ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2022Справа № 910/1007/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна
компанія «Нафтогаз України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної
системи України»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Носкова А.С.
за участю представників сторін
від позивача Коваль Н.Т., адвокат з довіреністю №12/07-2022 від 12.07.2022
від відповідача Панченко Ю.В., адвокат за довіреністю № 45 від 12.01.2022
від третьої особи не з'явився
25.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» виключити з 01.01.2022 з реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальника «останньої надії» наступних операторів газорозподільних систем: Приватне акціонерне товариство «Гадячгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газовик», Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», Акціонерне товариство «Київгаз», Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Коростишівгаз», Державне підприємство «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», Приватне акціонерне товариство «Мелітопольгаз», Акціонерне товариство «Одесагаз», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз», Приватне акціонерне товариство «Тернопільміськгаз», Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз», Акціонерне товариство «Херсонгаз», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» (далі - оператори газорозподільних систем).
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» виключити на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи з обсягів природного газу, що поставляються Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальником «останньої надії», обсяги природного газу, які вказані як поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» зазначеним вище операторам газорозподільних систем за період з 01.01.2022 по дату набрання рішенням суду законної сили;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» здійснити необхідні заходи в роботі інформаційної платформи Оператора ГТС, які б дозволяли Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» виключати споживачів з реєстру споживачів постачальника «останньої надії».
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1007/22 від 01.02.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
07.02.2022 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
У поданій до суду заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачем заявлено клопотання, у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 відкрито провадження у справі № 910/1007/22; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; підготовче засідання призначено на 10.03.2022.
У зв'язку із введенням з 24.02.2022 воєнного стану в Україні, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, підготовче засідання у справі № 910/1007/22 не відбулося.
Згідно з Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
06.04.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
07.04.2022 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
12.04.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
12.04.2022 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
13.04.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про надання інформації щодо стану розгляду справи.
13.04.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому останній заперечує проти розгляду справи в умовах воєнного стану в порядку письмового провадження та просить розглядати справу за участі представника відповідача у відкритому судовому засіданні повідомивши про дату наступного судового засідання.
Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
13.05.2022 від третьої особи до суду надійшли пояснення по справі, в яких просить розглядати справу без участі представника третьої особи.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1007/22 від 19.05.2022 сторін повідомлено, що підготовче засідання відбудеться 31.05.2022.
31.05.2022 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.07.2022.
07.07.2022 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.07.2022.
22.07.2022 від відповідача до суду надійшли пояснення по справі.
26.07.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.08.2022.
03.08.2022 від позивача до суду надійшли пояснення по справі.
04.08.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
04.08.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.09.2022.
Позивач в судовому засіданні 15.09.2022 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні 15.09.2022 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
15.09.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.09.2022.
20.09.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 11.10.2022.
Внаслідок ракетних обстрілів російської федерації по всій території України, з метою збереження життя та здоров'я представників сторін, працівників апарату суду та суддів, суд дійшов висновку утриматись від розгляду справи у відкритому судовому засіданні, у зв'язку з чим судове засідання 11.10.2022 у справі № 910/1007/22 не відбулося.
12.10.2022 судом зареєстровано клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із загрозою ракетних ударів по всій Україні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1007/22 від 12.10.2022 сторін повідомлено, що судове засідання відбудеться 20.10.2022.
20.10.2022 у судовому засіданні позивачем подано пояснення по справі.
20.10.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.11.2022.
В судовому засіданні 03.11.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
11.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Оператор, відповідач) укладено договір транспортування природного газу № 1907000467 (далі - договір).
Відповідно до розділу І договору терміни і визначення, що не наведені в цьому договорі, використовуються у значеннях, встановлених у Законі України «Про ринок природного газу» та Кодексі.
Згідно з п. 2.1 договору за цим договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Відповідно до п. 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора, підписанням цього договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред'являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника.
