Постанова від 12.12.2022 по справі 125/1444/22

Справа № 125/1444/22

Провадження № 33/801/986/2022

Категорія: 307

Головуючий у суді 1-ї інстанції Салдан Ю. О.

Доповідач: Медвецький С. К.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С. К., розглянув апеляційну скаргу адвоката Дегтярьова О. М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Барського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1732 КУпАП, працює пекарем у ТОВ «Новус Україна»,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Барського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496,20 грн.

ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що 25 вересня 2022 року о 19 годині 50 хвилин у АДРЕСА_1 , вона умисно висловлювала образи в сторону своє матері, яка проживає разом з нею, чим вчинила психологічне насильство.

У листопаді 2022 року адвокат Дегтярьов О. М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вважає оскаржувану постанову такою, що прийнята за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Зазначає, що у фабулі адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі, не вказана особа, яка скоїла протиправні дії, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення не вказано в чому виражались словесні образи щодо ОСОБА_2 та чи була або могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої. Будь-яких інших даних, які б вказували на вчинення домашнього психологічного насильства протокол про адміністративне правопорушення не містить.

Указував, що суд дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 1732 КУпАП.

Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

За змістом статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

З аналізу наведеної вище норми слідує, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.

Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, то його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити всі дані необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

З огляду на це, на суддю при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення статтею 278 КУпАП покладено обов'язок вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732, а саме те, що 25 вересня 2022 року о 19 годині 50 хвилин у АДРЕСА_1 , остання умисно висловлювала образи в сторону своєї матері ОСОБА_2 .

Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 1732 КУпАП є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Норма статті 1732 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

З аналізу наведених вище норм Закону слідує, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 1732 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.

Таким чином, самі по собі нецензурні, брутальні висловлювання, погрози, не утворюють домашнього насильства та складу адміністративного правопорушення. Тільки у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, зазначені висловлювання становлять собою об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1732 КУпАП.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не зазначені наслідки, настання яких є обов'язковою умовою згідно з диспозицією ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

Доказів завдання чи можливості завдання такої шкоди потерпілій ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Під час заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 25 вересня 2022 року поліцейський СРПП ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Мартишев В. Р. визначив низький рівень небезпеки кривдника та не відмітив жодних можливих ризиків для потерпілої.

Крім того, встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує суперечка щодо права власності на житло, що свідчить про існування конфліктної ситуації майнового характеру.

Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Необхідно зазначити, що відповідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно частиною 2 статті 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що в ході провадження у цій справі не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.1732 КУпАП.

Судом першої інстанції не встановлено й при апеляційному перегляді не виявлено, які конкретно образи висловлювались і чи призвели вони до психологічного розладу, побоювань, а також чи завдали вони шкоди психічному стану потерпілої особи, або що могли завдати таку шкоду.

При цьому апеляційний суд враховує те, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», апеляційний суд приходить до висновку, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи викладене, належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.1732 КУпАП матеріали справи не містять.

Ураховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обставини домашнього насильства, описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що постанову Барського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року неможливо визнати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв'язку з недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 284, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Дегтярьова О. М. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Барського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. К. Медвецький

Попередній документ
107799111
Наступний документ
107799113
Інформація про рішення:
№ рішення: 107799112
№ справи: 125/1444/22
Дата рішення: 12.12.2022
Дата публікації: 13.12.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Вінницький апеляційний суд
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (12.12.2022)
Результат розгляду: провадження у справі закрито
Дата надходження: 04.10.2022
Предмет позову: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Розклад засідань:
11.10.2022 09:15 Барський районний суд Вінницької області
13.10.2022 11:00 Барський районний суд Вінницької області
17.10.2022 13:30 Барський районний суд Вінницької області
16.11.2022 14:00 Барський районний суд Вінницької області
12.12.2022 09:30 Вінницький апеляційний суд