79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" грудня 2022 р. Справа №907/4/22
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді: Марка Р.І.,
Суддів: Матущака О.І.,
Скрипчук О.С.,
секретар судового засідання Багряк Ю.А.,
представники учасники справи:
позивач: не з'явився;
відповідачі: не з'явився;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємець Поп Ольги Степанівни б/н від 06.09.2022 (вх. № 01-05/2254/22 від 09.09.2022)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2022, повний текст рішення складено 29.07.2022
у справі № 907/4/22 (суддя Ремецькі О.Ф.)
за позовом: Хустської міської ради, м. Хуст
до відповідача фізичної особи - підприємця Поп Ольги Степанівни, с. Рокосово Хустського району
про зобов'язання повернути орендоване майно,
У січні 2022 року Хустська міська рада звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ФОП Поп О.С. про звільнення нежитлового приміщення, площею 56,56 м. кв. у приміщенні комунальної власності сільського будинку культури, розташованого за адресою: с. Рокосово Хустського району Закарпатської області, вулиця Рокосівська, будинок №9, шляхом виселення ФОП Поп О.С.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що після закінчення терміну дії договору оренди відповідач не повернв орендоване ним приміщення. Такі дії відповідача порушують право орендодавця на повернення орендованого майна після припинення договірних відносин, що надає позивачу право на повернення такого майна в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2022 у справі №907/4/22 позов задоволено повністю. Зобов'язано фізичну особу підприємця Поп Ольгу Степанівну звільнити нежитлове приміщення, площею 56,56м.кв. у приміщенні комунальної власності сільського будинку культури, розташованого за адресою: с. Рокосово Хустського району Закарпатської області, вулиця Рокосівська, будинок №9, шляхом виселення фізичної особи-підприємця Поп Ольги Степанівни на користь Хустської міської ради. Стягнуто з фізичної особи підприємця Поп Ольги Степанівни на користь Хустської міської ради суму 2270,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване ст. 11, 509, 526, 631, 759, 763, 764 785 ЦК України, ст. 283, 284, 291 ГК України та ст. 2, 17, 26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна». Дослідивши обставини справи, місцевий господарський суд, дійшов висновку про те, що після закінчення договору у відповідача виник обов'язок повернути позивачу об'єкт оренди. Оскільки після припинення договору оренди нежитлових приміщень від 01.06.2016, ФОП Поп О.С. не повернуто орендоване майно Хустській міській раді, то суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ради є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, фізична особа - підприємець Поп Ольга Степанівна оскаржила таке в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, ФОП Поп О.С. стверджує, що у випадку відмови орендаря підписати акту прийому-передачі орендованого майна, Хустська міська рада повинна була направити один примірник цього акту орендарю для підписання, а не посвідчувати відмову орендаря від підписання акта прийому-передачі підписами землевпорядника, юриста та секретаря. Підписи зазначених вище осіб на акті прийому-передачі, вважає відповідач, можуть слугувати як покази свідків, а не констатувати факт відмови відповідача від підписання акту приймання-передачі орендованого майна.
Також в апеляційній скарзі ФОП Поп О.С. зазначає, що оскільки ні рішення Рокосівської сільради про повернення орендованого майна, ні акт від 01.06.2021 відповідним документом сторони не підписувались, тому, на думку апелянта, не можуть слугувати підставою для повернення орендованого майна, оскільки позивачем не вчинено жодних дій, які би спонукали відповідача повернути орендоване майно орендодавцю.
