12.12.2022 Справа № 908/2298/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви вих. № б/н від 09.12.2022
за позовом: Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровніпіенергопром” (вул. Академіка Белелюбського, буд. 36, м. Дніпро, 49019)
про визнання недійсним договору
у справі № 908/2298/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровніпіенергопром” (вул. Академіка Белелюбського, буд. 36, м. Дніпро, 49019)
до відповідача: Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (вул. Добролюбова, буд. 20, м. Запоріжжя, 69006) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька теплова електрична станція Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (вул. Промислова, буд. 95, м. Енергодар, Запорізька область, 71503)
про стягнення 417 308,32 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2022 суддею Ярешко О.В. відкрито провадження у справі № 908/2298/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпровніпіенергопром” до відповідача: Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька теплова електрична станція Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” про стягнення 320180,00 грн. заборгованості за виконані роботи, 23557,02 грн. пені, 8763,66 грн. 3% річних, 64807,64 грн. інфляційних витрат. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче призначено на 13.12.2022.
Позов обґрунтовано неналежним виконання грошового зобов'язання за договором підряду № 4364-ДЭ-ЗаТЭС від 22.07.2021.
09.12.2022 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд” від Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” надійшла зустрічна позовна заява (вих. № б/н від 09.12.2022) про визнання недійсним договору № 4364-ДЭ-ЗаТЭС від 22.07.2021.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2022, зустрічну позовну заяву передано на розгляд судді Ярешко О.В.
Згідно ч.ч. 1, 4, 5 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 даного Закону, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, при зверненні до суду з даним позовом позивачем мав бути сплачений судовий збір у сумі 2481,00 грн., про що також зазначено в позовній заяві й самим позивачем.
До зустрічної позовної заяви позивачем не додано будь-яких доказів на підтвердження сплати судового збору у вказаному розмірі, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Разом з тим, позивачем у зустрічній позовній заяві викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення в справі.
Підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати викладені в ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З викладеного слідує, що наведений нормативний припис передбачає право суду, а не його обов'язок, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору лише за наявності викладених вище умов.
Наведена норма не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. А відтак, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що відповідно унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору мотивовано тим, що внаслідок воєнних дій Акціонерне товариство “ДТЕК Дніпроенерго” знаходиться в системній кризі. У зв'язку зі збройною агресією постраждали об'єкти енергетики, що належать АТ “ДТЕК Дніпроенерго” і це можна вважати загальновідомим фактом, оскільки це було широко освітлено в публічному просторі: через бойові діїбули зруйновані мости та ділянки залізниці, внаслідок чого було припинено поставки вугілля, і з 05.05.2022 за відсутності палива було зупинено роботу Запорізької теплової станції, яка належить позивачу; неодноразово була обстріляна Криворізька теплова станція, яка належить позивачу, що призвело до пожеж та значних ушкоджень. Таким чином, приймаючи до уваги тяжкий фінансовий стан підприємства та брак вільних обігових коштів на рахунках, відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, АТ “ДТЕК Дніпроенерго” просить відстрочити сплату судового збору до прийняття судом остаточного рішення в справі.
Разом з тим, до позовної заяви не додано жодних належних доказів (фінансової, бухгалтерської звітності) на підтвердження скрутного майнового стану позивача, зокрема, відсутності грошових коштів.
Таким чином, позивачем належним чином не доведені підстави для надання відстрочення сплати судового збору.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
ЄСПЛ у своєму рішенні визначив, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Пелевін проти України").
При цьому ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Креуз проти Польщі").
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Позивачем до зустрічної позовної заяви не додано доказів (опису вкладення у цінний лист, поштової накладної) щодо надіслання відповідачу за зустрічною позовною заявою копії позовної заяви з доданими до неї документами, що є порушенням вказаних приписів процесуального законодавства.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно ч. 2 ст. 162 ГПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 5 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Зустрічна позовна заява підписана представником Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” Батиль Г.М. на підставі довіреності № 76/ДнЭ/2022 від 18.01.2022, що додана до зустрічної позовної заяви.
Згідно ч. 2 ст. 16 ГПК України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 60 ГПК України).
Відповідно ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Справа № 908/2298/22 розглядається судом за правилами загального позовного провадження, відтак, представництво в суді позивача за зустрічним позовом має здійснюватися виключно адвокатом.
У даному випадку, до зустрічного позову не додано доказів щодо того, представник Батиль Г.М. є адвокатом. В Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні дані щодо адвоката Батиль Г.М.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.
2. Зустрічну позовну заяву (вих. № б/н від 09.12.2022) Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” залишити без руху.
3. Надати Акціонерному товариству “ДТЕК Дніпроенерго” строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, а саме:
1) сплатити судовий збір у сумі 2481,00 грн. за подання зустрічної позовної заяви до Господарського суду Запорізької області на реквізити, розміщені на сайті Судової влади України. Докази сплати (в оригіналі) подати до суду у встановлений вище строк;
2) надіслати відповідачу листом з описом вкладення копію зустрічної позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Докази надіслання (опис вкладення в цінний лист) подати до суду у встановлений вище строк;
3) надати письмове пояснення з документальним обгрунтуванням щодо представництва інтересів Акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (повноваження щодо підписання зустрічної позовної заяви) представником Батиль Г.М.
4. Роз'яснити Акціонерному товариству “ДТЕК Дніпроенерго”, що в разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і буде повернута заявнику згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 12.12.2022 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ярешко