79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"29" листопада 2022 р. Справа №914/3903/21
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Скрипчук О.С. Плотніцький Б.Д.
розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради за б/н від 22.08.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/2093/22 від 24.08.2022
на рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2022 (суддя Король М.Р., повний текст складено 27.06.2022)
у справі № 914/3903/21
за позовом: Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіпкі ЮА» (надалі ТзОВ «Хіпкі ЮА»), с. Огіївка, Гайсинський район,Вінницька область
про стягнення 515 974,41 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди
за участю представників сторін:
від позивача: Заяць І.А - представник
від відповідача: не з'явилися
Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Хіпкі ЮА» про стягнення 515 974,41 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2022 у справі №914/3903/21 в задоволенні позову відмовлено.
Дане рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,5121 га., через що відсутні правові підстави для стягнення визначеного позивачем розміру коштів, які позивач мав би отримати в якості орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, а відтак, відсутні правові підстави покладати на відповідача обов'язок з її повернення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Львівська міська рада звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що місцевий господарський суд дав неналежну оцінку акту обстеження земельної ділянки, як документу, в якому зафіксовано всі обставини, передбачені Положенням про самоврядний контроль, і, відповідно, всі обставини, які свідчать про фактичне користування відповідачем спірною земельною ділянкою комунальної власності без правових підстав.
Окрім того, позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевий господарський суд помилково не врахував витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витяг з Держземкадастру щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4610136800:03:001:0030. Також, в оскаржуваному рішенні суду відсутня оцінка позовної вимоги про звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2022 справу №914/3903/21 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Скрипчук О.С. та Плотніцький Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2022 у справі №914/3903/21, розгляд справи призначено на 27.09.2022.
Ухвалою суду від 27.09.2022 розгляд апеляційної скарги Львівської міської ради відкладено на 12.10.2022.
12.10.2022 судове засідання по розгляду апеляційної скарги Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2022 у справі №914/3903/21 не відбулось у зв'язку із загрозою та небезпекою для життя відвідувачів, суддів та працівників апарату суду, що існувала внаслідок ракетних ударів з боку Російської Федерації.
Ухвалою суду від 12.10.2022 розгляд справи №914/3903/21 призначено на 15.11.2022.
Ухвалою суду від 15.11.2022 розгляд справи №914/3903/21 відкладено на 29.11.2022.
В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
ТзОВ «Хіпкі ЮА» участі уповноваженого представника в жодному судовому засіданні не забезпечило. Ухвали суду надсилалися відповідачу на юридичну адресу зазначену в ЄДРПОУ.
Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
Ухвалою Львівської міської ради від 01.07.2004 №1601 «Про користування ТзОВ «Леви міста» земельною ділянкою на вул. Стрийській, 45 у м.Львові» (код ЄДРПОУ: 32801570) надано ТзОВ «Леви міста» в оренду, терміном до 01.07.2019, земельну ділянку, площею 1,5908га, в тому числі у межах червоних ліній, площею 0,5121га без права будівництва, реконструкції та посадки багаторічних насаджень, на вул.Стрийській, 45 для обслуговування споруд.
Ухвалою від 31.07.2014 №3761 продовжено ТзОВ «Леви міста» на 5 років (до часу розширення (будівництва) вуличної мережі) термін оренди земельної ділянки, площею 0,5121 га у межах червоних ліній, без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень на вул. Стрийській, 45, для обслуговування споруд за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі промисловості.
Ухвалою Львівської міської ради від 24.01.2019 №4566 «Про скасування ухвал міської ради» скасовано ухвалу від 31.07.2014 №3761 «Про продовження ТзОВ «Леви міста» терміну оренди земельної ділянки на вул. Стрийській, 45» у зв'язку з невиконанням умов ухвал міської ради та ухиляння суб'єктів господарювання від укладення договорів оренди землі, керуючись ст. 144 Конституції України, пп. 34 п. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 93, 120, 125, 126 Земельного кодексу України.
01.03.2019 назву ТзОВ «Леви міста» змінено на ТзОВ «Хіпкі ЮА» (код ЄДРПОУ 32801570).
17.03.2021 Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові Департаменту містобудування Львівської міської ради було проведено обстеження земельних ділянок за адресою: вул.Стрийська, 45 та суміжних з ними земельних ділянок і складено акт обстеження земельних ділянок №28 (а.с.17-19). З вказаного акта вбачається, що ТзОВ «Хіпкі ЮА» фактично використовує земельну ділянку площею 0,5121 га, кадастровий номер 4610136800:03:001:0030 за адресою по вул.Стрийській, 45 для обслуговування приміщення відділу продажу нерухомості орієнтовними розмірами 12,0м х 8,0м та орієнтовною площею 96 кв.м. На земельній ділянці облаштована парковка легкових автомобілів загального користування, а також проведено благоустрій території.
