Справа № 202/9352/22
Провадження № 1-кс/202/5769/2022
08 грудня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про відвід прокурора Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 01.10.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021040000000569 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч.4 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, -
До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська надійшла зазначена заява.
В обґрунтування заяви адвокат ОСОБА_4 зазначила, що у провадженні слідчого управління ГУНП України в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42021040000000569 від 01.10.2021 року, у якому ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. З ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. З ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні.
Старший слідчий, що здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні є слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 .
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Дніпропетровської обласної прокуратури.
До складу групи прокурорів у кримінальному провадженні входить прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Саме прокурором ОСОБА_3 підписанні на направлені до суду всі клопотання про застосування заходів забезпечення у кримінальному №42021040000000569 від 01.10.2021, а також саме він приймав участь у всіх судових засіданнях з розгляду застосування заходів забезпечення у кримінальному провадженні. Крім того ним особисто складені повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Іншим підозрюваним - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , повідомлення про підозру в порядку ст. 481 КПК України здійснено керівником Дніпропетровської обласної прокуратури, проте вручення таких повідомлень доручено прокурору відділу ОСОБА_3 .
Також ОСОБА_3 в даному провадженні проводить самостійні слідчі дії.
Однією з складових засад законності є обов'язок прокурора та інших учасників кримінального провадження з боку обвинувачення всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Наразі існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора групи прокурорів - ОСОБА_3 , який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42021040000000569 від 01.10.2021, що є підставою для його відводу
Так, з моменту повідомлення про підозру вже минуло два місяці і за ці два місяці основний напрям досудового розслідування у кримінальному провадженні був скерований не на встановлення обставин інкримінованих правопорушень, а лише на збір компрометуючого матеріалу щодо ОСОБА_5 та інших працівників виконкому.
До матеріалів клопотанні слідчого систематично долучаються покази Свідка ОСОБА_13 .
Необхідно звернути увагу суду, що кримінальне провадження було розпочато за фактом розкрадання державних коштів під час здійснення ремонту у комунальних установах, який здійснювався за державний кошт.
Однак, першим зі свідків, який був допитаний під час досудового розслідування, був ОСОБА_13 . За текстом його пояснень відсутні будь-які посилання на відомості щодо проведення будь-яких будівельних робіт чи інших реальних фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення. Свідком зазначено лише про негативне ставлення до Апостолівського міського голови з причин, що ОСОБА_6 переміг його на виборах мера міста. Інші дані, які були повідомлені даним свідком, носять характер висловлювань, які ґрунтуються на поясненні невстановлених третіх осіб, тобто є показанням з чужих слів та жодним чином не стосуються обставин щодо яких проводиться досудове розслідування.
В подальшому прокурор ОСОБА_3 покази свідка ОСОБА_13 були використані та надані Дніпровському апеляційному суду під час розгляду апеляційних скарг на ухвалу слідчого судці Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_11 .
Під час даного судового засідання у Дніпровському апеляційному суду прокурором ОСОБА_3 суду були також надані неправдиві відомості, що у слідства нібито мається інформація, що ОСОБА_6 14 жовтня 2022 року знаходився у виконкомі Апостолівської міської ради, де проводив наради та надавав вказівки співробітникам.
Проте така інформація носила чисто маніпулятивний характер направлений на встановлення ОСОБА_11 найжорсткішого запобіжного заходу - тримання під вартою без застави.
В подальшому самим прокурором з метою доведення факту відвідання Апостолівської міської ради було долучено до заперечень на клопотання про зміну запобіжно заходу покази було долучено протоколи допитів працівників виконкому Апостолівської міської ради - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , вказані протоколи допитів повністю спростовують маніпулятивну позицію прокурора щодо проведення ОСОБА_23 будь-яких нарад у приміщенні Апостолівської міської ради 14.10.2022 року, як заперечують надання ним будь-яких вказівок до роботи. Згідно вказаних протоколів відвідування ОСОБА_23 14 жовтня 2022 року Апостолівської міської ради було зумовлено святом Захисника Вітчизни, він лише привітав усіх зі святом та пішов.
