Справа № 750/5481/22
Провадження № 2/750/1329/22
12 грудня 2022 року м. Чернігів
в складі судді Коверзнева В. О.
учасники судового процесу:
секретар судового засідання - Салтан К. А.
позивачка - ОСОБА_1
представник позивачки - адвокат Мазур К. С.
відповідачка - ОСОБА_2
представник відповідачки - адвокат Кутуков С. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні (в порядку загального позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю одного з подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права на частку в праві приватної власності
1. 06.09.2022 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідачка) про визнання квартири АДРЕСА_1 особистою приватною власністю її батька - ОСОБА_3 , який загинув при виконанні бойового завдання по захисту України ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позову зазначила, що спірна квартира придбана батьком під час шлюбу з відповідачкою, проте за його особисті кошти, а тому є особистою приватною власністю батька (а.с. 2-4).
2. 04.10.2022 відповідачка звернулася до суду із зустрічним позовом до позивачки про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні бойового завдання по захисту України, в період 01.01.2010 по 24.09.2013; визнання за відповідачкою права на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов мотивує тим, що з 01.01.2013 відповідачка проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу; 24.09.2013 вони зареєстрували шлюб в органі реєстрації актів цивільного стану, а 18.12.2013 чоловік ( ОСОБА_3 ) придбав за її згодою спірну квартиру. Стверджує, що квартиру придбано за спільні кошти подружжя, а тому вона належить їй на праві спільної сумісної власності (а.с. 59-62).
3. Ухвалою судді від 09.09.2022 відкрито провадження в цивільній справі № 750/5481/22, яку призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Цією ж ухвалою учасникам справи запропоновано подати до суду процесуальні заяви по суті справи (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення (а.с. 38, 39).
4. Ухвалою суду від 04.10.2022 зустрічний позов прийнято та об'єднано в одне провадження для розгляду з первісним позовом (а.с. 74-75).
5. Ухвалою суду від 22.11.2022 закрито підготовче провадження в справі, яку призначено до розгляду по суті у відкритому судового засіданні (а.с. 98, 99).
6. Позивачка пред'явлений позов підтримала; у задоволенні зустрічного позову просила відмовити.
Додатково пояснила, що її батько працював на об'єкті "Укриття" Чорнобильської АЕС і мав високу заробітну плату, а також грошові заощадження. Крім того, він мав кошти від продажу квартири в м. Славутичі, а тому вважає, що спірну квартиру придбано виключно за особисті кошти батька.
7. Відповідачка наполягала на задоволенні зустрічного позову, а первісний позов просила відхилити.
Вона повідомила суду, що працювала лікарем в м. Славутичі, отримувала гідну заробітну плату і мала грошові заощадження, для навчання сина в сумі 5000 доларів США. На пропозицію чоловіка вона використала вказану грошову суму на придбання спірної квартири; крім того позичила у своєї сестри 5000 доларів США, які також використала на придбання спірної квартири. Стверджує, що подружжя брали однакову фінансову участь у придбанні спірної квартири.
8. Свідок ОСОБА_4 (син відповідачки) показав, що його матір почала проживати однією сім'єю з ОСОБА_3 з кінця 2010 року. Подружжя проживали в квартирі відповідачки за адресою: АДРЕСА_2 ; вони вели спільне господарство, разом харчувалися, придбавали продукти і побутову техніку, разом відпочивали за містом. ОСОБА_3 відносився до нього як до сина; займався вихованням, вчив готувати страви з м'яса.
9. Свідок ОСОБА_5 (подруга відповідачки) показала, що з 2004 року вона працювала разом з відповідачкою лікарем в медичній частині м. Славутича, що належала до ДП «Енергоатом» і отримували заробітні плати, розмір яких дозволяв робити заощадження. У 2010 році відповідачка познайомилася з ОСОБА_3 і в тому ж році почала жити з ним в її квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Стверджує, що відносини відповідачки і ОСОБА_3 носили характер сімейних, оскільки вони вели спільне господарство, разом купували продукти харчування та побутову техніку, відпочивали і мали спільний бюджет. У 2013 році ОСОБА_3 повідомив їй про придбання квартири в місті Чернігові. В подальшому подружжя робили в цій квартирі ремонт. Відповідачка також повідомляла їй про те, що збирає кошти на придбання житла.
10. Свідок ОСОБА_6 (подруга відповідачки) показала, що відповідачка почала жити однією сім'єю з ОСОБА_3 з 2010 року в квартирі відповідачки. Вони разом ходили в магазини за покупками, спільно проводили вільний час; у 2011 році придбали в її чоловіка автомобіль, який використовували в інтересах сім'ї. У 2013 році ОСОБА_3 повідомив їй про придбання спірної квартири.
11. Свідок ОСОБА_7 (сусідка відповідачки) показала, що ОСОБА_3 почав проживати в однокімнатній квартирі відповідачки за адресою: АДРЕСА_2 , з листопада 2013 року. Вони жили як сім'я, вели спільне господарство, разом ходили в магазини і на базар; придбали автомобіль, на якому ОСОБА_3 возив відповідачку на роботу. ОСОБА_3 завжди ставився до відповідачки саме як до своєї дружини.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
12. З 24.09.2013 відповідачка перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 , якій розірвано 19.05.2020 (а.с. 29, 30). Позивачка є дочкою ОСОБА_3 від попереднього шлюбу (а.с. 32-34).
