Справа №359/8315/22
Провадження №2-з/359/92/2022
18 листопада 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Баток Н.Г.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача ОСОБА_2 ,
за участю відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності сторін,
встановив:
1. Суть процесуального питання, що розглядається судом.
1.1. Представник позивача ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаною заявою та посилається на те, що нею пред'явлений позов про визнання за її довірителем ОСОБА_1 права власності на автомобіль марки «Toyota Rav 4», номерний знак НОМЕР_1 , та на квартиру АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , а також стягнення з ОСОБА_3 грошової компенсації вартості 1/2 частки в автомобілі марки «Toyota Land Cruiser 150», номерний знак НОМЕР_2 , в автомобілі марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_3 , та в жилому будинку по АДРЕСА_5 в розмірі 1236000 гривень. ОСОБА_3 може відчужити спірне майно у власність іншої особи. Ця обставина свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно утруднить виконання рішення суду та поновлення прав позивача. Тому представник позивача ОСОБА_2 просить суд зобов'язати відповідача повернути у користування ОСОБА_1 автомобіль марки «Toyota Rav 4», номерний знак НОМЕР_1 , накласти арешт на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 150», номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_3 , жилий будинок по АДРЕСА_5 та квартиру АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , а також заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та посадових осіб, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти дії, спрямовані на державну реєстрацію права власності та інших речових прав на жилий будинок по АДРЕСА_5 та квартиру АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .
1.2. У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 під-тримують заяву та наполягають на її задоволенні.
1.3. ОСОБА_3 заперечує проти задоволення заяви та посилається на те, що задоволення вимоги про передачу автомобіля марки «Toyota Rav 4», номерний знак НОМЕР_1 , у користування ОСОБА_1 призведе до вирішення спору по суті ще до початку розгляду цивільної справи. Позивач та його представник ОСОБА_2 не подали докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 вживає заходи, спрямовані на відчуження спірного майна у власність інших осіб. Ця обставина свідчить про те, що ризик утруднення виконання рішення суду не є доведеним. Крім того, зміст заяви про забезпечення позову не відповідає вимогам закону, оскільки в ній відсутні відомості про заходи зустрічного забезпечення. Тому ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні заяви або повернути її позивачу.
2. Обставини, встановлені судом, та зміст процесуальних відносин.
2.1. В листопаді 2022 року ОСОБА_2 , діючи від імені та в інтересах ОСОБА_4 , пред'явила до Бориспільського міськрайонного суду позов (а.с.15-22), в якому вона просить визнати за позивачем право власності на автомобіль марки «Toyota Rav 4», номерний знак НОМЕР_1 , та на квартиру АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , а також стягнути з ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/2 частки в автомобілі марки «Toyota Land Cruiser 150», номерний знак НОМЕР_2 , в автомобілі марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_3 , та в жилому будинку по АДРЕСА_5 в загальному розмірі 1236000 гривень.
2.2. Процесуальні правовідносини регулюються главою 10 «Забезпечення позову» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.
3. Норми процесуального права, якими керується суд при розгляді заяви.
3.1. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
3.2. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законо-давства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
3.3. Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути спів-мірними із заявленими позивачем вимогами.
3.4. Відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
3.5. Згідно з п.1 ч.3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права.
3.6. Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України вказаний принцип полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
3.7. Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений у своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
3.8. Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі «Бурдов проти Росії»).
4. Мотиви, якими керується суд при розгляді заяви.
а. щодо вжиття заходів забезпечення позову.
4.1. З копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 (а.с.28, 29) вбачається, що автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 150», номерний знак НОМЕР_2 , та автомобіль марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_3 , зареєстровані за ОСОБА_3 . В матеріалах розгляду заяви про забезпечення позову відсутні відомості про те, що на вказані транспортні засоби накладений арешт або щодо них застосовано інше обтяження. Тому відповідач має об'єктивну можливість в будь-якій час відчужити транспортні засоби у власність інших осіб. Ця обставина істотно утруднить виконання рішення суду про задоволення позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_3 грошової компенсації вартості 1/2 частки в спільному майні. Тим більше, розмір вказаної компенсації визначений позивачем в сумі 1236000 гривень.