Фактично прокурором свідомо було подано до Дніпровського апеляційного суду нічим не підтверджену викривлену інформацію, що штучно створила негативне відношення суддів до підозрюваного генеруючи в їх уявах його образ як образ порушника та затятого злочинця, та призвела до поміщення підсудного під варту без жодних наявних на те правових підстав.
Так, ОСОБА_11 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 20.10.2022 року у справі №202/7016/22 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Такий факт подання неправдивої маніпулятивної інформації свідчить про явну упередженість прокурора та порушення ним принципу презумпції невинуватості.
16 листопада 2022 року захисником в порядку статті 201 КПК України до слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська подано клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_11 .
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року у справі №202/9352/22 змінено підозрюваному ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло у період часу з 19 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 в межах строку досудового розслідування строком на дев'ять днів тобто до 29 листопада 2022 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язано підозрюваного ОСОБА_24 : прибувати за кожною вимогою слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора та/або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не залишати у період часу з 19 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідної евакуації чи з метою запобігання загрози життю чи здоров'ю або у випадку перебування на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні у медичних закладах та пов'язаних із вказаним лікуванням пересувань; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Стороною обвинувачення не було встановлено жодних порушень застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Проте під час дії даного запобіжного заходу прокурором ОСОБА_3 без яких-небудь підстав складено клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_11 у тому ж провадженні, а саме 29 листопада 2022 року стороні захисту було вручено клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою.
Зокрема ч. 1 ст. 200 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Ч. 2 ст. 200 КПК України передбачено, що у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Під час дії застосованого запобіжного заходу, порушення умов якого стороною обвинувачення не було встановлено, прокурор намагається шляхом застосування маніпулятивних технологій змінити встановлений ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Необхідно звернути увагу суду, що прокурором не було подано клопотання про зміну вже існуючого запобіжного заходу в порядку ст. 200 КПК України, оскільки підстав для такого обрання не було, прокурор знову використав «прийом» дочекався поки припинить діяти попередній запобіжний захід і подав клопотання про обрання нового запобіжного заходу.
Фактично, прокурор у порушення принципу забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, ініціює питання про обрання нового запобіжного заходу у зв'язку з
тим, що він не має жодних підстав для зміни попереднього заходу на більш суворий, перелічених у ч. 2 ст. 200 КПК України, тобто йому не має що вказати в клопотанні про обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Такі дії прокурора свідчать по його явну та очевидну упередженість, відвертий обвинувальний ухил та не об'єктивність.
1.4. Також, відповідно до ч. 2 ст. 184 КК України копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
Закон імперативно зазначає про обов'язок особи, що ініціює клопотання, надати підозрюваному всі матеріали, що обґрунтовують клопотання. Тобто всі матеріали, які надаються суду, повинні бути надані і підозрюваному, що забезпечить його право належно підготуватись до судового засідання.
Забезпечити отримання клопотання та матеріалів підозрюваним повинен прокурор, який саме і звертається із таким клопотання до суду, а саме прокурор ОСОБА_3
29 листопада 2022 року в приміщенні КП «Криворізька міська лікарня №2» слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 . ОСОБА_11 було вручене клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 29 листопада 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом із клопотанням були також вручені копії документів, які були в непідшитому та непронумерованому стані, про які слідчий пояснив, що це є матеріали, якими обґрунтовується клопотання. Всього надано матеріалів на 182 аркушах.
На вимогу слідчого ОСОБА_23 в іншому екземплярі клопотання було проставлено підпис із відомостями про отримання клопотання та матеріалів.
В іншій час копія клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, надані також захиснику ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_25 . Адвокату були надані матеріали у кількості на 382 аркушах.
Обсяг наданих підозрюваному ОСОБА_11 матеріалів не співпадає із обсягом матеріалів, наданих разом із клопотанням до суду. Таким чином є очевидним, що стороною обвинувачення вимоги ч. 2 ст. 184 КК України.
Тобто прокурор ОСОБА_3 , будучі особою, що ініціювала подання клопотання про обрання запобіжного заходу, підготовила відповідні матеріали, що його обґрунтовують, не забезпечив вручення таких матеріалів в повному обсязі стороні захисту, чим грубо порушив гарантоване Конституцією та міжнародними нормами право на захист.
Щодо фактів, які дають обґрунтовані підстави вважати, що прокурором ОСОБА_3 здійснюється розголошення даних досудового розслідування необхідно зазначити наступне:
У відомому месенджері Телеграмм функціонує канал ОСОБА_26 ( ОСОБА_27 має більше 7 тисяч підписників та вільний доступ до інформації, що в ньому публікується, мається у кожного користувача месенджеру Телеграмм.
Є об'єктивні данні вважати, що власники даного каналу афілійовані із особами, які є політичними опонентами Апостолівського міського голови ОСОБА_5 , та у каналі постійно публікуються дискредитаційні статті щодо нього. Є об'єктивні дані також вважати, що зв'язок із каналом має і особа, що надає неправдиві негативні покази у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 - ОСОБА_13 . Зокрема його зв'язок із каналом підтверджується публікаціями з каналу із відеозйомками сесій міськради, на яких присутній ОСОБА_13 .
Упродовж досудового розслідування у каналі Apostolove Live регулярно з'являється інформація про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні 42021040000000569 від 01.10.2021 та про факти, які відомі лише прокурору ОСОБА_3
06 жовтня 2022 року в телеграмм-каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 (https://t.me/apostolovelive), який доречи має 7098 підписників та вільний доступ до інформації, що в ньому публікується, мається у кожного користувача меседжеру Телеграмм, були оприлюдненні фотографії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні 42021040000000569 від 01.10.2021.
Зокрема оприлюднено 7 фотографій аркушів витягу з кримінального провадження, в якому маються відомості про кількість та фабули кримінальних правопорушень, правова кваліфікація, кожного правопорушення, а також прізвища, ім'я, по-батькові та дати народження осіб, яких повідомлено про підозру, в тому числі і відомості щодо повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні наступних осіб:
1) ОСОБА_6 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1
2) ОСОБА_28 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3
3) ОСОБА_9 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4
4) ОСОБА_10 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5
5) ОСОБА_12 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6
Інформація про прізвище, ім'я, по-батькові вказаних осіб, а також дати народження, надана в повному відкритому обсязі.
Відповідно до п. 2 підрозділу 1 Розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора 30.06.2020 № 298, Реєстр - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
З викладено слідує, що Єдиний реєстр досудових розслідувань є електронною базою, що містить дані досудового розслідування кримінальних проваджень.
Підрозділ 4 Розділу І Положення передбачає надання інформації с ЄРДР.
Пунктом 1 визначено, що Відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу в порядку, встановленому КПК України, за формою згідно з додатком 6 до цього Положення.
Пункт 2 передбачає, що Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування.
Відповідно до п. 4 Реєстратори самостійно формують (отримують) витяг з Реєстру в межах унесеної інформації та посвідчують його своїм підписом.
Згідно до п. 5 Надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у ньому.
Пунктом 6 передбачено, що Власник надає інформацію з Реєстру з додержанням вимог КПК України та Закону України «Про захист персональних даних.
Таким чином в розпорядженні Телеграмм-каналу Apostolove Live опинився офіційний документ, який міг бути наданий лише особою, що має доступ до Реєстру досудових розслідувань, який містить повні данні про осіб, яких було повідомлено про підозру.
При цьому звертаю увагу, що фотографії витягу зроблені із роздрукованого витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, який не був використаний у інших матеріалах - тобто з фотографій чітко вбачається, що витяг не є складовою жодної підшитої справи, його поля не містять фактів підшиття, що свідчить про фотографії з окремо існуючого витягу, тобто він не є частиною матеріалів якої-небудь іншої, в тому числі судової справи.
