Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/11032/19
1-в/357/698/22
"12" грудня 2022 р. м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області:
у складі: головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біла Церква заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про виправлення описки у вироці Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2020 відносно ОСОБА_5 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,
09.12.2022 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про виправлення описки у вироці Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2020 відносно ОСОБА_5 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, посилаючись на те, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2020 у кримінальній справі №357/11032/19 цивільний позов представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням (злочином) - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 36400 (тридцять шість тисяч чотириста) гривень матеріальної шкоди та 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень моральної шкоди, а всього 61400,00 (шістдесят одну тисячу чотириста) гривень.
Разом з тим, у резолютивній частині вироку допущена описка в імені позивача, а саме вказано ОСОБА_6 , замість ОСОБА_6 .
Таким чином, адвокат ОСОБА_3 просить виправити описку у резолютивній частині вироку, а саме вважати вірним ім'я позивача - ОСОБА_6 .
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 379 КПК України питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
У відповідність до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що допущена описка підлягає виправленню.
Так, вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2020 ОСОБА_5 , визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні по ст. 128 КК України та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двохсот) годин. Цивільний позов представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 36400 (тридцять шість тисяч чотириста) гривень матеріальної шкоди та 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень моральної шкоди, а всього 61400,00 (шістдесят одну тисячу чотириста) гривень.
Судом встановлено, що при постановленні резолютивної частини вироку було допущено описку у відомостях про особу позивача, а саме ім'я позивача вказано ОСОБА_6 , замість вірного ОСОБА_6 .
Суддя вважає за необхідне виправити допущену описку.
Згідно зі ст. 379 КПК України суд має право за власної ініціативи або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Виходячи із аналізу зазначеної норми, незмінність є елементом законної сили судового рішення, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили; вона є властивістю рішення суду як процесуального документу, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили; статичний елемент законності судового рішення не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.
Передбачену цією статтею, а також ч. 5 ст. 371 КПК України, можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив рішення шляхом виправлення описок.
Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова, тощо) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, і в жодному випадку, не може свідчити про необізнаність суду у нормах процесуального права; крім цього, не позбавляє права сторону кримінального провадження на оскарження даної ухвали.
Суд, користуючись таким правом, вважає, що допущена описка є очевидною та її виправлення не тягне за собою зміну вироку суду по суті, не погіршує становище особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, а тому вважає за можливе виправити описку.
Керуючись ст. 379, ст. 539 КПК України, суд,
Виправити описку в резолютивній частині вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2020 у кримінальній справі №357/11032/19, 1-кп/357/449/20 відносно ОСОБА_5 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, вважати вірним ім'я позивача - ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ).
Копію ухвали направити учасникам судового провадження.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів, з моменту проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_7