справа № 208/6349/22
№ провадження 1-в/208/372/22
Іменем України
05 грудня 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника установи виконання покарань ОСОБА_4 , засудженої ОСОБА_5 , її захисника - адвоката ОСОБА_6 та представника установи виконання покарань ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання, -
встановив:
В провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення засудженої ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного 03.06.2016 року Промисловим районним судом м. Оренбурга за ст. 30 ч.3, 228 .1 ч.3 п. «а», «б»; ст.30 ч.3, 228.1 ч.3 п. «а», «б»; ст..30 ч.3, ст.228.1 ч.4 п «г», ст.69 ч.2 УК РФ за сукупністю злочинів шляхом часткового складання, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.01.2018 року -вирок суду Російської Федерації від 03.06.2016 року приведено у відповідність із законодавством України вважати засудженою за вчинення злочинів, передбачених ст. 15 ч.2, ст.307 ч.2, ст.15 ч.3, ст.307 ч.3, ст.70 ч.1 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим покаранням, визначити остаточно покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна. На підставі ст. 72 ч.5 КК України в строк відбуття зарахувати період з 16.12.2015 року до 02.06.2016 року у співвідношенні відповідності 1 дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі. Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 20.05.2021 року зарахувати строк попереднього ув'язнення з 03.06.2016 року по 18.08.2016 року у строк покарання за вироком Промислового районного суду м. Оренбурга від 03.06.2016 року, який приведено у відповідність до законодавства України Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.01.2018 року, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Клопотання вмотивоване наявністю підстав, передбачених ст. 81 КК України, а саме відомостями, що засуджена сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення та на дату звернення з означеним клопотанням відбула 3/4 призначеного їй покарання.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримав з підстав, наведених у його мотивувальній частині, просив задовольнити.
У судовому засіданні представник установи виконання покарань ОСОБА_4 надала суду характеристику засудженої та пояснила, що в 11.02.2022р. відбулось засідання комісії ДУ «Кам'янська виправна колонія (№34)» з розгляду питань щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Рішенням зазначеної комісії ОСОБА_5 було відмовлено у направленні подання про умовно-дострокове звільнення до суду, оскільки засуджена своєю поведінкою та ставленням до праці не довела своє виправлення.
Засуджена ОСОБА_5 клопотання адвоката підтримала, зазначила, що щиро кається у скоєному та вважає, що своєю працею та поведінкою в колонії довела своє виправлення.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти означеного подання, оскільки засуджена не довела свого виправлення. Як вбачається з наданої характеристики, засуджена притягалась до відповідальності під час відбування покарання, є стягнення, хоча і погашені, проте даний факт свідчить про те, що вона не виправилась. В 2020 році прибула до ДУ «Кам'янська випрана колонія (№34)». Перше заохочення отримала через рік, що свідчить про те, що вона цей рік ніяк себе не проявляла і лише після відмови комісії у застосуванні умовно-дострокового звільнення вона почала отримувати заохочення з метою отримання позитивного рішення комісії щодо умовно-дострокового звільнення, тобто виправлення упродовж всього строку відбування покарання у засудженої немає. Крім того, питання щодо застосування умовно-дострокового звільнення було вирішено комісією в лютому 2022 року, засуджені відмовлено. Це рішення не оскаржувалось. Наступна дата розгляду можлива через рік після попереднього засідання, з урахуванням тих заохочень, які засуджена отримала протягом 2022 року. Також, стосовно наявних заохочень, прокурор зазначила заохочення засудженою отримані за активну участь у культурному житті та сумлінне відношення до покладених обов'язків, що це є обов'язком засудженої, та не свідчить про те, що вона своєю поведінкою довела виправлення, що є необхідною умовою для застосування ст..81 КК України. На даний час прокуро вважає клопотання адвоката передчасним та таким, що не підлягає задоволенню. А тому прокурор просила відмовити в задоволенні подання..
Вислухавши учасників справи та вивчивши матеріали подання, суд приходить до висновку про його необгрунтованість, виходячи з наступного.
З документів, наявних у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_5 засуджена 03.06.2016 року Промисловим районним судом м. Оренбурга за ст. 30 ч.3, 228 .1 ч.3 п. «а», «б»; ст.30 ч.3, 228.1 ч.3 п. «а», «б»; ст..30 ч.3, ст.228.1 ч.4 п «г», ст.69 ч.2 УК РФ за сукупністю злочинів шляхом часткового складання, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.01.2018 року -вирок суду Російської Федерації від 03.06.2016 року приведено у відповідність із законодавством України вважати засудженою за вчинення злочинів, передбачених ст. 15 ч.2, ст.307 ч.2, ст.15 ч.3, ст.307 ч.3, ст.70 ч.1 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим покаранням, визначити остаточно покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна. На підставі ст. 72 ч.5 КК України в строк відбуття зарахувати період з 16.12.2015 року до 02.06.2016 року у співвідношенні відповідності 1 дня попереднього ув'язнення двом дням позбавлення волі. Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 20.05.2021 року зарахувати строк попереднього ув'язнення з 03.06.2016 року по 18.08.2016 року у строк покарання за вироком Промислового районного суду м. Оренбурга від 03.06.2016 року, який приведено у відповідність до законодавства України Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.01.2018 року, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі. Станом на дату звернення до суду з означеним поданням відбула 2\3 частини строку покарання.
Характеризуючи дані засудженої ОСОБА_5 вказують, що 17.12.2015 року перебувала в слідчому ізоляторі № З м. Оренбург РФ, засуджена характеризувалась посередньо. Вимоги режиму утримання один раз порушувала, мала одне стягнення, яке знято у виді заохочення. 08.09.2016 року під час відбування покарання в ФКУ ВК № 2 м. Бузулук засуджена характеризувалась задовільно. Вимог режиму відбування покарання неодноразово порушувала. Три стягнення зняті у виді заохочення, одне з яких погашено у встановленому законом порядку. З 30.08.2020 року засуджена перебувала у слідчому ізоляторі м. Одеса, де характеризувалась задовільно. Вимог режиму утримання не порушувала. Стягнень та заохочень не мала. 16.10.2020 року засуджена прибула для подальшого відбування покарання до державної установи «Кам'янська виправна колонія (№ 34)». По прибутті до установи була працевлаштована на швейному виробництві установи швачкою в бригаді № 21. Згодом за виробничою необхідністю засуджену було переведено до бригади №15 настелювачем тканини І тарифного розряду. Згодом за виробничою необхідністю засуджену було переведено до відділення СПС №1 та працевлаштовано в бригаду №13 контролером готової продукції та сировини, де і працює п теперішній час. До праці на даний час ставлення має добре, наданий об'єм роботи виконує вчасно. Зауважень збоку майстерського складу не надходило. Норми, які визначають порядок і умови відбування покарання дотримується. Стягнень не має. До засудженої тричі застосовувались заходи заохочення у виді подяки за сумлінну поведінку та ставлення до праці. Правил санітарії та гігієни дотримується. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті. Зовнішній вигляд має охайний. З представниками адміністрації установи дотримується правомірних взаємовідносин. Роботи з благоустрою виконує згідно графіку. У культурно-масовому житті відділення приймає участь, а саме любить співати, танцювати, пише вірші, приймає участь у концертах та конкурсах, які проводяться в установі. Згідно п. 5 ст. 123 КВК України залучена до програм диференційованого виховного впливу за напрямками: «Підготовка до звільнення» та «Подолання наркотичної залежності». Тематичні заходи відвідує, проявляє зацікавленість. В свідомості засудженої відбуваються позитивні зміни, які потребують закріплення. Серед засуджених у відділенні конфліктних ситуацій уникає, з усіма підтримує рівні стосунки. З рідних має маму, свекруху та цивільного чоловіка, котрий є її співучасником та відбуває покарання в рф. З мамою та свекрухою підтримує доброзичливий зв'язок шляхом телефонних розмов. Із засудженою була проведена оцінка ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення в межах соціально - виховної роботи із засудженими, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ~ низький. На момент розгляду комісією установи ст. 81 КК України -умовно-дострокового звільнення до засудженої ОСОБА_5 заходи заохочення у виді подяки були застосовані лише один раз та станом на 11.02.2022 року засуджена ще не довела свого виправлення та не заслуговувала на застосування даної заохочувальної норми.