Тобто особи, які оприлюднили даний витяг з ЄРДР в телеграмм-каналі могли отримати його лите безпосередньо від осіб, які мають доступ до єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто Реєстратором.
Відповідно до п. 8 підрозділу 1 Розділу І 8. Реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є: прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури; керівники органів досудового розслідування; керівники органів дізнання; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень; дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - уповноважені особи інших підрозділів); керівники органів прокуратури, органів досудового розслідування та органів дізнання; прокурори; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та Державного бюро розслідувань, детективи Національного бюро; дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів; інші уповноважені особи органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, Державного бюро розслідувань та Національного бюро, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів та ведення спеціальних обліків (оперативних, оперативно-облікових, дактилоскопічних тощо) відповідно до чинного законодавства.
Таким чином в період часу з 29.09.2022 по 06.10.2022 прокурором, слідчим або працівником оперативно-розшукового органу, які мають доступ до матеріалів кримінального провадження вчинено розголошення даних досудового розслідування які ганьблять людину, принижують її честь і гідність, шляхом надання стороннім особам витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №42021040000000569 від 01.10.2021, який містив повні анкетні данні про осіб, повідомлених про підозру у даному провадженні.
ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_29 з приводу розголошення даних досудового розслідування до відповідних органів були подані заяви про кримінальне правопорушення.
Слід зазначити, що в заявах жодного припущення, хто саме з посадових осіб міг здійснити таке розголошення не наводиться.
Проте, нам невідомо з яких джерел, прокурору ОСОБА_3 стало відомо про дані заяви про кримінальні правопорушення і він відкрито, в усіх подальших клопотаннях про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і останньому про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 , розтрактував даний факт, як спосіб перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурора, який додержується принципу презумпції невинуватості, повинен був би обурити факт оприлюднення даних досудового розслідування, проте прокурора ОСОБА_3 обурює факт подання заяви про проведення відповідної перевірки щодо факту розголошення даних досудового розслідування, що відверто та очевидно свідчить про його обвинувальний ухил та упередженість у справі.
Як вже зазначалось вище, ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2022 року у справі №202/9352/22 змінено підозрюваному ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло у період часу з 19 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 в межах строку досудового розслідування строком на дев'ять днів тобто до 29 листопада 2022 року.
Слідчий суддя, який проводив розгляд даного клопотання - суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська - ОСОБА_1 .
Під час судового засідання сторонні особи присутні не були, крім тих, хто зазначений в ухвалі, лише співробітники поліції, що здійснювали конвоювання підозрюваного ОСОБА_5 в зал судових засідань. З боку сторони обвинувачення у процесі приймав участь прокурор ОСОБА_3 .
Ухвалу оголошено було вже близько 18 години вечора.
Звертаю увагу, що в Реєстрі судових рішень у відкритому доступі не мається жодних ухвал слідчих суддів у кримінальному провадженні №42021040000000569 від 01.10.2021. Вважаємо, що доступ до них обмежений за відповідним розпорядженням прокурора. Тобто жодна особа не може відслідкувати за відкритими даними жодного рішення, прийнятого слідчими суддями у кримінальному провадженні.
Але вже 22 листопада 2022 року о 10 годині 13 хвилин в телеграм-каналі Apostolove Live з'явилась публікація про звільнення ОСОБА_24 під домашній арешт і про прийняття цього рішення саме суддею ОСОБА_30 .
Існують об'єктивні підстави вважати, що володільцям/адміністраторам каналу дану інформацію міг повідомити саме прокурор ОСОБА_3 .
25 листопада 2022 року слідчим суддею Індустріального районного суду м.Дніпропетровська розглядались клопотання про продовження строку відсторонення підозрюваного ОСОБА_5 від посади міського голови м. Апостолово Криворізького району Дніпропетровської області та ОСОБА_9 від посади першого заступника міського голови м. Апостолово Криворізького району Дніпропетровської області строком на 2 (два) місяці в межах строку досудового розслідування.
У судових засіданнях жодної сторонньої особи не було, окрім учасників процесу - таким чином обставини, що відбувались в судовому засіданні були відомі лише учасникам судового засідання.
З боку сторони обвинувачення був присутній прокурор ОСОБА_3 .
Під час судового засідання стороною захисту підтримані клопотання прокурора про продовження строку відсторонення підозрюваних ОСОБА_5 . ОСОБА_9 в повному обсязі.
26 листопада 2022 року в телеграмм-каналі Apostolove Live з'явилась публікація, де була висвітлена позиція сторони захисту заявлена в судовому засіданні щодо продовження строку відсторонення від посади.
Таким чином встановлено регулярний витік інформації про хід досудового розслідування та оприлюднення в телеграмм-каналі ІНФОРМАЦІЯ_2 є об'єктивні дані вважати, що такий витік відбувається саме з боку прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_3 .
Дані обставини свідчать про порушення ним порушення Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017.
Відповідно до ч. 2 статті 12 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор зобов'язаний не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала йому відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом.
Прокурори повинні особливо уважно дотримуватися права на захист, свободу слова і принципу презумпції невинуватості, а також і права на отримання інформації. Під час комунікації прокурори мають забезпечити недопущення порушення прав захисту шляхом передчасного розголошення інформації, а також ненадання можливості захисту відреагувати на неї.
За допомогою дотримання презумпції невинуватості необхідно встановити баланс між потребою суспільства в інформації та захистом честі й гідності особи.
Наведені вище обставини особистої заінтересованості прокурора ОСОБА_3 в результатах даного кримінального провадження в своїй сукупності можуть викликати в стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов'язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, загальні права і обов'язки прокурора визначено Законом № 1697-VII.
Згідно з пунктами 2,4, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності; презумпції невинуватості; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
За пунктами 3,4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об'єктивність є одними із засад діяльності прокуратури.
Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 р.), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов'язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов'язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об'єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (пункти 12, 13). Необ'єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання в одній особі різних процесуальних функцій є підставою для відводу (самовідводу) прокурора.
Неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст. 36 КПК) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпечення законності (ст. 9 КПК). Значення неупередженого досудового розслідування варто оцінюється в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини).
Прокурор є одним з учасників кримінального провадження, та за частиною 1 статті 36 КПК, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
За частиною 2 статті 36 КПК прокурор виконує функцію нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Тобто, на прокурора покладається обов'язок організації процесу досудового розслідування, визначення його напрямів, координації проведення процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання під час кримінального провадження вимог законів України.
Положеннями ст. 9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Вимога до прокурора бути неупередженим міститься в Керівних принципах ООН щодо ролі обвинувачів, а також в Законі «Про прокуратуру», зокрема є елементом Присяги прокурора (ст. 36), а вчинення дій, що можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості, є підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності (ст. 43).
Про вимогу неупередженості прокурора згадується також і в багатьох пунктах Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, але зміст її не розкривається, за винятком п. 21, де вказано, що прокурор: діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання; має уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора.
