Справа № 132/4061/21
провадження № 2/132/288/22
Іменем України
"19" вересня 2022 р. м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді Ставнійчук С.В.
за участю секретаря судового засідання Лисюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка Вінницької області заяву представника позивача адвоката Покотила Владислава Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Покотило Владислав Миколайович до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
06 вересня 2022 року Калинівським районним судом Вінницької області ухвалено рішення по справі №132/4061/21, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 09.03.2021 та від 29.07.2021 в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 956,70 гривень (дев'ятсот п'ятдесят шість гривень, 70 копійок).
Було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 13 год 30 хв 19 вересня 2022 року та запропоновано позивачу ОСОБА_1 та адвокату Покотилу В.М. подати докази щодо розміру понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу в строк до 12 вересня 2022 року включно.
12.09.2022 від адвоката Покотила В.М. надійшла заява, у якій представник позивача просив ухвалити додаткове рішення у справі щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_3 5000 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Покотило В.М. не з'явились. Згідно із заявою представника позивача від 12.09.2022 за Вх№5260/22 просив судовий розгляд заяви здійснювати без участі позивача та його представника за наявними матеріалами.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився і не повідомив про причини неявки, про час та місце судового засідання повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання судовою повісткою про виклик.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (чч. 1-3 ст. 134 ЦПК України).
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом договору про надання правничої допомоги від 15 квітня 2019 року, укладеного між адвокатом Покотило Владиславом Миколайовичем та ОСОБА_1 адвокат зобов'язується надавати правову допомогу Клієнту із представництва та захисту законних прав та інтересів останнього в судах усіх інстанцій.
За надану правничу допомогу за п.2.3.1 договору, сплатити гонорар адвокату у розмірі та в строк встановлені цим договором (а.с.70-71).
Відповідно до акта наданих послуг від 06 вересня 2022 року, адвокат Покотило В.М. відповідно до Договору про надання правової допомоги від 15.04.2019 року надав ОСОБА_1 наступні послуги: представництво інтересів ОСОБА_1 в Калинівському районному суді Вінницької області по справі № 132/4061/21 загальна вартість наданих послуг складає 5000 грн, без ПДВ (а.с.72).
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №06-09/22 від 06 вересня 2022 року від ОСОБА_1 за представництво у справі №132/4061/21, адвокат Покотило В.М. отримав 5000 грн. (п'ять тисяч) грн (а.с.73).
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях чч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року (справа № 727/4597/19) зробив висновок, що відкриття власного рахунку адвокатом не є обов'язком, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата вказала, що із запровадженням з 15 грудня 2019 року змін до ЦПК законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
З огляду на зазначене, враховуючи зміст поданих документів на підтвердження понесених позивачем судових витрат, а саме винагороди адвокату, вищезазначених критеріїв та того, що відповідач не надав суду заперечень щодо неспівмірності судових витрат у справі, суд дійшов висновку, що розмір понесених позивачем судових витрат за вирішення цієї справи, підтверджений належними та допустимими доказами, та тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 5 000грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 137, 141, 175, 258, 259, 263-265, 268, 270, 280-284, 354 ЦПК України, -
вирішив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Покотила Владислава Миколайовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
У справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Покотило Владислав Миколайович до ОСОБА_2 про стягнення боргу ухвалити додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 ( п'ять тисяч) гривень понесених судових витрат на правничу допомогу.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калинівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового судового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя С.В. Ставнійчук