61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
у справі про банкрутство
08.12.2022 Справа № 905/2199/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при помічнику (за дорученням) Лабуня С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою ініціюючого кредитора: Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.), Люксембург
до боржника: Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», м.Краматорськ, Донецька область
про банкрутство
розпорядник майна - арбітражний керуючий Глеваський В.В.
за участю представників:
Компанії Інтернешнл Транзит С.А.Л. (Офшор) («International Transit S.A.L. ( Offshore)
та Компанії «НатВест Маркетс Пі-ел-сі» («NATWEST MARKETS PLC») - адвоката Гришин - Грищук Р.Б.
Компанії "ІНГ-ДІБА АГ" (ING-DIBA AG) - адвоката Лясковського В.В.
розпорядника майна - арбітражного керуючого Глеваського В.В.
від боржника: не з'явився
Ухвалою Господарського суду Донецької області за результатами підготовчого засідання від 30.03.2021 за заявою Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) Люксембург відкрито провадження у справі про банкрутство Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», м.Краматорськ, Донецька область; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Компанія ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) в сумі боргу 10.125.720.482,04грн., а також судового збору в сумі 21020,00грн.; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів; введена процедура розпорядження майном боржника та розпорядником майна призначений арбітражний керуючий КоновийО.С.; попереднє засідання суду призначено на 08.06.2021.
31.03.2021 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Корпорації Індустріальна Спілка Донбасу.
Після оприлюднення даного повідомлення до суду із заявами про визнання кредиторських вимог до боржника звернулися:
1. ОСОБА_1 , м.Київ
2. ОСОБА_2 , м.Київ;
3. ОСОБА_3 , м.Краматорськ, Донецька область;
4. ОСОБА_4 , м.Київ;
5. ОСОБА_5 , м.Краматорськ, Донецька область;
6. ОСОБА_6 , с.Соколівка, Кременецький район, Тернопільська область;
7. ОСОБА_7 , м.Київ;
8. ОСОБА_8 , м.Донецьк;
9. ОСОБА_9 , м.Донецьк;
10. ОСОБА_10 , м.Київ;
11. ОСОБА_11 , м.Донецьк;
12. ОСОБА_12 , м.Київ;
13. ОСОБА_13 , м.Донецьк;
14. ОСОБА_14 , с.Горького, Донецька область;
15. ОСОБА_15 , м.Донецьк;
16. ОСОБА_16 , м.Київ;
17. ОСОБА_17 , м.Донецьк;
18. ОСОБА_18 , м.Донецьк;
19. ОСОБА_19 , м.Донецьк;
20. ОСОБА_20 , м.Донецьк;
21. ОСОБА_21 , селищна рада Дмитрівська, Бучанський район, Київська область;
22. ОСОБА_22 , м.Донецьк;
23. ОСОБА_23 , м.Донецьк;
24. ОСОБА_24 , м.Краматорськ, Донецька область;
25.Головного управління ДПС у Донецькій області, м.Маріуполь, Донецька область;
26.СОСІЬТЕ ЖЕНЕРАЛЬ (SOCIETE GENERELE), Париж, Франція;
27.Goldharbour Trading Limited (Компанія з обмеженою відповідальністю "Голдхарбор
Трейдинг Лімітед"), Кіпр;
28.Raiffeisen Bank Іnternational AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ), Австрія, Відень;
29.INTERNATIONAL TRANSIT S.A.L. (OFFSHORE) (Компанія Інтернешнл Транзит С.А.Л. (Офшор), Бейрут, Ліванська Республіка;
30. "ІНГ-ДІБА АГ" (ING-DIBA AG) Франкфурт-на -Майні, Німеччина;
31.Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", м.Кам'янське, Дніпропетровська область;
32.Компаніїя ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) Люксембур (з додатковими грошовими вимогами);
33. Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "INDUMET LIMITED", Кіпр;
34. Акціонерне товариство спрощеного типу "БІПІІФРАНС АССЮРАНС ЕКСПОР" (BPIFRANCE ASSURANCE EXPORT), м.Київ;
35.Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Кредитний Альянс", м.Київ;
36. ІНГ БАНК Н.В. (ING BANK N.V), Амстердам, Нідерланди;
37. Компанія “СОСІЄТЕ ЖЕНЕРАЛЬ” (SOCIETE GENERALE), Париж, Франція;
38.Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйджДжи Агро Менеджмент", м.Київ;
39.NATWEST MARKETS PLC (Компанія НАТВЕСТ МАРКЕТС ПІ-ЕЛ-СІ), Едінбург, Шотландія;
40. Компанія СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЕ СА (SOCIETE GENERALE SA), Париж, Франція.
41.PROMERITUM FUND SPC (Промерітум Фанд ЕсПісі), ОСОБА_25 ;
У зв'язку із надходженням апеляційної скарги Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.03.2021, супровідним листом від 13.04.2021, матеріали справи №905/2199/20 були направлені до Східного апеляційного господарського суду.
Попереднє засідання суду, призначене на 08.06.2021, не відбулось у зв'язку з перебуванням матеріалів справи в суді апеляційної інстанції.
Від представника ініціюючого кредитора Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) до суду надійшли:
30.04.2021 (на електронну адресу суду) та 05.05.2021 (до канцелярії суду) - аналогічні за своїм змістом клопотання б/н від 29.04.2021 про приєднання доказів до матеріалів справи;
11.10.2021 - письмові уточнення вих.№95231 від 08.10.2021 до заяви з додатковими грошовими вимогами (з додатками).
Також до суду надійшли:
05.05.2021 від INTERNATIONAL TRANSIT S.A.L. (OFFSHORE) (Компанія Інтернешнл Транзит С.А.Л. (Офшор) клопотання б/н від 30.04.2021 про долучення додаткових документів до заяви про грошові вимоги до боржника;
17.05.2021 та 28.05.2021 від NATWEST MARKETS PLC (Компанія НАТВЕСТ МАРКЕТС ПІ-ЕЛ-СІ) - клопотання б/н від 14.05.2021 та від 26.05.2021 про долучення додаткових документів до заяви про грошові вимоги до боржника;
07.06.2021 від Goldharbour Trading Limited (Компанія з обмеженою відповідальністю "Голдхарбор Трейдинг Лімітед") - письмові заперечення б/н від 04.06.2021 (з додатками) на повідомлення розпорядника майна про результати розгляду заяви з грошовими вимогами.
14.07.2021 від Raiffeisen Bank Іnternational AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ) - письмові пояснення б/н від 13.07.2021 до вимоги конкурсного кредитора (з додатками);
26.08.2021 від INTERNATIONAL TRANSIT S.A.L. (OFFSHORE) (Компанія Інтернешнл Транзит С.А.Л. (Офшор) - заява б/н від 20.08.2021 (з додатками) про зменшення грошових вимог до боржника;
15.11.2021 від INDUMET LIMITED (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) - клопотання б/н від 15.11.2021 про долучення доказів.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 ухвалу Господарського суду Донецької області від 30.03.2021 у справі №905/2199/20 залишено без змін. Матеріали справи повернуті до Господарського суду Донецької області.
До суду також надійшли наступні документи:
16.12.2021 від INTERNATIONAL TRANSIT S.A.L. (OFFSHORE) (Компанія Інтернешнл Транзит С.А.Л. (Офшор) - заява б/н від 10.12.2021 про зменшення грошових вимог до боржника (з додатками);
16.12.2021, 22.12.2021 від Goldharbour Trading Limited (Компанія з обмеженою відповідальністю "Голдхарбор Трейдинг Лімітед") - клопотання про витребування доказів, письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2021;
31.12.2021 від INDUMET LIMITED (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) - клопотання про визнання пропуску строку позовної давності за вимогами до Корпорації Індустріальна Спілка Донбасу поважними та не застосування наслідків його спливу;
04.01.2022 від NATWEST MARKETS PLC (Компанія НАТВЕСТ МАРКЕТС ПІ-ЕЛ-СІ) - письмові пояснення на повідомлення розпорядника майна про результати розгляду кредиторських вимог (з додатками);
06.01.2022 від Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) - заперечення на повідомлення розпорядника майна про результати розгляду заяви з додатковими грошовими вимогами (з додатками);
11.01.2022 від INDUMET LIMITED (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю ІНДУМЕТ ЛІМІТЕД) - заперечення на повідомлення розпорядника майна про результати розгляду заяви з вимогами до боржника;
13.01.2022 та 17.01.2022 від Акціонерного товариства спрощеного типу "БІПІІФРАНС АССЮРАНС ЕКСПОР" (BPIFRANCE ASSURANCE EXPORT) - заява про долучення документів до матеріалів справи, пояснення щодо повідомлення розпорядника майна про результати розгляду заяви з кредиторськими вимогами (з додатками);
13.01.2022 та 17.01.2022 від Компанії СОСІЕТЕ ЖЕНЕРАЛЕ СА (SOCIETESA) - заява про долучення документів до матеріалів справи, письмові пояснення щодо повідомлення розпорядника майна про результати розгляду заяви з кредиторськими вимогами (з додатками);
14.01.2022 від ІНГ БАНК Н.В. (ING BANK N.V) - клопотання про приєднання висновку експерта у галузі англійського права й інших документів на підтвердження змісту іноземного права (з додатками);
17.01.2022 від ІНГ-ДІБА АГ (ING-DIBA AG) - письмові пояснення (з додатками);
17.01.2022 від ініціюючого кредитора Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) клопотання вих.№96552 від 17.01.2022 про долучення доказів та письмові заперечення вих.№96556 від 17.01.2022 на заяву з грошовими вимогами ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
Крім того, 10.01.2022 до суду надійшла заява Компанії Річком Лімітед (REACHCOM LIMITED) від 23.12.2021 про грошові вимоги до боржника в сумі 4 458 121 283,41грн.
