Справа № 487/3852/22
Провадження № 1-в/487/145/22
09 грудня 2022 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника відділу пробації ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 про скасування звільнення від відбування покарання і направлення для відбування призначеного покарання , відносно засудженого:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянином України, не одружений, не працює, раніше судимий: 01.08.2016 Центральним районним судом м. Миколаєва за ст.185 ч.1, ст. 185 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не має визначеного фактичного місця проживання, засуджений 30.11.2020 Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки. На підставі ст. 76 КК України зобов'язаний: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання,
29 листопада 2022 р. начальник Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 звернулася до суду з поданням про скасування звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання і направлення в місця обмеження волі, оскільки останній не виконує обов'язки покладені на нього вироком суду у вигляді явки до пробації для реєстрації.
В судовому засіданні представник органу пробації підтримав подання, просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні не підтримав подання, посилаючись на те, що на момент його розгляду закінчився строк випробування.
Засуджений ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного:
Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.11.2020 ОСОБА_6 засуджений за ч.2 ст. 185 КК України до двох років обмеження волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України судом його було звільнено від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки з покладенням обов'язків: - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
З 27.01.2021 ОСОБА_6 перебуває на обліку Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях та 24.11.2021 його ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання та з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію - у другий вівторок кожного місяця. В той же день ОСОБА_6 був попереджений про правові наслідки ухилення від відбування покарання з випробуванням та за невиконання обов'язків встановлених вироком суду.
14.12.2021 року, 11.01.2022 року, 08.02.2022 року, 08.03.2022 року, 12.04.2022 року, 10.05.2022 року, 14.06.2022 року, 12.07.2022 року, 09.08.2022 року, 13.09.2022 року, 11.10.2022 року, 08.11.2022 року ОСОБА_6 не прибув для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, без поважної причини. За це 25.11.2022 року йому було винесено застереження у вигляді письмового попередження. Крім того, ОСОБА_6 в період іспитового строку двічі був притягнути до адміністративної відповідальності, а саме 30.04.2021 за ст. 124 КУпАП та 04.07.2021 за ч.1 ст. 178 КУпАП.
В ст. 78 КК України передбачено правові наслідки звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
Так, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Аналізуючи зазначені положення закону можливо зробити висновок, що питання скасування іспитового строку можливо вирішувати під час іспитового строку.
Як вбачається з матеріалів справи визначений ОСОБА_6 судом строк випробування закінчився 30.11.2022.
У зв'язку з тим, що іспитовий строк, призначений засудженому ОСОБА_6 вироком суду, закінчився, та те, що участь засудженого при розгляді подання про скасування звільнення від відбування покарання та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання є обов'язковою, в т.ч. для з'ясування поважності причин невиконання визначених судом обов'язків, суд приходить до висновку про те, що подання задоволенню не підлягає.
Суд вважає, що відсутність засудженого суттєво не впливає на вирішення цього питання, оскільки у зв'язку з закінченням строку випробування суд не вирішує питання про погіршення його становища.
Керуючись ст.78 КК України, 166 КВК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні подання начальника Заводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_5 про скасування звільнення від відбування покарання і направлення в місця обмеження волі, відносно засудженого ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду в порядку і строк передбачений ст. 395 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1