Стаття 1 Закону України «Про ринок природного газу» надає визначення наступним термінам
оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);
оператор газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);
постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу;
споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Постачальник «останньої надії» визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» розпорядженням Кабінету Міністрів України № 917-р від 22.07.2020 визначено постачальником «останньої надії» строком на три роки як переможця конкурсу.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) прийнято постанову № 1909 від 29.10.2021 (набрала чинності з 01.11.2021), якою внесено зміни до Кодексу газотранспортної системи, Кодексу газорозподільних систем, Правил постачання природного газу, Типового договору транспортування природного газу, Типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно з п. 1.3 Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - Типового договору) цей договір є договором приєднання. Цей договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії».
Згідно з п. 3.3 Типового договору період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
01.11.2021 в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (позивача) було зареєстровано 19 Операторів ГРМ, а саме Приватне акціонерне товариство «Гадячгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Газовик», Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», Акціонерне товариство «Київгаз», Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз», Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Коростишівгаз», Державне підприємство «Кременецьке управління з постачання та реалізації газу», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», Приватне акціонерне товариство «Мелітопольгаз», Акціонерне товариство «Одесагаз», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз», Приватне акціонерне товариство «Тернопільміськгаз», Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз», Акціонерне товариство «Херсонгаз», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз», якими як зазначає позивач за період з 01.11.2021 по 31.12.2021 було спожито природного газу 101312 тис. куб. м. на загальну суму 4.654.709.227,00 грн.
У відповідності до п. 4.3. Типового договору Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
Відповідно до п. 4.4. Типового договору постачання природного газу Постачальником «останньої надії» Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору, своєчасно направлено Операторам ГРМ, які перебували в реєстрі постачальника «останньої надії» (19 осіб) рахунки на оплату спожитого обсягу природного газу. Отже, вищезазначені Оператори ГРМ за газ, спожитий у листопаді 2021 року повинні були розрахуватись не пізніше 31.12.2021, натомість цього не зробили та не оплатили спожитий природний газ, у зв'язку з чим у них виникла заборгованість.
Суд відзначає, що жодних доказів надіслання зазначеним вище Операторам ГРМ рахунків на оплату, що додані до позовної заяви позивачем не подано.
Відповідно до п. 11.4 Типового договору у випадку порушення Споживачем строків оплати за цим договором Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом подання доручення про відключення Споживача від газорозподільної системи/газотранспортної системи (для прямих споживачів) відповідно до законодавства. Якщо Споживачем своєчасно не усунено причин подання такого доручення, договір вважається припиненим з дати, з якої це доручення підлягає виконанню відповідно до законодавства.
Позивач зазначає, що 30.12.2021 у перелічених Операторів ГРМ сплинув граничний термін постачання від постачальника «останньої надії», що обумовило необхідність виключення таких Операторів ГРМ з Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» (позивача).
Позивач листом № 119/07-17509-2021 від 31.12.2021 повідомив Оператора ГТС, що вищезазначені Оператори ГРМ є боржниками позивача, а тому більше не можуть бути включені до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» в силу встановленої статтею 15 Закону України «Про ринок природного газу» заборони, у зв'язку з чим просив Оператора ГТС не включати зазначених Операторів ГРМ до цього Реєстру.
Позивач зазначає, що 30.12.2021 вищезазначені Оператори ГРМ були виключені Оператором ГТС з Реєстру постачальника «останньої надії», однак вже 01.01.2022 повторно включені Оператором ГТС до нього, незважаючи на інформування позивачем Оператора ГТС про наявність заборгованості.
У зв'язку з цим, позивач направив Оператору ГТС лист № 119/07-134-2022 від 05.01.2022 з вимогою припинити протиправні дії, які порушують права та інтереси постачальника «останньої надії» та привести інформаційну платформу та Реєстр споживачів постачальника «останньої надії» у відповідність до вимог чинного законодавства.