Ухвалою від 10.01.2022 вказана заява прийнята та призначена до розгляду у попередньому засіданні 18.01.2022.
Ухвалою від 18.01.2022 визнані вимоги кредиторів - - ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_23 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ТОВ “ЕйджДжи Агро Менеджмент”, Головного управління ДПС у Донецькій області. Відмовлено ТОВ «ЕйджДжи Агро Менеджмент» у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів частини грошових вимог в сумі 468,74грн. та в сумі 2138,79грн. Оголошено перерву у попередньому засіданні до 16.02.2022.
Після 18.01.2022 до суду надійшли наступні документи:
03.02.2022 від ОСОБА_21 - письмові пояснення до заяви про грошові вимоги в сумі 1182158,16грн.;
11.02.2022 від Приватної компанії з обмеженою відповідальністю Індумет Лімітед (Indumet Limited) - письмові пояснення вих.№96933 від 09.02.2022 по суті заявлених вимог (з додатками) та клопотання про долучення доказів вих.96942 від 10.02.2022;
11.02.2022 від Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) - письмові пояснення вих.№96934 від 09.02.2022 (з додатками);
14.02.2022 від Компанії Сосієте Женераль (SOCIETE GENERALE) - письмові пояснення (з додатками) б/н від 11.02.2022 на заперечення розпорядника майна про результати розгляду заяви Компанії Сосіете Женераль (SOCIETE GENERALE) з грошовими вимогами до боржника;
14.02.2022 від "ІНГ-ДІБА АГ" (ING-DIBA AG) - письмові пояснення б/н від 11.02.2022 (з додатками);
15.02.2022 від ТОВ Інвестиційно-Кредитний Альянс, Компанії Сосієте Женераль (SOCIETE GENERALE) та ІНГ БАНК Н.В. [ING BANK N.V.] - лопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату;
15.02.2022 на електрону адресу та 16.02.2022 до канцелярії суду від ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» - письмові пояснення б/н від 15.02.2022 щодо заперечень Компанії Індумет С.А. на заяву з грошовими вимогами ПАТ Дніпровський металургійний комбінат до боржника;
15.02.2022 від розпорядника майна - клопотання про звернення суду до Міністерства юстиції України щодо застосування права іноземних держав.
Ухвалою від 16.02.2022 визнані вимоги кредиторів - ОСОБА_9 , ОСОБА_14 . Відмовлено Промерітум Фанд ЕсПісі (PROMERITUM FUND SPC) у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів грошових вимог в загальній сумі 2000029585,05грн. Оголошено перерву у попередньому засіданні до 16.03.2022.
Однак попереднє засідання, призначене на 16.03.2022 не відбулося внаслідок обставин того, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено.
В той же час Наказом Голови Господарського суду Донецької області №20 від 28.02.2022 Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області у зв'язку із загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст.3 Конституції України, ст.29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України №9 від 24 лютого 2022 року, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», установлено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану та запроваджено тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмеження доступу до приміщення суду.
Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Водночас, беручи до уваги вищезазначені рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, тимчасово до усунення вищезазначених обставин:
- на час існування небезпеки для учасників провадження, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Господарського суду Донецької області, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться;
- учасники судових засідань та інші громадяни мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду:
через особистий кабінет в системі Електронний суд;
у разі неможливості надсилання через систему Електронний суд - електронною поштою на е-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Суд зазначає, що усунення обставин, що перешкоджають діяльності суду у звичайному режимі, наявність можливості безпечного відправлення правосуддя та відновлення доступу до приміщення суду, а також відновлення можливості забезпечити реалізацію сторонами прав приймати участь у розгляді справ, учасниками яких вони є, або встановлення судом технічної можливості у всіх учасників судового процесу для проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку, обумовлюють подальший розгляд справи.
Поряд з цим, рішенням загальних зборів судів Господарського суду Донецької області №1 від 13.06.2022 визначена можливість проведення судових засідань у приміщенні суду за наявності об'єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення такого судового засідання у приміщенні суду (перебування суддів, працівників суду за означеною вище адресою суду).
Ухвалою від 23.06.2022 учасникам судового процесу запропоновано висловити письмово позиції, щодо наявності заперечень стосовно заявлених вимог інших кредиторів.
07.07.2022 до суду надійшла заява АТ «Райффайзен Банк», м.Київ №194-1/4 від 21.02.2022 про грошові вимоги до боржника в сумі 287313,90грн.
Ухвалою від 13.07.2022 вказана заява прийнята до розгляду.
13.07.2022 до суду надійшла заява ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», м.Київ №01-8145/10-вих. від 01.07.2022 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 25076235,45грн.
Ухвалою від 13.07.2022 вказана заява прийнята до розгляду.
Ухвалою від 15.09.2022 задоволено клопотання кредитора ОСОБА_17 та відсторонено арбітражного керуючого Конового О.С. від виконання повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу»; задоволено клопотання кредиторів ОСОБА_17 та Завгороднього М.С. про призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Глеваського В.В., призначено розпорядником майна Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича; встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.09.2022 у справі №905/2199/20 залишено без змін.
27.10.2022 до суду від розпорядника майна арбітражного керуючого Глеваського В.В. надійшов звіт (проміжний) станом на 01.10.2022 (з додатками).
11.11.2022 до суду надійшла заява INTERNATIONAL TRANSIT S.A.L. (OFFSHORE) (Компанія Інтернешнл Транзит С.А.Л. (Офшор) б/н від 21.10.2022 про зменшення грошових вимог до боржника (з додатками).
Ухвалою від 16.11.2022 призначено судове засідання з розгляду кредиторських вимог INTERNATIONAL TRANSIT S.A.L. (OFFSHORE) (Компанія Інтернешнл Транзит С.А.Л. (Офшор), NATWEST MARKETS PLC (Компанія НАТВЕСТ МАРКЕТС ПІ-ЕЛ-СІ), Raiffeisen Bank Іnternational AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ), ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», "ІНГ-ДІБА АГ" (ING-DIBA AG), ОСОБА_21 , ІНГ БАНК Н.В. (ING BANK N.V), Компанії ІНДУМЕТ С.А. (INDUMET S.A.) на 08.12.2022. Повідомлено, що розгляд кредиторських вимог інших кредиторів буде призначено в судовому засіданні, про що буде винесена відповідна ухвала додатково. Копія ухвали від 16.11.2022 надіслана учасникам судового процесу засобами електронного зв'язку. Учасників судового процесу також повідомлено про розгляд даної справи у засіданні суду 08.12.2022 шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади. Крім того вказана ухвала розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
07.12.2022 через систему «Електронний суд» від розпорядника майна - арбітражного керуючого Глеваського В.В. надійшли повідомлення про результати розгляду грошових вимог.
Присутні у засіданні суду уповноважені представники учасників судового процесу надали усні пояснення по суті поданих заяв з вимогами до боржника, навели свої доводи в обгрунтування заявлених кредиторських вимог. Інші учасники справи явку представників у судове засідання в режимі відеоконференції не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином. При цьому оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, надані розпорядником майна повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог та інші наявні документи, заслухавши пояснення присутніх представників кредиторів та розпорядника майна, суд встановив:
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
В силу статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
За загальним правилом, визначеним частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Правове регулювання порядку звернення конкурсних кредиторів до суду з заявою з вимогами до боржника та їх розгляду передбачено частинами першою, шостою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутств.
Частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено що, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною шостою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до абзацу 1 частини 8 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.
Згідно з ч. 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
У разі надання заявником разом з заявою в строк визначений статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства доказів, які в своїй сукупності підтверджують наявність у боржника перед ним грошового зобов'язання, останній під час розгляду таких вимог не позбавлений можливості подання до суду в порядку, визначеному положеннями частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, пояснень, уточнень, документів, які за своїм наслідком та змістом не змінюють суті заявлених вимог, не впливають на результати їх розгляду, а фактично конкретизують (усувають неточності розуміння та сприйняття) заявлені вимоги, спростовують аргументи учасників справи щодо цих вимог. У такому випадку відсутні підстави для застосування до поданої кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника приписів абзаців 2, 3 частини четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тлумачення частини першої, четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що подання конкурсним кредитором заяви з конкурсними вимогами до боржника в строк, визначений наведеним приписами частин першої цієї статті та подання до такої заяви поза межами зазначеного строку уточнень і доповнень, які не змінюють суму кредиторських вимог, не є підставою для застосування до такої заяви з конкурсними кредиторським вимогами до боржника приписів абзаців другого, третього частини четвертої статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.09.2022 у справі №911/2796/21).
Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом, із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.
Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Отже, незалежно від того чи визнані вимоги кредитора боржником разом із розпорядником майна чи ні, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та визначає правомірність і обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника і за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Відтак, завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 20.09.2022 у справі №911/2796/21).
При цьому законодавець, визначаючи попереднє засідання суду як етап процедури розпорядження майном, передбачає, що таке засідання має свою тривалість та може проводитися у декілька судових засідань, під час яких здійснюється аналіз заявлених вимог кредиторів.
Тобто, кількість кредиторів та різний обсяг їхніх вимог впливають на тривалість попереднього засідання, яке може бути більшим одного дня, та зумовлює доцільність розгляду заяв (вимог) кредиторів з винесенням відносно кожної такої вимоги індивідуальної (окремої, самостійної) ухвали щодо результатів її задоволення. При цьому Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює вимог до такої ухвали та порядку її оскарження.
Мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання вимог кредиторів у тому чи іншому розмірі чи про відмову у їх визнанні, можуть бути відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів.
Інший варіант викладення мотивів прийнятого рішення щодо розміру вимог кредиторів може бути таким - мотиви наводяться в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, а в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів мотиви можуть бути не відображеними, однак повинно міститися посилання на ухвалу з приводу розгляду вимог кожного конкретного кредитора.
Водночас, винесення ухвал як окремих процесуальних рішень за результатами розгляду вимог кредиторів не позбавляє суд першої інстанції обов'язку винесення ухвали попереднього засідання як підсумовуючого судового рішення, що відповідатиме за обсягом і змістом всій сукупності розглянутих судом кредиторських вимог та міститиме весь перелік відомостей, зазначення яких вимагається згідно з частиною другою статті 47 Кодексу.
Таким чином, за результатами попереднього засідання розгляд вимог кредиторів може відображатися в індивідуальній ухвалі, винесеній внаслідок безпосереднього судового розгляду кредиторської вимоги, так і в ухвалі, винесеній судом за підсумком розгляду всіх кредиторських вимог у порядку, визначеному статтею 47 Кодексу.
· За результатами розгляду кредиторських вимог Raiffeisen Bank International AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ), Відень, Австрія, повідомлення розпорядника майна про результати розгляду кредиторських вимог, реєстру вимог кредиторів та інших наданих документів, суд встановив:
Raiffeisen Bank International AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ) звернувся до суду із заявою про грошові вимоги до боржника в сумі 699 032 447,03грн., в тому числі: 699 027 907,03грн. - основний борг, 4540,00грн. - судовий збір за подання заяви з вимогами до боржника).
Заява обґрунтовується тим, що основним позичальником ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» не виконано грошове зобов'язання, строк виконання якого настав, щодо повернення кредиту за договором про надання кредитної лінії від 28.12.2005 та відсотків за його користування, зобов'язання за якими були забезпеченні договором поруки від 27.02.2006, тому Raiffeisen Bank International AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ) як новий кредитор за договором про відступлення права вимоги від 30.11.2010, звернувся з грошовими вимогами до боржника у данній справі про банкрутство - Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» як поручителя, які складаються з несплачених кредитних коштів в сумі 527 126 456,71грн. (15 655 671,42 Євро * 33,6714 (курс НБУ на 26.04.2021) та несплачених відсотків за користування кредитом за період з 28.03.2013 по 29.03.2021 в розмірі 171 901 450,32грн. (5 105 478,18 Євро * 33,6714 (курс НБУ на 26.04.2021).
На підтвердження заявлених вимог заявник надав копію договору про надання кредитної лінії від 28.12.2005 з додатками №№1, 2, 3, 4 та договорами про внесення змін від 27.02.2006, від 20.03.2006, від 28.04.2006, від 19.07.2006, від 18.09.2006, від 22.12.2006, копії SWIFT повідомлень з перекладом на українську мову, копію договору про відступлення права вимоги від 30.11.2010, копії листів від 01.12.2016 з перекладом на українську мову, копію договору поруки від 27.02.2006.
Заява подана в межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з повідомленням розпорядника про результати розгляду кредиторських вмог Raiffeisen Bank International AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ) заявлені вимоги у сумі 699 032 447,03грн. відхилені розпорядником майна з посиланням на відсутність у Raiffeisen Bank International AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ) процесуальної дієздатності у відповідних процесуальних прововідношеннях.
З матеріалів поданої заяви вбачається, що 28.12.2005 між ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (позичальник) та Райффайзен Централбанк Остеррайх АГ був укладений договір про надання кредитної лінії (далі - договір кредиту) з Додатками 1-4 до нього та договорами про внесення змін до договору кредиту від 28.12.2005, а саме: договір про внесення змін від 27.02.2006, другий договір про внесення змін від 20.03.2006, третій договір про внесення змін від 28.04.2006, четвертий договір про внесення змін від 19.07.2006, п'ятий договір про внесення змін від 18.09.2006, шостий договір про внесення змін від 22.12.2006.
Відповідно до статті 2.04. «Рахунки Кредитної Лінії» розділу 2 «Кредитна Лінія» кредитного договору Кредитна Лінія надається двома частинами (Транш А та Транш В) на два відповідних Рахунки Кредитної Лінії, які будуть відкриті на ім'я позичальника.
Статтею 3.11 договору про внесення змін від 27.02.2006 сторонами погоджено надання Кредитної Лінії у розмірі 22 365 245 Євро (двадцять два мільйони триста шістдесять п'ять тисяч двісті сорок п'ять Євро).
Статтею 2.1. четвертого договору про внесення змін від 19.07.2006 розділ 3 «Проценти» кредитного договору викладено в редакції:
Проценти сплачуються наступним чином:
Проценти на Транш А: Позичальник має сплачувати проценти за Плаваючою Експортно-Фінансовою Ставкою ОеКВ плюс Маржу та Ставку Обовязкових Виплат (якщо така є), що ділиться на 0,98 за рік щоквартально за минулий період в розмірі Траншу А, що час від часу є несплаченим, на рахунок Кредитної Лінії А.
Проценти на Транш В: Позичальник має сплачувати проценти за Фіксованою Експортно-Фінансовою Ставкою ОеКВ плюс Маржу та Ставку Обовязкових Витрат (якщо така є), що ділиться на 0,98 за рік щоквартально за минулий період в розмірі Кредитної Лініції, що час від часу є несплаченою, на Рахунок Кредитної Лінії В.
Згідно зі статтею 5.01 «Обов'язкове Погашення» розділу 5 «Погашення» кредитного договору Кредит, що є неповернутим на кінець періоду наявності коштів, має бути погашеним позичальником такою кількістю рівних послідовних часткових платежів погашення на дати обов'язкового погашення, як це визначено у Додатку 3. Такі часткові платежі погашення мають по-перше зараховуватися на рахунок кредитної лінії А до тих пір, поки на ньому не залишиться іншої неповернутої суми, і після цього на рахунок кредитної лінії В.
Статтею 7 «Дати обов'язкового погашення» Додатку 3 до кредитного договору визначено, що кредит має бути погашеним 10 (десятьма) рівними послідовними піврічними частковими платежами погашення. Перший такий частковий платіж погашення має бути сплачений у дату, що наступить раніше (і) через 6 місяців після останнього отримання коштів, або (іі) через 24 місяці після дати завершення. Є узгодженим, що кожна дата обов'язкового погашення, яка не припадає на дату виплати процентів замість цього зміщується на негайно попередню дату виплати процентів.
Відповідно до статті 7 «Дати обов'язкового погашення» Додатку 3 до кредитного договору (в редакції, викладеної згідно з пунктом 2.4. шостого договору про внесення змін від 22.12.2006) кредит має бути погашеним 10 (десятьма) рівними послідовними піврічними частковими платежами погашення. Перший такий частковий платіж погашення має бути сплаченим у дату, що наступить раніше (і) через 6 місяців після видачі сертифікату Остаточного Прийому («ОП»), відповідно до Загальних Положень Контракту для Контракту на Поставку Технології №.АМК-МНЛЗ 2/Т11052005 від 11 травня 2005 року та Контракту на Надання Послуг №.АМК-МНЛЗ 2/С11052005 від 11 травня 2005 року, чи (іі) 28 лютого 2008 року. Є узгодженим, що кожна дата обов'язкового погашення, яка не припидає на дату виплати процетів замість цього переноситься на першу попередню дату виплати процентів.
За умовами кредитного договору (з договорам про внесеня змін) Банком було надано позичальнику кредитні кошти в сумі 22 365 245 Євро та 559 688,45 доларів США, а позичальник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати проценти за користування кредитом, а також повернути Банку кредит у терміни, встановлені кредитним договором з урахуванням договорів про внесення змін та виконати інші його умови.