4.2. Крім того, автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 150», номерний знак НОМЕР_2 , та автомобіль марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_3 , є предметом спору. Ця обставина свідчить про те, що накладення арешту на вказані транспортні засоби, є співмірним процесуальним заходом, який відповідає змісту заявлених позовних вимог.
4.3. Безумовно, вжиття вказаного заходу забезпечення позову є втручанням держави у право ОСОБА_3 на мирне володіння транспортними засобами. Таке втручання є не тільки виправданим, але й вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано на забезпечення цивільного судочинства, а також на запобігання виникнення нових спорів з іншими особами, які можуть придбати транспортні засоби. Вказані цілі становлять суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами відповідача. Крім того, накладення арешту на транспортні засоби полягає у позбавленні ОСОБА_3 можливості лише відчужити означене майно, а не володіти чи користуватись ним. Це свідчить про те, що застосування вказаного обтяження не призведе до жодних негативних наслідків для відповідача. Тому накладення арешту на транспортні засоби не тільки не порушить гарантії, запроваджені п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого п.1 ст.6 цієї ж Конвенції.
4.4. З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення позову допустимо накласти арешт на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 150», номерний знак НОМЕР_2 , а також на автомобіль марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_3 , що зареєстровані за
ОСОБА_3 щодо підстави для відмови у застосуванні заходів забезпечення позову.
4.5. Водночас, задоволення вимоги про зобов'язання ОСОБА_3 повернути у користування позивача автомобіль марки «Toyota Rav 4», номерний знак НОМЕР_1 , призведе до фактичного вирішення спору щодо цього рухомого майна ще до початку розгляду цивільної справи по суті. Тому вжиття вказаного заходу суперечить ч.10 ст.150 ЦПК України. Крім того, ні квартира АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , ні жилий будинок по АДРЕСА_5 не введені в експлуатацію. У зв'язку з тим, що за ОСОБА_3 не зареєстро-вано право власності на означені об'єкти нерухомого майна, відповідач навіть теоретично не може відчужити їх у власність інших осіб.
4.6. З огляду на це суд вважає, що підстави для вжиття інших заходів забезпечення позову відсутні. Тому у задоволенні заяви, поданої представником позивача ОСОБА_2 , в частині інших вимог слід відмовити.
5. Розгляд питання про застосування зустрічного забезпечення.
5.1. Відповідно до ч.1 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідачу, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
5.2. Згідно з п.1 ч.3 ст.154 ЦПК України суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
5.3. Встановлено, що накладення арешту на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 150», номерний знак НОМЕР_2 , та на автомобіль марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_3 , само по собі не спричинить ОСОБА_3 збитків. Крім того, ОСОБА_1 продовжує проживати в Україні. Зі змісту свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 (а.с.27) вбачається, що за нею зареєстрований автомобіль марки «Toyota Rav 4», номерний знак НОМЕР_1 . Ці обставини свідчать про відсутність ризику невідшкодування збитків, заподіяних відповідачу вжиттям заходу забезпечення позову.
5.4. З огляду на це суд вважає, що підстави для вжиття до ОСОБА_1 заходів зустрічного забезпечення відсутні.
Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 150», номерний знак НОМЕР_2 , а також на автомобіль марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_3 , що зареєстровані за ОСОБА_3 .
У задоволенні заяви в частині вжиття інших заходів забезпечення позову відмовити.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іденти-фікаційний номер НОМЕР_7 , місце проживання якої зареєстровано по АДРЕСА_8 .
Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іденти-фікаційний номер НОМЕР_8 , місце проживання якого зареєстровано по АДРЕСА_8 .
Повний текст ухвали суду складений 23 листопада 2022 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець