16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/609/22
Провадження № 2/730/243/2022
"12" грудня 2022 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 22 жовтня 2011 року між ними було укладено шлюб, від якого мають двох неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на даний час їх сімейні стосунки припинені через несумісність характерів, зникнення почуття взаємоповаги та взаєморозуміння, хоча й проживають разом, проте спільних інтересів не мають, їх шлюб носить формальний характер, що унеможливлює їх подальше спільне подружнє життя, а тому просить шлюб розірвати,залишивши їй прізвище ОСОБА_1 .
Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з вищевказаних підстав; наполягає на винесенні рішення про розірвання шлюбу без надання часу для примирення, оскільки вона з чоловіком та дітьми хоча й проживають в одному будинку, але останні чотири роки їх подружні відносини погіршились, спільних інтересів практично не мають, спроби налагодити стосунки не дали позитивного результату, в зв'язку з чим подальше збереження шлюбу між ними неможливе.
Відповідач відзиву на позов не подав, в судовому засіданні не заперечував проти розірвання шлюбу, так як подальше спільне подружнє життя неможливе.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка ; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
За змістом положень ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) 22 жовтня 2011 року уклали між собою шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Борзнянського районного управління юстиції Чернігівської області за актовим записом №79. Від даного шлюбу сторони мають двох спільних малолітніх дітей: синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які зареєстровані й проживають з батьками.
Сторони хоча й проживають разом за однією адресою, але спільних інтересів не мають, між ними зникло почуття взаємоповаги та взаєморозуміння, примиритися не бажають, обоє категорично наполягають на припиненні подружніх відносин, шлюб між подружжям носить формальний характер.
Таким чином, виходячи з викладеного, з огляду на принцип добровільності шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя неможливе, буде суперечити їхнім інтересам та інтересам дітей, а тому заявлений позов необхідно задовольнити.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Зважаючи, що право вибору прізвища після припинення шлюбу є дискреційним правом самої позивачки, то після розірвання шлюбу позивачці за її клопотанням слід залишити прізвище ОСОБА_1 .
Понесені ОСОБА_1 в справі судові витрати по сплаті судового збору за її клопотанням залишаються за позивачкою, що з огляду на засади диспозитивності цивільного судочинства не суперечить вимогам ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.24, 55, 56, 110-113 СК України, ст.2-4, 12, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 22 жовтня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Борзнянського районного управління юстиції Чернігівської області за актовим записом №79, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованим у АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ), зареєстрованою в АДРЕСА_1 , - розірвати, залишивши за позивачкою прізвище ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець