Справа № 357/10065/22
1-кп/357/1254/22
08 грудня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, угоду про примирення, яка укладена 31 жовтня 2022 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12022111030002481, яке внесене до ЄРДР 04 жовтня 2022 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київська область, із загальною середньо-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1) вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2015 року, за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України, до покарання у виді направлення до дисциплінарного батальйону строком на три роки;
2) вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2015 року, за ч. 4 ст. 407, ч. 3 ст. 407, ст. 70 КК України, до покарання у виді направлення до дисциплінарного батальйону строком на три роки;
3) вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року, за ч. 1 ст. 185, ст. 71 КК України, до покарання у виді направлення до дисциплінарного батальйону строком на два роки;
4) вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2018 року, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, до трьох місяців арешту;
5) вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 квітня 2019 року, за ч. 2 ст. 190 КК України, до двох років обмеження волі, від відбування якого звільнений, - 22 вересня 2020 року, згідно із ст. 81 КК України, умовно-достроково, з невідбутим строком покарання 7 місяців 21 день,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (далі - Угода про примирення),
учасники кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3 ,
потерпілий - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_5 , установив таке.
Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа.
ОСОБА_5 обвинувачувався за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, за таких фактичних обставин.
12 вересня 2022 року близько 15:00 год. ОСОБА_5 перебував біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 та в цей час в останнього виник злочинний намір, спрямований на заволодіння мобільним телефоном, шляхом обману, який належить потерпілому ОСОБА_4 , який знаходився у користуванні останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаному місці та вказаний час, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, під надуманим приводом - здійснити телефонний дзвінок, попросив у потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Xiomi» моделі «Redmi Note 10S», вартістю 7 406,86 грн., не маючи в подальшому наміру повертати його.
Потерпілий ОСОБА_4 , будучи введеним в оману, не усвідомлюючи дійсний злочинний намір ОСОБА_5 , погодився та передав останньому вказаний мобільний телефон.
В свою чергу ОСОБА_5 , розуміючи, що потерпілий ОСОБА_4 не здогадується про його злочинні наміри, вважаючи свій злочинний умисел доведеним до кінця, взяв в руки мобільний телефон марки «Xiomi» моделі «Redmi Note 10S», з місця вчинення кримінального правопорушення зник та вказаним майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на суму 7 406,86 грн.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання.
Згідно із Угодою про примирення, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин кримінального правопорушення та їх правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 190 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість в інкримінованому йому діянні та відшкодувати потерпілому завдану шкоду у сумі 7 406,86 грн. до 30 листопада 2022 року.
Сторони погодились на призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України, у виді двох років позбавлення волі.
Також сторони погодились, на звільнення ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 75 КК України, із випробуванням з іспитовим строком один рік та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Згідно із ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного та обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України є нетяжким злочином.
Отже, у кримінальному провадженні № 12022111030002481, яке внесене до ЄРДР 04 жовтня 2022 року відносно ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, може бути укладена угода про примирення.
Суд вважає, що Угода про примирення містить усі необхідні відомості, які передбачені ст. 471 КПК України.
Суд переконався, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, наслідком обіцянок тощо та обвинуваченому роз'яснені наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК України.
ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а потерпілий ОСОБА_4 підтвердив, що шкода йому була відшкодована, а також засвідчив, що він цілком розуміє: що має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; характер обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд зазначає, що Угода про примирення, відповідає вимогам КПК України та закону, адже дії ОСОБА_5 кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчинене повторно, погоджене у ній покарання відповідає вимогам Загальної та Особливої частин КК України, з огляду на ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, обставину, що обтяжує покарання, а саме: вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану, дані про його особу, а саме він раніше судимий, до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, виключений з військового обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 як такий, що 01 серпня 2014 року призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що Угода про примирення, відповідає інтересам суспільства, які полягають в забезпеченні швидшого судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Отже, суд вважає, що наявні умови для її затвердження.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже, оскільки сторони Угоди про примирення, узгодили обвинуваченому ОСОБА_5 звільнення від відбування покарання, суд вважає за можливе застосувати до нього положення ч. 2 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком один рік та покласти на нього обов'язки, визначені у ч. 1 ст. 76 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Згідно із ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04 жовтня 2022 року, коробку від телефону «Xiomi» моделі «Redmi Note 10S», визнано речовим доказом.
Вона повернута власнику ОСОБА_4 , згідно із розпискою.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, судом не встановлено.
Керуючись ст. 100, 368, 374, 395, 475, 532 КПК України, суд
затвердити про примирення, яка укладена 31 жовтня 2022 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12022111030002481, яке внесене до ЄРДР 04 жовтня 2022 року відносно: ОСОБА_5 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
Згідно із ч. 2 ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Встановити ОСОБА_5 іспитовий строк тривалістю один рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_5 , виконувати такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питання пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Іспитовий строк обчислювати з 08 грудня 2022 року.
Речові докази: коробку від телефону «Xiomi» моделі «Redmi Note 10S», - вважати повернутою власнику.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом тридцяти днів з дня його оголошення, з обмеженнями передбаченими ч. 3 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили у порядку визначеному ст. 532 КПК України.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя
Білоцерківського міськрайонного суду
ОСОБА_6