Позивач вважає, що його права порушені Оператором ГТС внаслідок:
незаконного включення 01.01.2022 до Реєстру постачальника «останньої надії» Операторів ГРМ, які мають прострочену заборгованість перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за спожитий протягом 01.11.2021-30.12.2021 природний газ для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі;
безпідставного віднесення (відображення) на інформаційній платформі Оператора ГТС до обсягів природного газу, що поставлялися позивачем як постачальником «останньої надії», обсягів природного газу, спожитих Операторами ГРМ для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, починаючи з 01.01.2022.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов'язки оператора газотранспортної системи визначаються цим Законом, кодексом газотранспортної системи, іншими нормативно-правовими актами, а також договором транспортування природного газу.
Кодекс газотранспортної системи є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Згідно пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.
Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
Оператор газотранспортної системи забезпечує допомогу учасникам ринку природного газу в роботі з інформаційною платформою.
Відповідно до п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.
Відповідно до п. 5 Правил постачання природного газу реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі Оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді.
Згідно з п. 3 глави 4 розділу IV Кодексу газотранспортної системи порядок формування Реєстру споживачів постачальника та процедура зміни постачальника на інформаційній платформі визначаються у главі 5 цього розділу.
Відповідно до п. 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Згідно з абз. 1 та абз. 4 п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.
Постачальник, за винятком постачальника зі спеціальними обов'язками, має право визначити по споживачу, крім побутового, в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу. При цьому у випадку постачання природного газу постачальником «останньої надії» кінцева дата постачання визначається автоматично інформаційною платформою оператора газотранспортної системи відповідно до граничного строку постачання, визначеного Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу. Кінцева дата постачання природного газу не може бути визначена постачальником (у випадку постачання природного газу постачальником «останньої надії» автоматично на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи) раніше ніж через три дні (п'ять днів по споживачах, які належать до підприємств металургійної та хімічної промисловості) після дати внесення відповідної інформації.
Таким чином, виконання Оператором ГТС функції адміністратора інформаційної платформи не передбачає вчинення ним дій, спрямованих, у тому числі, на включення/виключення до/з реєстрів постачальників природного газу (включаючи постачальника «останньої надії») відповідних споживачів такого газу, оскільки вказане здійснюють саме замовники послуг транспортування - постачальники природного газу, які уклали з Оператором ГТС договори транспортування природного газу (в типовій формі).
Отже, реєстрація споживачів в реєстрі постачальника «останньої надії» (позивача) здійснюється в автоматичному режимі, без вчинення будь-яких дій з боку Оператора ГТС щодо внесення таких споживачів до цього реєстру ТОВ «ГК «Нафтогаз України». Тобто, відповідач не приймає участі у визначенні яких саме споживачів та у який час необхідно включати до реєстру постачальника «останньої надії» (та і будь-якого іншого постачальника).
Відповідно до абз. 7-9 п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (в редакції постанови НКРЕКП № 1909 від 29.10.2021) реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках:
відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об'єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії»;
відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.
Згідно з п. 3 розділу VI Правил постачання природного газу постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта) та оператору газорозподільної системи в таких випадках:
банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу;
зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника;
відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об'єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи);
відсутність побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу та споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії).
Статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу» надано визначення термінам
номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу;
реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації.
Відповідно до абз. 13 п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (в редакції постанови НКРЕКП № 1909 від 29.10.2021), на наступну газову добу після реєстрації оператора газорозподільної системи в реєстрі споживачів іншого постачальника, крім постачальника «останньої надії», або підтвердження номінації оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, на газову добу D до 15:00 UTC (17:00 за київським часом) години для зимового періоду та 14:00 UTC (17:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби (D-1), оператор газорозподільної системи автоматично виключається з реєстру споживачів постачальника «останньої надії».
