Cправа № 127/28734/22
Провадження № 1-кс/127/11610/22
Іменем України
09 грудня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваної: ОСОБА_4 , її захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дзержинськ Донецької області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, заміжньої, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
Старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області підполковник ОСОБА_6 09.12.2022 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваної ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022020000000168 від 19.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Донецької області функціонує інформаторська мережа, яка організована та створена заступником начальника т.зв. «Горлівського МГБ ДНР» громадянкою України ОСОБА_7 , яка приймає активну участь у бойових діях на боці країни-агресора та здійснює збір інформації розвідувального характеру, з метою подальшого використання в інтересах проведення розвідувально-підривної діяльності проти України.
Зокрема, до вказаної мережі інформаторів ОСОБА_7 залучила ОСОБА_8 та інших невстановлених на даний час осіб. ОСОБА_8 , будучи уродженцем м. Дзержинськ (на даний час Торецьк) Донецької області, підтримуючи родинні та дружні зв'язки із мешканцями вказаного населеного пункту, безпосередньо залучив до збору та передачі інформації ряд осіб, зокрема і ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_4 , не пізніше 08.10.2022, проживаючи в м. Торецьк Донецької області, де активно ведуться бойові дії країною-агресором, діючи умисно, в інтересах російської федерації та її представників, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, порушивши свої обов'язки громадянки України, визначені ст. 17 та ст. 65 Конституції України, щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України, надала згоду на співпрацю з представниками рф.
На виконання свого злочинного умислу та відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , постійно проживаючи на території м. Торецьк, яке на даний час перебуває на лінії бойового зіткнення із збройними підрозділами країни-агресора розташованими у м.Горлівка, збирала та в подальшому передавала ОСОБА_8 актуальну інформацію щодо переміщення, руху та точного розташування підрозділів Збройних сил України, Служби безпеки України та інших підрозділів Сил оборони України розміщених на даному напрямку фронту, з можливістю ідентифікувати їх на місцевості.
Так, 08.10.2022 ОСОБА_4 з використанням мобільного додатку для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram», надіслала користувачу облікового запису « ОСОБА_9 », яким є ОСОБА_8 , голосове повідомлення, у якому надала відомості щодо розташування та переміщення особового складу і техніки Збройних сил України, що дислокувались у м. Торецьку в районі професійного гірничого ліцею № 89.
В подальшому, ОСОБА_8 , за допомогою вказаного додатку передав зазначену інформацію невстановленій особі з числа представників зс рф для коригування та нанесення вогневого ураження підрозділів ЗС України.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України.
08 грудня 2022 року ОСОБА_4 затримана в порядку ст. 208 КПК України та 09 грудня 2022 року їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
На думку слідчого, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме:
-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.11.2022;
-протоколом обшуку від 08.12.2022;
-протоколом затримання від 09.12.2022;
-протоколом допиту підозрюваної від 09.12.2022.
Враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який становить значну суспільну небезпеку, санкцією ч. 2 ст. 111 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на п'ятнадцять років або довічне позбавлення, підозрювана не працює, не має постійного заробітку, остання перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також продовжити вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного слідчий звернувся до суду з даним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, просили застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що підозрювана повністю визнає свою вину та у неї на утримання перебують непрацездатні батьки та дитина.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №22022020000000168, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022020000000168 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Донецької області функціонує інформаторська мережа, яка організована та створена заступником начальника т.зв. «Горлівського МГБ ДНР» громадянкою України ОСОБА_7 , яка приймає активну участь у бойових діях на боці країни-агресора та здійснює збір інформації розвідувального характеру, з метою подальшого використання в інтересах проведення розвідувально-підривної діяльності проти України.
Зокрема, до вказаної мережі інформаторів ОСОБА_7 залучила ОСОБА_8 та інших невстановлених на даний час осіб. ОСОБА_8 , будучи уродженцем м. Дзержинськ (на даний час Торецьк) Донецької області, підтримуючи родинні та дружні зв'язки із мешканцями вказаного населеного пункту, безпосередньо залучив до збору та передачі інформації ряд осіб, зокрема і ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_4 , не пізніше 08.10.2022, проживаючи в м. Торецьк Донецької області, де активно ведуться бойові дії країною-агресором, діючи умисно, в інтересах російської федерації та її представників, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, порушивши свої обов'язки громадянки України, визначені ст. 17 та ст. 65 Конституції України, щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України, надала згоду на співпрацю з представниками рф.
На виконання свого злочинного умислу та відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , постійно проживаючи на території м. Торецьк, яке на даний час перебуває на лінії бойового зіткнення із збройними підрозділами країни-агресора розташованими у м. Горлівка, збирала та в подальшому передавала ОСОБА_8 актуальну інформацію щодо переміщення, руху та точного розташування підрозділів Збройних сил України, Служби безпеки України та інших підрозділів Сил оборони України розміщених на даному напрямку фронту, з можливістю ідентифікувати їх на місцевості.
Так, 08.10.2022 ОСОБА_4 з використанням мобільного додатку для обміну миттєвими повідомленнями «Telegram», надіслала користувачу облікового запису « ОСОБА_9 », яким є ОСОБА_8 , голосове повідомлення, у якому надала відомості щодо розташування та переміщення особового складу і техніки Збройних сил України, що дислокувались у м. Торецьку в районі професійного гірничого ліцею № 89.
В подальшому, ОСОБА_8 , за допомогою вказаного додатку передав зазначену інформацію невстановленій особі з числа представників зс рф для коригування та нанесення вогневого ураження підрозділів ЗС України.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України.
08 грудня 2022 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
09 грудня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №22022020000000168; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.12.2022; протоколу обшуку від 08.12.2022; протоколу допиту підозрюваного від 09.12.2022; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у даному кримінальному провадженні від 14.11.2022; повідомлення про підозру від 09.12.2022; пояснень підозрюваної наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрації, непрацююча, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судима.
В той же час, органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'ятнадцяти до або довічного позбавлення волі.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваної, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрювана ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваної та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.
В той же час, абзацом 8 частини четвертої статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яке вчинено під час дії воєнного стану, слідчий суддя вважає не доцільним визначати підозрюваному розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 10:25 год. 05 лютого 2023 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 05 лютого 2023 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя