Справа № 495/9442/22
№ провадження 1-кс/495/2450/2022
24 листопада 2022 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 24.11.2022 року надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162240001337 від 23.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
23.11.2022 приблизно о 08.00 годині водій автомобіля марки Тоуоtа Саrіnа Е р/н НОМЕР_1 під керуванням військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по автодорозі Р-72 сполученням Білгород-Дністровський - Старокозаче у напрямку міста Білгород-Дністровський, не врахувавши дорожню обстановку, здійснюючи обгін виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки ВМW Х5 р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , 1989 року народження, в результаті ДТП водій Сухій отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому бедра, пасажири у кількості трьох осіб отримали тілесні ушкодження та доставлені до міських лікарні.
За даним фактом 23.11.2022 року відповідні відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162240001337 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
23.11.2022 при огляді місця дорожньо-транспортної пригоди на автодорозі Р-72 сполученням місто Білгород-Дністровський - КПП Староказаче, біля села Семенівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, були вилучені вказані транспортні засоби та евакуйовані на спец, майданчик тимчасового утримання у м. Арциз, вулиця Транспортна 2-6 з метою збереження слідів контактування автомобілів.
На даній стадії досудового розслідування виникла необхідність у проведенні судових авто технічних та транспортно-трасологічних експертиз та надання зазначених транспортних засобів для огляду судовому експерту.
На підставі викладеного слідчий просив накласти арешт на вилучені в ході огляду місця події 23.11.2022 транспортні засоби з позбавленням права на відчуження та користування ними до проведення необхідних судових експертиз, а саме на: автомобіль марки ВМW Х5 р/н НОМЕР_2 дата реєстрації 28.04.2022 свідоцтво номер НОМЕР_3 рік випуску 2005, власник ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та автомобіль марки Тоуоtа Саrіnа Е р/н НОМЕР_1 дата реєстрації 07.04.2010 свідоцтво реєстрації НОМЕР_4 рік випуску 1993, власник ОСОБА_8 .
Позиції сторін.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про накладення арешту на майно розглядається за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Мотивація суду.
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12022162240001337 від 23.11.2022 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ст.ст.7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Європейський Суд наголошує, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів (справа "Бакланов проти Російської Федерації" постанова від 09.06.2005 року, справа"Фрізен проти Російської Федерації" постанова від 24.03.2005 року). Верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Як вбачається з протоколу огляду місця дорожньо-транспортногї пригоди 23.11.2022 приблизно о 08.00 годині водій автомобіля марки Тоуоtа Саrіnа Е р/н НОМЕР_1 під керуванням військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по автодорозі Р-72 сполученням Білгород-Дністровський - Старокозаче у напрямку міста Білгород-Дністровський, не врахувавши дорожню обстановку, здійснюючи обгін виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки ВМW Х5 р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , 1989 року народження.
Відповідно до довідки №1311 від 23.11.2022 в результаті ДТП водій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому бедра, пасажири у кількості трьох осіб отримали тілесні ушкодження та доставлені до міських лікарні.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль ВМW Х5 р/н НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_7 , 1989 року народження.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль марки Тоуоtа Саrіnа Е р/н НОМЕР_1 перебував під керуванням військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При врахуванні необхідності накладення арешту на майно слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування здійснюється за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Постановою слідчого від 24.11.2022 транспортні засоби на підставі положень п.8 ч.2 ст.4, ч.2 ст.100, ч.3 ст.110 КПК України визнані речовими доказами.
Дослідивши надані до клопотання матеріали слідчий суддя зазначає, що на даній стадії досудового розслідування виникла необхідність в арешті зазначених речей з метою забезпечення доказової бази, та для створення збереженості тих об'єктів, які на думку органу слідства мають статус речового доказу, збереження таких речових доказів необхідне з самого початку встановлення їх наявності, для запобігання змінам, знищенню та відчуженню.
Питання про зберігання речових доказів по кримінальному провадженню, вирішується з урахуванням положень Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012 року «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України».
Відповідно до п. 20 цього Порядку, зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Частиною 2 ст.171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною 11 ст.170 КПК України зазначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Таких обставин слідчим в частині авто не наведено.
З урахуванням позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2021 року по справі №643/12369/19 слідчий суддя зазначає, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна та роз'яснює, заборона на відчуження - це перешкода у вільному розпорядженні майном.
Слідчий суддя в ході розгляду питання про накладення арешту на зазначене вище майно дійшов висновку про необхідність накладення арешту на автомобіль шляхом заборони відчуження. Згідно з ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Дослідивши клопотання та надані матеріали, слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на авто у вигляді заборони відчуження, виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи володільця майна потребам досудового розслідування. З урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане вище майно з метою збереження речових доказів, на підставі чого клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162240001337 від 23.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - задовольнити.
Заборонити відчуження:
- автомобілю марки ВМW Х5 р/н НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- автомобілю марки Тоуоtа Саrіnа Е р/н НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрації серії НОМЕР_4 , рік випуску - 1993, належить ОСОБА_8 .
У задоволені клопотання в частині заборони користування вказаним майном - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1