Справа №127/28526/22
Провадження №1-кс/127/11513/22
08 грудня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Вінниця, громадянину України, не працюючого, із середньою загальною освітою, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що Слідчим відділенням Відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022020030000481 від 06.12.2022.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи не зняту та не погашену судимість за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 28.03.2018 за ч. 1 ст. 162 КК України на шлях виправлення не став та вчинив новий, умисний, корисливий злочин за наступних обставин.
Так, близько 03 години 30 хвилин 06.12.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи навпроти будинку № 2 по вул. А. Первозванного, у м. Вінниця, помітив припаркований автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21043», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , та в цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Після чого, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів підійшов до автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21043», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , та пересвідчившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли перешкодити вчиненню злочину, таємно, діючи умисно, повторно,усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась, востаннє Указом Президента України від 16.11.2022 № 2738-ІХ строк дії воєнного стану продовжено в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 дібза допомогою заздалегідь заготовленої викрутки, відчинив передні праві двері та отримавши доступ до салону вказаного автомобіля натиснув на кнопку відкриття капоту, підняв капот автомобіля та за допомогою заздалегідь заготовлених плоскогубців перекусив дріт акумуляторної батареї та викрав з моторного відсіку автомобіля акумуляторну батарею марки VIRBAC, вартістю 1700 гривень, належну ОСОБА_7 .
В подальшому, ОСОБА_5 , поклав акумуляторну батарею до чорного рюкзака, із яким заздалегідь прийшов та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 1700 гривень.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що у відповідності до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, слідчий вважає, що підозрюваному ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які визначені ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання.
Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на потерпілих, свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому необхідно застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пункт 5 ч.2 ст. 183 КПК України регламентує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З оглянутих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 є особою раніше судимою, вчинив умисний тяжкий злочин, що дає підстави для вирішення питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 саме у вигляді взяття під варту.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, на час розгляду клопотання обгрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілого; протоколами допиту свідків; протоколом затримання особи підозрюваної у вчинені злочину; постановою про визнання предметів речовими доказами; а також іншим матеріалами кримінального провадження;
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше судимий, не одружений; а також слідчий суддя враховує матеріальний стан, стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
В судовому засіданні прокурором було доведено ризиків, передбачених п.п.. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
ОСОБА_5 маючи не зняту та не погашену судимість за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 28.03.2018 за ч. 1 ст. 162 КК України КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 років. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки, на шлях виправлення не став та знову повторно вчинив новий, умисний, корисливий злочин підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, інших соціальних факторів стримання як родина, місця роботи, може схилити останнього до продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, а також враховуючи те, що останній усвідомлюючи можливість подальшого відбування покарання в місцях позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення, а тому наявні ризики відповідно до п. п. 1, 3, 4 п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Таким чином, слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за №12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч.3 ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, керуючись абзацом 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в межах завданих кримінальними правопорушеннями матеріальних збитків в розмірі 40 сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 104000 (сто чотири тисячі) гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_5 , тобто з 11-30 год. 06.12.2022 р. до 11-30 год. 03.02.2023 р.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 40 сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 104000 (сто чотири тисячі) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСАУ в Вінницькій області, Рахунок UA 688201720355219002000000401, код ЄДРПОУ 26286152, Банк ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницкій області , МФО 820 172).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, на ОСОБА_5 будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон;
Якщо ОСОБА_5 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, і до останнього буде застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя