Справа № 357/11382/22
3/357/6322/22
09 грудня 2022 року м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності №1 Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 від 28.02.1997 Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення сереї ВАВ № 070571, 17.09.2022 близько 22:00 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив сварку з дружиною ОСОБА_2 , ображав її нецензурними словами, чим вчинив стосовно неї насильство психологічного характеру. Окрім того ОСОБА_1 вчинив бійку із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_3 під час якої завдав йому тілесних ушкоджень, у вигляді синця на обличчі та тулубі. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав у повному обсязі.
Суддя заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до положень ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначається місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Відповідно до підпункту 6 п. 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Таким чином, проаналізувавши зміст диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП вбачається, що обов'язковою кваліфікуючою ознакою об'єктивної сторони вказаного правопорушення є вчинення дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень передбачених передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що з огляду на положення ч. 1 ст.256 КУпАП та Інструкції має бути конкретно відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення посадовою особою, яка його складала не додано належним чином завіреної постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, як вбачається, фабула протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ №070571 від 28.09.2022не містить інформації про те, що ОСОБА_1 вчинив психологічне на фізичне насильство в сім'ї, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою ст. 173-2 КУпАП, що не узгоджується з диспозицією адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства, фабула правопорушення у протоколі не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у той час, як ЄСПЛ у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Тим самим, таке уточнення фабули судом є неприйнятним з наведених передумов.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Враховуючи викладене, дії ОСОБА_1 слід перекваліфікувати з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на ч.1 ст.173-2 КУпАП. Така перекваліфікація судом дій ОСОБА_1 не погіршує його становище, не порушує його права та не змінює обставин правопорушення зафіксованих протоколом.
Окрім визнання своєї винуватості, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повністю підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №070571 від 28.09.2022; довідкою про результати розгляду звернення ОСОБА_2 , копією заяви ОСОБА_2 від 17.09.2022, копією письмових пояснень ОСОБА_2 від 17.09.2022, копією письмових пояснень ОСОБА_3 від 17.09.2022, копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 17.09.2022, копіями форм оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 28.09.2022, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст.173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного (словесні образи) та фізичного (заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості) характеру, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному та фізичному здоров'ю потерпілих.
Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
З урахуванням даних про особу винного ОСОБА_1 , відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих його відповідальність обставин, з метою виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 передбачене санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170.00 грн., і яке на переконання суду буде достатнім для його виправлення та упередження скоєнню ним інших адмінправопорушень.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496,20 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяТетяна КЛЕПА