У Висновку №13(2018) КРЄП: «Незалежність, підзвітність та етика прокурорів» містяться більш детальні рекомендації (пункти 6, 10, 17, 37, 51-54, 64). Зокрема, зазначено, що прокурори зобов'язані: діяти неупереджено та об'єктивно, поважаючи та дотримуючись основних прав і свобод, включаючи презумпцію невинуватості; бути вільними від політичного чи іншого впливу; дотримуватися нейтралітету і діяти незалежно від своїх особистих уподобань, соціального походження, відносин, політичних, філософських або релігійних переконань; бути й виглядати неупередженими у своїх рішеннях, бути прозорими, уникати конфліктів інтересів або неналежного впливу, не сприяти жодній стороні внаслідок будь-яких зв'язків із нею (якщо існує ризик, що прокурор може не мати належної можливості дистанціюватися від цієї особи, то утримуватися від розгляду справи); уникати будь-якої можливості надмірного тиску (наприклад, з боку медіа);
Згідно зі Стандартами професійної відповідальності та основними обов'язками і правами прокурорів, прийнятими Міжнародною асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, встановлено, що неупередженість означає, що прокурори повинні виконувати свої обов'язки, не керуючись страхом, уподобаннями чи упередженнями. Зокрема, вони повинні: виконувати свою роботу неупереджено; не піддаватися впливу інтересів окремих осіб або груп осіб, а також тискові громади чи ЗМІ, а повинні брати до уваги лише громадські інтереси; діяти об'єктивно; брати до уваги всі обставини, що стосуються справи, незалежно від того, свідчать вони на користь чи проти підозрюваного; відповідно до законодавства і вимог справедливості переконатись, що поставлені всі необхідні та закономірні питання, і оголосити, чи мають вони відношення до вини чи невинності підозрюваного; завжди шукати істину і допомагати суду віднайти істину і здійснювати судочинство і відправляти правосуддя міме громадськістю, постраждалим і обвинуваченим.
При цьому, обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень не є дискрецією прокурора, а є прямим обов'язком, покладеним законодавцем на сторону обвинувачення.
На підставі статті 9 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 професійна діяльність прокурорів ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; поваги до прав і свобод людини і громадянина, недопущення дискримінації; справедливості, неупередженості та об'єктивності; презумпції невинуватості.
Дотримання принципу презумпції невинуватості прокурором передбачає те, що він має керуватися принципом презумпції невинуватості на всіх етапах кримінального провадження. Він повинен враховувати всі обставини незалежно від того, свідчать вони проти підозрюваного (обвинуваченого) чи на його користь, вживати заходів для гарантування права особи на справедливий судовий розгляд. При виконанні прокурором повноважень у кримінальному провадженні поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, а тому при вирішенні питання про наявність підстав для відводу прокурора, доцільним буде звернутись до інших джерел права, які визнані в Україні, а саме практики Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретної особи у провадженні, тобто чи виявляє ця особа упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечувала особа відсутність будь-яких сумнівів у її безсторонності. Особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного учасника кримінального провадження, позиція особи, яка це стверджує, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, і у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
При оцінці можливої упередженості потрібно з'ясувати, чи проявляв прокурор ворожість чи недоброзичливість до учасників кримінального провадження, що дає підстави сумніватися в неупередженості та особистій безсторонності, що презюмується (такий критерій використовувався в рішенні у справі De Cubber проти Бельгії від 26 жовтня 1984 року, заява №9186/80, параграф 25).
Відповідно до частин 1, 2 статті 80 КПК відвід прокурору може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, за наявності підстав, передбачених статтею 77 цього кодексу, за якою прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробацїї, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
У відповідності до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Обставини, про які зазначається у заяві містять ознаки порушення права на захист, недотримання прокурором строків та процедури виконання процесуальних дій, які встановлені КПК України.
Систематичне порушення прокурором ОСОБА_3 права на захист та презумпції невинуватості викликає сумніви у застосуванні належної правової процедури у цьому кримінальному провадженні.
Прийняття наведених процесуальних рішень свідчать про те, що прокурор займає односторонню позицію та не вбачає необхідності в аналізі доказів, які можуть виправдовувати особу, що суперечить завданням кримінального провадження, оскільки прокурор зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
На підставі наведеного, наявні підстави вважати, що прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 виявляє упередженість у даній справі, у зв'язку з чим, на підставі п. 3 ч. 1 ст.77 КПК України, а саме з огляду на наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, він не має права брати участь у
Заявник ОСОБА_4 у судове засідання, призначене на 08.12.2022 на 09 годину 30 хвилин не з'явилась, про дату, місце та час судового розгляду повідомлялась своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання, призначене на 08.12.2022 на 09 годину 30 хвилин не з'явився, про дату, місце та час судового розгляду повідомлялась своєчасно та належним чином. До суду надав письмові заперечення, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні заяви, оскільки викладені у судовому засіданні обставини, на які посилається заявник не містять передбачених ст. 77 КПК України підстав, які свідчать про його упередженість та унеможливлюють його участь у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, відповідно до вимог ч. 2 ст.163 КПК України, слідчий суддя вважає доцільним здійснити розгляд клопотання за відсутності осіб, які беруть участь у судовому засіданні, не здійснюючи аудіо-, відеофіксацію судового засідання, відповідно до вимог ч. 4 ст.107 КПК України.
