Справа № 291/120/22
2-а/291/10/22
Ружинський районний суд Житомирської області
29 листопада 2022 року
Ружинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Митюк О.В.
за участю секретаря Герасимчук Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 , представник позивача - Архіпов Андрій Анатолійович
до Головного управління Національної поліції в Житомирській області
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом до Головного Управління Національної поліції Житомирської області про скасування постанови серії БАА № 952628 від 07.01.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 грн., мотивуючи тим, що 07 січня 2022 року увечері позивач перед початком руху ретельно перевірив належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу, у тому числі заднього номерного знаку.
Однак, конструкцією транспортного засобу не передбачено повідомлення його, як водія про непрацююче освітлення номерного знаку під час руху, тому під час руху позивач не міг знати про можливу несправність. Під час руху транспортного засобу неможливо спостерігати, чи працює освітлення номерного знаку, також, неможливо спрогнозувати дату та час, коли воно може вийти з ладу, враховуючи погодні умови та якість дорожнього покриття.
Відповідно до ПДР України, при виникненні будь-яких несправностей на шляху слідування, водій повинен застосувати заходи до їх усунення, а у випадку, коли рух своїм ходом не можливий чи неможливо забезпечити безпеку дорожнього руху - транспортний засіб може бути відбуксировано до місця ремонту чи стоянки. Відсутність освітлення номерного знака не є перешкодою для подальшого руху автомобіля і не загрожує безпеці дорожнього руху та можливе усунення після виявлення (заміна лампочок освітлення номеру).
Після того, як позивач зупинив автомобіль на вимогу поліції на вул. Центральній і дізнався від інспектора про непрацююче освітлення заднього номерного знаку, яке вийшло з ладу саме у дорозі через низьку якість дорожнього покриття, враховуючи неможливість його (освітлення номеру) негайно відремонтувати на автодорозі через пізній час, позивач мав законний намір продовжити рух до місця стоянки, застосувавши всі необхідні заходи безпеки. Однак, не дивлячись на всі його спроби пояснити вищевказані обставини, інспектор поліції проігнорував очевидну відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме його основних складових - умислу чи необережності та, на переконання позивача, всупереч ст. 9 КУпАП склав оскаржену постанову.
Крім того, у спірній постанові поліцейським не було встановлено, з якої саме відстані неможливо ідентифікувати номерний знак автомобіля, що свідчить про відсутність об'єктивної сторони даного правопорушення. Також у оскаржуваній постанові застосований невірний пункт ПДР. Пункт ПДР, яким забороняється рух транспортного засобу з неосвітленим державним номерним знаком передбачена п. 2.9 в) Водієві забороняється: закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змогли чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; ПДР однак, на противагу цьому у постанові зазначений пункт 30.1 (Власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів). ПДР, що є суттєвим недоліком оскаржуваної постанови.
Також, як зазначено в постанові позивач не пред'явив на; вимогу поліцейського документи зазначені в п.2.1 ПДР, а саме поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На момент розгляду справи та винесення постанови у позивача був діючий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №206442385 страховик ПАТ «НАСК» ОРАНТА» строк дії до 22.01.2022 року. Інспектор мав можливість перевірити наявність страхового полісу через електронну систему, що не було здійснено відповідачем. Непред'явлення при перевірці полісу автоцивілки не є підставою для складання протоколу за ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до вищевказаної постанови позивач був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП України зате, що : «07.01.2022 р. о 21 год. 25 хв. в с.Малі Нізгірці керував транспортним засобом у якого не освітлений державний номерний знак у темну пору доби та не пред'явив для перевірки страховий поліс ОС ЦВП ВНТЗ. Чим порушив п.п. 30.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 6 статті 121 та ч.1 ст.126 КУпАП».
За вчинене правопорушення поліцейським на нього було накладено адміністративне стягнення в сумі 850,00 гривень.
З вказаною постановою він не згоден та просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові. В подальшому в судове засіданя позивач та його представник не з'явилися, направили до суду заяву про розгляд справи у їхню відсутність, позовні вимоги підтримують та просять задовільнити.
Відповідачем, ГУНП у Житомирській області, подано відзив на позов в якому він заперечував позовні вимоги позивача, просив відмовити в їх задоволенні, так як вважає оскаржувану постанову законною та винесеною з дотриманням норм законодавства, також просив розгляд справи проводити у відсутність представника відповідача (а.с. 38-42).
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому за вказаних обставин, суд вважає за можливе ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 07.01.2022 року постановою серії БАА №952628, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ч. 6 ст. 121 та ч.1 ст.126 КУпАП за те, що 07.01.2022 р. о 21 год. 25 хв. в с.Малі Нізгірці, керував транспортним засобом у якого не освітлений державний номерний знак у темну пору доби та не пред'явив для перевірки страховий поліс ОС ЦВП ВНТЗ. Чим порушив п.п. 30.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 6 статті 121 та ч.1 ст.126 КУпАП.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 та ч.1 ст.126 КУпАП та накладеного на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. (а.с. 9).
Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року №1306 та ст.286 КАС України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, а саме адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою,з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто зурахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Конституції України принципу, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року.
Пункт 1 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно п. 4 розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O”Halloran and Francis v.the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем (транспортними засобами), знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем (транспортний засіб) може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішили володіти та керувати автомобілями (т/з), погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Водій при керуванні автомобілем (тз) зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.
В даному випадку Позивач порушив ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до яких водій повинен мати при собі та пред'явити поліцейському відповідні документи.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників поліції, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Крім того, виходячи з приписів ст. ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію», п. п. 2.1, 2.4 Правил дорожнього руху, відповідач має право перевіряти наявність у позивача посвідчення водія, реєстраційних документів та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Тому, наведеними положеннями чинного законодавства закріплений безумовний обов'язок при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особи, яка керує ним, мати при собі посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб та страховий поліс (сертифікат).
У Постанові ВС КСУ від 16 серпня 2019 року у справі № 524/126/17 зазначено: «Верховний Суд наголошує, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Крім того, відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України від 01 липня 2004 року №1961-1У «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу»
Крім того, підставою зупинки транспортного засобу, яким керував позивач є не освітлений державний номерний знак в темну пору доби.
Згідно положень частини першої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до частини другої статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ч. 3 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Факт адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якої вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у якого неосвітлений державний номерний знак.
Вказаний відеозапис здійснений на підставі ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючисьст. ст. 7,9,ч.1 ст. 132-1,247,251 КУпАП,ст. ст. 2,9,72,77,229,241-246,250,255,268-272,286,295,297 КАС України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 , представник позивача - Архіпов Андрій Анатолійович до Головного управління Національної поліції в Житомирській області
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Повний текст рішення виготовлено 09.12. 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного протягом десяти днів.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, який знаходиться за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Старий бульвар, 5/37, ЄРДПОУ 40108625.
Суддя О. В. Митюк.