Єдиний унікальний номер 229/2081/22
Номер провадження 3/229/944/2022 Категорія 156
22 листопада 2022 року Суддя Дружківського міського суду Донецької області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 Краматорського РУНП в Донецької області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше, протягом року, до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення не притягувався
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
14 листопада 2022 року до Дружківського міського суду надійшов адміністративний протокол серії ААД № 448524 від 08.11.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Згідно протоколу, 08 листопада 2022 року о 14 год. 50 хв. в м.Дружківка Донецької області по вул. Енгельса, 33 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21101 номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. На місці зупинки продув алкотестер «Драгер», результат тесту склав 1,48 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився та пояснив, що вину у скоєному правопорушенні визнає. Просив не застосовувати до нього міру покараня у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суду надані такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 448524 від 08.11.2022 р., направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат тесту, пояснення свідків, довідка, диск з відеозаписом.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дане положення є формою правового забезпечення працівників поліції в процесі визначення здатності водіїв здійснювати безпечне керування транспортними засобами. За відмову від проходження медичного огляду водій відповідає відповідно до чинного законодавства так само як і за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
При цьому, огляд може проводитися не у будь-якому медичному закладі, а у закладі, який включено в Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення такого огляду. Цей перелік затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду в інших закладах заборонено законом.
Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан сп'яніння здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно із п.8 р. ІІ Інструкції №1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Отже, зазначені нормативні акти чітко передбачають, що у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП. У такому випадку закон покладає обов'язок на працівника поліції запропонувати водієві пройти огляд у медичному закладі.
Крім цього, проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо.
І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Як вбачається із відеозапису, який долучено до матеріалів справи, ОСОБА_1 працівником поліції в присутності двох свідків було запропоновано на місці продути газоаналізатор «Alcotest» з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що він погодився. Також йому було запропоновано пройти медичний огляд в медичному закладі, на що він відмовився.
ОСОБА_1 на місці події о 15 год. 13 хв. продув алкотестер «Драгер». За результатами тесту № 1549 від 08.11.2022 року виявлено позитивну пробу - 1,48 % проміле.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від пояснень відмовився, зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, про що є його особиста підпис в протоколі.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 Правил дорожнього руху України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому, відповідно до п.6 Розділу І, п.1 Розділу ІІ вищезазначеної Інструкції, за наявності ознак, передбачених п.3 Розділу І цієї Інструкції, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу, проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 22 Розділу ІІІ вказаної Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено, що до матеріалів справи не додано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Drager Alcotest 6810», за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 та копію свідоцтва про державну реєстрацію приладу «Drager Alcotest 6810», де зазначено строк дії свідоцтва приладу, що ставить під сумнів результат проведеного огляду, оскільки не доведено, чи відноситься прилад «Drager Alcotest 6810» до числа дозволених для застосування МОЗ та Держспоживстандартом газоаналізаторів на території України.
Із урахуванням викладеного, огляд ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest 6810», проведений із порушенням вимог Інструкції та положень ст.266 КУпАП, у зв'язку з чим, результати проведеного огляду не можуть бути використані судом, як беззаперечний доказ вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши відеозапис, який долучено до матеріалів справи, судом виявлено розбіжності у часі проведеного огляду з результатом огляду та протоколом.
У відео, в момент продуву ОСОБА_1 алкотестера «Драгер» зазначено час - 16:13, а у результатах тесту зазначено час - 15:13, що також ставить під сумнів результат проведеного огляду, незважаючи на те, що правопорушник з результатами проведеного тесту погодився.
Як вбачається з відеозапису, запис почався о 15:52 год., в протоколі зазначено час складання протоколу - 15:15 год, а факт зупинки водія о 14:50 год.
Згідно п.5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Також, судом не встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки на початку відео видно як ОСОБА_1 спілкується з працівниками поліції біля транспортного засобу. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 та його зупинки зафіксовано не було, чим порушено вимоги вищезазначеної Інструкції.
Таким чином, суддя вважає, що відеозапис не може бути використаний у якості доведення вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння з огляду на те, що результати проведеного огляду неможливо використати у якості допустимого доказу, факт зупинки не зафіксовано, є розбіжності у часі відеозйомки з протоколом та результатом тесту.
Пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тільки підтверджують, що у їх присутності водію було запропоновано на місці продути газоаналізатор «Алкотест» з метою виявлення стану алкоголького сп'яніння, на що водій погодився.
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року наголошує, що при оцінки доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суддя вважає за необхідне, звернути увагу на правові висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України», де зазначено наступне: «…Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність" і, якщо це стосується порушення іншого конвенційного права, має бути оцінений характер виявленого порушення (рішення "Хан проти Сполученого Королівства" і "Аллан проти Сполученого Королівства"). При цьому має бути врахована якість таких доказів і, зокрема те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності…».
Враховуючи вищевикладене, перевіривши докази у справі на допустимість, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, п.1 ст. 247, 266, 283-284, 289 КУпАП України, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 порушеного за ч.1 ст. 130 КУпАП, - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: А.Л. Гонтар