іменем України
12 грудня 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 359/13236/21
Головуючий у першій інстанції - Іванюк Т. І.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1140/22
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.
Позивач: ОСОБА_1
Відповідач: ОСОБА_2
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини (суддя Іванюк Т.І.), ухвалене об 11 год. 27 хв. у смт Козелець, повний текст рішення складено 12 жовтня 2022 року,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, та стягувати аліменти в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Позов мотивовано тим, що сторони перебували з 2007 року в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2018 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу). Позивач вказує, що після розірвання шлюбу він одружився з ОСОБА_4 і ІНФОРМАЦІЯ_2 в шлюбі народився син ОСОБА_1 , догляд за яким здійснює дружина позивача до досягнення дитиною 3-х років. За доводами ОСОБА_1 , малолітня новонароджена дитина та дружина перебувають на його повному утриманні. Окрім доходу (музикант у державному оркестрі), іншої матеріальної допомоги позивач не має, батьки - пенсіонери та потребують від нього матеріальної допомоги, його дружина - сирота і також сторонньої допомоги не має. Позивач вважає, що розмір аліментів має бути зменшений до 1/6 частини від його заробітку.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2022 року позов задоволено; зменшено розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2017 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908 грн. Рішення суду мотивовано тим, що позивач окрім доньки ОСОБА_3 , має на утриманні неповнолітнього сина від другого шлюбу - ОСОБА_1 , дружину ОСОБА_6 , яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та батьків - пенсіонерів, а також вимушений щомісячно сплачувати кредит за квартиру, отже справедливим буде зменшити розмір стягнення аліментів задля того, щоб кожен із дітей позивача мав рівний розмір забезпечення від нього.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідачка посилається, що позивач не надав доказів перебування на його утриманні сина та дружини, а також на підтвердження того, що дружина здійснює догляд за дитиною до досягнення нею 3-х років. За доводами ОСОБА_2 , наявність у батьків позивача статусу пенсіонерів жодним чином не доводить перебування їх на утриманні позивача. Також відповідачка вказує, що квартира АДРЕСА_1 була придбана ще у шлюбі з нею, однак в 2010 році квартира була реалізована банком через торги у зв'язку з несплатою заборгованості за кредитним договором, доказів сплати кредиту чи перебування зазначеної квартири у власності ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Крім того, ОСОБА_2 звертає увагу, що не враховано ту обставину, що і вона має ще одну дитину на утриманні - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв'язку з вихованням шестимісячної дитини відповідачка отримує державну соціальну допомогу до 01.03.2025 року, в шлюбі вона не перебуває, виховує обох доньок сама, доходу наразі не має. Таким чином вважає, що зменшення розміру аліментів суперечитиме інтересам дитини. За доводами ОСОБА_2 , матеріали справи не містять доказів того, що заробітна плата у державному оркестрі є єдиним джерелом доходів позивача. Відповідачка вважає, що ОСОБА_1 порушив процедуру подання доказів, оскільки не надав їх до суду разом із позовною заявою, тому такі документи не могли бути взятими до уваги судом та мали бути повернуті позивачеві.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції частково не відповідає.
По справі встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.47). Згодом шлюб було розірвано.
Судовим наказом Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03 листопада 2017 року до дня досягнення дитиною повноліття (а.с.8).
ОСОБА_1 18 липня 2020 року вдруге одружився, від шлюбу з ОСОБА_8 мають сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.9, 10).
Згідно з Актом обстеження житлово-побутових умов, складеного 09 вересня 2022 року депутатом Бориспільської міської ради VIII скликання Київської області, позивач проживає у квартирі свого батька за адресою: АДРЕСА_2 , разом з дружиною ОСОБА_6 і сином ОСОБА_1 (а.с.91).
Позивач працює на посаді артиста оркестру в Національному президентському оркестрі, загальна сума його доходу за період з липня 2021 року по червень 2022 року становить 323 470,48 грн, сума утриманих аліментів складає 64 289,79 грн (а.с.93).
Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків підтверджується, що ОСОБА_1 має дохід лише у вигляді заробітної плати в Національному президентському оркестрі (а.с.92).
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визначає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на тримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зміни розміру аліментів, оскільки після видачі судового наказу від 22 листопада 2017 року у платника аліментів змінився матеріальний та сімейний стан.
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з визначеним судом розміром аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ОСОБА_1 , вказуючи, що його батьки є пенсіонерами і потребують від нього матеріальної допомоги, на підтвердження своїх тверджень надав лише копії пенсійних посвідчень своїх батьків. Доказів надання своїм батькам матеріальної допомоги позивач не надав.
Також, зазначаючи, що у 2008 році взяв кредит у ВАТ КБ «Надра» у розмірі 49 016 доларів США і до теперішнього часу повертає кредитні кошти, позивач надав копію кредитного договору №125/П/42/2008-840 від 25 березня 2008 року. Проте, ОСОБА_1 не надано доказів несення додаткових фінансових витрат, пов'язаних з виконанням умов вказаного договору.
