Справа № 137/1006/22
09 грудня 2022 р. 3/137/538/22 смт. Літин
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Верещинська Я.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Данилюка П.П., свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Літинським РС УДМС України в Вінницькій області 03 квітня 2014 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
09.10.2022 о 00год 32хв в смт. Літин по вул. Вінницька, 58, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законодавством порядку, проводився у лікаря-нарколога в КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР, висновок №1347, позитивний 0,98‰ проміле. Велась безперервна відеофіксація на нагрудні відеореєстратори 467732, 467731.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що 08.10.2022 близько 24:00 ночі їхав з заправки «ОККО» в смт. Літин додому. За кермом його автомобіля знаходився ОСОБА_3 , який віз його з друзями додому. Він сидів на задньому сидінні. Після зупинки поліцейськими його автомобіля, останні почали вимагати його документи та стверджувати, що автомобілем керував саме він. Після, відвезли його для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР. Повернувшись, після складання протоколу, за кермо сів ОСОБА_3 та вони поїхали додому.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 08.10.2022 віз друга ОСОБА_1 та друзів із заправки додому та за кермом сидів він. Після зупинки поліцейськими, ОСОБА_2 запропонувала йому пересісти, оскільки він забув права вдома. Після того він пересів на заднє сидіння автомобіля сівши посередині між Липканем та ще однією дівчиною. Зазначив, так як автомобіль належить ОСОБА_1 то всі питання поліцейських адресувались до останнього, хоча він із Куляс стверджували, що ОСОБА_4 не керував автомобілем.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що в ніч з 8 на 9 жовтня разом із друзями їхала на автомобілі ОСОБА_1 із заправки додому, за кермом сидів ОСОБА_3 . Коли їх зупинила поліція, ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_3 самій сісти за кермо, оскільки той повідомив, що забув посвідчення водія. Після чого, вони помінялись місцями на передніх сидіннях. На запитання адвоката Данилюка П.П. повідомила, що повністю згадати те як пересідали не може.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Данилюк П.П. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, зазначивши, що ними не заперечується факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, однак, ОСОБА_1 не керував вищевказаним транспортним засобом, що також підтверджується показами свідків.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст. 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №285288 від 09.10.2022, котрий складений 09.10.2022 о 02 год. 00 хв. у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України;
- довідкою, виданою старшим інспектором ВАП Т. Гамарник, якою підтверджується, що ОСОБА_1 17.10.2017 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 , протягом поточного року до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, передбачених статтею 130 КУпАП не притягувався;
- висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» №1347 щодо огляду ОСОБА_1 , який проведено 09.10.2022 о 00год 50хв, результат позитивний 0,98‰. Варто зазначити, що у ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Данилюка П.П. були відсутні зауваження з приводу проведення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння;
- відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника Управління патрульної поліції у Вінницькій області, котрий здійснював оформлення вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил в п.2.9. «а» Правил дорожнього руху України. Суддя звертає увагу, що такий відеозапис із нагрудного відеореєстратора працівника поліції, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі №678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18.
Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункт 2.9. «а» Правил дорожнього руху України. Адже, у рішенні від 29.06.2007 року по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom, заяви № 15809/02 і 25624/02), Європейським Судом з прав людини постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оцінюються судом критично, оскільки суперечать один одному у версії щодо пересідання ОСОБА_3 та спротовуються оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної відеокамери працівника поліції, з якого чітко видно, що ОСОБА_1 сидів посередині заднього сидіння, а ОСОБА_3 сидів на задньому сидінні праворуч і не мав фізичної можливості пересісти на вказане місце із водійського. До того ж, ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що пересідав на заднє сидіння, оскільки забув вдома посвідчення водія, ця причина є абсурдною, так як ОСОБА_3 міг пред'явити поліції вказане посвідчення у мобільному додатку «Дія», як це було ним зроблено у судовому засіданні 09.12.2022.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Данилюка П.П. про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оцінюються судом критично, оскільки не знаходять свого підтвердження матеріалами справи та наданими доказами. Із досліджених в судовому засіданні відеозаписів видно, як ОСОБА_1 спочатку заперечує факт керування ним транспортним засобом, а далі намагається уникнути відповідальності за це, пасажири намагаються взяти провину на себе, мотивуючи це небезпекою для ОСОБА_1 втратити своє робоче місце. На такому відеозаписі, видно як ОСОБА_2 із пасажирського переднього сидіння пересідає на місце водія, а ОСОБА_1 виходить із задньої правої двері автомобіля вслід за ОСОБА_3 , що вказує на логічну та фізичну можливість пересідання ОСОБА_1 із водійського на середнє заднє сидіння.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст. ст. 34-35 цього Кодексу обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв'язку з чим, враховуючи характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч.1 ст.130 КУпАП, - у виді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а тому, з огляду на викладене, із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 496(чотириста дев'яносто шість)грн. 20коп.
Керуючись ст. 33, 40-1, 130, 283, 284, 285 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 496(чотириста дев'яносто шість)грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Верещинська Я. С.