При цьому, 15.08.2021, зазначає скаржник, ним на адресу позивача направлено заяву з пропозицією скласти акт про матеріально-технічний стан орендованого майна. Не отримавши відповіді на зазначений вище лист, 09.09.2021 ФОП Поп О.С. за участі незалежних осіб - жителів с. Рокосово складено акт технічного обстеження орендованого майна та прийомки товарно-матеріальних цінностей, які були закриті і опечатані головою Рокосівської сільської ради в орендованому приміщенні. Дані обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції і тому, оскаржуване рішення є необґрунтованим. вважає апелянт, позивачем не вчинено жодних дій, які би спонукали відповідача повернути орендоване майно.Також скаржник зве звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.07.2021 у справі № 309/773/21 за позовом Рокосівської сільради до ФОП Поп О.С. про повернення орендованого майна, позов позивача залишено без розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу (вх.. № 01-04/5910/22) Хустська міська рада, заперечує доводи апеляційної скарги відповідача та вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. На думку позивача, доводи апеляційної скарги відповідача є надуманими та безпідставними і не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Листом Рокосівської сільської ради від 22.02.2021 року, повідомлено відповідача про рішення орендодавця, не продовжувати договір оренди нежитлового приміщення від 01.06.2016, у зв?язку з використання об'єкту оренди для власних потреб за цільовим призначенням. Після такого повідомлення в силу ст. 785 ЦК України, зазначає позивач, у відповідача виник обов?язок повернути позивачу об?єкт оренди.
І оскільки відповідач не заперечує того, що після 17.06.2017 (закінчення дії договору оренди нежитлових приміщень від 16.06.2016), ним не повернуто орендоване майно позивачу, Хустська міська рада вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обгрунтоване рішення у справі про зобов'язання повернути орендаря орендоване майно.
Також позивач у справі звертає увагу на постанову Західного Апеляційного Господарського суду від 03.04.2019 у справі №907/663/17 в якій зазначено що: «Матеріалами справи підтверджується факт укладання та припинення дії договору №09 від 01.06.2016, який сторони уклали на теж саме приміщення, площею 56,56кв м та який діяв до 01.06.2017».
Щодо залишення без розгляду позову Рокосівської сільської ради про повернення орендованого майна, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.07.2021, позивач зазначає, що відповідно до ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, які були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
У запереченні на відзив позивача на апеляційну скаргу апелянта (вх. № 01-04/6170/22) відповідач зазначає, що з моменту з моменту прийняття ухвали Господарським судом Закарпатської області від 29.07.2021 у справі № 907/773/19 про залишення без розгляду позову Рокосівської сільської ради до ФОП Поп О.С. про повернення орендованого майна, Рокосівська сільська рада могла продовжити строк дії договору оренди нерухомого майна на невизначений термін. Окрім того, зазначає відповідач, станом на 27.10.2022 Рокосівська сільська рада знаходиться в стані припинення статусу юридичної особи і може вчиняти дії від свого імені, в тому числі підписувати договори.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2022 вказану справу передано колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Матущака О.І. та Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємець Поп Ольги Степанівни б/н від 06.09.2022 (вх. № 01-05/2254/22 від 09.09.2022) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2022 у справі № 907/4/22 та призначено розгляд даної справи на 14.11.2022.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 розгляд справи відкладено на 23.11.2022.
23.11.2022 судове засідання у справі не відбулося в зв'язку з відсутністю електроенергії в приміщенні Західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 24.11.2022 розгляд даної справи призначено на 05.12.2022.
Про час та місце розгляду даної справи сторони повідомлялись належним чином.
Слід зазначити, що процесуальні документи суду були надіслані на електронну адресу відповідача (taras.pop7@gmail.com), яка вказана у додатку № 4 до апеляційної скарги, а саме клопотанні відповідача відвід 05.07.2022 (а. с. 131). Після отримання на вказану електронну адресу ухвали Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 (про залишення апеляційної скарги без руху) відповідач усунув допущенні в ній недоліки. З цієї ж електронної адреси 23.11.2022 відповідачем надсилався на електронну адресу суду лист від 23.11.2022, яким він долучив до матеріалів справи фотокопії щодо збереження кафе музею. З наведеного вбачається факт належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом апеляційної інстанції.
Також про належне повідомлення сторін щодо розгляду даної справи свідчать наявні у матеріалах справи відзив позивача на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/5910/22) та заперечення відповідача на відзив позивача на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/6170/22). Разом з тим, участі уповноважених представників у судове засідання 05.12.2022 сторони не забезпечили, про причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали.