Згідно ч. 1 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
За змістом ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Згідно ч. 1, 3 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Застосування умовно-дострокового звільнення підтверджує принцип кримінального права, згідно з яким покарання призначається для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів. Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликані тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні нею покарання.
Підставами застосування умовно-дострокового звільнення є матеріальна підстава як доведеність виправлення засудженого, формалізована підстави як фактичне відбуття засудженим відповідної частини встановленого вироком суду строку покарання. Засуджений може бути достроково звільнений судом тільки у разі, якщо він довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Сумлінна поведінка - це зразкове виконання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок адміністрації, наявність подяк і відсутність стягнень, якщо особа відбуває покарання у виді позбавлення волі. Під сумлінним ставленням до праці звичайно розуміють чесне та повне виконання своїх трудових обов'язків, підвищення ділової кваліфікації, суворе додержання правил техніки безпеки тощо.
Засуджена відбуває покарання в ДУ «КВК» № 34 з 2020 року. На час розгляду справи відбула 2/3 частини призначеного судом покарання.
Відповідно до характеристики установи відбуття покарання ОСОБА_5 на момент розгляду комісією установи ст. 81 КК України -умовно-дострокового звільнення до засудженої ОСОБА_5 заходи заохочення у виді подяки були застосовані лише один раз. Ще дві подяки були оголошені ОСОБА_5 09.06.2022р. та 18.11.2022 року за активну участь у культурному житті та сумлінне відношення до покладених обов'язків, проявлення ініціативи у роботі.
Проте, стосовно того, що вона дійсно виправилась, засуджена не змогла довести. Не зміг це довести в судовому засіданні і представник засудженої.
Згідно Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання…», при вирішення питання про умовно-дострокове звільнення судам повинно ретельно вивчатись ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
У відповідності до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Суд вважає, що у судовому засіданні встановлена формалізована підстава застосування до засудженої ст. 81 КК України, як фактичне відбуття нею відповідної частини встановленого вироком суду строку покарання та застосування щодо неї заохочень
Так, дійсно, сумлінна поведінка підтверджується позитивною характеристикою установи відбуття покарання, однак засуджена має подяки, оголошені за «за активну участь у культурному житті та сумлінне відношення до покладених обов'язків» тобто фактично за ті дії, які засуджена і так повинна була дотримуватись. Проте, поведінка засудженої не була стабільно позитивною протягом всього строку відбування покарання, виправлення засудженої, тобто одна з складових матеріальної підстави умовно-дострокового звільнення, нічим не підтверджена.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню, оскільки підстав для умовно-дострокового звільнення від покарання засудженої ОСОБА_5 суд не вбачає.
Керуючись ст. 81 КК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання, призначеного 03.06.2016 року Промисловим районним судом м. Оренбурга за ст. 30 ч.3, 228 .1 ч.3 п. «а», «б»; ст.30 ч.3, 228.1 ч.3 п. «а», «б»; ст..30 ч.3, ст.228.1 ч.4 п «г», ст.69 ч.2 УК РФ за сукупністю злочинів шляхом часткового складання, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.01.2018 року -вирок суду Російської Федерації від 03.06.2016 року приведено у відповідність із законодавством України вважати засудженою за вчинення злочинів, передбачених ст. 15 ч.2, ст.307 ч.2, ст.15 ч.3, ст.307 ч.3, ст.70 ч.1 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим покаранням, визначити остаточно покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, вона набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1