Справа № 148/1057/21
Провадження №11-кп/801/1155/2022
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
06 грудня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021020310000004 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та прокурора на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.09.2022, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дорофіївка Маловисківського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого до затримання за місцем народження по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, і призначено йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 вирішено відраховувати з дня набрання даним вироком законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення (тримання під вартою) з 27.01.2021 року по день набрання вироком законної сили.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с. Дорофіївка Маловисківського району Кіровоградської області, громадянку України, українку, з середньою освітою, незаміжню, непрацюючу, зареєстровану та проживаючу до затримання за місцем народження по АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, і призначено їй покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 вирішено відраховувати з дня набрання даним вироком законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення (тримання під вартою) з 28.01.2021 року по день набрання вироком законної сили.
Вирішено питання з процесуальними витратами та речовими доказами.
За участю прокурора ОСОБА_10 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 в режимі відеоконференції,
Згідно вироку суду, 03.01.2021 близько 18.00 год. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою, зайшли на подвір'я домогосподарства АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_9 зайшов в приміщення веранди будинку та чекав там, а ОСОБА_7 в цей час зайшла за будинок та постукала у вікно кімнати потерпілого. Дочекавшись поки потерпілий ОСОБА_11 відкрив двері, ОСОБА_9 , діючи умисно, застосував фізичну силу, яка виразилась у завданні потерпілому ОСОБА_11 удару дверима, в результаті чого останній спиною впав на підлогу кімнати. Після чого ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 проникли в середину будинку, де ОСОБА_9 із застосуванням сили, нагнувшись над ОСОБА_11 , утримуючи його руки своїми обома руками, став вимагати грошові кошти, а ОСОБА_7 в цей час в місцях, на які вказав потерпілий, знайшла грошові кошти в сумі 6000 грн., після чого відкрито заволоділа останніми. Крім того, в ході пошуку грошей в кімнатах будинку ОСОБА_7 на табуреті виявила мобільний телефон «Nokia 105» чорного кольору вартістю 257 грн. з сім- картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» вартістю 50 грн. та на шафі православну хатню металеву емальовану чотирьохчастну ікону з барельєфним зображенням сюжетів трьох Богородичних та одного Господнього празників XIX століття вартістю 3320 грн. і православну ікону «Богородиця Вогневидна» XIX століття вартістю 26565 грн., належних потерпілому ОСОБА_11 , якими також відкрито заволоділа. Протягом всього часу пошуку ОСОБА_7 матеріальних цінностей, ОСОБА_9 силою утримував потерпілого, обмеживши в рухах, не даючи можливості підвестись, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин, забійних ран, саден в ділянці обличчя, обох верхніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.
Викрадені в потерпілого грошові кошти в сумі 6000 грн. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 розподіли між собою та витратили на продукти харчування, спиртні напої та тютюнові вироби, дві православні ікони заховали в погребі домогосподарства, де тимчасово проживали, а мобільний телефон марки «Nokia 105» з сім-картою ПрАТ «Київстар» в подальшому викинули. Своїми діями ОСОБА_9 та ОСОБА_7 спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на суму 36192 грн.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 просить змінити вирок, через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, та пом'якшити призначене вироком покарання, вважаючи ОСОБА_7 засудженою за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що ОСОБА_7 визнала повністю свою вину, щиро розкаялася, добровільно відшкодувала потерпілому завдані збитки, надавала зізнавальні покази під час досудового розслідування та судового розгляду.
Крім того, ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання характеризується посередньо, до арешту постійно працювала, умисел на вчинення даного злочину виник раптово із своїм братом вони завчасно нічого не домовлялись, злочин не організовувала, а тому є можливість призначення більш м'якого покарання.
Захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просить в апеляційній скарзі змінити вирок в частині призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_9 та призначити йому покарання менш суворе ніж 6 років позбавлення волі, оскільки обвинувачений притягується до відповідальності вперше, давав і дає зізнавальні покази, сприяв у розкритті даного злочину, ОСОБА_9 не був ініціатором скоєння злочину, підпав під вплив своєї старшої сестри.
Також ОСОБА_9 має молодий вік, проживає в багатодітній сім'ї, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра чи нарколога не перебуває, завданий збиток потерпілій стороні повністю відшкодовано.
Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати вирок щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , через невідповідність висновків суду, викладеним у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених внаслідок м'якості, та ухвалити новий вирок, яким:
- ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 відраховувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення (тримання під вартою) з 27.01.2021 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
- ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, і призначити їй покарання у виді 9 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 відраховувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбування покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення (тримання під вартою) з 28.01.2021 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Свою апеляційну скаргу прокурор мотивує тим, що судом неправильно кваліфіковано дії обвинувачених за ч. 3 ст. 186 КК України, оскільки, згідно встановлених обставин, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України.
Також судом не взято до уваги, що обвинувачені вчинили особливо тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, щодо особи похилого віку, суспільно корисною працею не займаються, після смерті потерпілого свідомо змінили свої покази намагаючись уникнути покарання за вчинений ними злочин, що свідчить про відсутність каяття у вчиненому.
Разом з тим, судом було допущено порушення порядку зарахування строку попереднього ув'язнення, так як суд не вказав про порядок такого розрахунку.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 і обвинувачену ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 і обвинуваченого ОСОБА_12 , які підтримали свої апеляційні скарги з мотивів, зазначених в ній та просять пом'якшити до мінімуму покарання обвинуваченим, враховуючи пом'якшуючі покарання обставини та особи обвинувачених, прокурора, який надав суду заяву про відмову прокурора від своєї апеляційної скарги на підставі ст. 403 КПК України, а також заперечив проти апеляційних скарг захисту та просив вирок щодо обвинувачених залишити без змін, так як суд врахував всі обставини та визначив достатнє покарання обвинуваченим, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг захисту, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора закрити через відмову прокурора від апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи, що фактичні обставини провадження та кваліфікація дій обвинувачених ніким з учасників судового провадження не оскаржуються, тому висновки суду першої інстанції в цій частині апеляційним судом не перевіряються.
Що стосується апеляційних вимог захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_8 про неналежне врахування судом пом'якшуючих обставин та можливість призначення менш суворого покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 186 КК України, то апеляційних суд вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При розгляді кримінального провадження та ухваленні вироку суд першої інстанції призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 186 КК України, на думку колегії суддів, дотримався вказаних вимог закону.
Відповідно до положень ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Як вбачається із вироку суду, суд першої інстанції врахував, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вперше вчинили тяжкий злочин, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, посередньо характеризуються, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебувають.
Разом з тим, суд прийшов до вірного висновку про наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування потерпілому завданої шкоди, а обвинуваченої ОСОБА_7 - щире каяття та відшкодування потерпілому завданої шкоди.
Крім того, суд врахував обтяжуючі покарання обставини обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Таким чином, суд першої інстанції врахував усі обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинувачених та призначив покарання у середньому розмірі в межах від 4 до 8 років позбавлення волі, встановлених у санкції ч. 3 ст. 186 КК України, яке буде достатнім та необхідним для їх виправлення та попередження нових злочинів.
За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визначення покарання обвинуваченим кожному у виді 6 років позбавлення волі, та не вбачає підстав для його зменшення до мінімального розміру за наявності двох обтяжуючих покарання обставин.
Разом з тим, при визначені міри покарання апеляційний суд не вдається до дослідження ролі кожного з обвинувачених у вчиненні злочину, через більшу чи меншу форму їх вини, про що зазначає захист, так як ОСОБА_9 та ОСОБА_7 діяли спільно та узгоджено за попередньою змовою, що не було предметом оскарження стороною захисту, та мають нести однакову відповідальність за вчинене.
Таким чином апеляційний суд не вбачає підстав для зміни вироку суду та зменшення строку покарання обвинуваченим, так як всі зазначені обставини стороною захисту були враховані судом першої інстанції та призначене покарання відповідає вимогам ст. 50, 65-67 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 403, 407, 419 КПК України
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора закрити.
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 20.09.2022 щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду на протязі трьох місяців.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4