36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
28.11.2006р. Справа № 18/31
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області, смт. Козельщина
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Промінь", с. Верхня Мануйлівка, Козельщинського району
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Горького, с.Мануйлівка, Козельщинський район
про стягнення 33221,07 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: Селецький О.В.
від відповідача: не з"явився
від третьої особи: не з"явився
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення боргу з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених згідно пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 37352,88 грн. за період з 25.02.2005р. по 06.03.2006р. (в редакції заяви про збільшення позовних вимог від 06.03.2006р. №252/06).
Справа прийнята до розгляду суддею Безрук Т.М. згідно ухвали заступника голови господарського суду Полтавської області від 03.05.2006р. про зміну складу суду.
Відповідач у відзиві, проти позову заперечує, посилаючись на те, що вимоги заявлені до ПСП "Промінь" не правомірно, оскільки останній є правонаступником КСП ім. Горького лише в частині переданого йому майна на погашення заборгованості, фізичні особи - працівники КСП ім. Горького не були працівниками відповідача та відповідно ПСП "Промінь" не є належним відповідачем по даній справі.
Третя особа у письмових поясненнях від 05.07.2006р. №№ 5/07, 6/07, 7/07, 8/07 повідомила, що зобов»язання по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до ПСП “Промінь» від КСП ім. Горького не передавалося, КСП ім. Горького не ліквідовано, має свою печатку, є платником єдиного податку, рішення зборів про реорганізацію КСП не виконане.
За згодою позивача в засіданні на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до п.1 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV - ПСП "Промінь" є платником страхових внесків.
Відповідно до пунктів «Б» -«З» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із важкими і шкідливими умовами праці.
Згідно до п.6.8 “Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України» передбачено, що Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Позивач стверджує, що відповідно до розрахунків №17, №5 по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій призначених згідно п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 25.02.05 р. по 06.03.2006р. відповідач, як правонаступник КСП ім. Горького, повинен сплатити заборгованість в сумі 37352,88 грн.
Відповідно до розділу 1 статуту ПСП "Промінь", затвердженого розпорядженням Козельщинської районної державної адміністрації від 14.03.2000р. № 102, приватне підприємство "Промінь" є приватним сільськогосподарським підприємством, заснованим на приватній власності громадянина України Марченко М.І. з правом найму робочої сили.
Пунктом 2.3 статуту ПСП "Промінь" визначено, що останнє виступає правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства ім. Горького лише в частині майна, переданого підприємству для погашення кредиторської заборгованості, в тому числі заробітної плати.
Згідно із п.2 акту прийому передачі майна від 20.03.2000 р., складеного між КСП ім. Горького та відповідачем, сторони домовились, що відповідач погашає заборгованість перед кредиторами на суму 2242301 грн., а КСП ім. Горького фактично передає відповідачу майно на суму кредитної заборгованості. При цьому за п.1 даного акту була передана заборгованість по заробітній платі та заборгованість перед суб»єктами господарювання.
В останньому абзаці акту визначено, що ніяких інших зобов»язань, крім визначених п.1 та п.2 цього акту ПСП “Промінь» від КСП ім..Горького не приймає.
Колективне сільськогосподарське підприємство імені Горького зареєстроване згідно розпорядження Козельщинської районної державної адміністрації, що посвідчується свідоцтвом про державну реєстрацію суб»єкта підприємницької діяльності -юридичної особи від 01.07.1997р.
На даний час державна реєстрація припинення юридичної особи - КСП ім. Горького не проводилась. Зазначене підтверджується свідоцтвом про право сплати єдиного податку у 2006 році № 1614000088 від 28.12.2005р., письмовими поясненнями КСП ім. Горького. Доказів припинення КСП ім. Горького як юридичної особи позивач суду не надав.
Крім того, третя особа у письмових поясненнях від 05.07.2006р. №№ 5/07, 6/07, 7/07, 8/07 повідомила, що зобов»язання по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до ПСП “Промінь» від КСП ім. Горького не передавалося, КСП ім. Горького не ліквідовано, має свою печатку, є платником єдиного податку, рішення зборів про реорганізацію КСП не виконане.
Отже, ПСП “Промінь» не є правонаступником КСП ім. Горького щодо зобов»язань по сплаті страховаих внесків та відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам, які працювали в КСП ім. Горького.
Згідно ст.2 Закону України “Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. (зі змінами та доповненнями станом на грудень 2005р.) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (від 9 липня 2003 року N 1058-IV) визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
За змістом ст.11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованими особами, тобто особами, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, є громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Пункт 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 передбачає, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як свідчить аналіз норм вказаних Законів, відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій проводиться підприємствами де працювали громадяни, які мають право на таку пенсію та на яких цей стаж було вироблено.
Обґрунтування позивача вимог тим, що довідки на призначення пенсій видавалися ПСП “Промінь» судом відхиляються, оскільки в наданих суду довідках визначено, що громадяни працювали у КСП ім.Горького.
Також, стаття 101 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» визначає, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.
Крім того, статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Передача платниками страхових внесків своїх обов'язків із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування третім особам, крім випадків, передбачених законодавством, забороняється.
Посилання позивача на ч.2 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» як на підставу позову є необґрунтованим, оскільки вказана норма була виключена Законом України “Про внесення змін до деяких законів України» від N 1461-III від 17.02.2000р., і тому не може бути застосована до правовідносин що виникли у період 2005 року.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43,49,82-84 ГПК України, суд, -
У позові відмовити.
Суддя Т.М.Безрук
Рішення підписано: