Справа № 357/10908/22
3/357/6087/22
05.12.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст. 172-20 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення А1232 № 71 від 24.11.2022 року: 23.11.2022 року солдат ОСОБА_1 був направлений за межі військової частини для виконання робіт по погрузці дров. Близько 13 год. 00 хв. т.в.о. начальника штабу 2 зрдн в/ч НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 був виявлений солдат ОСОБА_1 на місці виконання робіт в нетверезому стані. З пояснень старшого лейтенанта ОСОБА_2 відомо, що ОСОБА_1 мав яскраво виражений перегар, нерозбірливий темп мови, криву ходу. ОСОБА_1 неадекватно реагував на зауваження, погрожував військовослужбовцям. У зв'язку із довготривалою ракетною небезпекою та відключенням світла у м. Біла Церква тест на алкоголь у ВСП м. Біла Церква та в/ч НОМЕР_1 провести не вдалось, тому було прийнято рішення направити солдата ОСОБА_1 на огляд до медичного пункту в/ч НОМЕР_1 . З пояснень чергового 2 зрдн головного сержанта ОСОБА_3 відомо, що прибувши до розташування 2 зрдн солдат ОСОБА_1 поводив себе неадекватно та намагався спровокувати бійку. Стан солдата ОСОБА_1 засвідчено актом медичного огляду.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення заперечив та пояснив суду, що того дня він перебував у тверезому стані, здійснював завантаження деревини та мав погане самопочуття, оскільки у нього був підвищений артеріальний тиск. Під час завантаження деревини ОСОБА_1 помітив, що було невірно пораховано об'єм завантаженої деревини, тому він зробив зауваження з даного приводу, після чого особа, котрій ОСОБА_1 зробив зауваження подзвонила командиру ОСОБА_1 зі скаргами на останнього. Згодом прибули військовослужбовці, котрим ОСОБА_1 підпорядковується та почали звинувачувати його у тому, що нібито ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, тому його доставляли до різних закладів для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте того дня в м. Біла Церква було відсутнє електропостачання, тому огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не було проведено. Зрештою ОСОБА_1 було доставлено до розташування військової частини, де в медичному пункті військової частини НОМЕР_1 було складено акт медичного огляду про підозру на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 зазначив суду, що в дійсності огляд не проводився та жодних маніпуляцій для проведення огляду з ним не проводилось, а від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу або ж від здачі біологічного середовища з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не відмовлявся.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що вони несуть військову службу в медичному пункті військової частини НОМЕР_1 , оскільки є професійними лікарями. Свідки зазначили, що до їхньої компетенції не входить проведення оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, оскільки такими повноваженнями вони ненаділені, однак, 23 листопада 2022 року їм було надано наказ від керівництва провести огляд військовослужбовця ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, так як в інших закладах провести такий огляд того дня було неможливо у зв'язку із відсутність електропостачання. Свідки пояснили, що ОСОБА_1 відмовився йти до медичного пункту для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому на виконання вимог наказу свідки самостійно прибули до розташування де перебував ОСОБА_6 , який лежав на ліжку та відмовився виконувати будь-які маніпуляції та здати біологічне середовище (кров чи сечу) для проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказали, що в дійсності ОСОБА_1 мав певні виражені ознаки алкогольного сп'яніння, проте у медичному пункті відсутній технічний засіб для вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, а відтак вони не вправі констатувати факт перебування ОСОБА_1 23.11.2022 в стані алкогольного сп'яніння без проведення відповідних досліджень, у зв'язку із чим було складено акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №1 від 23.11.2022, в якому не було втсановлено діагнозу «алкогольне сп'яніння», а лише було вказано «підозра на стан алкогольного сп'яніння».
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення А1232 № 71 від 24.11.2022 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.11.2022, медичну характеристику ОСОБА_1 від 24.11.2022, акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1 від 23.11.2022, копію службової картки ОСОБА_1 , службову характеристику ОСОБА_1 від 24.11.2022, копію паспорта ОСОБА_1 , копію військового квитка ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_2 від 24.11.2022, письмові пояснення ОСОБА_3 від 24.11.2022, витяг із наказу №73 від 04.03.2022, інформаційний лист та витяг зі статуту внутрішньої служби ЗСУ, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так, суд зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до п'яти діб.
Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів - тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п'яти до двохсот п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від п'яти до семи діб.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено та станом на дату розгляду даної справи, воєнний стан в Україні триває.
Протоколом про адміністративне про адміністративне правопорушення А1232 № 71 від 24.11.2022 року ОСОБА_1 інкримінується виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані, а саме в стані алкогольного сп'яніння.
На підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час виконання обов'язків військової служби до матеріалів справи додано акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1 від 23.11.2022.
З вказаного акту медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 23.11.2022 вбачається, що огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено не в повній мірі, зокрема без проведення тестування з використанням технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі та без проведення лабораторних тестів біологічного середовища. Крім цього з акту медичного огляду ОСОБА_1 слідує, що за результатами огляду було встановлено лише підозру на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , однак стану алкогольного сп'яніння не констатовано.
Суд також бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , якими проводився медичний огляд ОСОБА_1 , які в судовому засіданні вказали, що вони не уповноважені проводити медичний огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння та у медичному пункті військової частини НОМЕР_1 відсутнє необхідне обладнання для проведення таких оглядів.
Враховуючи встановлені обставини, суд не може прийняти у якості належного та допустимого доказу акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1 від 23.11.2022.
Наявні в матеріалах справи письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 24.11.2022 самостійно не можуть бути достатніми доказами на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 23.11.2022 в стані алкогольного сп'яніння, оскільки факт алкогольного сп'яніння особи повинен бути підтверджений результатами проведеного огляду особи з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином суд констатує, що надані суду матеріали справи не містять достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження перебування 23.11.2022 ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами, а у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, тому в даному випадку суд приймає доводи ОСОБА_1 із заперечення своєї винуватості.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до положень п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння суду не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
На підставі викладеного, керуючись ст. 172-20, ст. 221, ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.3 ст.172-20 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяОлег ГРЕБІНЬ