Кредитор зазначає, що кредитні кошти були отримані позичальником 31.05.2006 в сумі 473 049 та 1 892 196 Євро, 30.056.2006 в сумі 354 718,77 та 1 418 875,07 Євро, 25.09.2006 в сумі 498 401,82 та 1 993 607,26 Євро, 06.10.2006 в сумі 657 250,39 та 2 629 001,54 Євро, 19.10.2006 - 598 684,72 та 2 394 738,86 Євро, 06.11.2006 в сумі 680 292,64 та 2 721 170,57 Євро, 21.11.2006 в сумі 247 540,14 та 990 160,57 Євро, 01.12.2006 в сумі 1 540 706,19 Євро, 21.02.2007 в сумі 2 238 753,80, 559 688,45 Євро та 559 688,45 доларів США, 12.04.2007 в сумі 95281,84 та 381 127,37 Євро.
На підтвердження факту видачі кредиту до матеріалів справи долучено копії SWIFT повідомлень з перекладом на українську мову.
У встановлений кредитним договором строк, з урахуванням договорів про внесення змін, кредит у повному обсязі погашений не був. Позичальником було лише частково сплачено кредитні кошти та відсотки за користування кредитом, тому внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, відповідно до наданих заявником розрахунків у боржника утворилась заборгованість за основною сумою кредиту 15 655 671,42 Євро та несплачених відсотків за користування кредитом за період з 28.03.2013 по 29.03.2021 - 5 105 478,18 Євро, всього заборгованість у сумі: 20 761 149,60 Євро.
Згідно з абзацом 4 частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових вимог кредитора визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначенні в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначається в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Заявником визначено загальний розмір грошових зобов'язань у національній валюті України за курсом НБУ гривні до Євро, встановленим на 26.04.2021, який складає 699 027 907,03грн. (527 126 456,71грн. - кредит, 171 901 450,32грн. - проценти за користування кредитом).
Суд зазначає, що кредитором невірно розрахована сума кредиторських вимог у гривні за курсом станом на 26.04.2021, адже сума грошових вимог визначається в національній валюті на дату подання заяви з грошовими вимогами до боржника, тобто - 27.04.2021 оскільки згідно з накладною Укрпошти на поштовому конверті, в якому надійшла до суду заява з грошовими вимогами, відправлення надіслано до суду 27.04.2021.
За наслідком проведеного судом перерахунком грошових вимог Raiffeisen Bank International AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ) до Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” в національній валюті на дату подання заяви з грошовими вимогами до боржника, тобто - 27.04.2021 (33,6512 євро за курсом НБУ) становить 698 637 597,42грн. (526 832 130,09грн. - тіло кредиту, 171 805 467,33грн. - проценти).
Згідно з матеріалами поданої заяви з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між Райффайзен Центрлбанк Остеррайх АГ та Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу» було укладено договір поруки від 27.02.2006 (далі - договір поруки).
За умовами статті 1 договору поруки поручитель буде безвідклично та безумовно зобов'язаним, разом та окремо з позичальником, як поручитель та отримувач в значенні розділу 1357 Цивільного Кодексу Австрії, перед Банком за своєчасне та повне виконання всіх зобовязань позичальника по кредитному договору, в тому числі, без обмежень, зобов'язання позичальника за погашення основної суми, виплаченої по кредитному договору в Євро, що не перевищує загальної суми кредитної лінії до 20 000 000 Євро плюс витрати по гарантії ОеКВ стосовно Гарантії ОеКВ на суму приблизно 2 365 245 Євро, а також проценти, винагороди, затрати та компенсації, що мають бути сплачені по кредитному договору (надалі - «Зобов'язання позичальника»), які та коли вони мають бути сплачені (чи у встановлений строк платежу, чи як обов'язкове дострокове погашення, вимогаа або іншим чином).
Згідно зі статтею 2 договору поруки поручитель має сплачувати будь-яку суму, що залишилася несплаченою по цьому договору протягом десяти днів після того, як Банк надіслав поручителю письмову вимогу, при цьому така вимога має бути надіслана до уваги особи, визначеної в статті 10, та яка є цим договором уповноваженою поручителем діяти як агент поручителя для отримання таких вимог про виплату від імені поручителя. У випадку, якщо особа, що діє як агент поручителя по цьому договору, змінюється, поручитель зобов'язується негайно повідомляти Банк про назву та адресу нового агента, та забезпечувати, щоб належним чином уповноважений агент був призначений в будь-який час протягом строку дії цього договору поруки.
Статтею 17 договору поруки визначено, що цей договір поруки набуває чинності у день його підписання та буде діяти до дати повного погашення позичальникоми його зобов'язанням перед Банком по кредитному договору.
30.11.2010 між Райффайзен Центральбанк Остеррайх АГ (первісний кредитор), Raiffeisen Bank International AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ) (новий кредитор) та ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» укладено договір про відступлення прав вимоги (далі - договір відступлення), відповідно до пункту 1 якого кредитор безвідклично передає та відступає новому кредитору без права зворотної вимоги до кредитора всі обов'язки, права та вимоги кредитора щодо позичальника за кредитною угодою, договорами забезпечення та будь-якою іншою угодою, визначеною кредитором як фінансовий документ («Активи, що передаються»). Терміни, визначені кредитною угодою мають таке саме значення при використанні в цьому договорі.
Згідно з пунктом 2 договору відступлення новий кредитор безвідклично приймає та набуває від кредитора без права зворотної вимоги до кредитора всі обов'язки, права та вимоги щодо позичальника за кредитною угодою, договорами забезпечення та будь-якою іншою угодою, визначеною кредитором як фінансовий документ. Розмір плати за передачу погоджується сторонами окремо та кредитор цим підтверджує отримання такої погодженої плати.
За умовами пункту 5 договору відступлення заміна кредитора як сторони кредитної угоди з Райффайзен Центральбанк Остеррайх АГ на Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ відбувається з дати набрання чинності цим договором.
Цей договір про відступлення права вимоги набирає чинності з дати реєстрації кредитної угоди (з урахуванням змін, внесених цим договором про відступлення права вимоги щодо заміни кредитора у кредитній угоді) Національним банком України («Дата набрання чинності»), п.9 договору відступлення.
Договір про відступлення права вимоги від 30.11.2010 є чинним, у встановленому законом порядку не визнаний недійсним. Доказів зворотного суду не надано.
Договір про надання кредитної лінії від 28.12.2005 б/н (зі змінами) та договір про відступлення права вимоги від 30.11.2010 зареєстровані Національним банком України, на підтвердження чого суду надано копію відповіді Національним банком України від 09.08.2022 №09-08/2022.
Відповідно до обставин, встановлених судом вище, підтверджується факт надання кредиту та в подальшому укладення договору поруки, яким поручителем за виконання зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за його користування, стала в тому числі Корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу» боржник у даній справі.
Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ на підставі договору про відступлення було набуто всі права за кредитним договором та договором поруки, який забезпечують його виконання.
Вважаючи, що позичальник неналежно виконує зобов'язання за кредитним договором, Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ листом від 01.12.2006 звернувся до позичальника, яким повідомив останнього про порушення зобов'язання та вимагав сплатити непогашену заборгованість за кредитним договором станом на 30.11.2016 у сумі 17 902 210,19 Євро не пізніше 30.12.2016. Крім того, Банк просив підтвердити правильність доданого розрахунку та той факт, що позичальник зобов'язаний сплатити непогашену заборгованість кредитору, повернувши підписану зі свого боку копію цього листа у найближчий можливий час, але у будь-якому випадку не пізніше ніж 06.12.2016.
Позичальник визнав непогашену заборгованість в заявленій сумі, підписавши копію листа від 01.12.2016 із зазначенням «Цим підтверджуємо непогашену заборгованість».
Також, листом-вимогою від 01.12.2016 Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ вимагав від поручителя сплатити непогашену заборгованість станом на 30.11.2016 згідно вищевказаного листа від 01.12.2016, надісланого позичальнику, не пізніше 30.12.2016. Додатково Банк просив підтвердити той факт, що поручитель зобов'язаний сплатити непогашену заборгованість кредитору згідно умов договору поруки, шляхом повернення підписаної зі свого боку копії цього листа у найкоротший можливий термін, але у будь-якому випадку не пізніше 06.12.2016.
Дана вимога отримана поручителем (боржником) Корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу» та наявність непогашеної заборгованості визнана останнім, підписавши копію листа-вимоги від 01.12.2016 із зазначенням «Ми цим підтверджуємо своє зобов'язання оплатити непогашену заборгованість кредитору».
Однак, зобов'язання за договором поруки від 27.02.2006 виконані не були.
Згідно з матеріалами заяви поручитель прийняв на себе зобов'язання сплатити платежі з повернення кредитних коштів. Проте, матеріали справи не містять, а боржником не надано доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань ні новому, ні первісному кредиторам.
Суд зазначає, що у даній справі, між боржником-поручителем та кредитором склались приватноправові відносини за договором поруки від 27.02.2006, у яких наявний іноземний елемент (стороною договору є іноземна юридична особа).
Статтею 11 договору поруки сторони визначили право Республіки Австрія таким, що підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли на підставі цього правочину, за умови, що Австрійські колізійні норми застосовуються такою мірою, як вони можуть призвести до застосування будь-якого закону, іншого, ніж Австрійський.
Визначаючи обсяг застосування права іноземної держави до правовідносин з іноземним елементом, законодавець у частині першій статті 6 Закону «Про міжнародне приватне право» передбачив, що застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини.
Відтак у даних правовідносинах між кредитором та боржником право Республіки Австрія підлягає застосуванню як щодо наслідків вчинення правочину поруки для його сторін, так і щодо строку дії поруки як забезпечувального зобов'язання, а також щодо строку позовної давності за вимогами кредитора до поручителя.
Положеннями частини третьої статті 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторонам надано повноваження подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються на обгрунтування своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановлені змісту цих норм. Разом з цим, законодавцем не визначено негативних наслідків для сторін, якщо ними не буде надано таких документів.
Також, відповідно до ст.108 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо в тому числі і змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Суд зазначає, що при застосуванні національними судами права Республіки Австрія допустимими інструментами встановлення дійсного змісту правового інституту поруки є насамперед судові рішення (прецеденти), правові звичаї, правова доктрина відповідної держави та норми кодифікованого законодавства, яке регулює окремі питання, зокрема про позовну давність. Зміст таких норм підлягає встановленню судами ex officio шляхом вжиття заходів, передбачених частинами першою, другою статті 8 Закону №2709-IV.
Кредитором до заяви з грошовими вимогами надана копія висновку члена колегії адвокатів у Відні, Австрія, Raninger Hoedl Rechtsanwalts GmbH (Ранінгер Хьодл Рехтсанвальтс ГмбХ) - Меморандуму забезпечення порукою за австрійським законодавством (з додатками) з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.
Як вбачається з Меморандуму забезпечення порукою за австрійським законодавством, складеного Raninger Hoedl Rechtsanwalts GmbH (Ранінгер Хьодл Рехтсанвальтс ГмбХ) щодо деяких питань австрійського законодавства, у зв'язку з Угодою забезпечення порукою від 27.02.2006 між Райффайзен Центральбанк Остеррайх АГ як баківською установою та Корпорацією «Індустріальна Спілка Донбасу», як поручителем по відношенню до кредитної угоди від 28.12.2005, укладеною між РЦБ як кредитором та ВАТ «Алчевський металургійний завод» в якості позичальника,
- чинність порук , регламентованих австрійським законодавством, припиняється (і) в силу їх допоміжного характеру (Akzessorietдt) разом із забезпеченими зобов'язаннями (частково або повністю) або (іі) самостійно (статті 1363-1367 Загального Цивільного кодексу Австрії), як описано в наступних пунктах:
3.2. Порука припиняє своє існування в силу свого допоміжного характеру (Akzessorietдt) у таких випадках: (І) дотримання забезпеченого зобов'язання (наприклад, оплата або відмова), (ІІ) уніфікація боргу та позовної заяви, а також (ІІІ) скінчений строк погашення вимог щодо забезпечених зобов'язань, (ІV) за остаточним рішенням суду на звільнення від претензій, висунутих до боржника, щодо забезпечених зобов'язань, або (V) поновлення забезпеченого заставою зобов'язання.
3.3. Порука припиняє існування на незалежних підставах, зокрема, у таких випадках: (І) сплата поручителем (ІІ), звільнення поручителя від поруки (ІІІ) і скінчення строків претензії, співвідносної з порукою, і (ІV) при настанні означених у договорі умов або закінчення строку давності (у разі узгодженого за договором) і (V) звичайного припинення у разі тривалих зобов'язань.
При цьому згідно з пункту 4 «Обмеження за часом щодо забезпечення порукою» до забезпечення порукою застосовуються загальні статутні терміни давності відповідно до статті 1478 загального Цивільного кодексу Австрії. Таким чином, вимоги за порукою підпадають під дію терміну давності в 30 років. Відносно юридичних осіб загальні встановлені законом терміни давності продовжуються до 40 років (розділ 1485 з посиланням на розд. 1472 Загального Цивільного кодексу Австрії).
Такі строки позовної давності починаються з моменту, коли кредитор вперше може реалізувати свої права за відповідною порукою (розділ 1478 Загального Цивільного кодексу України). Отже, відлік строку позовної давності щодо поручителя та платника (Bьrge und Zahler) нормативно починається з моменту, коли забезпечені зобов'язання набувають статусу таких, що підлягають сплаті або можуть бути оголошені такими, що підлягають сплаті (наприклад), шляхом здійснення права на прискорення). Крім того, застосовані строки давності поновлюються щоразу, коли боржник визнає зобов'язання, на яке поширюється таке обмеження (розділ 1497 Загального Цивільного кодексу Австрії).
У пункті 5 «Дійсність забезпечення порукою» зазначено, що у кредитній угоді забезпечення порукою було визначено як Угода про забезпечення порукою. Шляхом угоди про поруку та передачу від 30 листопада 2010р. (Угода про передачу та поступку), РЦВ передав та поступився на користь РБІ всіма своїми зобов'язаннями, правами та вимогами до позичальника за кредитним договором, Угодами про забезпечення (визначеними в кредитному договорі як Угода) та будь-якою іншою угодою, зазначеною як фінансових документ (згідно визначеному в кредитному договорі) (Передані активи). Угода про передачу і поступку регламентована австрійським законодавством. У тій мірі, в якій забезпечення порукою (і) створило законне, дійсне, обов'язкове і таке, що підлягає виконанню зобов'язання поручителя перед РЦБ, (іі) було законно передано та доручено разом з відповідними забезпеченими вимог за Кредитною угодою від РЦБ до РБІ, з вчиненням Угоди про передачу і поступку і (ііі) забезпечує законні, дійсні обов'язкові і належні до виконання зобов'язання позичальника перед РБІ за Кредитною угодою на дату цього меморандуму, воно не стане незаконним, недійсним, необов'язковим або нездійсненим на дату цього меморандуму виключно в силу законодавчих положень обмеження за австрійським законодавством, як це передбачено в Розділі 1478 згідно з розд. 1485 Загального Цивільного кодексу Австрії.
Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням дослідженого судом змісту Меморандуму забезпечення порукою за австрійським законодавством та встановлених на його підставі норм права Республіки Австрія, суд вважає достатнім обгрунтування про дійсність зобов'язань поручителя Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» за кредитним договором від 28.12.2005 та договором поруки від 27.02.2006, укладеним з іноземним елементом та щодо якого сторони обрали право Республіки Австрія таким, що застосовується до укладання та тлумачення цього договору поруки.
З урахування викладено, грошові вимоги Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ, заявлені на підставі кредитного договору від 28.12.2005, договором поруки від 27.02.2006 та договору про відступлення права вимоги від 30.11.2010 є обґрунтованими, доведеними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягають визнанню і включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів в сумі 698 637 597,42грн. (526 832 130,09грн. - тіло кредиту, 171 805 467,33грн. - проценти).
Крім того, за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника кредитором сплачено 4540,00грн. судового збору, які підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.
· За результатами розгляду кредиторських вимог ОСОБА_21 , повідомлення розпорядника майна про результати розгляду кредиторських вимог, та інших наданих документів, суд встановив:
ОСОБА_21 звернувся до суду із заявою від 15.04.2021 про грошові вимоги до боржника в сумі 1.182.158,16грн., в тому числі: 265.910,58грн. - заборгованість з виплати складової заробітної плати; 322.747,89грн. - вихідна допомога при звільнені, 588.658,47грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені, 4841,22грн. - судовий збір за рішенням суду.
Також, ОСОБА_21 до суду подана заява від 21.04.2021 з вимогами на загальну суму 5.388.829,25грн., відповідно до змісту вимог якої, кредитором, додатково заявлено вимоги в сумі 86061,80грн. (інфляційні збитки, нараховані на суму 1.177.316,94грн., яка встановлена судом і підлягала сплаті станом на 01.06.2020) та в сумі 4.120.609,29грн. (середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку належних сум при звільнені) на підставі статті 117 Кодексу законів про працю.
Заяви подані в межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Вказані вимоги визнані розпорядником майна - арбітражним керуючим Глеваським В.В. в сумі 1 182 158,16грн. як такі що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:
588658,47грн. (заборгованість з виплати заробітній платі, вихідна допомога при звільненні) - перша черга,
593499,69грн. - (середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку при звільнені, судовий збір) - четверта черга.
Як вбачається з наданих документів заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 15.12.2020 у справі №234/11810/20 стягнуто з Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» на користь ОСОБА_21 заборгованість з виплати складової заробітної плати у сумі 265910,58грн. (грошова компенсація за дні невикористаної відпустки), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 265910,58грн. В іншій частині позову, в тому числі вихідної допомоги при звільненні, відмовлено.
Разом з цим постановою Донецького апеляційного суду від 07.04.2021 у справі №234/11810/20 заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15.12.2020 у справі №234/11810/20 в частині відмови у стягненні вихідної допомоги при звільнені скасовано, в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та судових витрат змінено.
