Справа №760/3771/22
2/760/7254/22
07 грудня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А, за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 40 781, 82 гр.
Посилається в позові на те, що 02 листопада 2020 року між банком та відповідачем був укладений договір про споживчий кредит № 120_0126, на умовах якого банк надав, а відповідач отримав суму кредиту у визначеному Кредитним договором розмірі.
Згідно із пунктом 2.2. Кредитного договору кредит надається в загальному розмірі 50 000,00 гр. на строк 60 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 01» листопада 2025 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього Договору.
У відповідності до п. 2.4.1 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 30 % річних. Зазначена в цьому пункті Договору процентна ставка є фіксованою.
Згідно із п. 3.2.1. Кредитного договору банк здійснює надання кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
При цьому, згідно з п. 1.1.12 Кредитного договору поточний рахунок - відкритий у банку позичальником поточний рахунок № НОМЕР_1 .
У відповідності до умов Кредитного договору сторони погодились, що у разі невиконання позичальником будь - якого зобов'язання визначеного Кредитним договором, банк має право вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій, штрафних санкцій.
Станом на 16 грудня 2021 року загальна сума заборгованості за договором становить 40 781, 82 гр., з яких:
- 39 118, 98 гр. - заборгованість за основним боргом (кредитом);
- 390, 60 гр. - 3 % річних від простроченої суми заборгованості по основному боргу;
- 13, 79 гр. - 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентам;
- 1 237, 02 гр. - інфляційні втрати від простроченої суми по основному боргу;
- 21, 43 гр. - інфляційні втрати від простроченої суми заборгованості по процентам.
Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов договору, просить задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 18 лютого 2022 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 22 лютого 2022 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Конверт з копією ухвали про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов, який направлявся відповідачу, 02 листопада 2022 року повернувся до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання.
/ а. с. 29 /
Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що 28 жовтня 2020 року між сторонами була підписана кредитна заява № 1186862874.
02 листопада 2020 року між сторонами був укладений договір про споживчий кредит № 120_0126, на умовах якого банк надав, а відповідач отримав суму кредиту у розмірі 50 000, 00 гр. на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 01 листопада 2025 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 10.1.1. Договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення печаткою Банку та діє до повного виконання зобов'язання.
Згідно з п. 2.4.1 Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 30 % річних. Зазначена в цьому пункті Договору процентна ставка є фіксованою.
Відповідно до п. 3.2.1. Кредитного договору Банк здійснює надання Кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на Поточний рахунок Позичальника.
При цьому, згідно з п. 1.1.12 Кредитного договору поточний рахунок - відкритий у Банку Позичальником поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 2.4.2 проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного цим договором.
За змістом пункту 4.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний: належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за Договором зобов'язання; у строки, обумовлені цим Договором повернути Кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, комісійні винагороди, за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за Договором.
Відповідно до положення п. 4.3.3. у випадку порушення умов Договору позичальник зобов'язаний достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити неустойку (штрафні санкції), як це передбачено в договорі, а також відшкодувати банку в повному обсязі збитки.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань по Договору, сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у Договорі та чинним законодавством, і відшкодовують завдані збитки.
Завдані банку збитки позичальник зобов'язується відшкодувати у повному обсязі понад неустойку, пеню та штраф, і несе відповідальність за їх відшкодування всім належним йому майном.
Відповідно до п. 8.3 Кредитного договору, в разі порушення строку платежів боржник зобов'язаний сплатити пеню банку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення виконання, але не більше 15% суми простроченого платежу.
З розрахунку позивача вбачається, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань заборгованість відповідача на 16 грудня 2021 року становить 40 781, 82 гр., та складається з:
- 39 118, 98 гр. - заборгованість за основним боргом (кредитом);
- 390, 60 гр. - 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту);
- 13, 79 гр. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом;
- 1 237, 02 гр. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту);
- 21, 43 гр. - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Судом встановлено, що АТ «Державний ощадний банк України» свої зобов'язання за умовами договору виконав у повному обсязі, в свою чергу відповідач ухиляється від виконання зобов'язання, кредит та проценти за користування кредитними коштами не сплачує.
За правилами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Така ж правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року в справі № 6-2168цс15.
Враховуючи викладене вище, неналежне виконання відповідачем умов договору та визнання ним заборгованості перед банком, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, 525-526, 549, 551, 626- 629, ч. 1 ст. 634, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 39 118, 98 гр. - боргу, 390, 60 гр. - 3 % річних за несвоєчасне погашення боргу, 13, 79 гр. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1 237, 02 гр. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 21, 43 гр. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 2 481, 00 гр. - судового збору.
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», 01001 м.Київ, вул. Володимирська, 27, ЄДРПОУ: 09322277.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи / вирішення питання / без повідомлення / виклику / учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А. Шереметьєва