29.11.2022 від Хустської міської ради на адресу суду надійшло клопотання ( вх. № 01-04/6788/22) про розгляд справи без участі позивача.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України наділяє учасників справи певними правами та обов'язками, серед яких, зокрема, є обов'язок учасника виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Разом з тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" визначено обов'язок сторони по справі у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зазначено, що сторони зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989 (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") визначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.
Частиною1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на наведене, враховуючи встановлений ст. 273 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка учасників справи у судове засідання судом не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.
01.06.2016 між Рокосівською сільською радою (правонаступником якої є Хустська міська рада) та ФОП Поп Ольгою Степанівною укладено договір оренди № 9 нежитлового приміщення, площею 53, 56 м. кв. у приміщенні комунальної власності СБК, розташованого за адресою: с. Рокосово Хустського району Закарпатської області, вулиця Рокосівська, будинок №9. Даний договір укладено терміном на 1 рік до 01.06.2017. Даний договір втрачено позивачем, про що зазначено в акті від 01.06.2017.
Факт укладення зазначеного вище договору оренди нерухомого майна (приміщення, площею 56, 56 кв.м) встановлений у справі № 907/663/17, а саме Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі №907/663/17. Цією ж постановою встановлено, що зазначений договір оренди від 01.06.2016 діяв до 01.06.2017.
Рішенням №192 від 16.02.2017 Рокосівська сільська рада вирішила не продовжувати договір оренди від 01.06.2016 №9 нежитлового приміщення, площею 56,56м.кв. (а. с. 21).
Листом від 22.02.2022 орендодавець повідомив орендаря про рішення не продовжувати орендні відносини щодо нежитлового приміщення в сільському будинку культури (кафе), у зв'язку із використанням вищевказаного приміщення для власних потреб за цільовим призначенням. Про отримання даного листа відповідачем свідчить відмітка/підпис самого відповідача про отримання цього листа 23.02.2017 (а. с. 23).
Актом від 01.06.2017 посвідчено те, що 01.06.2017 о 16 год. 30 хв. при ознайомленні з листом Рокосівської сільської ради №204/02-27 від 01.06.2017 про повернення майна у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди №9 від 01.06.2016 (а. с. 24), орендар ФОП Поп О.С. відмовилась підписати даний лист про ознайомлення та розірвала оригінал примірника договору оренди №9 від 01.06.2016, який знаходився в Рокосівській сільській раді (а. с. 22). Даний акт був підписаний сільським головою - Джугою П.І., юристом сільської ради - Ковачем І.І., землевпорядником сільської ради Палчей В.А., та секретарем сільської ради - Михайленко Л.М.
На підставі рішення Хустської міської ради І сесії VIII скликання №14 від 1.12.2020 «Про припинення в результаті реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хустської міської ради» було реорганізовано діяльність Рокосівської сільської ради та визнано, що Хустська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Рокосівської сільської ради, а також було утворено комісію по її реорганізації.
Рішенням Хустської міської ради І сесії VIII скликання №184 від 31.03.2021 «Про затвердження Передавального акту Рокосівської сільської ради Хустського району Закарпатської області» затверджено Передавальний акт (з додатками) Рокосівської сільської ради Хустського району Закарпатської області. Визнано, що Хустська міська рада є правонаступником майна, активів та зобов'язань Рокосівської сільської ради Хустського району Закарпатської області.
Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1, 2, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами ч. 1, 4 ст. 284 ГК України визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Положеннями ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 795 ЦК України наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Згідно з ч.1 ст. 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 764 ЦК України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції Закону № 2269-XII від 10.04.1992, чинній на момент укладення договору) визначено, що оренда це засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Слід зазначити, що з 01.02.2020 Закон № 2269-XII втратив чинність внаслідок набрання чинності Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 (далі Закон № 157-ІХ).
Разом з тим, в п. 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019 зазначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абз. 5 ч. 2 ст. 18 цього Закону, або 01.07.2020.
Таким чином, за загальним правилом, дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Приписами ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції Закону № 2269-XII від 10.04.1992) встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Західним апеляційним господарським судом у справі № 907/663/17 встановлено, факт укладення 01.06.2016 між Рокосівською сільською радою (правонаступником якої є Хустська міська рада) та ФОП Поп Ольгою Степанівною договору № 9 оренди нежитлового приміщення, площею 56,56м.кв. у приміщенні комунальної власності СБК, розташованого за адресою: с.Рокосово Хустського району Закарпатської області, вулиця Рокосівська, будинок №9, терміном на 1 рік до 01.06.2017 (абз. 2 п. 7.4 постанови ЗАГС від 03.04.2019 у справі № 907/663/17).
Зміст вказаного договору відповідає положенням ст. 291 ГК України, та ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції Закону № 2269-XII від 10.04.1992, чинній на момент укладення договору), якими передбачено припинення договору у випадку, зокрема, закінчення терміну, на який його було укладено.
Судова оклегія звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПУ України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, обставини встановлені у справі № 907/663/17 і мають значення у розгляді справи 907/4/22 не потребують доведення і можуть братися до уваги судом апеляційної інстанції при її розгляді.
Правовий аналіз ст. 631,759, 795, 764 ЦК України, ст. 283, 284, 291 ГК УКраїни та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції Закону № 2269-XII від 10.04.1992), свідчить про те, що після закінчення терміну дії договору оренди державного або комунального майна він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, проте за умови відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах даної справи (907/4/22) наявний лист від 22.02.2022, яким позивач повідомив відповідача про рішення орендодавця № 192 від 26.02.2017, не продовжувати договір у зв'язку з необхідністю використання об'єкту оренди для власних потреб. Про отримання даного листа відповідачем свідчить його підпис на самому листі (а. с. 23).
За змістом ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Таким чином, після закінчення договору у відповідача виник обов'язок передати позивачу об'єкт оренди.
Разом з тим, за доводами позивача, які не заперечуються відповідачем, після закінчення терміну дії договору оренди відповідач не повернув орендоване нею приміщення.
Відмова від повернення орендованого майна підтверджується також актом від 01.06.2017, яким посвідчено те, що 01.06.2017 о 16 год. 30 хв. при ознайомленні з листом Рокосівської сільської ради №204/02-27 від 01.06.2017 про повернення майна у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди №9 від 01.06.2016 (а. с. 24), орендар ФОП Поп О.С. відмовилась підписати даний лист про ознайомлення та розірвала оригінал примірника договору оренди №9 від 01.06.2016, який знаходився в Рокосівській сільській раді (а. с. 22). Даний акт був підписаний сільським головою - Джугою П.І., юристом сільської ради - Ковачем І.І., землевпорядником сільської ради Палчей В.А., та секретарем сільської ради - Михайленко Л.М.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується те, що після настання дати закінчення строку договору оренди № 9 від 01.06.2016, а саме 01.06.2017, відповідач не повернув, а продовжив користуватись об'єктом оренди, що свідчить про порушення ним положень самого договору оренди та норм чинного законодавства щодо обов'язку орендаря повернути орендоване майно після припинення договірних відносин.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки правовою підставою користування майном позивача є договір оренди, а договірні відносини між сторонами 01.06.2017 припинилися та продовжені не були, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду про те, що позовні вимоги у даній справ підлягають задоволенню. Поряд з тим, твердження відповідача про те, що договір не припинив свою дію і є продовжений на той самий строк судом суд апеляційної інстанції вважає таким, що не підтверджені жодними доказами у справі, відтак не можуть братися до уваги.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив обгрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржниками не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційних скарг.
Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Судовий збір, сплачений скаржником за розгляд справи апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.10.2022 у справі № 914/558/21 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 07.12.2022.
Головуючий -суддя Марко Р.І.
Суддя Матущак О.І.
Суддя Скрипчук О.С.