будь-якому випадку не підлягає застосуванню.

Слід сказати, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду. Така ж правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) до Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454) про стягнення штрафу у розмірі 1082324519,64 грн - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 12.12.2022

Суддя І.В.Усатенко

Попередній документ
107801899
Наступний документ
107801901
Інформація про рішення:
№ рішення: 107801900
№ справи: 910/11296/21
Дата рішення: 01.12.2022
Дата публікації: 13.12.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до суду касаційної інстанції (30.05.2023)
Дата надходження: 13.07.2021
Предмет позову: про стягнення 1 082 324 519, 64 грн.
Розклад засідань:
27.11.2025 09:57 Господарський суд міста Києва
02.09.2021 14:00 Господарський суд міста Києва
30.09.2021 14:30 Господарський суд міста Києва
21.10.2021 13:45 Господарський суд міста Києва
11.11.2021 15:30 Господарський суд міста Києва
25.11.2021 16:20 Господарський суд міста Києва
09.12.2021 16:15 Господарський суд міста Києва
16.12.2021 15:00 Господарський суд міста Києва
27.01.2022 16:20 Господарський суд міста Києва
24.02.2022 14:50 Господарський суд міста Києва
25.08.2022 14:40 Господарський суд міста Києва
15.09.2022 14:45 Господарський суд міста Києва
03.11.2022 15:40 Господарський суд міста Києва
24.11.2022 13:45 Господарський суд міста Києва
01.12.2022 15:30 Господарський суд міста Києва
15.02.2023 14:20 Північний апеляційний господарський суд
15.03.2023 14:30 Північний апеляційний господарський суд
05.07.2023 10:45 Касаційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГАВРИЛЮК О М
СТУДЕНЕЦЬ В І
суддя-доповідач:
ГАВРИЛЮК О М
СТУДЕНЕЦЬ В І
УСАТЕНКО І В
УСАТЕНКО І В
3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача:
Кабінет Міністрів України
Національна комісія
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
відповідач (боржник):
Державне підприємство "Гарантований покупець"
заявник:
Державне підприємство "Гарантований покупець"
заявник апеляційної інстанції:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
заявник касаційної інстанції:
ПАТ "НЕК "Укренерго"
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
позивач (заявник):
ПАТ "НЕК "Укренерго"
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"
представник заявника:
Яковченко Роман Григорович
суддя-учасник колегії:
БАКУЛІНА С В
БАРАНЕЦЬ О М
ГУБЕНКО Н М
ТКАЧЕНКО Б О
ХОДАКІВСЬКА І П
що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комуналь:
Кабінет Міністрів України