12.12.2022
Провадження №2-а/337/46/2022
ЄУН № 337/4058/22
12 грудня 2022 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Салтан Л.Г.
за участю секретаря Хижняк М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 1 роти сержанта УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України Гуторова Едуарда Михайловича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
1 грудня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати просить скасувати постанову ЕАР № 5989567 від 7 жовтня 2022 року про накладання на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 450,00 грн., а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на те, що він є учасник бойових ді та звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Ухвалою від 1 грудня 2022 року було відкрито провадження по справі, залучено до участі в справі в якості другого відповідача Управляння патрульної поліції Запорізької області та ухвалено про розгляд адміністративного позову в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та призначено до розгляду. Окрім того відповідачу було роз'яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами згідно зі ст. 162 ч.6 КАС України.
В судове засідання відповідач та представник відповідача не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відзив на позов не надали, з заявами про відкладення розгляду справи не зверталися.
Судом встановлено, що 07.10.2022 року інспектором 4 батальйону 1 роти сержанта УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України Гуторовим Е.М. було винесено постанову серії ЕАР № 5989567 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за керування транспортним засобом без чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. «ґ» Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч.1,2 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі про відкриття провадження по справі, подати відзив на позовну заяву та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються, і які можуть бути використані як доказ у справі, не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів відповідно до вимог ч.5 ст.77 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 , у період, серед інших, з 7 жовтня 2022 року по 22 листопада 2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях у складі військової частини НОМЕР_2 , що підтверджено довідкою № 1419 від 22.11.2022 року, виданою першим заступником командира-начальника штабу військової частини НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_3 .
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з абз. ґ) пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Підпунктом «а» пункту 2.4 Правил дорожнього руху встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) визначає Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV), пунктом 21.2 статті 21 якого контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
Пунктом 21.3 статті 21 Закону № 1961-IV передбачено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Приведеними нормами права визначено обов'язок водія мати при собі страховий поліс та пред'явити такий страховий поліс посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України встановлені статтею 13 Закону № 1961-IV, пунктом 13.1 передбачено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Конституційним Судом України в Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 23.12.2014 р. № 7-рп/2014 (справа № 1-6/2014) розтлумачено, що згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону № 1961 транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій та інвалідам війни, що визначені законом, інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими вони володіють не тільки на праві власності, а й на будь-якій іншій правовій підставі (договір підряду, оренди тощо).
Пунктом 1.6 статті 1 Закону № 1961-IV визначено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Враховуючи недоведеність відповідачем, що позивач не на законних підставах керував транспортним засобом, вважається, що він на інших законних підстав керував транспортним засобом, відповідно у розумінні пункту 1.6 статті 1 Закону № 1961-IV є власником транспортного засобу, що обумовлює висновок, що ОСОБА_1 як учасник бойових дій при особистому керуванні належним йому транспортним засобом звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що позивачем порушено абз. ґ) пункту 2.1 Правил дорожнього руху та, відповідно, про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 126 КУпАП, а оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В даному випадку, враховуючи обставини справи, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
ОСОБА_2 є учасником бойових дій, звільнений від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір», внаслідок чого судові витрати слід покласти за рахунок держави.
Керуючись ст. 121, 222, 247, 276, 289 КУпАП, ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 205, 229, 242-246, 262, 286 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 1 роти сержанта УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України Гуторова Едуарда Михайловича, Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про скасування постанови серії ЕАР № 5989567 від 07.10.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАР № 5989567 від 07.10.2022, яка винесена посадовою особою інспектора 4 батальйону 1 роти сержанта УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України Гуторовим Едуардом Михайловичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Суддя: Л.Г. Салтан