Таким чином, Оператор ГТС а ні у відповідності до вимог Закону України «Про ринок природного газу», а ні згідно з положеннями Кодексу газотранспортної системи та Правил постачання природного газу не наділений повноваженнями та функціональними можливостями щодо внесення/корегування в інформаційній платформі в «механічному» режимі відповідних даних, включаючи реєстр споживачів постачальника «останньої надії», оскільки такий функціонал не передбачений положеннями вищевказаних нормативно-правових актів та алгоритмами самої інформаційної платформи.
Позивачем не було підтверджено, що у Операторів ГРМ (як споживачів природного газу) були наявні інші постачальники природного газу (укладені договори постачання природного газу з будь-яким постачальником), які б у свою чергу внесли Операторів ГРМ до своїх Реєстрів споживачів.
Отже, оскільки у Операторів ГРМ були відсутні інші постачальники, як наслідок були відсутні підтверджені номінації/реномінації з обсягами природного газу на виробничо-технологічні витрати для Операторів ГРМ, тому у відповідності до положень п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи та п. 3 розділу VI Правил постачання природного газу таких споживачів (Операторів ГРМ) було автоматично включено (зареєстровано) в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», тобто позивача відносно покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі.
Твердження позивача про те, що повторне включення до реєстру постачальника «останньої надії» споживачів із заборгованістю не допускається не приймаються судом до уваги, оскільки положення Закону України «Про ринок природного газу» не містять імперативної норми щодо заборони на повторне включення Операторів ГРМ до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії».
З огляду на вищевикладене, в діях Оператора ГТС відсутні будь-які протиправні дії та як наслідок порушення вимог Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи, договору транспортування природного газу.
У зв'язку з чим твердження ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про те, що Оператором ГТС не здійснено необхідні заходи для забезпечення нормальної роботи інформаційної платформи суд вважає безпідставними та такими, що не грунтуються на положеннях перелічених вище нормативних актів.
Вимога позивача про зобов'язання здійснити необхідні заходи в роботі інформаційної платформи Оператора ГТС, які б дозволяли ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виключати споживачів з реєстру споживачів постачальника «останньої надії» суперечить Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу газотранспортної системи, якими не передбачено щоб постачальник «останньої надії» (як і Оператор ГТС) міг самостійно корегувати чи вносити дані до реєстру постачальника «останньої надії».
Автоматичність включення у вказаний реєстр є запорукою справедливого і зрозумілого функціонування ринку природного газу (у випадку відсутності у споживача укладеного договору постачання природного газу з будь-яким постачальником (відповідно відсутність такого споживача у реєстрах таких постачальників) він автоматично включається в реєстр постачальника «останньої надії»).
Крім того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач належним чином не забезпечив функціонування інформаційної платформи у спірний період, оскільки ним не наведено конкретних фактів протиправних дій/бездіяльності відповідача, які спричинили порушення прав та законних інтересів позивача. Саме включення (автоматичне) Операторів ГРМ до реєстру постачальника «останньої надії» у січні 2022 не є свідченням протиправності дій відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Також статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Отже, обов'язковою умовою звернення до суду є наявність мети - захистити порушене, невизнане чи оспорюване право та, зрештою, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач посилається на необхідність захисту його прав шляхом зобов'язання відповідача виключити з Реєстру споживачів 19 Операторів ГРМ; виключення на інформаційній платформі Оператора ГТС з обсягів природного газу, що поставлявся позивачем, обсяги природного газу, які вказані як поставлені 19 Операторам ГРМ за період з 01.01.2022; зобов'язання здійснити необхідні заходи в роботі інформаційної платформи Оператора ГТС, які б дозволяли позивачу виключати споживачів з реєстру постачальника «останньої надії».
Однак, за вище встановлених судом обставин, позивач просить захистити його права, факту порушення яких судом не встановлено.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, оспорені або не визнані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених, оспорених або не визнаних прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже цих прав або законних інтересів позивача.
При цьому, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
У п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява № 63566/00) «Проніна проти України» зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Інші доводи учасників справи судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 08.12.2022.
СуддяВ.В. Сівакова