01.12.2022 227/1573/22
01 грудня 2022 року м.Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, розвідника-навідника 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ,
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП,
До Добропільського міськрайонного суду Донецької області 21.11.2022 року надійшов протокол А0998 НВ№86 від 17.11.2022 року про військове адміністративне правопорушення за ч.4 ст.172-11 КУпАП відносно ОСОБА_2 .
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами до нього слід повернути командиру військової частини НОМЕР_1 для належного оформлення, як складеного в порушення вимог ст.256 КУпАП, виходячи з такого.
Згідно ст.278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, вирішується питання щодо правильності складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення, і у разі виявлених порушень ст. 256 КУпАП справа разом з адмінпротоколом повертається до органу, що їх склав для належного дооформлення.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
За приписами ч. 1 ст. 256 КУпАП суть адміністративного правопорушення має відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Аналіз статті 256 КУпАП свідчить, що закон вимагає обов'язкове відображення в протоколі трьох складників: фактичних обставин; правової кваліфікації; формулювання порушення.
При цьому під формулюванням порушення (суть) розуміється короткий виклад тексту диспозиції правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула звинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого діяння, а юридичне формулювання (формула та формулювання) - це правова модель діяння, вказівка на правові норми, порушення яких інкримінується особі.
Суть правопорушення (фактичні обставини) повинна бути описана таким чином, щоб якомога точніше відповідати вимогам відповідної частини статті КУпАП, а в разі потреби - з відповідним посиланням на нормативний акт, положення якого порушено, і частину статті КУпАП, згідно з якою настає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії.
Суть адміністративного правопорушення, яке викладається в протоколі, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП.
Для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі має бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_2 інкримінують вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП.
В той же час слід зазначити, що за ч.4 ст.172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
Для того, щоб з'ясувати чи підлягає особа відповідальності за ч.4 ст.172-11 КУпАП слід звертатися до ч.1 та ч.3 ст.172-11 КУпАП.
Так відповідно до ч.1 ст.172-11 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають військовослужбовці строкової служби в разі якщо вони:
1) самовільно залишили військову частину на строк до трьох діб,
2) самовільно залишили місце служби на строк до трьох діб,
3) нез'явились вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, тривалістю до трьох діб,
4) нез'явились вчасно без поважних причин на службу у разі призначення або переведення тривалістю до трьох діб;
5) нез'явились на службу з відрядження, з відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб,
Відповідно до ч.3 ст.172-11 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають військовослужбовці (крім строкової військової служби), військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів в разі якщо вони:
1) самовільно залишили військову частину на строк до десяти діб,
2) самовільно залишили місце служби на строк до десяти діб,
3) у разі призначення або переведення нез'явились вчасно без поважних причин на військову службу тривалістю до 10 діб,
4) нез'явились на військову службу з відрядження, з відпустки або з лікувального закладу тривалістю до 10 діб.
Згідно протоколу А0998 НВ№86 від 17.11.2022 року про військове адміністративне правопорушення вбачається, що суть адміністративного правопорушення (фактичні обставини) викладена таким чином: «10 листопада 2022 р. під час перевірки наявності особового складу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту Веселе Поле Донецької області, виявлено факт відсутності військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_2 . Даний військовослужбовець був відсутній на військовій службі протягом 7 (сім) діб до моменту прибуття у місце розташування 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , на військову службу «16» листопада 2020 року в умовах особливого періоду».
Також в протоколі зазначено, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, ч.4 ст.172-11 КУпАП.
Але, суд зазначає, що зі змісту протоколу, а саме опису фактичних обставин, не можливо чітко і однозначно з'ясувати, в чому ж саме, в розумінні ч.4 ст.172-11 КУпАП обвинуваючують ОСОБА_2 , оскільки відсутність під час перевірки наявності особового складу може бути викликана як самовільним залишенням місця служби, так і невчасним прибуттям на військову службу після призначення або переведення, або не з'явленням на військову службу після відрядження, відпустки або з лікувального закладу.
Крім того в протоколі зазначена частина та стаття КУпАП, яку інкримінують ОСОБА_2 , але не зазначений короткий виклад тексту диспозиції правової норми, порушення якої інкримінується особі.
Вказане свідчить про те, що висунуте ОСОБА_2 обвинувачення є неконкретизованим.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2000, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії» зазначено, що «обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч.3 ст.6 Конвенції…».
Таким чином, особа, якій висунуте звинувачення, повинна бути детально поінформована про його причину, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення останнього, а також про його характер, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів.
Вишевказані обставини позбавляють суд можливості винести законне рішення у справі, оскільки конкретизація обвинувачення має суттєве значення як для особи, яка притягується до відповідальності та яка має право захищатися від конкретного обвинувачення, так і для суду, оскільки суд розглядає справи в межах пред'явленого обвинувачення.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Враховуюче наведене, те що правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_2 є неконкретизованим, вказаний протокол підлягає поверненню на дооформлення.
При цьому, слід відмітити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії», пункт 54 справи «Озеров проти Росії», пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»). У зв'язку із чим Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення».
Керуючись ст.ст. 172-11, 256, 278 КУпАП, суддя
Повернути протокол А0998 НВ№86 від 17.11.2022 року про військове адміністративне правопорушення за ч.4 ст.172-11 КУпАП відносно ОСОБА_2 , разом з доданими до нього матеріалами, командиру військової частини НОМЕР_1 полковнику ОСОБА_3 , для належного оформлення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В. Здоровиця