13. Під час шлюбу з відповідачкою, 18.12.2013 ОСОБА_3 придбав за договором купівлі-продажу двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 94.6 м2, вартістю 212260 грн (далі - Квартира; а.с. 5-8, 10); в матеріалах нотаріальної справи є нотаріально посвідчена заява відповідачки про згоду на придбання Квартири її чоловіком за спільні кошти подружжя (а. с. 92).
14. ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 - при виконанні бойового завдання по захисту України від збройної агресії з боку російської федерації (а.с. 31).
15. Наразі позивачка не визнає за відповідачкою право спільної сумісної власності на Квартиру з тих підстав, що, на її думку, Квартиру придбано її батьком за особисті кошти, які він отримав під час роботи в зоні Чорнобильської АЕС, а також від продажу іншої квартири, розташованої в м. Славутичі Київської області, що належала батькові на праві особистої приватної власності.
З цією позицією відповідачка категорично не погоджується, при цьому стверджує, що Квартиру придбано за спільні кошти подружжя.
РЕЛЕВАНТНІ НОРМИ ПРАВА, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ВИСНОВКИ СУДУ
16. Відповідно частини першої статті 60 Сімейного кодексу України (далі - Кодекс) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Враховуючи викладене і ту обставину, що Квартиру придбано ОСОБА_3 під час шлюбу з відповідачкою, вона належить подружжю на праві спільної сумісної власності, при цьому частки подружжя у праві спільної сумісної власності є рівними.
17. Пунктом 3 частини першої статті 57 Кодексу встановлено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
В матеріалах справи є копія картки рахунку з якої випливає, що ОСОБА_3 здійснював оплату вартості Квартири трьома платежами: 23.05.2013 - 147720 грн, 24.05.2013 - 60000 грн і 17.12.2013 - 4540 грн (а.с. 9); таким чином, основна сума грошових коштів за Квартиру (207720 грн) сплачена ним до реєстрації шлюбу з відповідачкою.
Вищенаведене вимагає визначення судом правового режиму сплачених ОСОБА_3 23 і 24 травня 2013 року грошових коштів за Квартиру.
АДРЕСА_3 . Так, за приписом частини першої статті 74 Кодексу якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Суд констатує, що показаннями допитаних свідків, які в сукупності узгоджуються між собою, і не спростовані іншим доказами по справі, беззаперечно підтверджується, що відповідачка і ОСОБА_3 почали проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу з листопада 2010 року. Державна реєстрація їхнього шлюбу відбулася лише 24.09.2013. В цей період вони працювали і отримували заробітну плату, розмір якої дозволяв робити заощадження і створити за рахунок їхніх вкладень спільний сімейний бюджет та витрачати зароблені кошти в інтересах сім'ї; час, що минув з моменту фактичного створення ними сім'ї (листопад 2010 року) і до початку здійснення ОСОБА_3 першіх платежів за Квартиру (травень 2013 року), є доволі тривалим, що дозволяло накопичити грошову суму, необхідну для оплати вартості Квартири.
Наявність у нотаріальній справі заяви відповідачки (а.с. 92) є підтвердженням її обізнаності про придбання ОСОБА_3 . Квартири саме за спільні кошти подружжя; вказана заява свідчить і про згоду ОСОБА_3 з правовим режимом грошових коштів, використаних ним на придбання Квартири - спільне майно (кошти).
Зазначене дає суду підстави для висновку, що ОСОБА_3 використано для придбання Квартири спільні з відповідачкою кошти, при цьому в справі відсутні докази на підтвердження того, що сплачені грошові кошти належали ОСОБА_3 виключно на праві особистої приватної власності.
19. За таких обставин, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню шляхом встановлення факту проживання відповідачки з ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з листопада 2010 року по 23.09.2013 та визнання за відповідачкою права власності на Ѕ частку Квартири.
Вказанне повністю виключає задоволення первісного позову.
20. Частинами першою, другою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
При зверненні до суду відповідачка сплатила судовий збір у сумі 2053 грн 70 коп. і 8000 грн за правничу допомогу адвоката (а.с. 51, 52, 67, 108-111).
21. Зустрічний позов відповідачки має вимогу немайнового характеру (встановлення факту, що має юридичне значення) і вимогу майнового характеру (визнання права власності на Ѕ частку Квартири).
За статтею 4 Закону України «Про судовий збір» вимога немайнового характеру підлягає оплаті судовим збором в сумі 992 грн 40 коп., а вимога майнового характеру в сумі 1 % ціни позову - 1061 грн 30 коп. /212260 х 1 % : 2/, а всього 2053 грн 70 коп. /992.4 + 2053.70/.
Виходячи з цього, сплачена відповідачкою сума судового збору підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок позивачки.
22. Сплачена відповідачкою сума витрат на правничу допомогу адвоката (8000 грн) є обґрунтованою, оскільки відповідає як складності справи так і фактичному часу, затраченому адвокатом на підготовку процесуальних заяв та особистій участі в судових засіданнях, а тому підлягає повному відшкодуванню позивачкою.
23. Керуючись статтями 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 355 Цивільного процесуального кодексу України,
зустрічний позов задовольнити частково. Встановити факт проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з листопада 2010 року по 23.09.2013.
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на Ѕ частку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 94.6 м2.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю одного з подружжя відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 2053 грн 70 коп. у відшкодування судового збору і 8000 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, а всього 10053 грн 70 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів від дня його проголошення.
Суддя В. О. Коверзнев