Враховуючи, що після видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , позивач створив нову сім'ю, у якій народився син, а дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з урахуванням обов'язку обох батьків утримувати дитину, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне визначити аліменти у розмірі 1/5 частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, у зв'язку з чим оскаржуване рішення суду належить змінити.
Доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано доказів перебування на утриманні сина та дружини, не заслуговують на увагу, оскільки вбачається, що сім'я проживає разом. Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області від 30 червня 2022 року ОСОБА_2 перебуває на обліку та одержує в управлінні державну соціальну допомогу при народженні дитини на період до 01 березня 2025 року (а.с.49).
Посилання ОСОБА_2 на те, що вона теж має на утриманні ще одну дитину, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідачкою не надано доказів на підтвердження своїх доходів і доказів того, що вона самостійно утримує обох дітей.
Крім того, є необгрунтованими доводи апеляційної скарги про порушення позивачем процедури подання доказів, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, пояснення та додатки до них були подані позивачем на підтвердження фактів та юридичних відносин, існування яких заперечувалося відповідачкою у відзиві.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 908 грн (а.с.4).
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково (на 60%), то з відповідачки на його користь підлягає стягненню 554,8 грн (908 грн х 60%) судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.
За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 сплатила 1362 грн судового збору (а.с.161).
Апеляційна скарга задоволена частково (на 20%), відповідно з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню 272,4 грн судового збору.
Згідно з ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З урахуванням викладеного, остаточно з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 282,4 грн судового збору (554,8 грн - 272,4 грн).
Також у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила стягнути на її користь витрати на правову допомогу в розмірі 9500 грн.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з договором про надання правової допомоги №563 від 07 червня 2022 року ОСОБА_2 (клієнт) доручає, а Адвокатське бюро «Романа Сацика» (виконавець) приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в справі №359/13236/21 в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с.50-54). Строк дії договору до 31 грудня 2022 року.
Відповідно до Акту про надану правову допомогу №1 від 15 липня 2022 року та Детального опису робіт (наданих послуг) виконавець виконав за договором, а замовник прийняв наступні послуги: консультація клієнта - 500 грн (1 год.); підготовка клопотання про відкладення розгляду справи від 08.07.2022 р. - 500 грн (1 год.); підготовка клопотання про видачу копії позову з додатками від 30.06.2022 р. - 500 грн (1 год.); підготовка відзиву на позовну заяву - 2500 грн (2,5 год), а всього до сплати 4 000 грн (а.с.57, 61).
15 липня 2022 року відповідачкою було сплачено 4 000 грн за надання правової допомоги за вказаним договором, що підтверджується квитанцією №3056701 (а.с.56).
Відповідно до Детального опису робіт (наданих послуг) та Акту про надану правову допомогу №2 від 04 і 03 вересня 2022 року відповідно Адвокатське бюро «Романа Сацика» в особі керуючого адвоката Сацика Р.В., виконав за Договором про надання правової допомоги №563 від 07.06.2022 року наступну роботу: підготовка заперечень на додаткові пояснення - 2 500 грн (а.с.113, 114).
Обумовлений розмір було сплачено відповідачкою 03 жовтня 2022 року, що підтверджується квитанцією №3056719 (а.с.115).
Згідно з Актом про надану правову допомогу №3 від 21 жовтня 2022 року виконавець виконав за Договором, а замовник прийняв наступні послуги: підготовка апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду - 3 000 грн (3 год.) (а.с.146).
21 жовтня 2022 року ОСОБА_2 сплатила 3 000 грн за надання правової допомоги, що підтверджуєься квитанцією №3056723 (а.с.145).
Відповідно до Детального опису робіт (наданих послуг) від 21 жовтня 2022 року Адвокатське бюро «Романа Сацика» в особі керуючого адвоката Сацика Р.В., виконав за Договором про надання правової допомоги №563 від 07.06.2022 року наступну роботу: консультація клієнта - 500 грн (1 год.); підготовка клопотання про відкладення розгляду справи від 08.07.2022 р. - 500 грн (1 год.); підготовка клопотання про видачу копії позову з додатками від 30.06.2022 р. - 500 грн (1 год.); підготовка відзиву на позовну заяву - 2500 грн (2,5 год); підготовка заперечень на додаткові пояснення - 2500 грн (2,5 год.); підготовка апеляційної скарги - 3000 грн, загальна сума становить 9500 грн (а.с.147).
З урахуванням того, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена на 20%, з позивача на користь позивачки підлягає стягненню 1900 грн (9500 грн х 20%) витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 258, 263, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2022 року змінити, виклавши абзаци 1-3 резолютивнї частини рішення в такій редакції: «Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2017 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 1/5 частки усіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 282 грн 40 коп.».
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1900 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: