Провадження №2-о/447/70/22
Справа №447/1851/22
06.12.2022 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв Львівської області у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем однією сім'єю на час відкриття спадщини.
Процесуальні дії у справі.
11.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити факт його постійного проживання разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю більше п'яти років до часу відкриття спадщини у АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви зазначає, що він разом із своєю дружиною ОСОБА_3 проживає у АДРЕСА_1 у належному йому житловому будинку АДРЕСА_1 . Їхніми добрими сусідами тривалий час були ОСОБА_4 та її син ОСОБА_2 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її доглядом тривалий час займалися вони із дружиною. Після смерті матері, ОСОБА_2 залишився проживати сам, інших родичів у нього не було. ОСОБА_2 не був ніде працевлаштованим, харчувався у них із дружиною, допомагав по господарству. Стан здоров'я останнього не був задовільним, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 любив вживати алкогольні напої. Заявник покликається на те, що він із дружиною опікувались ОСОБА_2 , годували його, забезпечували схоронність його майна, отримували ряд довіреностей від такого. У 2016 році покрівля будинку ОСОБА_2 обвалилася, внаслідок чого частково зруйнувався будинок останнього. З того моменту ОСОБА_2 поселився у належному заявнику будинку. З 2016 року по 01.01.2022 - день смерті ОСОБА_2 - заявник та останній вели спільне господарство, облаштовували побут, мали взаємні права та обов'язки. За час перебування ОСОБА_2 перед смертю у хворобливому стані, заявник із дружиною обходили ОСОБА_2 , доглядали за ним. Після смерті ОСОБА_2 заявник займався його похованням, поніс витрати на поховання такого. З огляду на те, що ОСОБА_2 не здійснив розпорядження своїм майном після його смерті, оскільки ним не було складено заповіту, заявник не може оформити свої спадкові права на земельну частку (пай), що перебуває у власності ОСОБА_2 , площею 1,36 га, що знаходиться на території Гонятичівської сільської ради, та земельну ділянку, площею 0,14 га, що є присадибною земельною ділянкою. При зверненні до нотаріуса за місцем знаходження спадкового майна, завідувачем Миколаївської ДНК було надано відповідь на звернення заявника, що для належного оформлення спадкових прав необхідно у судовому порядку вирішити питання щодо встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем не менше п'яти років. Додатково вказує, що жодні інші особи, окрім нього, не звернулися до нотаріуса у визначений законом строк за відкриттям спадкової справи. Відтак, заявник просить задоволити заяву, оскільки така має значення для належного оформлення його спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 11.08.2022 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку окремого провадження, та призначено підготовче засідання у справі.
29.09.2022 на адресу суду надійшла заява завідувача Миколаївської ДНК ОСОБА_5 про проведення розгляду справи за відсутності представника Миколаївської ДНК, щодо вирішення справи поклалася на думку суду.
03.10.2022 постановлено ухвалу щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав з підстав у такій викладеній. Вказав, що ОСОБА_2 являвся його межовим сусідом. Його мати померла у 2006 році, інших родичів у нього не було, батька не знав, мати виховувала його одна. ОСОБА_2 жив сам один після смерті матері. Хата у нього була стара, згодом розвалилася. Вказав, що у 2014 році ОСОБА_2 прийшов жити до нього у будинок по АДРЕСА_1 , у якому проживає із дружиною. Повідомив, що після того вони всі проживали разом, вели спільне господарство, оскільки мали велику господарку, худобу. ОСОБА_2 трішки вживав алкогольні напої, ніде не працював, але допомагав обробляти город як йому, так і іншим односельчанам. Вони із дружиною його утримували, годували. Зазначив, що вони із дружиною також займалися похоронами як матері ОСОБА_2 , так і його самого, після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свідок ОСОБА_3 , яка являється дружиною заявника у судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_2 був їх із чоловіком межовим сусідом. З 2016 року прийшов жити до їхнього будинку, оскільки у нього були проблеми з хатою, він не мав де жити, оскільки така розвалювалася. Після смерті матері ніде не працював, допомагав їм по господарству, вони з чоловіком його утримували, давали гроші, годували. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер. Вони викликали всі служби, працівників поліції, голову сільської ради. Інших родичів ОСОБА_2 не мав, сестра його матері померла швидше за його матір, братів, сестер у такого не було. Вказала, що вони з чоловіком хоронили ОСОБА_2 , оплатили витрати на поховання.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні вказала, що вона є сусідкою заявника ОСОБА_1 . З приводу даної справи може повідомити те, що з 2015 року проживає по сусідству у АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 жив один після смерті матері, вживав алкогольні напої, допомагав у селі людям по господарству, вони його годували. Потім його забрали до себе жити його межові сусіди - ОСОБА_7 . З 2016 року ОСОБА_2 жив у заявника із його дружиною, оскільки його будинок розвалився. ОСОБА_2 допомагав по господарству ОСОБА_1 , бо у нього велика господарка. Інших родичів не мав, його тітка померла також. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Хоронили його ОСОБА_1 із дружиною.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 вказав, що він був сусідом ОСОБА_2 . Останній десятиліттями був як одна сім'я із ОСОБА_1 . ОСОБА_2 допомагав заявнику по господарству, заявник його утримував, давав гроші, годував. Після смерті матері проживав у ОСОБА_1 . Похованням ОСОБА_2 після його смерті займався заявник.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні вказав, що він є односельчанином заявника та ОСОБА_2 . Повідомив, що останні являються сусідами. Мати ОСОБА_2 померла у 2006 році. Після цього він проживав один. У нього була стара хата, яка розвалилася у 2016 році. Таким чином, у 2016 році ОСОБА_2 прийшов жити до ОСОБА_1 . Інформацією про інших родичів свідок не володіє. Вказав, що ОСОБА_2 та заявник вели спільне господарство, обробляли город заявника, обходили худобу, працювали разом. Помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2016 року по день смерті проживав у заявника вдома.
Суд встановив:
Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Миколаївським РВ УМВС України у Львівській області 28.01.1997, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 05.02.1997 (а.с. 7-8).
Згідно копії паспорту серії НОМЕР_2 , виданого Миколаївським РВ УМВС України у Львівській області 19.02.2002, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 30.04.1985 (а.с. 10-11).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 04.01.2022 Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Вербіж, Стрийського району Львівської області, актовий запис №06 (а.с. 12).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 30.01.2006 виконкомом Гонятичівської сільської ради Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Вербіж Стрийського району Львівської області у віці 77 років, актовий запис №5 (а.с. 13).
З копії свідоцтва про прав на спадщину за законом від 25.11.2008, посвідченого державним нотаріусом Миколаївської ДНК Сороколіт О.Г., зареєстрованого у Реєстрі №4158, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є її син ОСОБА_2 , який проживає у АДРЕСА_1 (а.с. 19).
З копії акту від 27.06.2022 вбачається, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав без реєстрації із заявником за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).
Згідно копії довідки №531, виданої 25.07.2022 старостою Гонятичівського старостинського округу Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, останнім місцем реєстрації проживання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , було АДРЕСА_1 . До дня його смерті з 2016 року останній проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_1 та його дружиною - ОСОБА_3 , вели спільне господарство та мали взаємні права та обов'язки. ОСОБА_1 займався похованням ОСОБА_2 та здійснює догляд за місцем похованням. Заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався, заборон та арештів на майно померлого не накладалося (а.с. 21 (зворот)).
Заявником на підтвердження своїх вимог також було подано копії довіреностей, які надавалися ОСОБА_2 дружині заявника - ОСОБА_3 (а.с. 15-17) та копію накладної про понесення витрат на здійснення поховання (а.с. 18).
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №69340942 від 30.06.2022, та повідомлення завідувача Миколаївської ДНК ОСОБА_5 , після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася (а.с. 22 (зворот)).
30.06.2022 завідувачем Миколаївської ДНК Львівської області Недомірко Г.В. у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 30.06.2022 повідомлено, що для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менше 5 років (а.с. 22).
Оцінка суду.
На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Згідно ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
На підставі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно абз. 2 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995, заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживають зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Судом встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявника із спадкодавцем більше п'яти років залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, що пов'язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи все вищенаведене, беручи до уваги покази свідків, що були надані у судовому засіданні, а також те, що заявник позбавлений можливості реалізувати своє право на спадщину у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документів, які б підтверджували проживання заявника та спадкодавця однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, у суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, що містяться у матеріалах справи, оскільки такі узгоджуються між собою з відомостями, які містяться в долучених до справи доказах, а також із показами свідків.
Відтак, суд вважає, що заяву слід задоволити.
Керуючись ст. 81, 89, 259, 263-265, 268, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,
Заяву задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю більше п'яти років до часу відкриття спадщини у АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Заінтересована особа - Миколаївська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: пл. Ринок, 16, м. Миколаїв, Львівська область, 81600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 02899476.
Повний текст рішення складено 12.12.2022.
Суддя Головатий А.П.