Листом від 13.07.2021 Відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м.Львові надіслав ТзОВ «Хіпкі ЮА» акт обстеження земельних ділянок від 17.03.2021 №28 та вимогу від 08.07.2021 №28/1. Однак, дане поштове відправлення повернулося відправнику без вручення у зв'язку з відсутністю підприємства за адресою (рекомендоване поштове відправлення №7900602998050 від 16.07.2021).
Листом №10032/5/13-01-04-04/3 від 25.08.2021 (а.с. 22) Головне управління Державної податкової служби повідомило Відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м.Львові, що ТзОВ «Хіпкі ЮА» не здійснювало оплату за користування спірною земельною ділянкою впродовж 2018-2021 років.
З витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2042від 04.10.2021 (а.с. 29), виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, вбачається, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136800:03:001:0030) становить 7 644 065,49 грн.
Відповідно до проведених позивачем розрахунків загальна сума безпідставно збережених відповідачем коштів у зв'язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності становить 515 974,41 грн.
Відтак, у зв'язку з наведеним, Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Хіпкі ЮА» про стягнення 515 974,41 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та звільнення земельної ділянки від тимчасової споруди.
При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.
Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з ТзОВ «Хіпкі ЮА» безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
При цьому для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою комунальної форми власності свідчить про втрату позивачем майна, що у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто, в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею. Отже, фактичний землекористувач зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі № 925/230/17, постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних правовідносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18).
Наведене свідчить про те, що для застосування частини 1 статті 1212 ЦК України слід встановити чи є відповідач фактичним користувачем земельної ділянки.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що в обґрунтування позовної заяви Львівська міська рада покликається на те, що ТзОВ “Хіпкі ЮА” є юридичною особою, яка користується земельною ділянкою площею 0,5121 га, за адресою по вул. Стрийській, 45 для обслуговування приміщення відділу продажу нерухомості орієнтовною площею 96 кв.м. без правовстановлюючих документів. Використання відповідачем спірної земельної ділянки позивач підтверджує актом обстеження земельних ділянок від 17.03.2021 №28, що складений представниками позивача в порядку здійснення самоврядного контролю.
Вказаним актом також підтверджується, що на земельній ділянці облаштована парковка легкових автомобілів загального користування та проведено благоустрій території. Під час проведення обстеження земельної ділянки по вул Стрийській , 45 у м Львові здійснено фотофіксацію об'єкта.
Тобто, позивач стверджує, що саме для обслуговування приміщення відділу продажу нерухомості - тимчасової споруди орієнтовною площею 96 кв.м., відповідач використовує земельну ділянку площею 0,5121.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності передбачений Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок №244).
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 цього ж Порядку підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС.
Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
Згідно п. 2.21 відхилення від паспорта прив'язки ТС не допускається.
Відповідно до п.2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №4526 від 23.04.2015 (далі - Порядок № 4526), розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив'язки, плану земельної ділянки та договору окремих конструктивних елементів благоустрою.
Пунктом 2.2 Порядку № 4526 передбачено, що термін розміщення тимчасових споруд не може перевищувати термін дії договору оренди земельної ділянки або договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, встановлений ухвалою міської ради.
Однак, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що останні не містять жодних документів, що підтверджують належність тимчасової споруди розміщеної на земельній ділянці площею 0,5121 га, кадастровий номер 4610136800:03:001:0030 ТзОВ “Хіпкі ЮА”.
Надаючи оцінку акту обстеження земельних ділянок від 17.03.2021 №28, суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що останній складений позивачем в односторонньому порядку, за участю лише представників Львівської міської ради, які в даному спірному випадку є зацікавленими особами. При цьому, даний акт не містить ні підписів неупереджених осіб, ні підпису особи, яка могла би перебувати в відділі продажу під час проведення обстеження земельної ділянки..
Окрім того, позивачем до матеріалів справи долучено докази фотофіксації -фотокопії тимчасової споруди. Здійснивши детальний огляд вказаних фото, колегія суддів не може зробити висновку про те, що сфотографована тимчасова споруда належить саме ТзОВ “Хіпкі ЮА” і що це є відділ продажу, оскільки такі не містять жодних вказівок що це за приміщення.
Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ухвали Львівської міської ради №1601 від 01.07.2004 земельну ділянку площею 0,5121 га, у межах червоних ліній на вул.Стрийській, 45 надано в оренду ТзОВ “Леви міста” терміном до 01.07.2019.
Відтак, наведене свідчить, що з 01.07.2019 договірні відносини між позивачем та відповідачем були завершені.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції повністю погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту самовільного зайняття та використання спірної земельної ділянки відповідачем, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для стягнення визначеного позивачем розміру коштів, які позивач мав отримати в якості орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.
Відтак, відсутні правові підстави покладати на відповідача обов'язок по звільненню та від тимчасової споруди шляхом демонтажу.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006) та у справі “Трофимчук проти України” (Рішення ЄСПЛ від 28.10.2010), в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі, суд вважає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2022 у справі №914/3903/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Головуючий-суддя Н.М. Кравчук
Судді О.С. Скрипчук
Б.Д. Плотніцький