Справа №293/2083/22
Провадження № 2-н/293/78/2022
12 грудня 2022 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1
до Комунального підприємства "Здобуток" Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по належних розрахункових при звільненні з роботи виплатах
06.12.2022 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Комунального підприємства "Здобуток" Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області заборгованості по належних розрахункових при звільненні з роботи виплатах в розмірі 8615,04 грн, середній заробіток за період з 29.07.2022 по день ухвалення судового рішення по суті вимог, що на день подання заяви складає 43089,69 грн.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи на відповідність вимогам 161-165 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Слід зазначити, що за змістом розділу ІІ "Наказне провадження" чинного ЦПК України судовий наказ може бути виданий лише за умови безспірності заявлених у заяві про видачу судового наказу вимог.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Згідно п. 5 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом, для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022 року) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Згідно ч.1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
До внесення змін ч.2 ст. 233 КЗпП України передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже після внесених змін до ст. 233 КЗпП України частина друга вказаної статті була викладена в новій редакції, а із статті було вилучено норму про відсутність обмеження щодо строку звернення до суду у разі виникнення спору з оплати праці.
При цьому суд звертає увагу, що виходячи з позиції Конституційного Суду України, спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум заробітної плати є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Таким чином, у разі перебування працівника в трудових відносинах строк звернення з трудовим спором щодо оплати праці встановлюється ч. 1 ст. 233 КЗпП України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX).
З доданих до матеріалів заяви документів убачається, що заявника звільнено з посади у КП "Здобуток" Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області 28.07.2022 згідно наказу № 41 /к, довідка про наявність заборгованості по всіх належних виплатах та довідка - розрахунок заробітної плати за 2 місяці також датовані 28.07.2022, що вказує на те, що заявник мав дізнатись про своє порушене право саме 28.07.2022.
Із змісту поданої заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявник просить стягнути з боржника, заборгованість по належних виплатах по заробітній платі та відпускних станом на 28.07.2022 у розмірі 8615,04грн, а також середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 43089,69 грн. При цьому заяву про видачу судового наказу заявник подав до суду 06.12.2022, тобто псіля спливу тримісячного строку визначеного ч.1 ст. 233 ЦПК України.
Отже, зважаючи на період виникнення заборгованості та заявлені вимоги слід дійти висновку, що заява подана з порушення строку, який встановлено ч.1 ст. 233 КЗпП України для звернення до суду, в частині заявлених до стягнення, зокрема, чергових виплат.
Таким чином, судом встановлена відсутність правових підстав у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення заявлених сум, оскільки заявником заявлено вимогу поза межами строку позовної давності, встановленої законом для такої вимоги.
Відповідно до ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Суд звертає увагу, що заявник має право звернутись до суду із вказаними вимогами у порядку позовного провадження, шляхом звернення з відповідною позовною заявою до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 161, 165, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Здобуток" Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про стягнення заборгованості по належних розрахункових при звільненні з роботи виплатах - відмовити на підставі п.5 ч.1 ст 165 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана:12.12.2022
Суддя Людмила ЛОСЬ