майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"01" грудня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1432/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Кімак З.К. - провідний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 1668/10 від 12.07.2022 та витяг з наказу № 410/к від 01.07.2022;
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Чумаченко Марини Анатоліївни
про стягнення 38065,21 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 34231,30 грн. - основного боргу, 1233,92 грн. - 3% річних, 2599,99 грн. - інфляційних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору №1819 від 06.09.2016 не оплатив своєчасно та в повному обсязі вартість поставленої теплової енергії, в результаті чого у період з листопада 2018 року по квітень 2021 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
В послідуючому ухвалою суду від 12.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
01.12.2022 до суду від позивача надійшла заява про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 34231,30 грн. згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Разом з тим, позивач підтримав вимоги щодо стягнення 1233,92 грн. - 3% річних, 2599,99 грн. - інфляційних та просив повернути судовий збір пропорційно частині вимог відносно яких закрито провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги з урахуванням зави від 01.12.2022.
Відповідач в судове засідання не прибув.
На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 24.01.2022, 22.02.2022, 23.05.2022, 12.07.2022, 22.09.2022, 27.10.2022, які належним чином направлялися на адресу ФОП Чумаченко Марини Анатоліївни: АДРЕСА_1 , з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/1432/21 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.
Вказані ухвали надсилалися рекомендованими листами з поміткою "судова повістка".
Відповідно до п. 99-1 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил).
Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення ФОП Чумаченко М.А. про дату, час та місце проведення судових засідань.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання з розгляду справи № 906/1432/21 по суті належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов'язки.
Відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ГПК України.
На підставі п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2016 між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (виконавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Чумаченко Мариною Анатоліївною (споживач, відповідач) укладено договір №1819 на постачання теплової енергії, за умовами якого виконавець зобов'язався своєчасно та відповідної якості постачати теплову енергію, а споживач зобов'язався своєчасно проводити її оплату за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. (п.1.1 договору).
В договорі зазначено наступний об'єкт споживача теплової енергії:
- вул. Івана Сльоти, 60, площа 132,0 кв.м.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що тарифи на послуги на дату укладання договору становлять - 1019 грн. без ПДВ за одну Гкал.
Абзацом 2 п. 2.2 договору визначено, що тарифи на послуги може бути змінено в порядку визначеному чинним законодавством України, про що споживачу повідомляється в засобах масової інформації. Розмір щомісячної плати коригується у відповідності до зміни тарифів.
Згідно підпункту 1 п. 3.1 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
1) споживачі - госпрозрахункові підприємства, організації та бюджетні установи проводять попередню оплату до 20 числа поточного місяця у розмірі 50% від очікуваних нарахувань. Решту суми нарахувань споживач оплачує до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до п.3.2 договору, теплова енергія оплачується безготівково на розрахунковий рахунок виконавця.
Сторони домовились, що всі платежі за надану теплову енергію, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду, при її наявності, не залежно від призначення платежу, вказаного в платіжному документі (п. 3.3 договору).
Згідно п. 3.5 договору, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці. Неотримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку оплати по цьому договору.
В п.п. 4.2.2 договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати фактично поставлену теплову енергію з часу їх отримання не зважаючи на відсутність укладеного договору.
Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання. Договір може бути розірваний за зверненням споживача лише після закінчення опалювального сезону. Строк позовної давності за даним договором становить п'ять років.
Водночас, суд вважає відзначити, що впродовж дії договору №1819 на постачання теплової енергії від 06.09.2016 органами місцевого самоврядування коригувався тариф на постачання теплової енергії, зокрема:
- рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1079 від 17.10.2018 встановлено тариф на постачання теплової енергії у розмірі 1910,92 грн/Гкал (з ПДВ) (п.п 1.2 п. 1 даного Рішення);
- рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1400 від 19.12.2018 встановлено тариф на постачання теплової енергії у розмірі 1621,37 грн/Гкал (з ПДВ) (п.п 1.4 п. 1 даного Рішення);
- рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1475 від 23.12.2019 встановлено тариф на постачання теплової енергії у розмірі 1535,86 грн/Гкал (з ПДВ) (п.п 1.2 п. 1 даного Рішення);
- рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1439 від 02.12.2020 (п.п. 1.4 п. 1) тариф скориговано до 1571,64 грн/Гкал (з ПДВ) (п.п 1.2 п. 1 даного Рішення);
- рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1568 від 30.12.2020 встановлено нові (скориговані) тарифи для госпрозрахункових підприємств з 01.01.2021 у розмірі 1703,51 грн/Гкал (з ПДВ) (п.п 1.2 п. 1 даного Рішення), а також тариф 1856.92 грн/Гкал (з ПДВ), який висвітлено у п.п 4.2 п.4;
- рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1175 від 08.10.2021 встановлено тариф на постачання теплової енергії у розмірі 4652,82 грн/Гкал (з ПДВ) (п.п 1.2 п. 1 даного Рішення).
- рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 1288 від 04.11.2021 внесено зміни до рішення № 1175 від 08.10.2021 і встановлено нові тарифи для потреб другої групи споживачів у розмірі - 6456,73 гри (з ПДВ) (п. 3.2 цього Рішення).
З матеріалів справи вбачається, що в період з листопада 2018 року по квітень 2021 року позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, виписав та виставив рахунки на проведення оплати на загальну суму 34231,30 грн. (а.с. 21-40), однак відповідач не виконав зобов'язання щодо проведення розрахунків за надані послуги з теплопостачання.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем по оплаті за надані послуги з теплопостачання за вказаний вище період в сумі 34231,30 грн.
Після пред'явлення позову до суду відповідачем сплачено основну суму боргу в розмірі 34231,30 грн.
Тому в ході розгляду справи позивач подав суду заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 34231,30 грн. згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Разом з тим, позивач підтримав вимоги щодо стягнення 1233,92 грн. - 3% річних, 2599,99 грн. - інфляційних та просив повернути судовий збір пропорційно частині вимог відносно яких закрито провадження у справі.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачу/абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунків позивача, доданих до позовної заяви (а.с. 17-20), та перевірених судом, розмір 3% річних та інфляційних складає 1233,92 грн. та 2599,99 грн. відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1233,92 грн. - 3% річних, 2599,99 грн. - інфляційних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В частині стягнення 34231,30 грн. основного боргу суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки даний борг був сплачений відповідачем після звернення позивача до суду.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чумаченко Марини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
- на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771) 1233,92 грн. 3% річних та 2599,99 грн. інфляційних нарахувань, а також 228,63 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 34231,30 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.02.22
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу (рек.)
+ на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1
3 - відповідачу (рек.)