Згідно з вказаною постановою Донецького апеляційного суду від 07.04.2021 у справі №234/11810/20 стягнуто з Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» на користь ОСОБА_21 вихідну допомогу при звільнені у розмірі 322747,89грн., без урахування податків та зборів; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 588658,47грн., без урахування обов'язкових податків та зборів; судовий збір в сумі 4841,22грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Водночас суд зауважує, що за змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Відтак підстава виникнення грошових зобов'язань та розмір заборгованості, стягнутої в межах справи №234/11810/20 не підлягають доведенню відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України.
Отже, наявність вказаних судових рішень у справі №234/11810/20 впливає на обґрунтованість вимог заявника, та враховується при розгляді кредиторських вимог ОСОБА_21 у даній справі до боржника Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу».
Доказів сплати безспірної заборгованості в сумі 1.182.158,16грн., стягнутої судовими рішеннями, не надано.
З огляду на вказане вимоги в сумі 1.182.158,16грн., в тому числі: 265910,58грн. - заборгованість з виплати складової заробітної плати (грошова компенсація за дні невикористаної відпустки); 322747,89грн. - вихідна допомога при звільнені, 588658,47грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені, 4841,22грн. - судовий збір за рішенням суду, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.
Що стосується кредиторських вимог в частині інфляційних збитків в сумі 86061,80грн. за порушення грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що кредитор визначив розмір інфляційних збитків виходячи із суми 1.177.316,94грн., яка складається із грошової компенсації за дні невикористаної відпустки у розмірі 265.910,58грн., вихідної допомоги в сумі 322.747,89грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 588.658,47грн. Нарахування інфляційних збитків проведено кредитором за період з 01.06.2020 по 30.03.2021.
Як встановлено вище заборгованість в загальній сумі 1.177.316,94грн., на яку здійснено нарахування інфляційних збитків, згідно з судовими рішеннями у справі №234/11810/20, не є в цілому заборгованістю із заробітної плати, із вказаної суми заборгованістю із заробітної плати є грошова компенсація за дні невикористаної відпустки у розмірі 265.910,58грн. та вихідна допомога в сумі 322.747,89грн. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 588.658,47грн. не є складовою заробітної плати.
Разом з тим оскільки середній заробіток в сумі 588.658,47грн. нарахований та стягнутий в межах справи №234/11810/20 за загальний період 02.05.2020 по 15.12.2020, то заборгованість зі сплати вказаної суми виникла станом на 15.12.2020.
Таким чином, першим днем прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 588.658,47грн. є 16.12.2020.
Тому прийняття заявником для нарахування інфляційних витрат на загальну суму 1.177.316,94грн. за початок періоду з 01.06.2020 суперечить дійсним обставинам справи та не входить у межі належного, а тому не береться за початок нарахування цих вимог.
Одночасно, 30.03.2021 Господарським судом Донецької області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховується неустойка (штраф пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, 3% річних від простроченої суми тощо (частина 3 статті 41 КУзПБ).
В той же час згідно із частиною 5 статті 41 КУзПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, в тому числі, на виплату заробітної плати.
Разом з тим, оскільки як встановлено судом та зазначено вище заборгованість в сумі 1.177.316,94грн. не є в цілому заробітною платою, а складається із її складових в сумі грошової компенсації за дні невикористаної відпустки 265.910,58грн. та вихідної допомоги в сумі 322.747,89грн., а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 588.658,47грн., який не належить до структури заробітної плати, а тому не є її складовою.
Таким чином, початком періоду прострочення сплати заборгованості в сумі 588.658,47грн. (середній заробіток), у даному випадку, є 16.12.2020, та правомірним кінцевим днем розрахунку є 29.03.2021. Початком періоду прострочення сплати заборгованості в сумі 588658,47грн. (грошова компенсація за дні невикористаної відпустки в сумі 265.910,58грн. + вихідна допомога в сумі 322.747,89грн.) та кінцевим днем розрахунку є визначені заявником дати 01.06.2020 - 30.03.2021.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.
Здійснив перерахунок інфляційних витрат, з урахуванням встановленого вище, за допомогою програми “Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН”, суд дійшов висновку, що інфляційні витрати на суму 588.658,47грн. (середній заробіток) за період з 16.12.2020 по 29.03.2021 складають 23854,33грн. та на суму 588658,47грн. (грошова компенсація за дні невикористаної відпустки в сумі 265.910,58грн. + вихідна допомога в сумі 322.747,89грн.) з 01.06.2020 по 30.03.2021 - 43008,06грн., всього: 66862,39грн.
Щодо кредиторських вимог про стягнення середнього заробітку за період затримки фактичного розрахунку при звільнені в сумі 4.120.609,29грн. за період з 01.09.2020 по 31.03.2021, суд виходить з наступного:
Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100), середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку № 100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку №100).
Згідно з судовими рішеннями у справі №234/11810/20 на користь ОСОБА_21 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку, а саме: з 02.05.2020 по 15.12.2020 в сумі 588658,47грн.
При цьому відповідно до заяви про визнання кредиторських вимог кредитором нараховані вимоги із заборгованості з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 01.09.2020 по 31.03.2021. Тобто, період визначений кредитором у заяві з вимогами до боржника з 01.09.2020 по 15.12.2020 охоплюється судовими рішеннями у справі №234/11810/20. Водночас вимоги із середнього заробітку, що нараховані після відкриття провадження у справі про банкрутство (30.03.2021) мають характер поточних грошових вимог, а тому не є конкурсними.
Крім того, обчислення заявлених вимог в сумі 4.120.609,29грн. здійснено кредитором шляхом множення стягнутого у справі №234/11810/20 середнього заробітку в сумі 588.658,47грн. на 7 місяців. Однак такий розрахунок є невірним, оскільки проведений всупереч вимог абзацу другого пункту 8 Порядку №100.
Суд зазначає що:
згідно листа Мінсоцполітики №1133/0/206-19 від 29.07.2019 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2020 рік», за період з 16.12.2020 по 31.12.2020 включно, кількість робочих днів для розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені становить 11 днів;
згідно листа Мінсоцполітики №3501-06/219 від 12.08.2020 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2021 рік», за період з 01.01.2021 по 29.03.2021 включно (до дати відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів), кількість робочих днів для розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені становить 59 день.
Оскільки, як встановлено судовими рішеннями у справі №234/11810/20 середньоденна заробітна плата кредитора складає 9545,93грн, а загальна кількість робочих днів у період з 16.12.2020 по 29.03.2021 становить 70 днів, то середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені складає 668215,10грн. без виключення сум відрахувань на податки та обов'язкові платежі.
Суд зазначає, що згідно із абзацом другим пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника, як невиплачена заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, середній заробіток за період затримки розрахунку, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із указаних сум, присуджених за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню з них при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачені працівнику на підставі судового рішення суми невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за період затримки розрахунку зменшуються на суму податків і зборів.
Крім того, відрахування податків і обов'язкових платежів із указаних видів виплат не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори (постанова Верховного Суду від 18 липня 2018 року в справі №359/10023/16-ц (провадження № 61-14794св18)).
Враховуючи викладене, вимоги в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4.120.609,29грн., нараховані за період з 01.09.2020 по 31.03.2021, підлягають задоволенню частково в сумі 668215,10грн.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, суд дійшов висновку про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимог ОСОБА_21 в загальній сумі 1 917 235,65грн., з яких:
265910,58грн. (заборгованість з виплати складової заробітної плати - компенсація за дні невикористаної відпустки) - вимоги першої черги;
322747,89грн. (вихідна допомога при звільнені) - вимоги першої черги;
588658,47грн. (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені) - вимоги четвертої черги;
66862,39грн. (інфляційні збитки за порушення грошового зобов'язання) - вимоги четвертої черги;
4841,22грн. (судовий збір за судовим рішенням від 07.04.2021 у справі №234/11810/20) - вимоги четвертої черги;
668215,10грн. (середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку при звільнені) - вимоги четвертої черги.
Віднесення заборгованості, що складається з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до вимог четвертої черги, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 12.05.2020 у справі №8/568.
У вказаній постанові судом касаційної інстанції зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц.
· За результатами розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», повідомлення розпорядника майна про результати розгляду кредиторських вимог, та інших наявних матеріалів, суд встановив:
ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» звернувся до суду із заявою про грошові вимоги до боржника в сумі 343 340,00грн., в тому числі: 338 800,00грн. - основний борг та 4540,00грн. - судовий збір, в межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з повідомленням розпорядника майна Конового О.С. про результати розгляду кредиторських вимог, вказані вимоги визнані розпорядником майна в повному обсязі як такі, що підлягають включеню до реєстру вимог кредиторів в такій черговості: 338 800,00грн. (основний борг) - четверта черга, 4540,00грн. (судовий збір) - перша черга.
Згідно з повідомленням розпорядника майна - арбітражного керуючого Глеваського В.В. кредиторські вимоги не визнаються в повному обсязі.
Заява про грошові вимоги обґрунтована наявністю у боржника Корпорації «ІСД» заборгованості перед ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” за договором оренди автомобіля №ІСД-009-2016-ард/16-1236-01 від 20.10.2016.
