Справа № 149/160/18
Провадження №6/149/28/22
06.12.2022 року м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вергелеса В.О.,
з участю секретаря Лисої В.В.,
приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича, про повернення виконавчих листів Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області № 149/160/18 від 13.09.2018 року по цивільній справі № 149/160/18, -
Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. звернувся до Хмільницького міськрайонного суду з клопотанням від 22.09.2022 року про повернення виконавчих листів Хмільницького міськрайонного суду № 149/160/18 від 13.09.2018 року, шляхом направлення виконавчих листів на його адресу - 21001, м. Вінниця, вул. Героїв Крут, 4В, прим. № 47.
Клопотання мотивоване тим, що 25.08.2022 року набрав чинності абзац 17 пункту 10-2 розділу ХІІІ (Прикінцеві та Перехідні положення) Закону України "Про виконавче провадження", за яким у період дії воєнного стану приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об'єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.
31.08.2022 року приватним виконавцем Турським О.В. винесено постанови про скасування постанов від 15.01.2020 року про закінчення виконавчих проваджень № 57378662 та № 57378649, якими було відновлено примусове виконання виконавчих листів Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області № 149/160/18 від 13.09.2018 року.
Ухвалою суду від 29.09.2022 року призначено судове засідання щодо розгляду клопотання приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про повернення виконавчих листів Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області № 149/160/18 від 13.09.2018 року по цивільній справі № 149/160/18 від 13.09.2018 року. З архіву суду витребувано справу № 149/160/18, також в судове засідання викликано боржника та стягувача.
Стягувач/позивач ОСОБА_1 подав до суду заяви, якими просив відмовити приватному виконавцю Турському О.В. у поверненні виконавчих листів. Вважає, що рішення Хмільницького міськрайонного суду у справі № 149/160/18 виконано, а приватний виконавець не наділений повноваженнями пред'являти виконавчі листи до виконання, витребувати їх у суду або клопотати про повернення йому судом виконавчих документів.
Представник боржника/відповідача ОСОБА_2 адвокат Вонсович М.М. подав до суду заперечення, яким просив суд у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про повернення виконавчих листів Хмільницького міськрайонного суду у справі № 149/160/18, відмовити.
Мотивує це тим, що чинним законодавством України не передбачено права приватного виконавця вимагати чи клопотати про повернення виконавчих листів для продовження виконання. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VІ ЦПК України. Зокрема статтею 446 ЦПК України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Вважає, що лише у судовому порядку за процедурою визначеною ЦПК України, могла бути скасована постанова приватного виконавця, винесена ними у виконавчому провадженні. Також просить суд стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. на користь ОСОБА_2 3000 гривень судових витрат на оплату правової допомоги. Суд, заслухавши пояснення приватного виконавця Турського О.В., представника боржника/відповідача ОСОБА_2 адвоката Вонсовича М.М., дослідивши клопотання, додані до нього документи, матеріали справи № 149/160/18, прийшов до наступного. Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.06.2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107459 гривень боргу, 151089,77 гривень процентів за користування коштами згідно статті 1048 ЦК України, 23221,73 гривень - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, 80736, 66 гривень - інфляційних втрат. Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3977,27 гривень судових витрат по сплаті судового збору. 13.09.2018 року Хмільницьким міськрайонним судом видані виконавчі листи № 149/160/18 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107459 гривень боргу, 151089,77 гривень процентів за користування коштами згідно статті 1048 ЦК України, 23221, 73 гривень - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, 80736, 66 гривень - інфляційних втрат, а також про стягнення 3977,27 гривень судових витрат по сплаті судового збору. 15.01.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 57378649 з примусового виконання виконавчого листа Хмільницького міськрайонного суду № 149/160/18 від 13.09.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107459 гривень боргу, 151089,77 гривень процентів за користування коштами згідно статті 1048 ЦК України, 23221, 73 гривень - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, 80736, 66 гривень - інфляційних втрат. 15.01.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 57378662 з примусового виконання виконавчого листа Хмільницького міськрайонного суду № 149/160/18 від 13.09.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3977,27 гривень судових витрат по сплаті судового збору. У зв'язку з виконанням рішення Хмільницького міськрайонного суду від 11.06.2018 року у справі № 149/160/18, приватним виконавцем Турським О.В. Хмільницькому міськрайонному суду надіслані постанови про закінчення виконавчих провадження № 57378649, № 57378662 та повернуто виконавчі листи № 149/160/18 (вхідні номери 611/20-вх., 612/20-вх. від 20.01.2020 року). 31.08.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. у виконавчому провадженні № 57378649 винесено постанову: 1. Скасувати документ "Постанова про закінчення виконавчого провадження" від 15.01.2020, що видав ОСОБА_3 при примусовому виконанні виконавчого листа № 149/160/18 виданого 13.09.2018 року Хмільницьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107459 гривень боргу, 151089,77 гривень процентів за користування коштами згідно статті 1048 ЦК України, 23221, 73 гривень - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, 80736, 66 гривень - інфляційних втрат. 2. Відновити примусове виконання вказаного судового рішення. 31.08.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. у виконавчому провадженні № 57378662 винесено постанову: 1. Скасувати документ "Постанова про закінчення виконавчого провадження" від 15.01.2020, що видав ОСОБА_3 при примусовому виконанні виконавчого листа № 149/160/18 виданого 13.09.2018 року Хмільницьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3977,27 гривень судових витрат по сплаті судового збору. 2. Відновити примусове виконання вказаного судового рішення. 