Справа № 946/5618/21
Провадження № 2/946/982/22
05 грудня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Смокіної Г.І.,
за участю секретаря судового засідання - Кріпакової К.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ізмаїльський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, -
Короткий зміст позовних вимог
05.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ізмаїльський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, мотивуючи тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , у якій зареєстрована відповідачка - колишня дружина позивача, яка фактично не проживає у вищевказаній квартирі з квітня 2020 року, її реєстрація чинить позивачу перешкоди у вільному користуванні та розпорядженні належним йому майном.
Процесуальні дії суду
Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.07.2021 відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання (а.с. 17).
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.10.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ізмаїльський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду (а.с. 28).
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2022 ухвалено провести розгляд справи в заочному порядку.
Аргументи учасників справи
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.
В судове засідання відповідачка не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила, відзиву на позов не подала.
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору дарування від 08.06.1995, посвідченого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою 08.06.1995, реєстраційний № 3-2408 (а.с.8-9)
Згідно відповіді Відділу адресно-довідкової роботи Державної міграційної служби України в Одеській області від 19.07.2021 та будинкової книги, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 08.12.2015 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 10-11, 16).
Згідно рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 листопада 2020 року, № 946/2645/20, шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 розірвано, рішення набрало законної сили 14.2.2020 (а.с. 12).
Позиція суду
У відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. ч. 1, 2, ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 2 ст. 317 ЦК України, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Враховуючи, що відповідачка не є членом сім'ї позивача, зареєстрована за спірною адресою, її реєстрація перешкоджає позивачу вільно користуватися та розпоряджатися належною йому квартирою, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», рішення суду є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.
Судові витрати
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , виданого 30.09.2020 Пенсійним фондом України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом ІІ групи, загальне захворювання (а.с.3)
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України», з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено 2270 грн.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п. 2 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, сума судового збору, яка справляється за подання позовної заяви немайнового характеру, поданою фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн*0,4%=908,00 грн)
За таких обставин, з відповідача у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 908 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 131, 141, 223, 258, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ізмаїльський відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у дохід судовий збір в розмірі 908,00 грн, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя: Г.І.Смокіна