ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.12.2022Справа № 910/10414/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Гриценка Владислава Юрійовича
до Комунального підприємства "Київпастранс"
про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, 3% річних по Договору від 24.12.2019 № 52.19-600 в розмірі 343 197,46 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Фізична особа-підприємець Гриценко Владислав Юрійович звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, 3% річних по Договору від 24.12.2019 № 52.19-600 в розмірі 343 197,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором № 52.19-600 від 24.12.2019, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
01.11.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідачем заявлено про застосування судом спеціальної позовної давності в один рік до вимог про стягнення пені в частині стягнення 10 921,37 грн.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
24 грудня 2019 року між Комунальним підприємством «Київпастранс» (далі - покупець, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Гриценко Владиславом Юрійовичем (далі - постачальник, позивач) укладено Договір № 52.19-600 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю «Конструкційні матеріали» код 44110000-4 за ДК 021:2015 (покриття для підлоги), далі - товар, а також розвантажити товар за місцем його поставки (у присутності представника покупця), а покупець сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток № 1), що додається до цього Договору та є його невід'ємною частиною.
Розвантаження та поставка товару здійснюється за кошти постачальника та входить в ціну Договору (п. 1.2 Договору)
Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник гарантує, що якість товару відповідає затвердженим нормам якості для товару даного виду, діючим на дату укладення цього Договору та технічній специфікації товару згідно з Додатком № 2 до цього Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору сума цього Договору (ціна Договору) визначається згідно з Специфікацією (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору і становить 2 331 250,00 грн. без ПДВ.
За умовами п. 4.1 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати підписання покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію товару.
У відповідності до п. 5.1 та п. 5.2 Договору строк поставки товару: протягом терміну дії Договору.
Поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно Інкотермс-2010 за адресою: м. Київ, філії та відокремлені підрозділи КП «Київпастранс», перелік яких зазначається у Додатку № 4 до цього Договору.
Згідно п. 5.9 Договору товар поставляється з такими документами: видаткова накладна на товар; товарно-транспортна накладна на товар; оригінал або належним чином завірена копія офіційних документів, які засвідчують відповідні якісні характеристики товару (сертифікати відповідності, паспорти якості, тощо).
Пунктом 6.1.2 Договору визначено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлений товар, який відповідає технічним і якісним характеристикам.
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 включно, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час дії цього Договору (п. 11.1 Договору).
Додатками № 1, № 2, № 3, № 4 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію товару на суму 2 331 250,00 грн. без ПДВ, Технічну специфікацію товару Порядок приймання-передачі товару, гарантійні зобов'язання, Перелік адрес та реквізитів філій та відокремлених підрозділів КП «Київпастранс» відповідно.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № 018/20 від 31.01.2020 на суму 20 120,10 грн., № 018/20 від 02.03.2020 на суму 32 075,80 грн., № 018/077 від 17.05.2021 на суму 13 596,78 грн., № 018/105 від 28.05.2021 на суму 14 312,40 грн., № 018/019 від 31.01.2020 на суму 40 240,20 грн., № 018/058 від 21.04.2021 на суму 57 913,69 грн., № 018/080 від 21.04.2021 на суму 32 632,27 грн., № 018/018 від 31.01.2020 на суму 89 389,50 грн., № 018/090 від 14.05.2021 на суму 37 569,76 грн., № 018/090 від 21.04.2021 на суму 16 316,14 грн., № 018/101 від 30.05.2021 на суму 20 394,88 грн., № 018/092 від 17.05.2021 на суму 20 394,88 грн., № 018/020 від 20.02.2020 на суму 35 295,80 грн., № 018/018 від 27.05.2021 на суму 49 556,54 грн.
Як зазначає позивач, КП «Київпастранс» в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманого товару у повному обсязі здійснило, в зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 260 771,48 грн.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 21 467,19 грн. пені, 3% річних в розмірі 10 860,85 грн. та 50 097,94 грн. інфляційних втрат.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних видаткових накладних № 018/20 від 31.01.2020 на суму 20 120,10 грн., № 018/20 від 02.03.2020 на суму 32 075,80 грн., № 018/077 від 17.05.2021 на суму 13 596,78 грн., № 018/105 від 28.05.2021 на суму 14 312,40 грн., № 018/019 від 31.01.2020 на суму 40 240,20 грн., № 018/058 від 21.04.2021 на суму 57 913,69 грн., № 018/080 від 21.04.2021 на суму 32 632,27 грн., № 018/018 від 31.01.2020 на суму 89 389,50 грн., № 018/090 від 14.05.2021 на суму 37 569,76 грн., № 018/090 від 21.04.2021 на суму 16 316,14 грн., № 018/101 від 30.05.2021 на суму 20 394,88 грн., № 018/092 від 17.05.2021 на суму 20 394,88 грн., № 018/020 від 20.02.2020 на суму 35 295,80 грн., № 018/018 від 27.05.2021 на суму 49 556,54 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За умовами п. 4.1 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати підписання покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію товару.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, обов'язку зі сплати вартості отриманого товару у повному обсязі відповідачем виконано не було, що відповідачем не спростовано.
Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманого товару не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений товар в розмірі 260 771,48 грн.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати, підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 260 771,48 грн.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 21 467,19 грн. пені, 3% річних в розмірі 10 860,85 грн. та 50 097,94 грн. інфляційних втрат.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.3 Договору за порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості поставленого с трок товару, за кожен день прострочення оплати.
Відтак, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, судом встановлено, що розмір пені становить 21 467,19 грн.
Водночас суд враховує заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, у зв'язку з чим зазначає наступне.
Згідно із статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Як вбачається з позовної заяви, означена заява була подана до суду 05.10.2022, а відтак, нарахування пені здійснено поза межами річного строку.
Таким чином, вимог про стягнення пені, нарахованої до 05.10.2022, заявлено поза межами річного строку позовної давності, в зв'язку з чим, задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Відтак, з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги про стягнення пені у розмірі 10 545,82 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 50 097,94 грн. та 3% річні в розмірі 10 860,85 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, 2; ідентифікаційний код: 31725604) на користь Фізичної особи-підприємця Гриценка Владислава Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 260 771 (двісті шістдесят тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 48 коп., пеню у розмірі 10 545 (десять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 50 097 (п'ятдесят тисяч дев'яносто сім) грн. 94 коп., 3% річних в розмірі 10 860 (десять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 85 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 984 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 15 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 12.12.2022
Суддя О.А. Грєхова