справа № 462/6460/22
05 грудня 2022 року Залізничний районний суд міста Львова
в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судженого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,-
обвинувачений ОСОБА_4 08 серпня 2022 року, близько 14:55 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи достовірно обізнаним про введення на всій території України воєнного стану з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, перебуваючи у приміщені магазину «Сільпо» в ТЦ «Вікторія Гарденс» по вул. Кульпарківській, 226 «А» в м. Львові, діючи таємно, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, викрав, а саме, взяв із стелажа пляшку «Кальвадос Domaine Dupont Pays d'Auge VSOP», об'ємом 0,5 л, вартістю 435,94 гривень (без ПДВ), з якого зірвав захисну кліпсу та заховав під свою футболку, в яку був одягнений, після чого, не оплативши на касі вартості вказаного товару, покинув торговий зал магазину, заподіявши своїми умисними діями матеріальну шкоду ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» на загальну суму 435,94 гривень (без ПДВ).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винність у вчиненні злочину визнав та вказав, що обставини викладені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності, щиро розкаявся та вказав що даний злочин було вчинено під впливом важких економічних та сімейних обставин у зв'язку з війною. Визнання ним вини є добровільним, без застосування тиску та примусу. Повідомив, що майнова шкода, що заподіяна потерпілому вже відшкодована.
На підставі повного визнання своєї винності обвинуваченим та доказів вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, які ніким не оспорюються, суд вважає повністю доведеними факт скоєння злочину та винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочинних дій.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він таємно викрав чуже майно (вчинив крадіжку), в умовах воєнного стану.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, його наслідки, - завдання потерпілому майнової шкоди, повне відшкодування завданої шкоди, особу обвинуваченого, який раніше суджений, а також те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, повністю відшкодував потерпілому завдану майнову шкоду, що є обставинами, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні. На основі наведеного суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , попередження нових злочинів, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
При цьому, судом приймається до уваги постанова ОП ККС ВС у справі № 443/806/19, відповідно до якої, якщо особа вчинила кримінальне правопорушення, яким їй призначається покарання у виді позбавлення волі, до постановлення вироку в іншій справі, кожен із яких виконується самостійно, зокрема, в одному з яких призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, а інший вирок виконується самостійно у зв'язку з призначенням покарання у виді позбавлення волі, але зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, то при призначенні покарання вимоги ч. 4 ст. 70 КК України застосовуються тільки до вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі, яке належить відбувати реально.
Відтак, частина 4 ст. 70 КК України, може бути застосована судом тільки до вироків, якими особу засуджено до позбавлення волі, яке належить відбувати реально. В даному випадку, вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2022 року, ОСОБА_4 визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік.
А відтак, до вказаного вироку не може бути застосовано ч. 4 ст. 70 КК України. Вказані вироки слід виконувати самостійно.
Речові докази,- слід залишити в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 323 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та обрати йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 /п'ять/ років.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбуття призначеного покарання із визначенням 1 /одного/ року 6 /шести/ місяців іспитового строку.
Відповідно до ч.1 статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_4 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 вересня 2022 року - виконувати самостійно.
Речові докази: компакт-диск «DVD-R»,- залишити в матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту проголошення.
Суддя: ОСОБА_1