Так, зі змісту заяви про грошові вимоги до боржника та доданих до неї документів вбачається, що 20.10.2016 між ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (орендодавець) та Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” (орендар) укладений договір оренди автомобіля №ІСД-009-2016-ард/16-1236-01 (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого орендодавець зобов'язується надати орендареві в тимчасове користування за плату легковий автомобіль універсал - В, марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER державний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , колір - чорний, для використання за призначенням.
Згідно із пунктом 2.1. договору орендодавець, зокрема, зобов'язується надати автомобіль за актом приймання-передачі у п'ятиденний строк з моменту підписання договору у технічно справному стані; виставляти рахунки на надання послуг оренди; щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за звітнім, оформлювати акт наданих послуг.
Відповідно до пункту 2.3. договору орендар, зокрема, зобов'язується користуватись автомобілем у відповідності до договору та його призначенням; при припиненні договору повернути автомобіль у стані, в якому він його отримав з урахуванням природного зносу; при отриманні повідомлення про розірвання договору (незалежно з причин) повернути автомобіль орендодавцю протягом 24 годин з моменту отримання повідомлення.
Пунктом 2.4. договору визначено, що орендар зобов'язується оплатити рахунки за користування автомобілем, переданим йому орендодавцем, у строки та на умовах, викладених у розділі 3 даного договору.
За умовами пунктів 3.1. та 3.2. договору вартість оренди за користування автомобілем складає 16800,00грн. з урахуванням ПДВ щомісячно. Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця до 20-го числа місця, наступного за звітнім.
У разі невиконання або неналежного виконання орендарем одного з своїх обов'язків, обумовлених в п.2.3., орендодавець має право направити орендарю вимогу про виконання цього обов'язку. У випадку невиконання орендарем цього обов'язку протягом 10-ти днів, орендодавець має право направити повідомлення про те, що даний договір є розірваним (пункт 4.2. договору).
Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2016. Договір автоматично продовжуються на кожен наступний календарний рік у випадку, якщо сторони у 10 денний строк до закінчення дії не заявили про намір розірвати договір (пункти 5.1., 5.2. договору).
05.09.2019 сторонами договору підписано угоду про розірвання договору оренди №ІСД-009-2016-ард/16-1236-01 від 20.10.2016 з 05.09.2019, яка вступає в силу з моменту її підписання сторонами (пункт 3 угоди).
На підтвердження факту надання послуг з оренди до заяви про грошові вимоги до боржника додані:
- копія акту приймання-передачі від 20.10.2016 до договору оренди №ІСД-009-2016-ард/16-1236-01 від 20.10.2016, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду автотранспортний засіб, визначений договором оренди.
- копії актів приймання надання послуг №1 від 31.01.2018 на суму 16800,00грн., №15 від 28.02.2018 на суму 16800,00грн., №29 від 31.03.2018 на суму 16800,00грн., №48 від 30.04.2018 на суму 16800,00грн., №62 від 31.05.2018 на суму 16800,00грн., №77 від 30.06.2018 на суму 16800,00грн., №88 від 31.07.2018 на суму 16800,00грн., №114 від 31.08.2018 на суму 16800,00грн., №133 від 30.09.2018 на суму 16800,00грн., №150 від 31.10.2018 на суму 16800,00грн., №162 від 30.11.2018 на суму 16800,00грн., №179 від 31.12.2018 на суму 16800,00грн., №3 від 31.01.2019 на суму 16800,00грн., №21 від 28.02.2019 на суму 16800,00грн., №35 від 31.03.2019 на суму 16800,00грн., №51 від 30.04.2019 на суму 16800,00грн., №71 від 31.065.2019 на суму 16800,00грн., №88 від 30.06.2019 на суму 16800,00грн., №101 від 31.07.2019 на суму 16800,00грн., №113 від 31.08.2019 на суму 16800,00грн., згідно з якими загальна сума наданих послуг за договором оренди №ІСД-009-2016-ард/16-1236-01 від 20.10.2016 складає 338800,00грн.;
- копії рахунків на оплату, які були направлені орендарю, в підтвердження чого до матеріалів заяви додані копії фіскальних чеків, списків замовних поштових відправлень.
Дослідивши надані докази суд зазначає, що наявність заборгованості Корпорації «ІСД» перед ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” в сумі 338 800,00грн. підтверджується наданими первинними документами, підписаними обома сторонами, які містять відомості, підтверджують та фіксують факт здійснення господарської операції, а відтак і наявність зобов'язальних відносин між Корпорації «ІСД» та ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат”, обумовлених договором оренди автомобіля №ІСД-009-2016-ард/16-1236-01 від 20.10.2016.
У зв'язку із невиконанням орендарем зобов'язань із сплати орендної плати орендодавець претензіями №01/ОП-33 від 19.02.2020 та №01/ОП-41 від 28.02.2020 звернувся до орендаря з вимогою терміново погасити наявну заборгованість у загальній сумі 338800,00грн.
За результатами розгляду вказаних претензій, орендарем Компанією «ІСД» були надані відповіді №337/18 від 17.03.2020 та №337/17 від 17.03.2020, згідно з якими вимоги про сплату заборгованості у сумі 338800,00грн. відхилені орендарем з посиланням на припинення відповідно до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №337/16 від 16.03.2020 взаємних зобов'язань, а саме: вимог Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” до ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” з повернення поворотної допомоги в розмірі 338800,00грн., що виникли відповідно до договору про надання поворотної фінансової допомоги №15-1862-02 від 07.12.2015, які є частиною суми грошових вимог Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” у справі про банкрутство №904/2404/19, визнаних ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019, та вимоги ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” до Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” зі сплати орендної плати за користування автомобілем в загальному розмірі 338800,00грн., що виникли відповідно до договору оренди автомобіля №ІСД-009-2016-ард/16-1236-01 від 20.10.2016 та пред'явлені ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” претензіями №01/ОП-33 від 19.02.2020 та №01/ОП-41 від 28.02.2020.
Заявою №337/16 від 16.03.2020 про зарахування зустрічних однорідних вимог Корпорація «ІСД», з посиланням на статті 601 ЦК України та 203 ГК України, повідомила ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» про припинення взаємних зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк яких настав та строк позовної давності яких не сплинув, а саме:
- вимоги Корпорації «ІСД» до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з поворотної допомоги в розмірі 338 800,00грн., що виникли відповідно до договору про надання поворотної фінансової допомоги №15-1862-02 від 07.12.2015, які є частиною суми грошових вимог Корпорації «ІСД» до ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» у справі про банкрутство №904/2104/19, визнаних ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2104/19;
та
- вимоги ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» до Корпорації «ІСД» зі сплати орендної плати за користування автомобілем в розмірі 338 800,00грн., що виникли відповідно до договору оренди автомобіля №ІСД-009-2016-ард/16-1236-01 від 20.10.2016, та пред'явлені ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» претензіями №01/ОП-33 від 19.02.2020 та №01/ОП-41 від 28.02.2020.
У письмових запереченнях №01/223 від 03.04.2020 на заяву Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.03.2020 №337/16, ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог та вимагає повідомити про відкликання вищевказаної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, як безпідставної з підстав того, що такі дії суперечать введеному у справі №904/2404/19 про банкрутство ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” мораторію, та іншим нормам Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, щодо черговості погашення вимог конкурсних кредиторів.
Отже з вищенаведеного вбачається, що Корпорація «ІСД» направила ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” заяву від 16.03.2020 про зарахування зустрічних вимог, якою відповідно до статті 601 ЦК України повідомила про погашення вимоги ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат”, які ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” пред'являє у заяві про грошові вимоги до боржника Корпорації «ІСД».
За змістом заяви про грошові вимоги до боржника вбачається, що ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” заперечує факт проведення 16.03.2020 заліку зустрічних однорідних вимог з боржником з посиланням на те, що такі дії суперечать введеному у справі №904/2404/19 про банкрутство ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Судом встановлено, що згідно з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019 у справі №904/2104/19 у боржника ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» виник обов'язок сплатити кредитору Корпорації «ІСД» (боржника у справі №905/2199/20) грошові кошти, зокрема за договором про надання поворотної фінансової допомоги №15-1862-02 в сумі 766210 502,46грн. (основний борг), в той же час останній є боржником перед ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» за грошовими зобов'язаннями в сумі 338 800,00грн.
Згідно з положеннями статті 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до частини 3 статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Тобто, згідно наведених норм закону, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Не заборонено законом і випадки часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №914/3217/16 зазначено, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).
Згідно з частиною 2 статті статті 601 ЦК України та частини 3 статті 203 ГК України, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін, що означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Тобто, це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.
Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як встановлено судом, заяву про зарахування зустрічних вимог надіслано ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», отримано останнім, та за результатами розгляду якої надано відповідь на вказану заяву, що вказує про обізнаність щодо існування такого правочину всіх його учасників та, у випадку його невизнання, давало можливість на його оскарження у встановленому законом порядку.
Матеріали справи свідчать, що ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» заперечив проти цього правочину, та оспорив його у встановленому порядку до суду.
Рішення Господарського суду Донецької області від 10.19.2022 у справі №905/2199/20(905/427/22) позовні вимоги ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Сокол Олексія Юрійовича до відповідача Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” про визнання недійсним вчиненого Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог у вигляді заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №337/16 від 16.03.2020 на суму 338 800,00грн. з моменту вчинення, задоволено. Визнано недійсним односторонній правочин, вчинений Корпорацією “Індустріальна Спілка Донбасу” (ЄДРПОУ 24068988) щодо зарахування зустрічних однорідних вимог у вигляді заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог №337/16 від 16.03.2020 на суму 338 800,00грн. з моменту його вчинення.
Згідно з частиною четвертою статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частина п'ята статті 75 ГПК України передбачає, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Водночас, сама по собі незгода однієї з сторін з судовим рішенням, яке було прийняте у позовному проваджені та набрало законної сили, не скасовує наслідків прийняття такого рішення.
Згідно вказаного судового рішення, судом досліджені обставини проведених 16.03.2020 зарахувань зустрічних однорідних вимог, встановлена правова природа таких зарахувань та в сукупності зі всіма доказами їх відповідність чинному законодавству.
Наявність зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили на момент розгляду заяви ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з кредиторськими вимогами до боржника є підтвердженням вирішення спору про право судом у порядку позовного провадження.
За таких обставин, у господарського суду при розгляді заяви ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» про грошові вимоги до боржника Корпорації «ІСД» відсутні підстави приймати до уваги умови щодо припинення зобов'язань, шляхом зарахування зустрічних вимог. А наявність судового рішення, яким встановлено факт того, що угода про зарахування суперечить закону та є недійсною, дає підстави вважати, що заборгованість за договором оренди автомобіля №ІСД-009-2016-ард/16-1236-01 від 20.10.2016 не погашена.
Разом з цим до суду надійшла заява про заміну кредитора, в якій Приватне акціонерне товариство «КАМЕТ-СТАЛЬ» просило суд замінити ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» на нового кредитора - Приватне акціонерне товариство «КАМЕТ-СТАЛЬ»
Обґрунтовуючи подану заяву, Приватне акціонерне товариство «КАМЕТ-СТАЛЬ» посилалося на отримання права вимоги до боржника Корпорацію «Індустріальна спілка Донбасу» за зобов'язанням перед ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» шляхом укладення договору відступлення права вимоги №BRD001-UA-20221003-75639 від 24.10.2021.
Згідно із статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частини 1 статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правонаступництво у справах про банкрутство урегульовано нормами статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства, якою передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справі правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Із матеріалів справи вбачається, що за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20221003-75639 від 14.10.2022 (підписаного 19.10.2022), ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (первісний кредитор) та ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» (новий кредитор) уклали договір відступлення прав вимоги №BRD001-UA-20221003-75639 від 24.10.2022.
Згідно із пунктом 1.2. договору, під зобов'язанням розуміються всі грошові зобов'язання (несплачені грошові кошти дебіторської заборгованості) контрагентів/боржників ПАТ «ДМК» (далі - боржника ПАТ «ДМК») перед первісним кредитором, перелік яких (боржників ПАТ «ДМК») та розмір заборгованості яких зазначений в переліку дебіторської заборгованості, яка увійшла в лот №3Л-ДМК(05393043) (далі - перелік дебіторської заборгованості), який є невід'ємною частиною акту №BRD001-UA-20221003-75639 про придбання майна на аукціоні від 24.10.2022 (далі - акт про придбання майна аукціоні), право вимоги за яким було придбано новим кредитором на електронному аукціоні №BRD001-UA-20221003-75639, відповідно до протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20221003-75639 сформованого 14.10.2022 та підписаного 19.10.2022.
Відповідно до пункту 1.3 якого первісний кредитор відступає (поступається) новому кредитору право грошової вимоги дебіторської заборгованості первісного кредитора до боржників ПАТ «ДМК», в межах зобов'язань, визначених даним договором, строк платежів за якими настав (далі - право вимоги), а новий кредитор набуває право вимоги та зобов'язується сплатити первісному кредитору грошові кошти у розмірі плати за відступлене право вимоги на умовах даного договору. Відступлення первісним кредитором права вимоги на користь нового кредитора та виникнення у нового кредитора права вимоги до боржників ПАТ «ДМК» виникає після повної оплати за відступлене право вимоги на рахунок первісного кредитора та після підписання акту про придбання майна на аукціоні.
Пунктом 2.1. договору визначено, що право вимоги набуто новим кредитором на електронному аукціоні, відповідно до протоколу про проведення аукціону, після сплати ціни лоту №3Л-ДМК(05393043) (протокол про проведення аукціону №BRD001-UA-20221003-75639 сформованого 14.10.2022 та підписаного 19.10.2022), вартістю 25 080 221,57грн. без ПДВ, надалі іменується - плата. Сторони підтверджують, що на момент укладання даного договору, плата за цим договором здійснена новим кредитором в повному обсязі.
Цей договір вважається укладеним, вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (пункти 2.2., 5.1.).
Згідно з пунктом 3.1. договору сторони договору, підписавши даний договір, підтверджують, що до підписання даного договору, первісний кредитор у зобов'язанні передав новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Після укладання цього договору новий кредитор зобов'язаний письмово повідомити боржників про заміну кредитора у зобов'язанні, та надати останнім докази такої заміни (пункт 3.1. договору).
24.10.2022 ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в особі замовника аукціону - ліквідатора ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» арбітражного керуючого Сокол О.Ю. та ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» підписаний акт №BRD001-UA-20221003-75639 про придбання майна на аукціоні.
Як зазначає заявник, листом вих.№01/352 від 25.10.2022 ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» повідомило Корпорацію «Індустріальна Спілка Донбасу» про набуття права вимоги за зобов'язаннями останньої перед ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» в розмірі 338 800,00грн.
Судом досліджено та встановлено, що згідно з переліком дебіторської заборгованості ПАТ «ДМК», яка увійшла в лот №3Л-ДМК(05393043), ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» набуло право вимоги щодо заборгованості станом на дату укладення договору в розмірі 338 800,00грн.
При цьому, судом досліджено та встановлено, що докази визнання недійсним договору відступлення або розірвання його у встановленому законом порядку в матеріалах справи відсутні, а відтак, ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» набуло прав кредитора за зобов'язаннями Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» в сумі 338 800,00грн.
З огляду на викладене, надавши оцінку наявним у справі доказам, враховуючи, що обставини переходу права вимоги від ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» до ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» стосовно боржника - Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» є доведеними, вбачається, що на момент розгляду справи в засіданні суду 08.12.2022 новим кредитором Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» за зобов'язаннями в сумі 338 800,00грн. є ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ».
Відповідно до абз. 2 частини 2 статті 47 Кодексу України з питань банкрутства, у разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
Враховуючи кількість поданих на розгляд суду заяв з вимогами до боржника та спірний характер частини цих вимог, а також значний обсяг наданих документів, беручи до уваги необхідність забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розгляду кредиторських вимог, суд вважає за необхідне оголосити перерву у попередньому засіданні з розгляду вимог інших кредиторів.
Керуючись статтями 1, 2, 9, 44, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 2, 3, 12, 74-79, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Визнати вимоги кредиторів:
Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ», м.Кам'янське, Дніпропетровська область, як правонаступника Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» в сумі 343 340,00грн., в тому числі: 338 800,00грн. - основний борг (вимоги четвертої черги) та 4540,00грн. - судовий збір (вимоги першої черги).
Raiffeisen Bank International AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ), Відень, Австрія в сумі 698 637 597,42грн., в тому числі: 526 832 130,09грн. - тіло кредиту (вимоги четвертої черги), 171 805 467,33грн. - проценти (вимоги четвертої черги) та 4540,00грн. - судовий збір (вимоги першої черги).
ОСОБА_21 , м.Краматорськ, Донецька область в сумі 1917235,65грн., в тому числі: 265910,58грн. - заборгованість з виплати складової заробітної плати (вимоги першої черги), 322747,89грн. - вихідна допомога при звільненні (вимоги першої черги), 588658,47грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимоги четвертої черги), 66862,39грн. - інфляційні збитки (вимоги четвертої черги), 4841,22грн. - судовий збір у справі №234/13819/20 (вимоги четвертої черги), 668215,10грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимоги четвертої черги).
Відмовити Raiffeisen Bank International AG (Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ), Відень, Австрія у визнанні вимог в іншій частині.
Оголосити перерву у попередньому засіданні до 19.01.2023 о 12:00год., яке відбудеться в приміщенні суду за адресою: м.Харків, пр.Науки, 5, каб. (зал судових засідань) №105.
Повідомити учасників справи, що заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі Електронний суд».
Повідомити, що участь у попередньому засіданні можлива для учасників справи виключно в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об'єктивних обставин, які забезпечать можливість та безпеку проведення попереднього засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.
Направлення даної ухвали здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи, а також шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області у рубриці "Повідомлення для учасників процесу" розділу "Інше".
Ухвала набрала законної сили 08.12.2022 та в частині визнання грошових вимог може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки передбачені ГПК України.
У судовому засіданні 08.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.12.2022.
Суддя М.О. Лейба