Дослідивши надані до заяви матеріали, слідчий суддя приходить наступних висновків.
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Із метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який, відповідно до ч. 5 ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), повинен бути вмотивованим. Абстрактне зазначення мотивів відводу, без наведення конкретних обставин, які викликають саме обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
На переконання слідчого судді у даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об'єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора Дніпровської окружної прокуратури ОСОБА_3 з огляду на таке.
Доводи, викладені у заяві є суб'єктивною точкою зору захисника ОСОБА_4 , особливо щодо повноважень прокурора у кримінальному провадженні, які прямо визначені чинним кримінально-процесуальним кодексом, зокрема ст. 36 КПК України, а надані слідчому судді матеріалі щодо змісту публікацій у відкритому телеграм-каналі ІНФОРМАЦІЯ_7 не підтверджують, наявність протиправних дій з боку прокурора ОСОБА_3 , які б сприяли витоку інформації про хід досудового розслідування та не можуть свідчити про його пряму причетність до розголошення таких відомостей.
При цьому слідчий суддя зазначає, що визначені у заяві захисника ОСОБА_4 обставини вже були предметом дослідження у судовому засіданні від 07.12.2022 та не віднайшли свого підтвердження, у зв'язку із чим заявниці було відмовлено у задоволенні заяви про відвід прокурора
Проте, слідчий суддя вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що викладені у заяві доводи про виток інформації про хід досудового розслідування дійсно заслуговують уваги прокурора, оскільки прямо порушують конституційний прав особи та загальні засади кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: принцип презумції невинуватості особи та забезпечення доведеності вини, законності та верховенства права.
У відкритому телеграм-каналі ІНФОРМАЦІЯ_7 опубліковано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 01.10.2021 за № 42021040000000569.
Статтею 8 Закону України «Про державну таємницю» встановлено, що до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація: про результати перевірок, здійснюваних згідно з законом прокурором у порядку відповідного нагляду за додержанням законів, та про зміст матеріалів оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та судочинства з питань, зазначених у цій статті сфері.
Аналогічні по суті приписи містять і ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з якими таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.
Так, відповідно до вимог ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Згідно Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора 30.06.2020 № 298 встановлено, що Реєстр - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
Реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є: прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури; керівники органів досудового розслідування; керівники органів дізнання; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень; дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - уповноважені особи інших підрозділів).
Дані твердження дають слідчому судді підстави вважати, що опублікований у відкритому телеграм-каналі Апостолове Live витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 01.10.2021 за № 42021040000000569 міг бути наданий особі, якій стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому в порядку ст.222 КПК України виключно реєстратором реєстру, а отже слідчим чи прокурором.
У такому випадку слідчий, прокурор були зобов'язані попередити особу, якій стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу, оскільки така інформація відноситься до таємної інформації з обмеженим доступом.
Стверджувати, що саме прокурор ОСОБА_3 чи слідчий у кримінальному провадженні надали дозвіл на розголошення таких відомостей досудового розслідування слідчий суддя не має підстав, проте погоджується із заявником, що слідчий та прокурор зобов'язані відреагувати на незаконне розголошення відомостей досудового розслідування, оскільки воно тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що вказані адвокатом у заяві про відвід прокурора обставини є такими, що не містять передбачених ст. 77 КПК України підстав, які свідчать про упередженість прокурора та унеможливлюють його участь у кримінальному провадженні, а тому заяву про відвід необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 77, 81 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про відвід прокурора Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 01.10.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021040000000569 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч.4 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України - відмовити за необґрунтованістю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1