Справа № 183/3756/22
№ 2/183/2961/22
05 грудня 2022 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадженняу у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-
У липні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позовним вимог позивач посилається на те, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 17.07.2008 року належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира була придбана після розірвання шлюбу з відповідачем. Згодом сторони намагалися поновити шлюбні стосунки і позивач зареєструвала у квартирі відповідача. Однак, шлюбні відносини між ними припинилися та з жовтня 2017 року відповідач за зазначеною адресою не проживає. Факт реєстрації відповідача у квартирі створює позивачу перешкоду у реалізації її прав користування та розпорядження належним майном. Тому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_2 .
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2022 року провадження у справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
У судове засідання позивач не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань від відповідача не надходило.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Позивачу на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17 липня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Маймор С.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №3411, належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією вказаного Договору разом з витягом з Державного реєстру правочинів від 17.07.2008 (а.с.10-11). Право власності позивача зареєстровано в Новомосковському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 18.07.2008 року (а.с.12).
Згідно відповіді на запит суду щодо зареєстрованого місця проживання відповідача №1668 від 22.07.2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).
З акту №567 від 03.11.2022, складеного ст. інспектором відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Новомосковської міської ради та сусідів, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає з 2017 року.
У відповідності до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності, якщо він не порушує норм закону, моральних засад суспільства, екологічної ситуації та інтересів інших осіб.
На підставі ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає суду підстави дійти висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Оскільки відповідач зареєстрований у житловому приміщенні як член сім'ї власника, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст.405 ЦК України.
Так, у відповідності до ст.405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З наданих позивачем доказів судом встановлено, що відповідач не проживає у спірній квартирі з 2017 року, а лише зареєстрований в ній. Зважаючи на вищевикладені норми законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання відповідача таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за вищезазначеною адресою.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,223,263,265,280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено і підписано 05 грудня 2022 року .
Суддя Оладенко О.С.