Справа № 147/1172/22
Провадження № 2/147/367/22
12 грудня 2022 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Чудак Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 02.06.2017 у Тростянецькому районному відділі ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області, актовий запис №27. Після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище ОСОБА_3 . Також просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В обгрунтування позовної заяви покликається на те, що 02.06.2017 вони з відповідачем одружились. За час спільного проживання у них народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалось, тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відповідач нехтує сімейними цінностями. Постійні сварки та непорозуміння призвели до того, що вони втратили почуття поваги один до одного та стали чужими людьми. Примирення між ними не можливе. Подальше збереження сім'ї вважає неможливим та недоцільним. Фактичні шлюбні відносини припинені з жовтня 2022 року. Донька проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. На сьогоднішній день матеріальної допомоги відповідач на утримання дочки не надає, їй одній важко утримувати дитину. Відповідач є працездатною особою, інших утриманців немає.
Ухвалою судді від 22.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, 12.12.2022 подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, 12.12.2022 подав на адресу суду заяву, в якій просив справу розглянути в його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
З урахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 112 СК України, п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З свідоцтва про шлюб, виданого 02 червня 2017 року Тростянецьким районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 02 червня 2017 року у Тростянецькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що складено відповідний актовий запис №27. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 (а.с.17).
Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч.2 ст. 104, ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
За змістом ч.3 ст.109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Позивач наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні проживати з відповідачем однією сім'єю. В судовому засіданні встановлено, що сторони разом не проживають, шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, що свідчить про тривалість і стійкість конфлікту між ними та остаточний розпад сім'ї.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб.
Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, визнання позову відповідачем, суд вважає, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Позивач також просить залишити їй прізвище ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, з врахуванням вимог ст. 113 СК України, позивачу після розірвання шлюбу слід відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_3 .
Щодо вимог позивача про стягнення аліментів суд зазначає наступне.
При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Положеннями ч.1, ч.2 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що згідно з ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
За приписами ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22.08.2017 виконавчим комітетом Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с.6).
Відповідно до положень ст. ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідач зобов'язаний нарівні з позивачем утримувати дитину до досягнення нею повноліття, створювати необхідні умови для її розвитку та життя.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині стягнення аліментів не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Враховуючи наведене, виходячи із встановленого державою розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та взаємного обов'язку батьків на її утримання, а також обставини для необхідного рівня життя дитини, гармонійного розвитку, суд вважає доцільним визначити розмір аліментів для утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, щомісячно, починаючи з 09.11.2022 та до досягнення дитиною повноліття.
Суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивач звернулась до суду з двома позовними вимогами: про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів на утримання дитини.
Відповідно до квитанції №0.0.2734363048.1 від 08.11.2022 позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 992,40 грн. (а.с. 1).
При зверненні до суду з позовними вимогами про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на викладене необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 141, 247, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 02 червня 2017 року у Тростянецькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №27.
Відновити позивачу ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 листопада 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.).
Рішення суду в частині стягнення суми аліментного платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне ім'я сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А.М. Мудрак