26.09.2022 року до Хмільницького міськрайонного суду надійшло клопотання приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про повернення йому виконавчих листів Хмільницького міськрайонного суду № 149/160/18 від 13.09.2018 року, шляхом направлення виконавчих листів на його адресу - 21001, м. Вінниця, вул. Героїв Крут, 4В, прим. № 47. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відповідно до вимог частини третьої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Частиною першою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Частиною першою статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення, а частиною другою вказаної статті передбачено, що у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання. Так як постанови приватного виконавця Турського О.В. від 15.01.2020 року у виконавчих провадженнях № 57378649, № 57378662 про їх закінченням у зв'язку з виконанням не були скасовані судом, як того вимагає закон, то і у Хмільницького міськрайонного суду, до якого були повернуті виконавчі листі внаслідок їх повного виконання, не може виникати обов'язок про пред'явлення виконавчих листів до виконання. Таким чином, при відновленні виконавчого провадження право на пред'явлення виконавчих листів до виконання має лише стягувач, який зобов'язаний це зробити у визначений законом місячний строк. Чинним законодавством України не передбачено права державного чи приватного виконавця вимагати чи клопотати про повернення виконавчих листів для продовження виконання, тобто фактично пред'являти їх самому собі до виконання. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VІ ЦПК України. Статтею 446 ЦПК України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення. Розділом VІІ ЦПК України визначено порядок оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення чи рішень інших органів (посадових осіб). Так статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до статті 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду. Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Таким чином, лише в судовому порядку можуть бути скасовані постанови державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, і то лише у випадку порушення прав чи свобод сторін виконавчого провадження. І як вже про це суд зазначив вище, чинним законодавством не передбачено порядку повернення судом виконавчих листів приватному виконавцю, після скасування приватним виконавцем своїх постанов про закінчення виконавчого провадження. Так, Законом № 2455-ІХ від 27.07.2022 року пункт 10-2 розділу ХІІІ (Прикінцеві та Перехідні положення) Закону України "Про виконавче провадження" доповнено абзацем 17, відповідно до якого, у період дії воєнного стану приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об'єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні. Під об'єктивними підставами мається на увазі неможливість здійснення правосуддя судами, тобто неможливість здійснення правосуддя судом на відповідній території у період дії воєнного стану. Разом з тим, у Вінницькій області жоден із судів, в тому числі і Хмільницький міськрайонний суд, не припиняв здійснювати правосуддя, всі суди функціонували та функціонують, а тому лише у судовому порядку за процедурою визначеною ЦПК України, могла бути скасована постанова державного чи приватного виконавця, винесена ними у виконавчому провадженні. Зокрема саме таке розуміння внесених законодавцем змін - абзацу 17, підтверджується і тим, що у абзаці 16 пункту 10-2 розділу ХІІІ (Прикінцеві та Перехідні положення) Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у період дії воєнного стану постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, або особи, що виконує його обов'язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв'язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави. Банкам чи іншим фінансовим установам така постанова направляється поштою або на офіційну електронну адресу, а також може бути вручена під розписку. Відповідно до статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так як приватний виконавець Турський О.В. при винесенні постанов про скасування процесуального документу від 31.08.2022 року діяв всупереч повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України, а також враховуючи те, що ЦПК України та законом України "Про виконавче провадження" не передбачено повноважень державних та приватних виконавців вимагати чи клопотати про повернення для продовження виконання виконавчих листів і фактично самим пред'являти їх виконання, а відповідно до статті 19 Конституції України вони зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то відповідно відсутні будь-які законні підстави для задоволення клопотання приватного виконавця Турського О.В. від 22.09.2022 року про повернення йому шляхом направлення на його адресу виконавчих листів Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області № 149/160/18 від 13.09.2018 року. Таким чином, у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 22.09.2022 року, необхідно відмовити. Учасником даної справи є боржник/відповідач ОСОБА_4 . Представник ОСОБА_2 адвокат Вонсович М.М. звернувся з заявою про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. на користь ОСОБА_2 3000 гривень судових витрат, понесених нею на оплату правової допомоги. На підтвердження понесених ОСОБА_2 витрат на оплату правової допомоги надано: копія договору про надання правової допомоги від 30.09.2022 року № 56/22-цс; копію рахунку № 1 на оплату професійної правничої допомоги згідно договору від 30.09.2022 року № 56/22-цс на суму 3000 гривень; копію ордеру адвоката від 30.09.2022 року; копію меморіального ордеру від 06.10.2022 року про перерахування ОСОБА_2 3000 гривень згідно рахунку № 1 від 30.09.2022 року. Відповідно до положень статей 133, 141 ЦПК України, судові витрати понесені боржником/відповідачем на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню з приватного виконавця Турського О.В. На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10, 12, 13, 76-89, 133, 141, 258, 260, 261, 353, 354, 447, 448, 451 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича про повернення виконавчих листів Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області № 149/160/18 від 13.09.2018 року, відмовити.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича на користь ОСОБА_2 3000 гривень судових витрат на оплату правової допомоги.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної с карги всіма учасниками справи, якщо апеляцій ну скаргу н було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Валерій ВЕРГЕЛЕС