Справа № 187/1735/21
2-с/0187/3/22
"12" грудня 2022 р. смт. Петриківка
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О. перевіривши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Товариство з обмеженою відповідальність «Дніпропетровськгаз збут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
До Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява адвоката Малютіна В.Г., в інтересах боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
В даній заяві адвокат просить суд прийняти заяву про скасування судового наказу до свого розгляду; поновити строк на подачу заяви про скасування судового наказу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2021 року по цивільній справі №187/1735/21 (№2-н/0187/180/21) і скасувати судовий наказ Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2021 року по цивільній справі №187/1735/21 (№2-н/0187/180/21).
Разом з заявою про скасування судового наказу, адвокатом Малютіним В.Г., в інтересах ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу заяви про скасування судового наказу. Дане клопотання адвокат обґрунтовує тим, що судом відповідачу по справі належним чином повістка про час і місце розгляду справи не була надана, а на тій судовій повістці, що мається в матеріалах справи (а.с. 19) на зворотному її боці в графі «Підпис отримувача» тим самим почерком, що й була заповнена сама повістка, зроблено запис «Ніздрань», що ні в якому разі не можна вважати повідомленням про вручення. А тому у суду немає належних і допустимих доказів її вручення.
В свою чергу, представник боржника ОСОБА_2 ознайомився з судовим наказом лише 28.11.2022, про що мається відмітка в матеріалах справи.
Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу заяви про скасування судового наказу суд виходить з наступного:
01.11.2021 Петриківським районним судом Дніпропетровської області за заявою ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 боргу за послуги з газопостачання (а.с. 17).
Копія судового наказу направлена боржнику ОСОБА_1 і отримана останньою особисто 11.11.2021, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19).
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. (ч. 6, 7 ст. 127 ЦПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Частиною 2 статті 171 ЦПК визначено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення пропущеного строку, слід зазначити наступне:
Підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання заяви про скасування судового наказу.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на подання заяви про скасування судового наказу може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки боржника.
Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути не заформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі» (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98, п. 62), «Воловік проти України» від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03. У Рішенні в справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03 ЄСПЛ зазначено: «Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).
В постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі №755/8494/16-ц вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі “ОСОБА_11 проти України” (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та “Трух проти України” (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі “Пономарьов проти України” (Заява № 3236/03).
В постанові Великої палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що боржником особисто отримано копія судового наказу більше ніж рік тому - 11.11.2021.
Жодних поважних причин, пропуску встановленого ч.1 ст. 170 ЦПК строку на подання боржником заяви про скасування судового наказу, судом не встановлено.
Твердження адвоката про те, що ОСОБА_1 не була належним чином вручена судова повістка, а тому остання була позбавлена права на захист та відстоювання своїх інтересів у судовому процесі, позбавлені сенсу так як, відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦПК суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п'ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Отже, оскільки відсутні підстави для поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу, тому саму заяву адвоката Малютіна В.Г., в інтересах ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, слід повернути.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 127, 170-171 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на подачу заяви про скасування судового наказу.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Товариство з обмеженою відповідальність «Дніпропетровськгаз збут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, повернути боржнику.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду
Суддя:В. О. Говоруха