Справа № 293/2406/20
Провадження № 2/293/106/2022
12 грудня 2022 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Бруховського Є.Б.
секретаря судового засідання Давиденко Л.П.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
10.11.2020 позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частки з усіх видів заробітку відповідача до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, шлюб між ними розірвано, мають трьох спільних дітей: ОСОБА_5 , 2000 р.н., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , 2009 р.н. Відповідно до рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 26.04.2018 відповідач сплачував аліменти на її користь на утримання дітей. Після досягнення дітьми повноліття аліменти сплачує на даний час на утримання сина ОСОБА_7 до досягнення ним повноліття. Їхня спільна дочка ОСОБА_8 досягла повноліття, однак продовжила навчання та навчається на першому курсі денної форми навчання Навчально-наукового механічного інституту Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне). Дочка не працює, перебуває на її утриманні, однак самостійно утримувати дочку вона не має можливості, оскільки також не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, інших доходів вона не має. Тому дочка потребує матеріальної допомоги. Відповідач добровільно участі в утриманні повнолітньої дочки не приймає, хоча працездатний, працює, отримує щомісячний дохід, утриманців не має, а тому має можливість надавати грошову допомогу на утримання повнолітньої дочки.
18.06.2021 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов в якому вказує, що не спроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки у зазначеному позивачем розмірі, просив визначити розмір аліментів на утримання дочки у розмірі 1/16 частки від його доходу. Посилався на те, що позивач не надала доказів, які обґрунтовували б розмір аліментів у розмірі ј частки у співвідношенні із витратами пов'язаними із навчанням. Відносно його матеріального становища, то зазначив, що його матеріальний стан на даний час погіршився. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько, ОСОБА_9 . На його утриманні залишилася непрацездатна мати ОСОБА_10 , яка зареєстрована та проживає з ним. Його було переведено із ОСОБА_11 на роботу в AT «Житомиробленерго», що було пов'язано і необхідністю допомоги матері.
Його дохід на даному підприємстві зменшився. З нього постійно стягуються аліменти на утримання молодшого сина. Він кожен місяць сплачує за кредитним договором від 30.09.2020 платіж у сумі 12645 гривень. Сплачувати такі суми щомісячно йому потрібно до 28.06.2024 року. А загалом потрібно виплатити 725 714 гривень до вказаної дати. Ці обставини повинні враховуватися відповідно до ст. 182 СК України. Враховуючи такі обставини він перебуває у непростому матеріальному становищі. Але не зважаючи на це він не відмовляється допомагати дочці та згоден сплачувати аліменти у розмірі 1/16 частки від його доходу, при цьому житлом вона забезпечена. Під час навчання проживає у своєї бабусі. Позивачці слід бути серйозніше та вишукувати вихід із ситуації, розглядати різні варіанти, дочці підшукувати підробіток або роботу, перевестися на заочне навчання, що дасть можливість працювати, підробляти, готуватися до життя. Зі мною вона питання навчання дочки, його форму не погоджувала. Позивачка отримувала значні аліменти, за які вони фактично усі й жили та до чого звикли, змінювати це не хочуть.
10.11.2021 позивачем подано відповідь на відзив відповідача в якому позивач зазначає, що вони із відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 1999 року по 16.08.2011 року. Від шлюбу вони мають трьох дітей, які після розірвання шлюбу залишилися проживати з нею: ОСОБА_5 , 2000 року народження; ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , 2009 року народження. На даний час лише один їхній спільний син ОСОБА_7 , 2009 року народження є неповнолітнім. Позивач сплачує аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини доходів. Численні судові справи, які є між ними значно погіршили їхні відносини. Відповідач взагалі не спілкується із дітьми і всіляко уникає всіх контактів. Незважаючи на відсутність поваги з боку відповідача, нею неодноразово були спроби досягти мирової угоди. Відповідач пропонував їй укласти на підставі ст. 190 СК України договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. Він отримав дозвіл органів опіки, однак на сьогодні такий договір між ними не укладено. Твердження відповідача, що їхня дочка ОСОБА_8 проживає у належному відповідачу будинку не відповідає дійсності, оскільки будинок є їхньою спільною сумісною власністю. Твердження про те, що він забезпечив дочку житлом теж є дуже передчасним, оскільки дочка не є власником жодного житлового будинку, а відповідач подав позов щодо розподілу їхнього спільного майна. Так дійсно, дочка ОСОБА_8 навчається у м. Рівному та проживає разом із її матір'ю, яка є людиною похилого віку. Однак, проживання в іншому місті та сплата комунальних платежів потребує значних витрат, про що відповідач навіть не задумується. Таким чином вона піклується не лише про доньку, яка навчається, а й про матір, яка є пенсіонеркою. В матеріалах справи є довідка про те, що ОСОБА_8 є студенткою денної форми навчання, що свідчить про те, що вона не має змоги працювати, отримуючи освіту очно. Існують витрати на утримання дочки як придбання продуктів харчування, сплата комунальних платежів, придбання одягу, ліків, а також оплата транспорту. ОСОБА_8 за результатами іспитів вступила на державну форму навчання, що свідчить про високий рівень знань дочки, і вони, як батьки мають допомогти дитині отримати якісну освіту і влаштуватися в житті, а не шукати причини для відмови. Відповідач описує погіршення свого матеріального стану у зв'язку із необхідністю утримувати літню матір, проте нівелює такий самий вік і її матері, і той факт, що він не бере участі у житті їхніх спільних дітей взагалі, а лише породжує судові справи, чим перетворює їхнє із дітьми життя на судову тяганину та не бажає мати навіть простих цивілізованих стосунків. Відповідач стверджує про погіршення його матеріального стану у зв'язку із необхідністю сплачувати щомісячні платежі за кредитним договором, який було укладено для придбання автомобіля у сумі 12 645 грн, що свідчить про відсутність відповідальності і серйозного ставлення до утримання власних дітей. Сплата значних сум за кредитним договором не є нагальною необхідністю і говорить про певний рівень життя відповідача, що яскраво ілюструє його змогу надавати кошти на утримання ОСОБА_8 під час її навчання.
Позивач в судове засідання не з'явилась.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заначив, що має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/16 частки від його доходу. Підстави, які вказують на можливість сплати аліментів саме у такому розмірі зазначено ним у відзиві, а також вказав, що дочка якби хотіла, то могла б краще навчатися і отримувати стипендію.
Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони проживали в зареєстрованому шлюбі. Шлюб розірвано. Сторони проживають окремо. Від цього шлюбу мають трьох спільних дітей: ОСОБА_5 , 2000 р.н., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , 2009 р.н.
Відповідно до рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 26.04.2018 відповідач сплачував на користь позивача аліменти на утримання дітей (а.с.4-5). Після досягнення старшими дітьми повноліття аліменти відповідач продовжує сплачувати на утримання сина ОСОБА_7 у розмірі ј частини його доходів до досягнення ним повноліття.
Повнолітня дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має повних 18 (вісімнадцять) років, проживає з позивачем та перебуває на її утриманні (а.с. 6,8).
Згідно довідки Навчально-наукового механічного інституту Національного університету водного господарства та природокористування№1039 від 06.10.2020 виданої ОСОБА_4 вбачається, що вона є студенткою 1 курсу навчально-наукового механічного інституту денної форми навчання. Термін навчання з 01.09.2020 по 30.06.2024 (а.с.7). Навчальний заклад у якому навчається дочка сторін є АДРЕСА_1 .
Доходів позивача не вистачає на забезпечення достатнього життєвого рівня дочки. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дочки не надає.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН "Про права дитини" 1989 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частини першої статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п.20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд встановив, що відповідач має задовільний стан здоров'я, працездатний, працює, має відповідний щомісячний дохід, з утриманців має матір-пенсіонера, стягнення за виконавчими документами проводиться зі сплати аліментів на малолітнього сина ОСОБА_7 , має кредитні зобов'язання у розмірі 12 645 грн щомісячно до 28.06.2024.
Дочка сторін - ОСОБА_4 має повних 18 років, в дійсності є студентом денної форми навчання, потребує у зв'язку з навчанням матеріальної допомоги, перебуває на утриманні матері, власних доходів не має, має задовільний стан здоров'я.
Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дочки не надає при цьому має можливість надавати таку допомогу.
Вказане сторонами не спростовано.
При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище повнолітньої дочки, матеріальне становище платника аліментів, а саме те, що відповідач працездатний, працює, отримує щомісячний дохід, має задовільний стан здоров'я, наявність у платника аліментів інших дітей - сина, на утримання якого сплачує аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку, непрацездатної матері, його кредитні зобов'язання.
Суд також враховує той факт, що позивач, звертаючись до суду з вказаною вимогою про стягнення аліментів не надала жодних доказів можливості відповідача сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі, так і обґрунтованості саме такого розміру аліментів.
Таким чином, суд уважає, що з відповідача слід стягувати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання і потребує такої допомоги, у розмірі 1/8 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця і до закінчення (припинення) навчання, але не більше як до досягнення дочкою 23 років.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява надійшла до суду і зареєстрована 10.11.2020 (а.с.1).
В порядку ч.1 ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 182, 191, 199-201 СК України, ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 10.11.2020 і до закінчення (припинення) навчання, але не більше як до досягнення дочкою 23 років.
Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 840,80 грн судового збору на користь держави (адреса: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601; код ЄДРПОУ 26255795); отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 "Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)".
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Головуючий суддя Євген БРУХОВСЬКИЙ