Справа № 234/5112/20
Провадження № 6/202/193/2022
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
22 листопада 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.
за участю секретаря судового засідання - Калантаєнко Д.В.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», -
На розгляд Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа (далі - подання).
Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у приватного виконавця Матвійчук Н.Є. перебуває виконавчий лист №234/5112/20, виданий 3 лютого 2021 року Краматорським міським судом Донецької області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованості за кредитним договором у сумі 175 090,51 грн. та витрат по сплаті судового збору - 2 626, 36 грн. В межах виконавчого провадження, відкритого за вказаним вище виконавчим листом, було здійснено виконавчі дії з метою виконання судового рішення, однак такі дії виявились безрезультатними. Боржник зареєстрований на непідконтрольній території, що унеможливлює направлення йому поштової кореспонденції, в т.ч. постанови про відкриття виконавчого провадження. В той же час рішення до теперішнього часу не виконано, при цьому боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Так, частиною 4 ст.441 ЦПК України передбачено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
У зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання, розгляд справи даного подання приватний виконавець просила проводити у її відсутність.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, судом було встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Матвійчук Н.Є. перебуває виконавчий лист №234/5112/20, виданий 3 лютого 2021 року Краматорським міським судом Донецької області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованості за кредитним договором у сумі 175 090,51 грн. та витрат по сплаті судового збору - 2 626, 36 грн.
На підставі вказаного вище виконавчого листа 31 березня 2021 року приватним виконавцем Матвійчук Н.Є. відкрито виконавче провадження.
У межах виконавчого провадження приватним виконавцем було здійснено наступні дії:
31 березня 2021 року та 06 квітня 2021 року винесено постанови про арешт коштів та направлено до банківських установ; 7 квітня 2021 року - постанову про арешт рухомого і нерухомого майна боржника та про розшук автомобіля боржника - Nissan.
За інформацією, що надійшла з банківських установ встановлено, що відсутні відкриті рахунки боржника.
Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня, боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.
Державною прикордонною службою надана інформація, що відомості щодо перетинання кордону боржником з 31 березня 2021 року по 19 серпня 2021 року відсутні.
7 квітня 2021 року направлено вимогу до Міністерства соціальної політики про перебування на обліку боржника як внутрішньо переміщеної особи. Відповідь так і не надійшла.
На запит приватного виконавця Головним управлінням ДМС у Донецькій області повідомлено що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації боржника документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон відсутні.
Так, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до норм ЦПК України та Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» (стаття 6 вказаного Закону) одним із заходів забезпечення виконання рішення може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливо на підставі судового рішення за поданням виконавця лише у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанні в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником, за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Тобто, за змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення, що примусово виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому, ч. 3 ст. 441 ЦПК України передбачає, що такий захід забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України щодо особи, яка ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням та на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Розглядаючи питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України за ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням Європейський суд з прав людини у справі Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria) рішення від 26.11.2009 року (заява № 34383/03) визначив загальні стандарти щодо права на свободу пересування.
Тимчасове обмеження в праві виїзду за ухилення від виконання зобов'язань має відповідати трьом критеріям:
- ґрунтуватися на національному законі;
- переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції;
- відповідати справедливому балансу між правами людини та публічним інтересом, тобто бути пропорційним меті його застосування.
У справі Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria), рішення від 26.11.2009 року (заява № 34383/03), Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином: у відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв'язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82).
Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга №41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).
Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою "Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії" (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, § 60)...".
З наведених обставин у даній справі вбачається, що додані приватним виконавцем до подання документи, не вказують на свідоме і умисне ухилення боржником від виконання покладеного на нього обов'язку судовим рішенням.
Надані приватним виконавцем матеріали містять дані щодо вчинених нею дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого листа. Однак сам факт не виконання рішення суду та відсутність у боржника грошових коштів або майна, не може вважатися ухиленням від виконання рішення чи перешкоджанням в його виконанні.
Факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов'язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього судовим рішенням обов'язків.
За таких обставин подання приватного виконавця не містить жодних посилань на конкретні факти навмисного чи іншого свідомого невиконання обов'язку боржником та доказів на підтвердження цих фактів.
Посилання стягувача на те, що боржник жодних дій спрямованих на виконання рішення суду не здійснив, відхиляються судом, оскільки в даному випадку приватний виконавець має навести в чому саме полягає факт ухилення боржника від виконання рішення, так як сам по собі факт наявності виконавчого провадження та вчинення певних виконавчих дій не можуть бути належною підставою обмеження права боржника у виїзді за межі України. Крім того, доведення факту умисного ухилення боржника від виконання зобов'язання покладено саме на приватного виконавця.
На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 261, 441 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.О. Кухтін