іменем України
08.12.2022 Справа № 905/13/22
Суддя - Говорун О.В.
Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ".
Про стягнення 82565 грн.
Справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (далі - відповідач) про стягнення 82565 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невірно вказану відповідачем масу вантажу у накладній, що є підставою для стягнення штрафу.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.01.2022 розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
До суду подано відзив на позов, за змістом якого відповідач просить зменшити розмір штрафу до трикратного розміру провізної плати, з посиланням на правову позицію Конституційного суду України від 11.07.2013 у справі №1-12/2013.
05.12.2022 судом отримана відповідь на відзив, за змістом якої позивач, з посиланням на постанови Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №906/434/17 та від 05.02.2019 у справі №924/2339/17 зазначає про відсутність у суду правових підстав для зменшення розміру штрафу, оскільки така штрафна санкція не є договірною, а відтак просить задовольнити позов в повному обсязі.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
08.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК "Курахівська ЦЗФ" (вантажовідправник), зі станції Курахівка Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці, відвантажило на адресу "ДТЕК Бурштинська ТЕС" (вантажоодержувач) за залізничною накладною №49893480, у вагоні №56176050, вантаж вугілля кам'яне марки г-газове. Вантаж в твердому стані. При оформленні залізничної накладної №49893480 відповідачем вказано масу вантажу: нетто 69000 кг. Завантаження вантажу у вагон здійснювалось засобами відправника. Маса визначена на електронних вагах №14 (а.с.8-9).
При проходженні вагону №56176050 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, було здійснено контрольну перевірку маси вантажу, під час якої виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №49893480.
Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено комерційним актом №450003/790 складеним 09.08.2021, в розділі "Д" якого зазначено: "09.08.2021 проводилось контрольне зважування вагону №56176050, що прибув за відправкою, вказаною на звороті цього акту. На документі значиться вантаж "Вугілля кам'яне марки-газове, насипом, навантаження вище бортів, марковано п'ятьма повздовжніми борознами, вага брутто не вказана, тара перевірена 22200 кг, вага нетто 69000. При зважуванні вагону на справних вагонних 150т електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводських №032, що пройшли держповірку 30.09.2020 виявилось: вага брутто 85100 кг, тара за документом 22200 кг, вага нетто 62900 кг, що менше ваги вказаної в документі на 6100 кг. Навантаження вантажу вище бортів на 10 см, зі скосами до бортів, марковано повздовжніми борознами. Поглиблень немає. Маркування не порушене. Вагон бездверний, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенню вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилась" (а.с.11).
Після проведення контрольного зважування вагон №56176050 було відправлено зі станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на станцію призначення Львівської залізниці за накладною №47905245 (а.с.10).
Відомості щодо розходження в масі вантажу визначеної відправником між масою вантажу визначеної залізницею після контрольного зважування містяться в актах загальної форми №3224Т від 09.08.2021, №1412 від 09.08.2021 (а.с.13).
Згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки - вагонних ваг (далі - ЗВВТ), тип тензометричні, заводський №14, міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками 1 раз на 6 місяців. 30.09.2020 була проведена державна повірка зазначених ваг, 30.03.2021 проведений огляд-перевірка (а.с.14-16).
Факт зважування та розходження у масі вантажу підтверджується і випискою з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах по ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, відповідно до якої маса вантажу у вагоні менша ніж зазначена у накладній на 6100 кг (а.с.24).
На станції призначення (Бурштин Львівської залізниці) був заповнений розділ "Є" комерційного акту №450003/790/1088 від 09.08.2021, в якому зазначено: "під час видачі вантажу різниці проти цього акту не виявлено" (а.с.12 зворотній бік).
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України (далі ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч.2 ст. 908 ЦК України та ч.5 ст.307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 37 Статуту залізниць України (далі Статут) встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно з ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до ст.122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно з абз.2 п.2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі Правила № 644), маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.
Пунктом 5.5. Правил № 644 визначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Позивачем, за неправильно зазначену у залізничній накладній №49893480 масу вантажу у вагоні №56176050 нарахований штраф відповідачу в розмірі 82565 грн. Судом встановлено, що розмір суми штрафу відповідає вимогам ст.ст. 118, 122 Статуту.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що розмір заявленого штрафу значно перевищує розмір доходу, який би позивач отримав за звичайних обставин. Неточність маси вантажу незначна та у бік зменшення. Також відповідачем не було завдано збитків позивачу. Крім того, відповідач просив прийняти до уваги, що підприємство розташоване на території Донецької області, де ведуться активні бойові дії, але підприємство функціонує, забезпечує роботою багато родин регіону і при цьому робить вклад для сталого функціонування енергетичної системи України.
Згідно з ч.1 ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №910/16925/18.
У вирішенні питання щодо можливості застосування ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України в спірних правовідносинах суд не приймає правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №906/434/17 та від 05.02.2019 у справі « 914/2339/17 на які посилався позивач у відповіді на відзив, оскільки релевантними є правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 06.09.2019 (справа №910/16925/18).
Встановлення розміру штрафу за невірно вказаного вантажоодержувача та його адресу Статутом залізниць України, а не договором, не позбавляє суд права зменшити розмір нарахованого штрафу, за наявності підстав передбачених законодавством.
Статутом не врегульоване питання зменшення розміру штрафу на відміну від законів- Цивільного та Господарського кодексів, які мають вищу юридичну силу порівняно із Статутом залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України.
Відсутність можливості зменшення розміру штрафу передбаченого законодавством, та його стягнення без врахування судом конкретних обставин справи, зокрема, характеру вчиненого порушення, негативних наслідків (в тому числі і можливих), та їх співмірності з розміром штрафних санкцій, може призвести до ситуації коли за різні по характеру та наслідкам правопорушення судом може бути стягнений один і той саме розмір штрафу, що, в свою чергу, не сприятиме виконанню завдання господарського судочинства щодо справедливого вирішення справи судом.
Позивач не довів ані настання, ані обґрунтовану можливість настання будь-яких негативних наслідків від вчиненого відповідачем порушення, а стягнення штрафу в розмірі 500% від ціни договору за лише сам факт невірного зазначення особою відомостей накладній не може вважатись розумним та справедливим.
Також, судом враховано, що відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність в безпосередній близькості до територій, де ведуться активні бойові дії у зв'язку зі збройною агресією проти України.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та іншим учасникам господарських відносин та не могло створювати небезпеку на залізничному транспорті, враховуючи характер вчиненого відповідачем порушення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до трикратного розміру провізної плати.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Курахівська ЦЗФ (85621, Донецька область, Мар'їнський район, село Вовчанка (п), вул.Нагорна, б.1А, ідентифікаційний код юридичної особи - 33959754) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код юридичної особи - 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, б.108, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи - 40081237) штраф у розмірі 49539 грн (сорок дев'ять тисяч пятсот тридцять девять) грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 12.12.2022.
Суддя О.В. Говорун