Справа № 298/1513/22
Номер провадження 1-кс/298/334/22
12 грудня 2022 року смт. Великий Березний
Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078070000241 від 30 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, про арешт майна,
Дізнавач сектору дізнання відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078070000241 від 30 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, про накладення арешту на вилучені в ході огляду місця події від 30 жовтня 2022 року майно, а саме: - Паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_5 , із забороною розпорядження та користування вказаним майном до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку. Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 30 жовтня 2022 року о 12 год.33 хв. надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що о 12 год.10 хв. 30 жовтня 2022 року в Ппр “ Малий Березний” слідував на виїзд з України гр. України ОСОБА_5 , який являється призовного віку. Під час проходження прикордонного контролю надав паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 в якому наявна відмітка про те, що ОСОБА_6 “Взятий на консульський облік в Посольстві України в Чеській Республіці”. В ході проведення прикордонним нарядом “ Перевірка документів” виникли підозри щодо дійсності вище зазначеного документа, а саме: гербова печатка Посольства України в Чеській Республіці не відповідає встановленому зразку.30 жовтня 2022 дану подію було зареєстровано у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022078070000241 від 30 жовтня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України. Дізнавачем СД відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області 30 жовтня 2022 року в ході проведення огляду місця події було оглянуто та вилучено Паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_5 . 30 жовтня 2022 року постановою дізнавача ОСОБА_3 Паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_5 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12022078070000241. Таким чином, підставою для арешту майна, вилученого в ході проведеного 30.10.2022 огляду місця події, є те, що воно є предметом кримінального правопорушення, може зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.4 ст. 358 КК України. Враховуючи наведене дізнавач сектору дізнання просить клопотання задовольнити.
У судове засідання дізнавач сектору дізнання ВП №2 ОСОБА_7 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином оповіщений про час та місце розгляду клопотання.
Слідчий суддя дослідивши матеріали справи, вивчивши надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, приходить до наступного висновку.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 цього Кодексу у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як вбачається з внесеного клопотання, що 30 жовтня 2022 року о 12 год.33 хв. надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що о 12 год.10 хв. 30 жовтня 2022 року в Ппр “ Малий Березний” слідував на виїзд з України гр. України ОСОБА_6 , який являється призовного віку. Під час проходження прикордонного контролю надав паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 в якому наявна відмітка про те, що ОСОБА_6 “Взятий на консульський облік в Посольстві України в Чеській Республіці”. В ході проведення прикордонним нарядом “ Перевірка документів” виникли підозри щодо дійсності вище зазначеного документа, а саме: гербова печатка Посольства України в Чеській Республіці не відповідає встановленому зразку.
Також із даних матеріалів вбачається, що за вищевказаним фактом 30 жовтня 2022 року було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань,кримінального провадження №12022078070000241 від 30 жовтня 2022 року.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 30.10.2022 року під час огляду виявлено та вилучено паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_5 .
Також з постанови дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 30 жовтня 2022 року вищевказані вилучені речі визнано речовим доказом в кримінальному провадженні №12022078070000241 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України передбачається, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як встановлено в судовому засіданні документи на які просить дізнавач накласти арешт є речовими доказами , що підтверджується постановою про визнання речовими доказами. Крім цього, слідчим не доведено слідчому судді те, що ці документи є доказом злочину, підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що всупереч вимогам ст. 132 КПК України, слідчий у клопотанні не вказав і не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні. При цьому клопотання слідчого не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.
Дізнавач не довів, що зазначене у клопотанні майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і що їх арешт є єдиним можливим засобом їх дослідження і збереження як доказів кримінального правопорушення. Не доведено слідчим і те, що вказане у клопотанні майно може підлягати спеціальній конфіскації, конфіскації, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також звернуте у відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Жодного доказу, який підтвердив би припущення дізнавча про необхідність накладення арешту на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, оскільки нікому підозру не вручено, не доведено підставу для такого арешту, не наведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 яке погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна .
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 ОСОБА_8